Проаналізовано методи визначення загального центру маси (ЗЦМ) тіла. Розроблено аналітичний метод визначення висоти ЗЦМ тіла та нормативні таблиці оцінки його висоти.

Проанализированы методы определения общего центра массы тела. Разработаны аналитический метод определения высоты общего центра массы и нормативные таблицы оценок.

On the article the methods of indicating of the body are analised. The analytical methods of indicating the height of the general center of mass of the body and the normativ fables of the estimation of the height general center of mass of the body arsdeveloped.

Досліджено біомеханічні особливості формування геометрії маси тіла у школярів. Визначено фактори, що впливають на формування вертикальної стійкості тіла дітей. Розроблено та експериментально обгрунтовано дидактичні програми з метою удосконалення вертикальної стійкості тіла школярів. Запропоновано методи педагогічного контролю, які базуються на використанні розроблених лінійних рівнянь регресії, підвищують ефективність шкільних уроків з фізичної культури.

Наведено тлумачення понять, які широко використовуються під час вивчення циклу медико-біологічних, педагогічних і фізкультурно-спортивних дисциплін, передбачених навчальними планами педагогічних ВНЗ, університетів фізичної культури та спорту, факультетів фізичного виховання.

Висвітлено основні чинники, які впливають на формування постави. Проаналізовано методи біомеханічного контролю постави та розроблено блок-схему профілактики порушень постави школярів.

Вивчено проблему профілактики плоскостопості в дітей старшого дошкільного віку. На підставі анкетування вихователів і батьків вивчено досвід профілактики плоскостопості в дошкільнят. Проаналізовані результати надали змогу з'ясувати основні напрями покращання профілактичної роботи з дітьми цього віку.

Висвітлено основні теоретичні аспекти корекції порушень сагітального профілю постави молодших школярів у процесі фізичного виховання. Запропоновано основні напрями проведення корегувальних заходів, розроблено алгоритм їх проведення й адекватні методи педагогічного контролю.

Аналіз порушень опорно-ресорних властивостей стопи засвідчує, що вони зазвичай виникають у зв'язку з відсутністю повноцінної системи профілактичних заходів. Висвітлено вплив фізичних вправ на різні системи організму дитини, обгрунтовано підбір вправ на заняттях із фізичного виховання для дошкільнят. Розроблено комплекси фізичних вправ для профілактики плоскостопості в дітей старшого дошкільного віку. Комплекси включають десять вправ, які зміцнюють м'язи гомілки та стопи.

Подано загальну характеристику туристичних ресурсів Волині. Розглянуто перспективи та проблеми розвитку туризму на Рівненщині. Визначено умови, які сприяють розвитку туризму в Хмельницькому Поділлі, охарактеризовано ресурси пізнавального, релігійного, рекреаційного туризму в цій області. Висвітлено туристичний потенціал Тернопільщини та можливості його використання. Увагу приділено використанню історико-архітектурної спадщини Івано-Франківської області в туристичних маршрутах та екскурсіях.

Представлено аналіз нагромадженого досвіду використання сучасних засобів фізичної реабілітації для осіб, хворих на бронхіальну астму.

Мета роботи - обгрунтувати й розробити програму профілактики порушення склепінь стопи в дітей молодшого шкільного віку. Висвітлено основні положення програми профілактики порушення склепінь стопи в дітей молодшого шкільного віку. Програму складено з урахуванням лінійних і кутових характеристик стопи та рівня фізичної підготовленості молодших школярів. Відмінними особливостями програми є її етапність і модульність, які надають змогу розв'язувати оздоровчі завдання під час фізичного виховання. Розроблено й застосовано інформаційно-методичну систему "Перші кроки до здоров'я", яка сприяє ефективній реалізації інформаційного та теоретичного модулів програми. Надано характеристику інформаційного, теоретичного та практичного модулів, учасників програми, схеми контролю, реалізації програми. Програма представлена в графічному вигляді. Визначено очікувані результати її впровадження та перспективи розвитку.

