Наведено законодавчо-нормативну базу соціального захисту дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, методику підбору дітей для прийомної сім'ї, вивчення мотивації потенційних прийомних батьків. Висвітлено питання взаємодії прийомних та біологічних батьків, перспективи функціонування прийомної сім'ї, проблеми взаєморозуміння рідних та прийомних дітей. Запропоновано шляхи налагодження конструктивної взаємодії у даних сім'ях.

Розглянуто теоретичні засади тренінгового навчання. Наведено загальні відомості про проект "Молодь за здоров'я", розроблено ефективну модель формування здорового способу життя та шляхи її реалізації. Визначено суть поняття тренінгу, показано суттєві відмінності тренінгового навчання від традиційного. Розроблено методики проведення тренінгових занять, практичні завдання та вправи, наведено методи оцінювання одержаних результатів. Проаналізовано особливості навчання дорослих, наведено типові вимоги щодо професійних якостей ведучого тренінгу та правила роботи в групі.

Проанализированы теоретические основы тренингового обучения. Представлены общие сведения о проекте "Молодежь за здоровье", разработана эффективная модель формирования здорового образа жизни и пути ее реализации. Раскрыто содержание понятия тренинга, показаны существенные отличия тренингового обучения от традиционного. Разработаны методики проведения тренинговых занятий, практические задания и упражнения, приведены методы оценивания полученных результатов. Проанализированы особенности обучения взрослых, приведены типичные требования к профессиональным качествам ведущего тренинга и правила работы в группе.

Розкрито соціально-педагогічні та правові засади вирішення проблем сирітства. Викладено правові аспекти захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, описано особливості їх розвитку. Висвітлено методику підготовки дітей до переходу в прийомну сім'ю, методику підготовки прийомних батьків до створення прийомної сім'ї, проведення тренінгу з прийомними батьками, соціальної роботи з прийомними сім'ями. Наведено соціально-педагогічні характеристики дітей з прийомних сімей. Розглянуто основні напрями соціально-педагогічної допомоги дитині, яка виховується у прийомній сім'ї.

Раскрыты социально-педагогические и правовые основы проблем сиротства. Изложены правовые аспекты защиты прав детей-сирот и детей, лишенных родительской заботы, описаны особенности их развития. Освещена методика подготовки детей к переходу в приемную семью, методику подготовки приемных родителей к созданию приемной семьи, проведения тренинга с приемными родителями, социальной работы с приемными семьями. Приведены социально-педагогические характеристики детей с приемных семей. Рассмотрены основные направления социально-педагогической помощи ребенку, который воспитывается в приемной семье.

Викладено питання розвитку дітей, які зазнали депривації внаслідок втрати батьківського піклування. Розглянуто мету, завдання, роль і форми державної опіки над дітьми (ДОНД) у межах загальної системи захисту дитинства (ЗД). Висвітлено особливості формування ставлення громадськості та фахівців до ДОНД як одного з напрямів системи ЗД, розбудова якої була ініційована ратифікацією Україною Конвенції ООН про права дітей.

Изложены вопросы развития детей, которые испытали депривацию вследствие потери родительского попечения. Рассмотрены цель, задачи и формы государственной опеки над детьми (ГОНД) в рамках общей системы защиты детства (ЗД). Освещены особенности формирования отношения общественности и специалистов к ГОНД как одного из направлений системы ЗД, развитие которой была инициирована ратификацией Украиной Конвенции ООН о правах детей.

Розглянуто технологію створення прийомної сім'ї (ПС) як нової форми державної опіки над дітьми. Описано основні етапи процесу утворення ПС: пошук, відбір, підготовку прийомних батьків та їх соціальний супровід на підставі зарубіжного досвіду та практичної діяльності функціонування ПС в Україні. Наведено зразки документів, необхідних для юридичного оформлення ПС.

Рассмотрена технология создания приемной семьи (ПС) как новой формы опеки над детьми. Описаны основные этапы процесса образования ПС: поиск, отбор, подготовка приемных родителей и их социальное сопровождение с учетом зарубежного опыта и практической деятельности функционирования ПС в Украине. Приведены образцы документов, необходимых для юридического оформления ПС.

Розглянуто основи теорії та методології тренінгового методу навчання, найбільш поширені технології, техніки та вправи, якими повинен володіти кваліфікований тренер.

