Проаналізовано художні твори В.В.Вересаєва післяреволюційного періоду. Досліджено місце романів "В тупике" та "Сестры" у художній спадщині письменника в контексті ранньої радянської прози про революцію, громадянську війну та епоху індустріалізації. Розкрито ідейно-художню своєрідність даних творів, визначено внесок митця у вирішення традиційної для літератури теми долі російської інтелігенції. Описано особливості поетики романів у співвідношенні з процесами оновлення реалізму в літературі початку ХХ ст., зроблено висновок про творчий метод В.В.Вересаєва.

Висвітлено проблеми виховання культури особистісного самоствердження в ранньому юнацькому віці. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до її вирішення в контексті філософсько-культурологічного, соціально-психологічного аспектів, педагогічної теорії та практики. Розкрито єдність компонентного складу феномену самоствердження. Запропоновано концепцію проектування моделі технології виховання культури особистісного самоствердження старшокласників у соціально-ціннісній діяльності. Увагу приділено проблемам організації консультаційної, психокорекційної, навчально-методичної, виховної та психолого-педагогічної роботи.

Освещены проблемы воспитания культуры личностного самоутверждения в раннем юношеском возрасте. Проанализированы теоретико-методологические подходы к ее решению в контексте философско-культурологического, социально-психологического аспектов, педагогической теории и практики. Раскрыто единство компонентного состава феномена самоутверждения. Предложена концепция проектирования модели технологии воспитания культуры личностного самоутверждения старшеклассников в социально-ценностной деятельности. Уделено внимание проблемам организации консультационной, психокоррекционной, учебно-методической, воспитательной и психолого-педагогической работы.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади виховання культури особистісного самоствердження (ОС) у ранньому юнацькому віці в освітньому процесі сучасного загальноосвітнього навчального закладу. Визначено сутність і зміст поняття "культура особистісного самоствердження" як процес свідомого, активного практичного перетворення ситуацій, які складають змістову основу різних сфер життєдіяльності школяра, в результаті чого він досягає успіху, підтримує відповідний статус у колективі. Розроблено концептуальну модель, яка охоплює когнітивний, мотиваційний, діяльнісно-перетворювальний елементи позиції самоствердження. Запропоновано вектор ОС. Визначено критерії та показники, які забезпечили можливість з'ясувати рівні сформованості культури ОС у ранньому юнацькому віці.

Визначено сутність феномену особистісного самоствердження та виявлено характерні особливості концептуальної моделі й технології орієнтації особистості раннього юнацького віку. Розглянуто авторську концепцію процесу особистісного самоствердження в ранньому юнацькому віці, в основу якої покладено єдність компонентного складу самоствердження, основні положення гуманістичної, аксіологічної, особистісно орієнтованої та діяльнісної парадигм у виховному процесі, що визначає цінність дитини, її право на свободу, розвиток і виявлення всіх здібностей. Зроблено висновок, що самоствердження школяра в соціально-ціннісній діяльності - це творчий процес оволодіння ним прийомами усвідомлення свого стрижня, самовизначення, самоподолання, самореалізації та самоаналізу у навчальній і позаурочній діяльності, що сприяє самовдосконаленню особистості.

Проаналізовано розвиток поняття "самоствердження". Розглянуто наукові теорії самоствердження у психології. Визначено аспекти дослідження проблеми самоствердження, серед яких компонентний склад самоствердження та основні положення гуманістичної, аксіологічної, особистісно-орієнтованої та діяльнісної парадигм. Розкрито особливості процесу самоствердження людини від актуалізації потреби в самоствердженні до набуття позиції самоствердження, яка являє собою специфічне свідоме ставлення людини до різних аспектів дійсності. Акцентовано увагу на позиції самоствердження за концепцією автора: інтеграція когнітивного, мотиваційного та діяльнісно-перетворювального компонентів.

Висвітлено різні підходи до визначення поняття "самоствердження" й охарактеризовано найважливіші, необхідні для його реалізації чинники: самосвідомість, самооцінку, самовизначення, самореалізацію та самоздійснення. Обгрунтовано актуальність дослідницької та практичної роботи, спрямованої на пошуки ефективних виховних технологій, розробку моделей самореалізації особистості за умов сучасного соціокультурного простору. З'ясовано, що процес виховання молоді має бути цілісною педагогічною системою, за якою необхідні оптимальні методи особистісно-орієнтованих виховних технологій.

