Проведено обследование 144-х рабочих комбикормового производства. Поражение системы органов дыхания (кашель, выделение мокроты, одышка) выявлены не только у рабочих, подвергающихся воздействию высокой концентрации эндотоксинов, но и у лиц, контактировавших с незначительным их уровнем. Распространенность синдрома токсического действия органической пыли, синдрома раздражения слизистых оболочек, бронхиальной гиперреактивности и обструктивных нарушений вентиляционной функции легких зависела от концентрации эндотоксинов в воздухе рабочей зоны производственных помещений. Решающую роль в раннем выявлении лиц, склонных к обструктивным нарушениям функции внешнего дыхания, играют фармакологические нагрузочные тесты. Предложены санитарно-гигиенические и лечебно-профилактические мероприятия по предупреждению развития профессиональных заболеваний у рабочих, подвергающихся воздействию органической пыли.

Проведено медицинское обследование 144-х рабочих комбикормового производства. Патологические симптомы со стороны системы органов дыхания в виде кашля, выделения мокроты, одышки были выявлены не только у рабочих, подвергающихся воздействию высоких концентраций эндотоксинов, но и у лиц, контактировавших с незначительным его уровнем. Распространенность синдрома токсического действия органической пыли, синдрома раздражения слизистой оболочки, бронхиальной гиперреактивности и обструктивных изменений вентиляционной функции легких зависела от концентрации эндотоксинов в воздухе рабочей зоны производственных помещений. Решающую роль в раннем выявлении лиц, склонных к обструктивным изменениям функции внешнего дыхания, принадлежит фармакологическим нагрузочным тестам. Предложены санитарно-гигиенические и лечебно-профилактические мероприятия по предупреждению развития профессиональных заболеваний у рабочих, подвергающихся воздействию органической пыли.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.55 + Р412.307

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь і уражень органічними барвниками

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що протягом останніх років триває пошук нових підходів до первинної профілактики та прогнозування перебігу пневмоконіозу (ПК) у шахтарів вугільних шахт на підставі визначення біомаркерів, що зумовлюють механізми індивідуальної чутливості та резистентності до впливу вугільного пилу. Одними з кандидатів на роль біомаркерів спадкової схильності до ПК є гени глутатіон-S трансферази (GST). Співвідношення між нормальним (норма) та нульовим (0) алелями генів, що кодують глутатіон-S трансферази M1 (GSTM1) і T1 (GSTT1), вивчено у 138-ми здорових (контрольна група) та 112-ти хворих на ПК шахтарів зі стажем роботи під землею не менше 10-ти років. Наявність генів GSTM1 і GSTT1 визначено за допомогою мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Результати дослідження свідчать, що генотип GSTT1(0/0) не впливає на схильність до ПК. Нормальний генотип GSTM1 асоціювався з ризиком до розвитку ПК, тоді як генотипи GSTM1(0/0) і GSTM1(0/0), GSTT1(0/0) проявили себе як біомаркери резистентності до цього захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.506.1-4 + Р412.307

Рубрики:

Гігієна праці у вугільній промисловості

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо визначення ефективності застосування методу респіросонографії, розробленого в Інституті гідромеханіки НАНУ, для діагностики пневмоконіозу (ПК) від впливу вугільного пилу, що є одним з найбільш розповсюджених захворювань у структурі професійної захворюваності в Україні. У ході обстеження 62-х хворих на ПК шахтарів у порівнянні з шахтарями без патології бронхолегеневої системи та здоровими особами виявлено суттєві відмінності у процесах генерації дихальних звуків у здорових людей і хворих на ПК. Зміни проявлялися статистично вірогідним зниженням відносного рівня дихальних звуків і відносної паузи між вдихом і видихом у групі хворих у порівнянні з групою контролю та здоровими особами. Визначено тенденцію до зниження діапазону дихальних звуків і тривалості дихального циклу у хворих у порівнянні з особами без патології бронхолегеневої системи. Метод респіросонографії рекомендовано застосовувати для діагностики ПК від впливу вугільного пилу у комплексі з іншими методиками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.434.55 + Р412.307-1

Рубрики:

Профілактика пневмоконіозів

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вирішено актуальну проблему галузі охорони здоров'я за допомогою удосконаленої системи профілактики пневмоконіозу у шахтарів вугільних шахт України та на основі застосування сучасної системи діагностики захворювання. Досліджено умови праці у даних шахтах з визначенням концентрацій загального пилу, та його складових - респірабельної фракції пилу та кварцу в персональних пробах повітря, розкрито їх головну роль у розвитку пневмоконіозу. Визначено частоту та особливості клінічного перебігу захворювання у шахтарів, фактори ризику його розвитку. Проведено порівняльний аналіз і висвітлено ефективність методів функціональної діагностики (спірометрії, бодіплетізмографії та визначення дифузійної здатності альвеолярно-капілярної мембрани) для діагностики початкових ознак порушення бронхолегеневої функції у разі пневмоконіозу, викладено показники, що є біомаркерами патологічних змін. Запропоновано метод визначення дифузійної здатності альвеолярно-капілярної мембрани у пробі з фізичним навантаженням для діагностики початкових порушень легеневої функції. Досліджено залежність даної функції за пневмоконіозу від рентгенологічних змін. Визначено генетичні маркери ризику розвитку пневмоконіозу та обгрунтовано підходи щодо застосування молекулярно-генетичних методів дослідження для профілактики захворювання працівників за умов впливу пилу. Створено інтегративну систему діагностики пневмоконіозу на різних рівнях медико-санітарного обстеження працівників за даних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.515 + Р412.3