Рассмотрены основы теории и методологии тренингового метода обучения, наиболее распространенные технологии, техники и упражнения, которыми должен владеть квалифицированный тренер.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.54-99

Рубрики:

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154-3 + Р457.465.08

Рубрики:

Пошкодження органів черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі інтегративного підходу розглянуто детермінанти виникнення підстав для надання допомоги дітям-сиротам шляхом влаштування їх у власні сім'ї. Проаналізовано мотиваційні особливості та етапи становлення прийомної сім'ї. Розкрито зміст та стуктуру психологічної готовності батьків до виконання функцій заміщувальної опіки. Визначено фактори ризику й умови успішного функціонування прийомної сім'ї. Введено поняття ресурсу - резерву, а також розроблено підхід до їх визначення. Окреслено теоретичні та практичні підходи до оцінки функціонування прийомної сім'ї (прогнозуючої, поточної та результуючої). Доведено доцільність тренінгової підготовки прийомних батьків і важливість психологічного супроводу сімей замісної опіки, конкретизовано його форми та зміст.

Наведено результати соціально-психологічного дослідження з питань становлення в Україні інституту прийомних сімей як однієї з форм системи державного утримання дітей. Доведено, що формування соціальної політики у сфері охорони дитинства та захисту дітей повинно спиратися на надійний лігітимний фундамент власного суспільства. Проаналізовано психологічні механізми, що забезпечують включення різних рівнів соціальних систем у загальний контекст функціонування інституту прийомної сім'ї. На основні розроблених моделей розмежовано сфери компетенцій соціальних інституцій у процесі захисту дітей та доведено важливість перегляду концептуальних підходів державної політики стосовно дітей і сімей.

Приведены результаты социально-психологического исследования по вопросам становления в Украине института приемных семей как одной из форм системы государственного содержания детей. Доказано, что формирование социальной политики в сфере охраны детства и защиты детей должно опираться на надежный лигитимный фундамент собственного общества. Проанализированы психологические механизмы, обеспечивающие включение разных уровней социальных систем в общий контекст функционирования института приемной семьи. На основе разработанных моделей разграничены сферы компетенции социальных институций в процессе защиты детей и семей.

Вивчено семантичне поле дорослих щодо поняття "дитина", проведеного за допомогою асоціативного тесту у межах дослідження уявлень дорослих про дітей. У процесі обробки одержаного матеріалу, на основі встановлення домінуючої ознаки конкретних висловів респондентів створено категорійні групи асоціацій на поняття "дитина". Доведено, що семантичне поле поняття "дитина" формується на основі емоційно-оцінних реакцій дорослих на дитину, як стимул, де впливи з боку сім'ї та суспільства спрямовують соціалізацію дорослих у батьківській ролі.

Изучено семантическое поле взрослых относительно понятия "ребенок", проведенного с помощью ассоциативного теста в рамках исследования представлений взрослых о детях. После обработки полученного материала, на основе установления доминирующего признак высказываний респондентов созданы категорийные группы ассоциаций на понятие "ребенок". Доказано, что семантическое поле понятия "ребенок" формируется на основе эмоционально-оценочных реакций взрослых на ребенка, как стимул, где воздействия со стороны семьи и общества направляют социализацию взрослых в направлении их отцовской роли.

The semantic field of adults on the concept of УchildФ, conducted by the association test in the study of representations of adults on children. After processing the data obtained on the basis of the establishment of the dominant features of specific statements of the respondents created categorical group of associations to the notion of УchildФ, based on expert evaluation of selected categories of 8 blocks, the analysis of associative series. Prove that the semantic field of УchildФ is formed on thebasis of emotional-evaluative reactions of adults per child, as an incentive, where the impact of the family and society sent socialization of adults in his father's role.

Проаналізовано питання легалізації статусу прийомного батьківства. Констатовано, що прийомна сім’я, як і раніше, вважається інноваційним явищем в контексті організації замісної опіки над дитиною. Наразі найменш вивченими виявилися саме відношення прийомних батьків у подружній парі, що відзначається не лише у вітчизняних дослідженнях, а й у зарубіжних. Зроблено спробу перевірити можливість створення певної категоризації прийомних сімей та виявити особливості їх функціонування як подружньої пари впродовж терміну існування прийомної сім’ї. Для вирішення поставлених завдань було обрано діагностичний інструментарій, який порівнює показники особистісної зрілості прийомних батьків, стан і прояви їхніх психологічних захистів в процесі спілкування. Зауважено, що застосування типологічного підходу для опису прийомних сімей можливе лише за умови проведення взаємного оцінювання уявлень партнерів в подружній парі.

Вивчено психологічний феномен інституту замінної сім’ї як форми догляду за дитиною в ситуації її осиротіння чи функціональної неспроможності її родини. Розроблено модель функціонування інституту замінної сім’ї в загальному соціальному просторі та визначено підходи щодо розбудови його організаційної структури. Розкрито психологічні механізми забезпечення включення різних рівнів соціальних систем в загальний контекст функціонування інституту замінної сім'ї. Емпірично доведено, що замінне батьківство формується за комфортним типом просоціальної поведінки як відгук на потреби суспільства. Професійну соціальну роботу розглянуто як умову ефективності замінного догляду за дитиною.

