Описано випадок із практики розвитку інтраопераційної гіпотонічної кровотечі під час виконання кесарева розтину у вагітної, хворої на мультирезистентний активний туберкульоз легенів. Проаналізовано ускладнення перебігу вагітності, розвиток пізнього поєднаного гестозу на тлі MDR-TB. Наведено комплексний метод лікування ускладнень вагітності, інтраопераційної гіпотонічної кровотечі із використанням методу хірургічного гемостазу.

  Скачати повний текст

Вивчено сучасний стан мистецької освіти в Україні. Проаналізовано цілісну систему даної освіти, її структуру та зміст, а також форми навчання та виховання особистості в різних типах навчальних закладів. Увагу приділено дослідженню дошкільної, загальної середньої, позашкільної, спеціалізованої та професійної мистецької освіти, а також художньо-освітньої діяльності установ культури - бібліотек, музеїв, театрів, філармоній. Надано рекомендації щодо стратегій удосконалення мистецької освіти в Україні на підставі міжвідомчої взаємодії державних і громадських структур з метою подальшого плідного розвитку вітчизняної культури.

Наведено інформацію про ефективність інтраопераційного гемостазу, профілактику ускладнень септичного та геморагічного характеру у пацієнток з повторними випадками лапаротомії в анамнезі з приводу кесарева розтину на тлі застосування аргоново-плазмової коагуляції тканин.

Проналізовано поняття «педагогічна умова», репрезентоване у сучасній науково-педагогічній літературі. На підставі особистісно орієнтованого підходу, визначено та обгрунтовано комплекс педагогічних умов, які сприяють ефективному розвитку поліхудожньої вихованості старших підлітків. Розглянуто особливості використання мультимедійних засобів у елективному курсі «Мультимедійна художня творчість». Встановлено, що запропоновані педагогічні умови є важливою частиною системи поліхудожнього виховання старших підлітків. Вони надають можливість ефективно реалізувати технологію поліхудожнього виховання мультимедійними засобами.

Проанализировано понятие «педагогическое условие», репрезентованное в современной научно-педагогической литературе. На основе положений личностно ориентированного подхода, определено и обосновано комплекс педагогических условий, которые способствуют эффективному развитию полихудожественного воспитания старших подростков. Рассмотрены особенности использования мультимедийных средств в элективном курсе «Мультимедийное художественное творчество». Сделан вывод, что предложенные педагогические условия являются важной частью системы полихудожественного воспитания старших подростков, а их набор дает возможность эфективно реализировать технологию полихудожественного воспитания мульмедийными средствами.

The author analyzes the term “pedagogical condition” represented in the modern scientific and educational literature, based on provisions of a student-centered approach, identifies and justifies a set of pedagogical conditions

Досліджено проблему поліхудожнього виховання старших підлітків мультимедійними засобами (ММЗ). Визначено сутність поняття "поліхудожнє виховання старших підлітків мультимедійними засобами". Охарактеризовано виховний вплив ММЗ на процес поліхудожнього виховання старших підлітків. Окреслено принципи поліхудожнього виховання старших підлітків ММЗ та критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний), показники та рівні поліхудожньої вихованості старших підлітків. Розроблено модель та обгрунтовано педагогічні умови поліхудожнього виховання старших підлітків ММЗ. Апробовано авторську технологію поліхудожнього виховання старших підлітків ММЗ; комплекс творчих завдань, спрямованих на реалізацію художньо-творчих можливостей ММЗ, збільшення досвіду спілкування з різними видами мистецтва у їх взаємодії, самостійної творчої діяльності старших підлітків. Сформовано банк медіа-матеріалів для занять та самостійної творчої роботи учнів.

Проаналізовано художньо-естетичні технології виховної роботи. Охарактеризовано сучасний стан художнього виховання школярів у позаурочний час. Розкрито організаційно-складові особливості виховного процесу художньо-естетичного напряму. Досліджено потенціал мистецтв у вихованні підлітків та технології його реалізації у позакласній роботі.

Висвітлено досвід проектування та використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі вищих і професійно-технічних навчальних закладів. Охарактеризовано науково-методичний супровід дистанційного навчання. Розкрито методичні основи проектування дистанційних курсів у системі професійної освіти. Розглянуто питання організаційного та фінансового забезпечення дистанційного професійного навчання. Увагу приділено здійсненню моніторингу навчальних досягнень у професійній освіті за дистанційною формою, складовим ефективного Інтернет-тренінгу, становленню нормативно-правового забезпечення дистанційного навчання.