Розглянуто особливості конструкції та дії сучасних пневматичних тренажерів HUR для відновлення та зміцнення опорно-рухового апарату людини. Визначено перспективи застосування сучасних пневматичних тренажерів HUR у фізичній реабілітації, для профілактики травмування, силових тренувань, занять адаптивною фізкультурою. Серед значної кількості технічних засобів для фізичної реабілітації людини після травм і захворювань її опорно-рухового апарату, чільне місце займають спеціалізовані реабілітаційні тренажери, до яких належать і пневматичні тренажери HUR фінської компанії HUR Health & Fitness Equipment. Завдання дослідження - проаналізувати особливості конструкції та дії сучасних пневматичних тренажерів HUR та оцінити особливості їх використання для забезпечення заходів фізичної реабілітації після захворювань і травм ОРА, занять адаптивною фізичною культурою. На сьогодні HUR представляє найбільш досконалу технологію тренажерів для оздоровлення, фізичної реабілітації, фітнесу та спорту. Основою цих тренажерів є унікальна пневматична система "природної передачі зусилля" (ТМ) - Natural Transmission (ТМ) - метод створення опору, що заснований на пневматичній технології, за допомогою якого здійснюється тренування м'язів. Переваги ТМ: на відміну від традиційних тренажерів із вагами, унікальний механізм ТМ використовує повітря як матерію опору для уникнення ефекту додаткової перешкоди у вигляді статичної ваги, яку треба зрушити на початку руху й загальмувати в його кінці. Тренажери, створені з рівномірним розподілом опору, ефективні, незалежно від рівня фізичної підготовки користувача. Виконання фізичних вправ на

цих тренажерах безпечне та ефективне як на низькій, так і на високій швидкості. Відсутність інерції вантажу робить використання таких тренажерів ідеально відповідним для літніх і старих людей та тих, котрі проходять фізичну реабілітацію, а також для професійних спортсменів. Пневматичні тренажери HUR поділяються на такі групи: основна лінія, лінія полегшеного доступу (для людей з обмеженими можливостями), реабілітаційна лінія, смарт-зони.

Висвітлено основні функції гнучкості, проаналізовано деякі методи розвитку цієї фізичної якості та складено таблицю впливу гнучкості на організм. Прояв гнучкості залежить, передусім, від анатомічної будови суглобів, еластичних властивостей м'язів і зв'язок, центрально-нервової регуляції тонусу м'язів. А тому розвиток цієї якості є складним процесом та носить індивідуальний характер. Крім цього, вона впливає на виникнення та усунення судом і скелетно-сухожильних та суглобових травм. Гнучкість відіграє важливу роль як у житті кожної людини, так і в різних видах спорту. Звичайно, рівень розвитку залежить від виду спорту. Якщо в художній гімнастиці це провідна якість, яку потрібно максимально розвивати, то в спортивній - дещо в меншій, а в ігрових видах для оптимальної роботи потрібна мінімальна затрата енергії, розвиток інших фізичних якостей та уникнення травм.

Представлено аналіз нагромадженого досвіду використання сучасних засобів фізичної реабілітації для осіб, хворих на бронхіальну астму.

Здійснено характеристику фізичних вправ, виходячи з особливостей розробленої технології профілактики плоскостопості дошкільнят. Фізичні вправи поділено на вправи загального призначення, вправи, які сприяють розвитку фізичних якостей, та вправи, що формують різні психофізіологічні якості. Статичні вправи виконуються в положеннях стоячи, сидячи й лежачи, із предметами та без предметів. Усі фізичні вправи розглянуто з позицій освітніх, оздоровчих і виховних завдань, які розв'язуються в процесі реалізації розробленої технології. Запропонований розподіл фізичних вправ сприятиме оптимізації їх використання вихователями та батьками для профілактики плоскостопості в дошкільнят.

Проблема дитячих церебральних паралічів (ДЦП) - одна з найактуальніших у дитячій неврології. Мета дослідження - обгрунтувати загальні підходи до відновлення дітей, хворих на ДЦП. Оскільки захворювання має комплексний характер, то й програма розвитку дітей із ДЦП складається індивідуально після проведеного обстеження. Відновлення цих хворих має грунтуватися на таких принципах, як ранній початок, етапність, наступність, комплексність. Лікування має здійснюватися не курсами, а безупинно. Рання реабілітація у разі ДЦП - основне у відновленні рухової та соціальної діяльності дитини.

Мета роботи - проаналізувати основні аспекти розвитку координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку в процесі адаптивного фізичного виховання. Для досягнення мети вивчено особливості прояву координаційних здібностей і фактори, які їх обумовлюють, та визначено основні принципи розвитку координаційних здібностей у процесі адаптивного фізичного виховання. Проаналізовано проблему рівноваги як прояв координаційних здібностей, чинники, що сприяють її формуванню, методику розвитку та контролю координаційних здібностей. У результаті вирішення поставлених завдань виявлено, що в процесі адаптивного фізичного виховання потрібно дотримуватися корекційно-розвивальної спрямованості за допомогою реалізації принципів єдності діагностики та корекції, диференціалії та індивідуалізації, компенсаторної спрямованості педагогічних впливів, урахування вікових особливостей, адекватності, оптимальності та варіативності педагогічних впливів, пріорітетної ролі мікросоціуму.