Проаналізовано філософську спадщину щодо філософського сенсу особистості від Стародавнього світу до ХХІ ст., зокрема російських мислителів кінця ХІХ - початку ХХ ст. та українських мислителів - І. Вишенського, К. Ставровецького, Ю. Дрогобича, Г. Сковороди. Розкрито зміст поняття "особистість" в контексті психології. Підкреслено, що питання особистісного самоствердження є одним з основних у психології. Досліджено внесок науковців та практиків (О. М. Леонтьєва, С. Л. Рубінштейна, Б. Г. Ананьєва, І. Д. Беха, Г. Олпорта, З. Фройда) в розкриття різних аспектів становлення суб'єктного, творчого початку в людині. Висвітлено ставлення до питання особистості представників гуманістичної течії у психології і педагогіці, зокрема, К. Роджерса, А. Маслоу, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, Ш. О. Амонашвілі. Розкрито підходи, які представлено в концепціях О. В. Бондаревської та О. С. Газмана, і які найбільш відповідають можливостям відновлення виховної діяльності. Розглянуто складові педагогіки ненасильства, яка приєднується до виконання комплексних завдань з виховання.

Обгрунтовано, що самоствердження особистості (СО) як утвердження своєї індивідуальності може здійснюватися лише за реалізації позитивного потенціалу, який первісно закладений у "самості" індивіда. Наведено класифікацію СО раннього юнацького віку в соціально-ціннісній діяльності (СЦД) за мірою цілеспрямованості, засобами, результатами та механізмами. Описано схему вектора СО раннього юнацького віку, що складається з трьох блоків: природна потреба у СО, усвідомлення учнем особистісного начала в СЦД; розширення сфери СЦД, зв'язків з зовнішнім оточенням; зміна світогляду, рух до наступного рівня розвитку. Підсумовано, що самоствердження школяра в СЦД - це творчий процес оволодіння ним прийомами усвідомлення свого особистісного начала в навчанні та вихованні, самовизначенні, самоподоланні, самореалізації і самоаналізу у власній навчальній і позаурочній діяльності, що забезпечує більш високий рівень СО за допомогою моделювальної діяльності вчителя.

Обгрунтовано теоретичні основи змісту поняття "соціальна компетентність" та уточнено його змістове наповнення, підгрунтям якого є система понять: знати - досягти - вміти - відповідати. Уточнено смислову компоненту понять "компетентність" та "компетенція". Визначено можливості застосування авторської технології виховання культури особистісного самоствердження раннього юнацького віку, заснованої на таких положеннях: домінанта самоствердження, організація зовнішньої частини педагогічного процесу, розвиток здібностей особистості. Охарактеризовано основні складові цієї технології: особистісно-зорієнтований підхід, співпраця, створення ситуації успіху, контроль і оцінка діяльності. Доведено ефективність розробленої технології в аспекті всебічного розвитку інтелектуальних, морально-вольових, творчих здібностей старшокласників.

Обоснованы теоретические основы содержания понятия "социальная компетентность" и уточнено его смысловое наполнение, основой которого является система понятий: знать - достичь - уметь - отвечать. Уточнено содержание понятий "компетентность" и "компетенция". Определены возможности применения авторской технологии воспитания культуры личностного самоутверждения раннего юношеского возраста, основу которой составляют следующие положения: доминанта самоутверждения, организация внешней части педагогического процесса, развитие способностей личности. Охарактеризованы основные составляющие данной технологии: личностно-ориентированный подход, сотрудничество, создание ситуации успеха, контроль и оценка деятельности. Доказана эффективность разработанной технологии в аспекте всестороннего развития интеллектуальных, морально-волевых, творческих способностей старшеклассников.

The article describes the concept "social competence" in the context of the problem of personal development of a senior pupil; the possibility of approval the author's technology of up-bringing the culture of personal self-affirmation the pupils in the early youth age in the conditions of social and valuable activity is defined and explained.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.387

Рубрики:

Позанавчальні установи <вища освіта>

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.210

Рубрики:

Зміст освіти та науково-технічний розвиток в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены органическая связь и единство объективного и субъективного факторов и социально-психологических предпосылок в формировании у учащейся молодёжи личного самоутверждения; освещены некоторые положения прогрессивной педагогической теории прошлого и настоящее исследуемой проблемы. Приведен пример отечественного и зарубежного сотрудничества в области воспитания. На основании теоретически синтезированного подхода дано определение понятия "самоутверждение" как обязательной составной функциональной модели воспитания культуры личного самоутверждения в раннем юношеском возрасте.

