Представлены результаты исследований по вопросам интенсивных технологий выращивания, селекции, мутагенеза и семеноводства крупяных и других культур. Обсуждены проблемы усовершенствования элементов агротехники выращивания крупяных культур, формирования коллекции мирового генофонда гречихи и проса в Украине.

Досліджено проблеми формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання. Конкретизовано сутність поняття "педагогічне моделювання", визначено групи його об'єктів у професійній готовності вчителя початкових класів, обгрунтовано здійснення психолого-педагогічних засад педагогічного моделювання. Доведено факт про знакову природу будь-якої моделі, як психологічні засади дослідження виокремлено теорію змістовного узагальнення та "знакову" концепцію навчання. Відображено методичну систему формування готовності студентів педагогічних факультетів до педагогічного моделювання й обгрунтовано змістовий компонент моделі, який реалізовано в спецкурсі "Педагогічне моделювання у початковій освіті" та застосуванням відповідних методів, форм і засобів навчання. Встановлено, що ефективність формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання залежить від упровадження експериментальної методики, що забезпечує суттєве підвищення фахово спрямованих особистісних якостей. Завдяки синергетизму дії фахових знань суттєво підвищується мотивація навчання студентів до одержання нових знань, студенти розпочинають розглядати навчальний процес як динамічну систему.

Розкрито особливості підготовки вчителів початкових класів до педагогічного моделювання. Виокремлено проблеми, які існують. Запропоновано шляхи формування готовності вчителя початкових класів до педагогічного моделювання.

Описано інноваційні підходи у підготовці майбутнього вчителя початкової школи з метою оволодіння ними компетенціями в галузі планування роботи загальноосвітнього навчального закладу. Зазначене здійснюється шляхом застосування хмарних сервісів. Впровадження одного із них у навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу - органайзеру SkyDrive - підсилює пізнавальну активність студентів, стимулює творчість, сприяє формуванню професійних умінь, навичок та, в цілому, їх конкурентоспроможності.

Обгрунтовано необхідність модернізації педагогічної підготовки вчителя початкової школи. Розглянуто зміну філософії педагогічного навчання та виховання за умов впровадження інформаційних технологій у початковій і вищій школі. Визначено основні чинники впливу на конкурентоспроможність вчителя та з'ясовано необхідність розробки ІТ орієнтованого педагогічного освітнього середовища для вдосконалення системи його педагогічної підготовки.

Обоснована необходимость модернизации педагогической подготовки учителя начальной школы. Рассмотрена смена философии педагогического обучения и воспитания в условиях внедрения информационных технологий в начальной и высшей школе. Определены основные факторы влияния на конкурентоспособность учителя и выяснена необходимость разработки ИТ ориентированного педагогической образовательной среды для совершенствования системы его педагогической подготовки.

Is due to the need to modernize teacher training elementary school teacher. Posted change of philosophy teacher training and education in the implementation of information technology in elementary and high school. The main factors of influence on competitiveness and the ability of teachers due to the need to develop IT-based teaching learning environment for improvement of its teacher training.

Охарактеризовано поняття “інформаційні технології”. Виокремлено різноманіття інформаційних технологій. Зроблено акцент на “хмаринні технології” та їх провідну ідею. Наведено порівняння основних “хмаринних” сервісів з метою їхнього використання у навчально-виховному процесі вищої школи. Визначено вплив “хмаринних” сервісів на розвиток наукових педагогічних досліджень та формування освітнього педагогічного середовища. Розглянуто поняття хмаринно-орієнтованого навчального середовища. Зазначено про роль хмаринних сервісів для самостійної роботи студентів у процесі дистанційного навчання та колективних навчальних досліджень.

Охарактеризовано понятие "информационные технологии". Выделено многообразие информационных технологий. Сделан акцент на "облачные технологии" и их ведущую идею. Приведено сравнение основных "облачных" сервисов с целью их использования в учебно-воспитательном процессе высшей школы. Определено влияние "облачных" сервисов на развитие научных педагогических исследований и формирование образовательной педагогической среды. Рассмотрено понятие облачно-ориентированной учебной среды. Указана роль облачных сервисов для самостоятельной работы студентов в процессе дистанционного обучения и коллективных учебных исследований.

Characterized by the concept of "information technology". Highlighted the diversity of information technology. Emphasis on "cloud computing" and their central idea. The comparison of the main "cloud" services for use in the educational process of higher education. The influence of the "cloud" services for the development of scientific educational research and the formation of educational pedagogical environment. The concept of cloudy-oriented learning environment. Indicated the role of cloud services for independent work of students in the distance learning and collective learning research.

