Обобщены последние достижения науки и передового опыта по организации полноценного кормления свиней. Дана характеристика основных кормовых средств Украины, нормы питательных веществ. Освещены особенности энергетического питания молодняка свиней при включении в рационы соевого мяса, нетрадиционных жмыхов и шрот, пищевых отходов, молочной сыворотки, рыбного фарша, силосованных кормов, а также роль клетчатки и лигнина в организме животных. Рассмотрены вопросы профилактики болезней, вызванных погрешностями в кормлении свиней.

Розроблено та вивчено використання препарату рослинного походження у вигляді композиції спиртових настоянок для стимуляції імунітету. Одержані дані вказують, що у мишей лінії CBA та C57BL застосований препарат проявляє виражені імуностимулювальні властивості на показники клітинного та гуморального імунітету. У новонароджених телят і поросят з імунодефіцитним станом препарат забезпечує високу стимулювальну дію та позитивно впливає на перебіг захворювання.

Досліджено нейротропну активність вперше синтезованого класу біологічно активних речовин - координаційних сполук германію з біолігандами - нікотиновою кислотою (МІГУ-1), нікотинамідом (МІГУ-2) і янтарною кислотою (МІГУ-3). Сполуки спричиняють анксіолітичний, антиагресивний та седативний ефекти, виявляють властивості ноотропів, є ефективними за умов електросудомного шоку, потенціюють дію стандартних антиконвульсантів у випадку експериментальних судом. Нейротропні ефекти нових сполук реалізуються за рахунок непрямої ГАМК-міметичної активності, а МІГУ-3 змінює активність ферменту сукциндегідрогенази. За спектром нейротропної активності нові сполуки віднесено до транквілізаторів, що відкрило перспективу подальшого вивчення сполук МІГУ-1, -2, -3.

Теоретично обгрунтовано доцільність та експериментально підтверджено ефективність застосування фітопрепратів "Фітохол", "Гастроацид" і "Фітопанк" з метою профілактики захворювань органів травлення й імунодефіцитних станів, викликаних порушеннями гігієнічних і технологічних факторів утримання продуктивних тварин. Розкрито особливості впливу фітопрепаратів на загальний стан, біохімічний статус, природну резистентність, збереженість, ріст і продуктивність тварин. На різних експериментальних моделях з лабораторними тваринами доведено нешкідливість фітопрепаратів, показано їх позитивний вплив на функціональний стан різних органів і систем, здатність нормалізувати обмін речовин, стимулювати активність імунної системи. Наведено рекомендації щодо використання даних препаратів з метою оздоровлення організму тварин та одержання екологічно безпечної продукції. За умов науково-виробничого експерименту апробовано схеми застосування фітопрепаратів з профілактичною метою: сухостійним коровам і порісним свиноматкам для профілактики захворювань новонародженого молодняка; молодняка продуктивних тварин для профілактики хвороб шлунково-кишкового тракту й імунної системи; курям-несучками для профілактики захворювань і підвищення продуктивності. Встановлено, що застосування фітопрепаратів за виробничих умов за запропонованими схемами підвищує середньодобові прирости живої маси продуктивних тварин на 15 - 20 %, резистентність, збереженість поголів'я на 20 - 25 %, нормалізує обмінні процеси та функціональний стан організму, сприяє зниженню захворюваності молодняка на 40 - 60 % та покращанню якості тваринницької продукції.

Висвітлено проблеми використання фітопрепаратів у тваринництві для профілактики хвороб, зміцнення імунітету та підвищення продуктивності тварин і птиці. Визначено гігієнічні та технологічні фактори, які впливають на стан здоров'я, біохімічний статус, природну резистентність, збереженість і ріст молодняка. Запропоновано ряд профілактичних схем застосування фітопрепаратів фітохол, фітопанк і гастроацид, доведено економічну ефективність їх використання.