Розкрито теоретичні положення щодо сутності та змісту поняття «культура особистісного самоствердження», філософські підходи до означеної проблеми. Охарактеризовано деякі особливості лінгвістичного аналізу досліджуваного явища.

Розглянуто теоретико-методологічні положення виховання толерантності в учнівської молоді, різні підходи вчених до вирішення цієї проблеми, проаналізовано важливість ідей педагогіки толерантності в реалізації особистісного самоствердження в ранньому юнацькому віці, розкрито ефективні форми та методи виховної роботи з молоддю за умов соціально-ціннісної діяльності та участі в роботі студентсько-учнівських миротворчих об'єднань.

Рассмотрены теоретико-методологические положения воспитания толерантности учащейся молодежи, разные подходы ученых к решению данной проблемы, проанализирована важность идей педагогики толерантности в реализации личного самоутверждения в раннем юношеском возрасте, раскрыты эффективные формы и методы воспитательной работы с молодежью в условиях социально-ценностной деятельности через работу студенческо-школьных миротворческих объединений.

The article examines the theoretically-methodological principles of tolerance upbringing in pupils, different approaches of scholars to the given problem; analyses the importance of pedagogic ideas of tolerance in the realization of the personal self-affirmation in early young age, discloses the effective forms and methods of educational work with youth in the conditions of the social-valued activity and participation in the work of students' and pupils' peacemaking unions.

Відзначено, що реформування системи освіти передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, підвищення якості освітніх послуг, ефективності навчального процесу, підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних до творчої активності, ініціативності та самоорганізації в процесі пізнавальної діяльності. Вивчено реалізацію завдань особистісно зорієнтованого підходу засобами інтерактивних технологій навчання іноземної мови. Зроблено висновок про те, що особистісно зорієнтоване навчання є важливим резервом підвищення якості навчального процесу.

Определено, что реформирование системы образования предполагает реализацию принципов гуманизации, демократизации образования, повышение качества образовательных услуг, эффективности учебного процесса, подготовки высококвалифицированных специалистов, способных к творческой активности, инициативности и самоорганизации в процессе познавательной деятельности. Изучена реализация задач личностно ориентированного подхода средствами интерактивных технологий обучения иностранному языку. Сделан вывод о том, что личностно ориентированное обучение является важным резервом повышения качества учебного процесса.

The theoretical aspects of intension of the terms «person-oriented approach», «interactive education» are revealed, the peculiarities of realization of the tasks of person-oriented approach through the means of interactive technologies in the process of educating foreign language are characterized.

ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У СВІТЛІ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ. Турчинова Г. В 4 ЛІНГВОСОІЦОКУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД У ВИВЧЕННІ АНГЛОМОВНОЇ НОВОРІЧНОЇ ПІСНІ «JINGLE BELLS». Петько Л. В 31 ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ. Чернуха Н.М., Васильєва-Халатникова М.О., Співак Я.О., Токарук Л.В. .58 СТОРІТЕЛЛІНГ Ж ТЕХНОЛОГІЯ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ з ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ В УМОВАХ СПЕЦІАЛЬНОГО ТА ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ. Кравець Н. П 80 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ. Матвієнко О. В 103 ЦІННІСНИЙ КОНТЕКСТ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ. Комаровська О. А 124 ПОЗААУДИТОРНА ДІЯЛЬНІСТЬ Ж ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ. Безкоровайна О. В., Станіславчук H. 1 146 ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ ГУМАННОСТІ В УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПОЗАУРОЧШЙ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛ- ІНТЕРНАТІВ. Канішевська Л. В., Вишнівська Н. В 167 МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ. Кирилюк С. Д., Канішевська Л. В 187 ПРОБЛЕМА ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО САМОСТВЕРДЖЕННЯ В УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВЗАЄМОДІЇ «ПЕДАГОГИ-БАТЬКИ- ДІТИ». Сойчук Р. Л