Висвітлено історію та сучасність педагогічного факультету Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Репрезентовано основні етапи становлення і розвитку одного із найбільших підрозділів закладу вищої освіти. Наведено характеристику наукових і освітніх здобутків викладачів педагогічного факультету, які зробили вагомий внесок у розбудову освіти України.

Розкрито основні напрями та чинники формування інформаційно-освітнього середовища ВНЗ: вдосконалення навчального середовища та розроблення відкритого, багатовимірного динамічного реального простору, що забезпечує взаємодію і співпрацю суб’єктів навчально-виховного процесу, розвиток особистісних якостей викладачів та студентів у процесі розв’язання педагогічних задач. Одним із найбільш перспективних засобів створення та поновлення бази навчальних і методичних матеріалів вбачаються хмарні технології (ХТ). Перспективи ХТ дозволили зробити припущення, що на відміну від традиційного, навчально-методичне забезпечення, розроблене в умовах ХТ, є відкритим та динамічним, елементарно змінним і сприйнятливим для широкого загалу педагогів з різним рівнем ІТ-компетентності. Обгрунтовано теоретичні та методичні засади педагогічної підготовки вчителя початкової школи в умовах інформаційно-освітнього середовища ВНЗ: наявність системи взаємопов’язаних ІТ-засобів, програмного інструментарію хмарних сервісів, призначеного для забезпечення відкритості та доступності добору та модифікації засобів управління навчальною діяльністю, організації інтерактивного навчання; діагностування та контролю навчання на всіх етапах з метою можливого його коригування (застосування особистісно орієнтованого підходу), зворотного зв’язку; багаторівневого та диференційованих підходів у навчальній діяльності з можливістю неперервного отримання on-line та off-line допомоги; гнучкості організації навчання. Розкрито основні напрями та чинники формуванні інформаційно-освітнього середовища ВНЗ: логічне залучення інформаційних технологій, зокрема хмарних сервісів. Розроблено модель системи педагогічної підготовки вчителя початкової школи в умовах інформаційно-освітнього середовища ВНЗ, що містить блоки: концептуально-змістовий, організаційно-технологічний; діагностико-результативний.

Актуальність проблеми визначається необхідністю модернізації системи освіти на засадах компетентнісного підходу, інноваційності, орієнтації на формування конкурентоздатного, активного та мобільного фахівця, здатного до саморозвитку і самовдосконалення. Мета роботи - уточнити зміст категорій "простір", "освітній простір", "віртуальний освітній простір" та охарактеризувати психолого-педагогічні критерії формування віртуального освітнього простору майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності (СКД). Методи: аналіз і синтез - з метою з'ясування стану та рівня розробленості досліджуваної проблеми; узагальнення - для формулювання висновків щодо формування віртуального освітнього простору майбутніх менеджерів СКД у закладах вищої освіти. Здійснено аналіз та уточнено зміст категорій: "простір", "освітній простір", "віртуальний освітній простір". Поняття "простір" представлено як освоєне середовище, в якому відбуваються події, характерною особливістю якого є нерозривний зв'язок із часом. Поняття "освітній простір закладу вищої освіти" визначено як багаторівневу систему, яка програмується по горизонталі, відображаючи всю складність взаємовідносин її суб'єктів, і по вертикалі, визначаючи динаміку її стратегічного розвитку. Під віртуальним освітнім простором розуміється весь комплекс контенту розміщених в Інтернеті (тобто створених за допомогою програмного забезпечення або комп'ютерних мереж) різноманітних матеріалів навчального характеру. На основі аналізу наукових праць з'ясовано 3 основні напрями побудови віртуального освітнього простору: дистанційної освіти, онлайн-навчання та змішаного (blended) навчання. Визначено 6 основних психолого-педагогічних критеріїв формування віртуального освітнього простору майбутніх менеджерів СКД: мотиваційний (вмотивованість здобувачів вищої освіти до використання в навчанні сучасних технологій, а саме: Інтернет, розширення знань про Інтернет і можливості його застосування в подальшій професійній діяльності; здатність до самореалізації власних можливостей; потреба у формуванні власного пізнавального інтересу); інтеграційний (знання іноземної мови на професійному рівні; вміння підібрати програмні засоби для застосування Інтернет-технологій (ІТ) у подальшій професійній діяльності); діяльнісний (формування здібностей ділитися набутими знаннями з іншими учасниками освітнього процесу; використання ІТ в освітньому процесі на конференціях, семінарах тощо, публікації власних напрацювань у наукових і методичних виданнях, розроблення власних проектів та їх реалізація за допомогою сучасних комп'ютерних програм і просування їх у віртуальному просторі); ціннісний (упевненість у своїх професійних якостях; вимогливість до себе; вміння контролювати свій емоційний стан у майбутній професійній діяльності; естетична поведінка); творчий (здатність проявити творчі здібності у застосуванні ІТ; прагнення до розвитку свого творчого потенціалу; уміння оволодіти формами та методами управління творчою професійною діяльністю); результативно-рефлексивний (контроль, самоконтроль, самооцінка, самопізнання, самовиховання та самоствердження своєї професійної діяльності; вміння аналізувати ефективність методів, прийомів, засобів використання ІТ у подальшій професійній діяльності).