Розкрито поняття психологічної захищеності в контексті замісної опіки над дитиною. Соціальну роботу розглянуто як умову розбудови громадянського суспільства і засіб ствердження захисних соціальних систем. Доведено, що компаративні дослідження є більш ефективним підходом під час вивчення системних явищ, яким і є замісна опіка над дитиною.

Мета дослідження - встановити спосіб розродження та інші компоненти акушерського забезпечення, що найбільш суттєво впливають на зниження частоти післяпологових гнійно-септичних ускладнень у жінок з рубцем на матці (РМ) і наявними інфекційними факторами ризику. Проаналізовано результати розродження 89 вагітних із післяопераційним рубцем на матці, середній вік яких становив 28,55 +- 4,42 (від 20 до 41 року). Сформовано дві групи: основна (n = 43) - жінки, які були розродженні протягом 2012 р. відповідно до сучасних принципів розродження жінок з РМ; контрольну групу склали 46 жінок, розроджених до 2012 р., у яких мали місце відмінності ведення пологів і післяпологового періоду, в порівнянні з основною групою пацієнток. Установлено, що у вагітних з РМ і наявними інфекційними факторами ризику найбільше значення для зниження вірогідності післяпологових гнійно-запальних ускладнень має успішне вагінальне розродження (beta = -0,342, p = 0,012), застосування однорядного вікрилового шва для вшивання матки у разі абдомінального розродження (beta = -0,329, p = 0,002), проведення модуляції імунної відповіді в післяопераційний період (beta = -0,263, p = 0,013), а також скорочення допологового перебування вагітної у стаціонарі до трьох діб і менше (beta = 0,2643, p = 0,014). У жінок з РМ і наявними інфекційними факторами ризику перевагу слід надати вагінальному розродженню за відсутності протипоказань. Сучасні принципи надання акушерської допомоги вагітним із післяопераційним РМ надали можливість знизити частоту післяпологових гнійно-запальних ускладнень у жінок з підвищеним ризиком їх виникнення з 28,2 % в контрольній групі до 9,3 % в основній групі (p = 0,023).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.254.3-82

Рубрики:

Розроджувальні операції

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Спонтанні розриви печінки під час вагітності або в післяпологовому періоді зустрічаються досить рідко (1 випадок на 15 000), але характеризуються надзвичайною тяжкістю. Більшість із них поєднується з гіпертензивними розладами під час вагітності. Найчастіше вони є ускладненням прееклампсії/еклампсії та/або HELLP-синдрому. Описаний випадок розриву підкапсулярних гематом печінки з масивною внутрішньочеревною кровотечею, що сталася в післяпологовому періоді в 24-річної жінки з пеліозом печінки, яка повторно народжувала.

У 91 хворого, яких лікували з приводу тяжкого гострого панкреатиту (ГП), як стартову інфузійну терапію застосовували інфузійні розчини кристалоїдів, як самостійно, так і в поєднанні з розчинами ГЕК 130 / 0,4 та багатоатомних спиртів. Встановлено пряму кореляцію між вираженістю дисцитокінеміїта оцінкою тяжкості стану хворих за шкалами APACHE II і SOFA. Збільшення співвідношення вмісту фактору некрозу пухлин-альфа (ФНП-альфа) та інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) понад 7 свідчило про неефективність агресивної внутрішньовенної ресусцитації у хворих за тяжкого ГП (чутливість 86,7 %, специфічність 67,4 %). Поєднане застосування розчинів кристалоїдів та ГЕК 130/0,4 або багатоатомних спиртів забезпечувало більш ефективну корекцію системної дисцитокінемії та органної дисфункції/недостатності.

Вивчено функціональний стан ендотелію судин, дисцитокінемію та показники синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ) у хворих за тяжкого гострого панкреатиту (ГП) при проведенні ранньої рідинної ресусцитації з використанням L-аргініну гідрохлориду. Обстежені 79 хворих, у яких діагностований ГП. Встановлено, що включення до стартової інфузійної терапії L-аргініну гідрохлориду більш ефективно зменшувало тяжкість ендотеліальної дисфункції, вираженість дисцитокінемії, запального синдрому та органної дисфункції у хворих за тяжкого ГП на ранніх етапах, ніж при застосуванні стандартних методів рідинної ресусцитації.

Мета роботи - оцінка ефективності симуляційних технологій у процесі формування та підтримання у клінічних ординаторів і аспірантів практичних навичок серцево-легеневої реанімації та компетенцій надання невідкладної допомоги. Здійснено проспективний аналіз навчання та засвоєння теоретичних знань і практичних навиків із проведення серцево-легеневої реанімації клінічними ординаторами та аспірантами. Встановлено, що симуляційні форми навчання з використанням сучасних манекенів сприяють швидкому, ефективному та безпечному формуванню в слухачів курсу як технічних, так і нетехнічних навичок надання невідкладної допомоги.