Мета роботи - обгрунтувати та розробити програму корекції функціональних порушень постави студентів у процесі фізичного виховання. Розроблена програма реалізується протягом трьох етапів: моніторинго-інформаційного, корекційно-профілактичного та підтримувально-оздоровчого. Складовою частиною програми корекції є комп'ютерна інформаційно-методична система "Гармонія тіла", яка характеризується модульною структурою та складається з таких блоків: налаштування, теоретичні відомості, діагностика, моніторинг, харчування та корекційно-профілактичний модуль. Створений програмний продукт надав підставу індивідуалізувати процес фізичного виховання студентів, сформувати стійке мотиваційно-ціннісне ставлення до фізкультурно-оздоровчих занять. Доведено ефективність запропонованої програми, у порівнянні з традиційною, що засвідчили результати формувального експерименту.

Мета роботи - проаналізувати підходи до корекції рухових функцій дітей із відхиленнями розумового розвитку (ВРР) у процесі фізичного виховання. Проаналізовано рухові функції дітей із ВРР; визначено фактори, які впливають на формування їх моторики. Вивчено особливості розвитку моторики дітей молодшого шкільного віку з ВРР. Обгрунтовано та розроблено блок-схему корекції рухових функцій молодших школярів із ВРР у процесі фізичного виховання. Визначено мету та завдання корекції рухових функцій молодших школярів із ВРР у процесі фізичного виховання, напрями та етапи корекції, принципи, методи та засоби корекції, форми проведення занять, учасників реалізації програми корекції, а також контроль і критерії оцінювання.

Розкрито профілактику та корекцію порушень опорно-рухового апарату в дошкільнят, учнів і студентської молоді. Охарактеризовано стан опорно-рухового апарату та фізичної підготовленості дітей і молоді. Розкрито упровадження й оцінку ефективності концентрації технології профілактики та корекції таких функціональних порушень. Подано характеристику функціонального стану опорно-рухового апарату та фізичної підготовленості школярів 7 - 10 років. Розглянуто основні положення концепції профілактики та корекції функціональних порушень опорно-рухового апарату дітей та молоді в процесі фізичного виховання.

Проаналізовано та застосовано метод узагальнення законодавчих документів, науково-дослідної та науково-методичної літератури, висвітлено погляди фахівців на організацію процесу підготовки та побудову дистанцій змагань зі спортивного туризму. Під час планування дистанцій потрібно враховувати цілі та завдання, які поставлені перед конкретними змаганнями. На масовому рівні - це насамперед пропаганда туризму та навчання, обмін досвідом, а на найвищому рівні - перевірка підготовленості та виявлення найсильніших учасників і команд. У туристських змаганнях, протягом багатьох років склалися традиції, визначено набір етапів і методику їх проходження, причому на перше місце організатори повинні ставити питання безпеки учасників. Плануючи дистанцію, потрібно враховувати її складність і відповідність підготовленості учасників до мети та завдань, які ставлять організатори змагань. Якщо поставлену технічно та тактично складну дистанцію пройдуть менше половини команд, віддача від таких змагань буде незначною. Ось тут дуже важливою є роль інспектора змагань, який повинен як експерт оцінити відповідність класу дистанції рівню підготовки учасників і, якщо буде потреба - рекомендувати начальникам дистанції спростити її, понизити клас. Це досягається насамперед не зміною схеми дистанції, її протяжністю, а спрощенням технічно складних етапів. Вимоги до дистанцій і етапів - динамічність, видовищність. Важливим під час планування дистанцій змагань є пора року, природні особливості регіону, клімат, погодні умови, які потрібно враховувати відповідно до виду туризму. Найважливішим при плануванні дистанцій є збереження життя та здоров'я учасників. Мета дослідження - проаналізувати особливості дистанцій змагань і технічних етапів у пішохідному туризмі. Накопичені знання, правильно організовані змагання та сплановані дистанції нададуть змогу визначити сильніших учасників, висвітлити ефективність тренувального процесу, покращити результати виступів у змаганнях.