Висвітлено аспекти минулого і сьогодення життя краю, топонімічні описи населених пунктів, церковні літописи, відомості про відомих постатей краю.

Здійснено теоретичне і методичне обгрунтування засад - формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти, психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, професійної підготовки майбутніх фахівців із якості освіти та розкрито аспекти формування академічної культури майбутніх педагогічних працівників у ЗВО. Розроблено теоретичні та методичні основи підготовки фахівців природоохоронної галузі до екологічного моніторингу у системі післядипломної освіти, а також теоретико-практичні засади професійної підготовки майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності в умовах інформаційно-освітнього середовища. Методологічно обгрунтовано розвиток правової компетентності адміністраторів вищої школи у системі післядипломної освіти. Проаналізовано особливості модернізаційних процесів у освітній діяльності на основі обгрунтованих наукових здобутків науковців, положень законодавства щодо застосування компетентнісного і білінгвального підходів з використанням жестової і української мови. Розглянуто теорію творчої самореалізації як феномен та окремий об'єкт наукового дослідження основ евристичного навчання на засадах концепції творчої самореалізації особистості. Розкрито сутність поняття "полікультурна освіта", процес його становлення, досліджено історичні етапи розвитку мультикультуризму, проведено аналіз розвитку ідей полікультурності. Досліджено формування виконавської майстерності майбутніх бакалаврів з акторського мистецтва драматичного театру і кіно у фаховій підготовці. Актуалізовано проблеми проведення навчальних тренінгів як ефективної системи професійної адаптації у ЗВО.

Зазначено, що сільське господарство (СГ) є єдиною галуззю в Україні, яка демонструє стабільне зростання і є основним джерелом надходжень в іноземній валюті навіть у період економічного спаду. Нагальними завданнями аграрного сектору України є забезпечення співпраці українських експертів у СГ з іноземними партнерами. Вільне володіння іноземною мовою необхідне для ефективної співпраці українського уряду з ЄС і його партнерами. Мета роботи - висвітлення стратегій ефективного викладання англійської за професійним спрямуванням (АПС) в аграрному університеті та розробка рекомендацій щодо впровадження міждисциплінарного підходу до викладання дисципліни у навчальний процес ЗВО. Методи: теоретичні (індукція, синтез і узагальнення); емпіричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, програм підготовки майбутніх фахівців у галузі сільського господарства, результатів їх діяльності). Охарактеризовано основні підходи та проаналізовано експериментальні дослідження з викладання англійської за професійним спрямуванням в аграрних і технічних університетах. Створено рекомендації щодо впровадження міждисциплінарного курсу з АПС в аграрних ЗВО. Аналіз існуючих підходів до вивчення англійської мови за професійним спрямуванням і вивчення передового досвіду викладачів надає підстави стверджувати, що у викладанні АПС можуть бути застосовані різні стратегії навчання, проте переваги варто надавати міждисциплінарним та професійним підходам; особлива увага повинна бути зосереджена на веб-методах і навчальних матеріалах, які використовуються для підвищення мотивації у студентів нелінгвістичних факультетів.

Вміщено матеріали, які є результатом науково-дослідної та пошукової діяльності науковців, викладачів закладів вищої освіти, здобувачів вищої освіти, докторантів, вихователів закладів дошкільної освіти, учителів закладів загальної середньої освіти спеціалізованих навчальних закладів. Досліджено проблеми психолого-педагогічного супроводу освітньої діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в умовах воєнного стану. Розкрито питання надання психологічної підтримки дошкільникам та молодшим школярам в умовах війни. Висвітлено проблеми реалізації принципу наступності дошкільної та початкової освіти в практиці роботи закладів освіти. Охарактеризовано психолого-педагогічні умови забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Висвітлено дидактико-методичний аспект впровадження компетентнісного підходу в початковій та дошкільній освіті. Увагу приділено проблемам наступності між дошкільною і початковою ланками освіти в умовах інклюзії. Увагу приділено професійній підготовці фахівців дошкільної та початкової освіти в умовах воєнного стану та мирний час.