С помощью полимеразно-цепной реакции и эндонуклеазного анализа исследован полиморфизм гена CYP2C19 с использованием эндонуклеаз SmaI і BamH1c целью обнаружения мутантных генов CYP2C19*2 и CYP2C19*3, а также дикого гена CYP2C9*1. Образцы крови были получены от здоровых доноров в Одесской областной станции переливания крови в 2010 г. Существенные отличия в возрасте, половой принадлежности, группе крови среди носителей различных генотипов и аллелей CYP2C19 не отмечали. Полиморфизм генотипов и аллелей CYP2C19 на юго-востоке Украины был близким к результатам исследований в странах Европы и Иране, но значительно отличался от таких в Южной Корее.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.811.3 + Р54-52

Рубрики:

Протитуберкульозні препарати

Фтизіологія

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - исследование полиморфизма генотипа цитохрома-450 (CYP) 2С9 CYP2С9 на юге Украины у больных туберкулезом и сравнение с аналогичными показателями контрольной группы на примере Одесского региона. С помощью ПЦР (полимеразно-цепной реакции) и эндонуклеазного анализа был исследован полиморфизм CYP2С9. Образцы крови были получены от больных с впервые диагностированным туберкулезом легких на базе Одесского областного противотуберкулезного диспансера и здоровых доноров в Одесской областной станции переливания крови в 2010 - 2012 гг. Согласно генотипа CYP2C9 из 55 больных туберкулезом 67,3 % индивидов были носителями гомозиготного дикого типа гена CYP2C9*1/*1, по 21,8 % - 3,6 % - гетерозиготных генов CYP2C9*1/*2 и CYP2C9*1/*3. Только 7,2 % индивидов относились к носителям генотипа медленных метаболизаторов - CYP2C9*2/*2, *2/*3, *3/*3. В общем, мутантные аллели CYP2C9*2 и CYP2C9*3 встречались у больных туберкулезом мужского пола в 1,8 раза чаще, чем среди здоровых добровольцев того же пола. Больные туберкулезом возрастом более 30 лет почти в 3 раза чаще имели мутантный аллель CYP2C9*2, чем представители контрольной группы.

Мета дослідження - визначити особливості перебігу туберкульозу (ТБ) легень на стаціонарному етапі лікування залежно від генотипу N-ацетилтрансферази 2 (NAT2). Проаналізовано медичні карти 84 хворих на ТБ легень, що вперше діагностований, наприкінці стаціонарного лікування в Одеському обласному протитуберкульозному диспансері у 2012 р. з урахуванням генотипу NAT2. На початку лікування у хворих на ТБ з генотипом швидких ацетиляторів (RA) втричі частіше спостерігалися ознаки дисемінації, ніж із повільними ацетиляторами (SA), водночас у останніх туберкульозний процес частіше мав вогнищевий характер. Під час стаціонарного лікування у SA відносно RA в 1,3 разу швидше припинявся процес деструкції і в 1,2 разу - бактеріовиділення за даними культурального методу. На момент виписування зі стаціонару RA в 2,2 разу частіше належали до 4-ї категорії хворих на ТБ і мали мультирезистентну його форму, ніж SA. Висновки: встановлення генотипу NAT2 у хворих на ТБ може бути предиктором перебігу та наслідків лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-52

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто практику вирощування й використання лікарських рослин. Увагу приділено лікарським рослинам, які застосовуються під час порушення серцево-судинної системи. Подано інформацію про хвороби шлунка і кишок. Охарактеризовано лікарські рослини, які застосовуються у разі гострого гастриту та виразкової хвороби шлунка (сичуга) з підвищеною кислотністю шлункового соку. Висвітлено імунодефіцитний стан молодняку продуктивних тварин і його лікування. Розглянуто лікарські рослини, які застосовуються у разі гіповітамінозів. Обгрунтовано лікувальну та профілактичну ефективність розробленого рослинного препарату фітопанк у разі дисфункції травного апарату імунної системи.