Рубрики:

Гігієна праці у промисловості будівельних матеріалів

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідженням встановлено, що у хворих на хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ), які одержували антигомотоксичні препарати (АГТП), спостерігаються більш виражені (у порівнянні з групою контролю): зменшення скарг на кашель; регресія аускультативних ознак загострення ХОЗЛ (жорстке дихання); покращання бронхіальної прохідності та чутливості до інгаляційних бронхолітиків; зниження інтенсивності запалення, обумовленого неспецифічною інфекцією (за даними цитологічного дослідження периферичної крові та харкотиння), а також - імуномоделюючий та десенсибілізуючий ефекти; виражене зниження цитологічних ознак бронхообструкції та алерген-залежного запалення; підвищення чутливості хворих із супутньою гіпертонічною хворобою до антигіпертензивної терапії. АГТП не вплинула на перебіг пневмосклерозу та емфізему легень, але дозволила знизити ступінь легеневої недостатності. Використання АГТП рекомендовано для широкого лікувально-профілактичного застосування в клініці професійних захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.23-433 + Р124.511-4

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення грудної клітки(стінки)

Гігієна праці в хімічній промисловості

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено підсумок наукової діяльності відділу професійної патології за весь термін його існування з 1928 року. Висвітлено основні напрями наукових досліджень, практичної діяльності клінічного підрозділу інституту в минулі роки та перспективи наукових розробок. Викладено основні результати досліджень, їх значення для профілактики, ранньої діагностики та лікування професійних захворювань.

Дослідженням визначено ризики непрофесійного та професійного інфікування ВІЛ, адекватність, доступність та ефективність заходів профілактики серед працівників (медичних та інженерно-технічних) лікувально-профілактичних установ системи охорони здоров'я України. Розроблено рекомендації щодо адаптації системи організації профілактики інфікування ВІЛ на робочому місці в системі охорони здоров'я до міжнародних стандартів, що запропоновані МОП, ВООЗ, ЮНЕЙДС.

Увагу приділено проблемі пневмоконіозу. Узагальнено досвід вивчення проблеми діагностики та профілактики пневмоконіозу, у хронологічному порядку висвітлено історію вдосконалення класифікації захворювання залежно від зміни уявлень про його патогенез і клінічні ознаки. Наведено міжнародну класифікацію пневмоконіозу МОП 2000 р., яку прийнято в Україні, а також подано сучасну класифікацію комп'ютерно-томографічних ознак захворювання, розроблену в ДУ "Інститут медицини праці НАМН України". Значну увагу приділено вивченню генетичних маркерів щодо схильності до захворювань із застосуванням сучасних методів досліджень.

Наведено дані щодо поширеності хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) як в Україні, так і за кордоном. Розглянуто основні фактори ризику, які впливають на розвиток захворювання, у тому числі ХОЗЛ професійної етіології. Проаналізовано вітчизняну та закордонну літературу щодо спадкової схильності до розвитку ХОЗЛ та представлено характеристику генів, білкові продукти яких впливають на ключові ланки патогенезу захворювання.

Одними з найпоширеніших професійних захворювань в Україні залишаються пневмоконіози від впливу різних видів пилу: щорічно діагностується близько 2000 нових випадків захворювання. Пневмоконіози діагностуються здебільшого на пізніх стадіях, коли приєднуються ускладнення, що призводять до розвитку дихальної недостатності, прогредієнтного перебігу патологічного процесу та інвалідизації постраждалих. Мета дослідження - удосконалити методи ранньої діагностики та профілактики пневмоконіозів. Обстежено 543 пацієнтів, хворих на пневмоконіоз від впливу вугільного пилу, та 187 осіб контрольної групи. Для вивчення стану здоровія працівників азбестоцементних підприємств обстежено 276 осіб основних професій, що підпадають під вплив пилу, що містить хризотиловий азбест. Дослідження включило проведення клінічного огляду з застосуванням інструментальних та лабораторних методів дослідження та математичною обробкою одержаних даних. Наведено дані щодо розробки та впровадження в практику специфічних маркерів ранньої діагностики пневмоконіозу від впливу вугільного пилу та азбестозу, що включають: комп'ютерно-томографічні та респіросонографічні ознаки, показники статичних легеневих об'ємів та дифузійної здатності альвеоло-капілярної мембрани, генетичні маркери.

