Висвітлено питання теорії і практики підготовки майбутніх учителів початкових класів до музично-творчого розвитку (МТР) молодших школярів (МШ), ідеї творчого розвитку учнів у вітчизняних і закордонних музично-педагогічних системах. Описано експериментальний процес підготовки майбутніх учителів до МТР МШ, розглянуто педагогічні умови підготовки, наведено результати формувальної дослідно-експериментальної роботи щодо підготовки майбутніх учителів до МТР МШ.

Висвітлено досвід підготовки педагогічних кадрів до музично-творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку. На основі осмислення численних технологій надано цілісну систему естетизації навчально-виховного процесу, розкрито тонкощі професійної майстерності. Виявлено зміст, джерела та детермінанти музично-творчого розвитку молодших школярів у процесі взаємодії різних видів мистецтв. Обгрунтовано критерії (когнітивний, сенситивний, креативний) та рівні готовності майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів.

Висвітлено історичні витоки мистецької освіти в Україні. Розглянуто педагогічну інтерпретацію музичного та художнього сприйняття особистості. Викладено форми та принципи використання комплексної взаємодії мистецтв у процесі формування художнього сприйняття молодших школярів. Розкрито критерії та рівні сформованості художнього сприйняття учнів початкових класів. Увагу приділено особливостям організації системи педагогічних впливів і визначено процес формувальної дослідно-експериментальної роботи. Проведено аналіз дослідно-експериментальної роботи.

Висвітлено історичні, теоретичні та практичні аспекти використання музики в процесі підготовки майбутнього вчителя. Розкрито вплив музичної освіти на розвиток педагогічної культури. Викладено методологічні основи й обгрунтовано педагогічну ефективність музичного впливу в процесі навчання та виховання учнівської молоді.

Звернено увагу на актуальне питання сьогодення, що стоїть перед педагогічними працівниками освітніх закладів, - виховання в дітей емоційно-ціннісного й відповідального ставлення до довкілля, формування в них екологічно-доцільної поведінки. Проаналізовано проблеми використання ігрових форм в екологічному вихованні школярів. Визначено види ігор і особливості їх використання під час реалізації завдань екологічного виховання в позашкільному закладі освіти. Наведено різні підходи до класифікації ігор, які використовують педагоги для формування екологічної культури дітей. Правильно організована ігрова діяльність дає змогу домогтися найповнішого самовираження вихованців, активності їхніх дій, які узгоджені з загальноприйнятими нормами та правилами пізнання природи рідного краю.

Розглянуто проблему організації методичної діяльності в школі шляхом упровадження інноваційних технологій. Розглянуто різні підходи до визначення методичної роботи. Обгрунтовано використання інноваційних форм у методичній роботі. Доведено необхідність узгодження розвитку навчальних закладів з інноваціями в системі освіти; проаналізовано проблеми методичної роботи вчителя. Виокремлено та проаналізовано інноваційні підходи до організації методичної діяльності з педагогічними кадрами. Розкрито вплив методичної діяльності вчителя на його професійне становлення. Показано перспективні тенденцій розвитку методичної діяльності за умов модернізації освіти. Розглянуто перспективи трансформації методичних кабінетів у сервісні центри, щодо надання освітніх послуг педагогічним працівникам. Актуалізовано проблему вдосконалення професійної компетентності вчителів в умовах закладу освіти засобами методичної роботи.

Визначено важливість підготовки педагогів-організаторів до морального виховання учнів, а також процес формування готовності майбутніх педагогів до творчої професійної діяльності. Описано головні наукові підходи до професійної діяльності педагогів-організаторів: інтегрований, комплексний, функціональний. Аргументовано роль фольклору як провiдного виду позаурочної дiяльностi, що створює унікальнi можливості для формування моральної свiдомостi та почуттiв учнів. Розкрито функції вчителя як творчого наставника. Доведено, що українська мудрість має надзвичайно глибокий зміст, заснований на філософії стародавніх слов'ян, їх вірувань. Вона складається з морально-етичних принципів: поваги, толерантності, шанобливого ставлення до старших. Зазначено, що театралізовані календарно-обрядові свята сприяють зміцненню здоров'я школярів, розвитку морально-вольових та інтелектуально-творчих здібностей особистості. Це важливий засіб, що спрямовує школярів на самовдосконалення. Тому суть і мета методичної роботи педагога-організатора має бути спрямована на гармонійний розвиток дитини в психічній і духовно-моральній сферах.

Доведено актуальність і важливість використання логопедичної ритміки як інноваційного напряму музично-корекційної діяльності в закладах дошкільної освіти (ЗДО). Визначено структуру, мету та завдання музичних занять з використанням елементів логоритміки. Схарактеризовано види музичної діяльності, які використовує музичний керівник ЗДО у системній роботі. Аргументовано роль музичної логоритміки не лише в корекційній роботі для дітей з мовленнєвими порушеннями, а й в ефективному загальному та музичному розвитку дошкільників.