Висвітлено технології дистанційного професійного навчання. Розглянуто теоретичні аспекти підготовки педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти до впровадження дистанційного навчання кваліфікованих робітників. Представлено технологію розробки електронного контенту для його використання у системі дистанційного навчання, засоби контролю успішності майбутніх кваліфікованих робітників у дистанційному навчальному процесі. Розкрито особливості організації їх самостійної роботи засобами дистанційного навчання.

Розглянуто особливості організації цифровізованого освітнього процесу в апаратно-програмному середовищі систем дистанційного навчання в контексті професійної освіти. Відзначено складність переходу до четвертого технологічного укладу та зазначено щодо ризиків, пов'язаних з означеним процесом у професійній освіті. За таких умов важливим стає вироблення ефективних моделей публічно-приватного партнерства, децентралізації управління та фінансування, а, головне, забезпечення якості професійної освіти. Одним із засобів, здатного забезпечити реалізацію таких завдань та уникнути ризиків у сфері професійної освіти, є використання програмно-апаратних комплексів систем дистанційного навчання (LMS). Водночас освітній процес, що відбувається в середовищі таких систем, стає цифровізованим, що, з одного боку, надає йому додаткових переваг (легкий доступ до навчальних даних незалежно від часу та простору, індивідуалізація освітніх траєкторій учнів, широкі мультимедійні можливості тощо), а з іншого - вимагає вирішення складних завдань зі створення дистанційних курсів. Зосереджено увагу саме на методиці розробки дистанційних курсів, таким чином, закладу професійної (професійно-технічної) освіти вкрай важливо забезпечити реалізацію п'яти основних її складових: нормативно-правового забезпечення; фінансового забезпечення; технічного забезпечення; кадрового та навчально-методичного забезпечення. Підкреслюється, що розробка дистанційного курсу стає надзвичайно важливим аспектом здійснення сучасного цифровізованого освітнього процесу. Обгрунтовано структуру творчої групи зі створення дистанційних курсів, що складається з: фахівця відповідної галузі; фахівця з дистанційної освіти; технічного спеціаліста (адміністратора системи/програміста дистанційних курсів); дизайнера цифрового контенту. Підкреслено, що є неприпустимим покладати завдання створення дистанційного курсу лише на педагогічного працівника закладу професійної (професійно-технічної) освіти. Водночас процес цифровізації освітнього процесу в конкретному закладі не може бути обмежений лише введенням до нього систем дистанційного навчання.

Актуальність дослідження зумовлена потребою суспільства в прискоренні темпів цифровізації професійної (професійно-технічної) освіти та відсутністю методологічного та методичного забезпечення даного процесу. Мета роботи - обгрунтувати структуру та зміст організаційно-педагогічних умов формування цифрової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти. Методи: співставлення наукових фактів та узагальнення педагогічного досвіду з екстраполюванням у теорію та методику професійної освіти проаналізованих наукових положень та емпіричних уявлень; вивчення документації та результатів діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти; педагогічного спостереження та самоспостереження. Проаналізовано сучасний стан професійної освіти та зокрема стан цифрової культури педагогічних працівників; акцентовано увагу на посиленні тенденції цифровізації, зумовленій світовою пандемією; виявлено основні причини низького рівня цифровізації (домінування консервативних підходів до організації навчання, складні механізми впровадження наставництва та режимів навчання на засадах продуктивних діяльності); охарактеризовано оптимальні шляхи вирішення проблеми (використання гібридних моделей навчання, забезпечення відповідної інфраструктури, рівного доступу до Інтернету та цифрових освітніх ресурсів, організація навчання цифровим навичкам педагогів). Обгрунтовано власний комплекс організаційно-педагогічних умов, як підсистеми розвитку цифрової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти, що складається з трьох блоків (особистісно-професійний, що складається з володіння педагогічними працівниками цифровими засобами та готовності до самоосвітньої діяльності з вдосконалення володіння цифровими засобами та сервісами; організаційно-технічний, що передбачає створення цифрового освітнього середовища ЗПО та організацію освітнього процесу на базі підходів змішаного навчання (blended-learning); змістово-процесуальний, що містить електронні навчальні курси, розміщенні у Системі управління навчанням, та авторський курс "Цифрові технології в професійній освіті".

Доведено актуальність і важливість використання логопедичної ритміки як інноваційного напряму музично-корекційної діяльності в закладах дошкільної освіти (ЗДО). Визначено структуру, мету та завдання музичних занять з використанням елементів логоритміки. Охарактеризовано види музичної діяльності, які використовує музичний керівник ЗДО у системній роботі. Аргументовано роль музичної логоритміки не лише в корекційній роботі для дітей з мовленнєвими порушеннями, а й в ефективному загальному та музичному розвитку дошкільників.