Досліджено вплив генетичних особливостей у хворих на туберкульоз легень, що пов'язані з біотрансформацією протитуберкульозних препаратів першого ряду, та збудника туберкульозу, які призводять до розвитку резистентності штамів, на ефективність і безпечність лікування. Встановлено, що у "повільних ацетиляторів" і "повільних метаболізаторів", відповідно до генотипу \i NAT2 \i0 і \i CYP2C9\i0, спостерігалась більш висока концентрація ізоніазиду в крові хворих на туберкульоз, краща ефективність і вища токсичність лікування туберкульозу, а також менший ризик появи мультирезистентних штамів, ніж у "швидких ацетиляторів" і "швидких метаболізаторів". Відповідно до генотипу \i CYP2C9 \i0 і \i CYP2E1 \i0 у "повільних метаболізаторів" виявлялась висока концентрація рифампіцину і більша токсичність лікування туберкульозу, ніж у "швидких метаболізаторів". Визначення поліморфізму генів \i CYP2C9, CYP2E1 \i0 і \i NAT2 \i0 у хворих на туберкульоз дозволяє виявити групу ризику щодо появи мультирезистентних штамів \i M.tuberculosis \i0 і розвитку токсичного ураження печінки і, таким чином, підвищити ефективність і безпечність лікування туберкульозу.

Висвітлено технологію виробництва та переробки, біологію та хімію вироблення бджолами меду, воску та інших біологічно активних продуктів.Розкрито їх властивості, вплив на якість продукції бджільництва різних факторів та методів визначення фальсифікації. Акцентовано на організації виробництва продукції на пасіках різних форм власності та визначенні якості продукції бджільництва, медоносності ресурсів. Зосереджено увагу на вживанні заходів для підвищення економічної ефективності виробництва продукції бджільництва.

Проведено исследование генотипа 104-х штаммов Mycobacterium tuberculosis, выделенных из мокроты больных туберкулезом легких (ТБ), путем определения 6-ти локусов VNTR (Variable Number Tandem Repeats), которые характеризовались наибольшим полиморфизмом - MIRU10, MIRU26, MIRU31, MIRU39, MIRU40, ETR-A. Согласно полученным результатам, в Одесском регионе наблюдается дальнейшее распространение штаммов семейства Beijing, которое характеризуется неблагоприятным течением ТБ и высокой медикаментозной резистентностью. Комбинированное определение 6-ти локусов для генотипирования возбудителя ТБ было эффективным и информативным. Полиморфизм некоторых локусов M. tuberculosis, которые исследовались, снизился относительно 2006 г., что свидетельствует об усилении доминирования опредеченных кластеров возбудителя ТБ. Наибольший уровень мутаций, которые приводят к лекарственной резистентности, наблюдался среди изолятов семейства Beijing, в частности таких кластеров, как 355334, 365334, 375344 и 465334.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.6 + Р251.262

Рубрики:

Хірургічна патологія підшлункової залози у дітей

Гістологічні зміни сполучної тканини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним из возможных путей создания новых лекарственных препаратов является прицельный синтез соединений с предварительно предусмотренной активностью. Перспективно в этом плане получение комплексов на основе ионов металлов и лигандов. Цель работы - установить токсикометрические характеристики новых биологически активных веществ - тартратогерманатов меди и цинка - в остром эксперименте. Изучали острую токсичность на мышах и крысах в условиях перорального приема (п/о), подкожного (п/к) и внутрибрюшинного (в/б) введения. Критерием токсичности исследуемых соединений был показатель ЛД50, который определялся с использованием метода пробит-анализа. Кроме того, вычислен ряд интегральных показателей токсичности, в частности абсолютная токсичность, зона острого токсического действия, суммарный показатель токсичности и тому подобное. Согласно полученным результатам, показатель LD50 меди-тартратогерманата у мышей составил 36,88 мг/кг (в/б); 63,78 мг/кг (п/к) и 385,57 мг/кг (п/о); у крыс - 78,16; 135,05 и 794,26 мк/кг соответственно. Индекс LD50 цинк-тартратогерманата у мышей составил 87,20 мг/кг (в/б); 167,05 мг/кг (п/к) и 1675,40 мг/кг (п/о); у крыс - 141,57; 236,52 и 2792,45 мк/кг соответственно. Новое координационное соединение цинк-тартратогерманат относится к малотоксичным соединениям (IV класс токсичности) в условиях внутрибрюшинного, подкожного и перорального введения у двух видов животных, в то же время купрум-тартратогерманат - умеренно токсичное вещество (III класс токсичности). Цинк-содержащие соединения проявили меньшую токсичность, чем аналогичные соединения с купрумом. Согласно полученным данным, вариабельность смертельных доз при различных путях введения тартратогерманата купрума составляла 1,32 - 1,60 (у мышей) и 1,66 - 1,92 (у крыс); тартратогерманата цинка - 1,31 - 1,50 (у мышей) и 1,24 - 1,37 (у крыс). Интегральные показатели безопасности новых БАВ, содержащих цинк, были наибольшими при пероральном приеме, в то же время новые соединения, содержащие купрум, были наиболее безопасными в условиях инъекционного введения. Выводы: достаточно небольшая токсичность новых соединений тартратогерманатов цинка и купрума свидетельствует о перспективности их дальнейшего доклинического исследования в качестве потенциальных лекарственных средств.

Мета дослідження - обгрунтувати доцільність застосування вітаміну D (ергокальциферолу) у комплексному лікуванні експериментального цукрового діабету (ЦД). Експериментальний ЦД моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням стрептозотоцину в дозі 50 мг/кг у щурів. Після виникнення стабільної гіперглікемії тваринам вводили інсулін (3 ОД або 1 ОД на 1 тварину), масляний розчин ергокальциферолу (6000 або 600 МО) або комбінацію (інсулін 1 ОД і ергокальциферол 600 МО на 1 тварину) від 2 тиж до 6 міс. Функціональний стан мембран мітохондрій печінки тварин вивчали за допомогою флуоресцентного зондування бішару. Після введення інсуліну в дозі 3 ОД рівень цукру в крові тварин з експериментальним ЦД зменшувався на 30 - 66 % протягом періоду від 2 тиж до 6 міс. Інсулін у дозі 1 ОД зменшував уміст цукру в крові щурів у різні проміжки часу на 20 - 30 %. Ця доза є оптимальною для вивчення лікарських засобів з передбачуваною потенціюючою дією. Уведення вітаміну D у дозі 600 і 6000 МО вірогідно зменшувало вміст цукру в крові щурів з експериментальним діабетом у середньому на 20 - 35 і на 40 - 60 % відповідно. Сумісне введення інсуліну (1 ОД) і ергокальциферолу (600 МО) практично нормалізувало рівень цукру в експериментальних тварин, уже починаючи з 2 тиж дослідження, що свідчить про наявність синергізму потенціюючого характеру даної комбінації. Корекція ЦД інсуліном і вітаміном D, введеними окремо, визначила позитивну тенденцію до нормалізації стану поверхневих шарів мембран мітохондрій. А їх поєднане введення практично повертало ці зміни до контрольних величин. Міжмолекулярні зв'язки мембран, за даними сумарної флуоресценції, нормалізувалися повністю. Ці дані свідчать про те, що сумісне введення інсуліну та вітаміну D у дозах, значно менших за терапевтичні, нормалізує міжмолекулярні зв'язки у поверхневих шарах мембран. Нагальною задачею у подальшому є поглиблене вивчення механізмів, які призводять до вираженої ефективності сумісного застосування цих лікарських засобів за ЦД.

Обговорено питання токсикології, хірургії, акушерства та внутрішніх хвороб тварин, проблеми лікування інфекційних та інвазійних хвороб тварин. Розглянуто технології виробництва та переробки продукції тваринництва, молекулярні механізми клітинної та функціональної патології, молекулярні та генетичні основи захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-52 + Р252.73

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Порушення функцій травної системи. Порушення функцій печінки

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 Похідні амінометансульфонової к-ти

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