Особливості рентгенологічної картини визначали у 543-х хворих на пневмоконіоз (ПК) шахтарів України. Результати досліджень свідчать про превалювання інтерстиціальних змін в паренхімі легень таких хворих. За даними рентгенологічних досліджень вузлові форми ПК діагностували лише у 1 - 3 % пацієнтів. Встановлено вплив пилового навантаження на розвиток паренхіматозних змін в легенях у разі ПК. Виявлені особливості рентгенологічної картини рекомендовано використовувати лікарям-профпатологам під час проведення профілактичних медичних оглядів, а також в курсах професійної патології навчальних медичних закладів.

Особенности рентгенологической картины определяли у 543-х больных пневмокониозом (ПК) шахтеров Украины. Результаты исследования свидетельствуют о превалировании интерстициальных изменений в паренхиме легких таких больных. По данным рентгенологических исследований узелковые формы ПК диагностировали лишь у 1 - 3 % пациентов. Установлено влияние пылевой нагрузки на развитие паренхиматозных изменений в легких при ПК. Выявленные особенности рентгенологической картины могут использоваться врачами-профпатологами при проведении профилактических медицинских осмотров, а также в курсах профессиональной патологии учебных медицинских заведений.

Своєчасна профілактика захворювань та дотримання ергономіки робочого місця сприяють підвищенню працездатності та продуктивності праці робітників, зниженню поширеності професійної захворюваності опорно-рухового апарату, збільшенню професійного довголіття. У публікації представлено результати літературного огляду зарубіжних нормативів та світових тенденцій з профілактики професійних захворювань опорно-рухового апарату, що, з огляду на політику європейської інтеграції України, є особливо важливим для збереження трудового потенціалу.

Мета - виявлення геному та інтактних віріонів представників роду Enterovirus у мокроті шахтарів, хворих на ХОЗЛ, та визначення їхньої ролі у розвитку даної патології. У дослідження включено 60 шахтарів з діагнозом ХОЗЛ професійної етіології. Матеріалом для індикації вірусних інфекційних агентів слугувала вільно експресована мокрота. Детекцію РНК ентеровірусів проводили за методом полімеразної ланцюгової реакції із застосуванням зворотної транскрипції. Облік результатів здійснювали методом горизонтального електрофорезу в 1,5 % агарозному гелі з бромідом етидія. За реакцією віруснейтралізації встановлювали видову приналежність вірусів. Встановлено присутність РНК ентеровірусів у 17 (28,3 %) зразках мокроти, одержаних від шахтарів, хворих на ХОЗЛ. Інфекційними вірусними агентами, виявленими в 7 досліджуваних зразках, були віруси Коксакі В2, ВЗ, В4, В5. Показано збільшення частоти виявлення ентеровірусів залежно від стажу роботи в умовах впливу вугільно-породного пилу. Проте не встановлено зв'язку ентеровірусної інфекції зі ступенем тяжкості протікання ХОЗЛ. Висновки: одержано дані свідчать про можливу персистенцію ентеровірусів у хворих на ХОЗЛ та їхню тригерну роль в ініціації загострення захворювання.

В останнє десятиріччя відмічається збільшення випадків раптової смерті (РС) та "омолодження" контингенту раптово померлих. Удосконалюються та розробляються нові технології діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, що є основною причиною РС, однак, навіть у розвинених країнах проблема раптової серцевої смерті (РСС) залишається невирішеною. РСС на робочому місці (РМ) за даними ВООЗ складає 7 %. Серед осіб, померлих внаслідок РС, значну частку становлять молоді особи у віці до 35 років, а серед причин відзначається раптове фізичне або психоемоційне навантаження. Встановити розповсюдженість РС на РМ в різних професійних групах та визначити особливості її настання залежно від умов праці та професійних обов'язків потерпілих. Наведено дані щодо розповсюдженості PC на РМ в Україні. Дослідженням встановлено, що в 2012 році в Україні зареєстровано 966 випадків РС на РМ, що становить 5,3 на 100 000 працюючого населення та 14,1 на 100 000 населення, працюючого в шкідливих умовах праці. Проведений аналіз випадків РС щодо статті, віку та стажу роботи свідчить, що майже 95 % - це особи чоловічої статті, їх вік становив 50 - 60 років, а трудовий стаж - більше 30 років. Найчастіше випадки PC на РМ зареєстровані в Донецькій, Дніпропетровській та Київській областях, досягаючи від 10,76 до 15,8 % у структурі загальної смертності. Представлено аналіз розподілу випадків РС на РМ в Україні за галузями виробництва, основними з яких є соціально-культурна сфера - 22 %, транспорт - 15 %, машинобудування та металургійна промисловість - 14 %, вугільна та гірничовидобувна промисловість - 9,3 %. Детально проаналізовано випадки РС на РМ шахтарів підземних вугільних шахт, умови праці яких пов'язані з впливом фізичного та емоційного навантаження, високих температур, що можуть несприятливо позначитись на стані системи кровообігу й призвести до фатального наслідку. Запропоновано методи профілактики РС на РМ.