Проаналізовано можливості існування сингулярних поверхневих поляритонів (СПП) у ZnO. Розраховано дисперсійні характеристики СПП ZnO та просторову структуру поля. Вперше перевірено можливість спостереження СПП за допомогою методу порушеного повного внутрішнього відбивання (ППВВ). Показано, що розрахунки дисперсії СПП за допомогою різних рівнянь добре корелюють між собою. Експериментальне спостереження СПП за допомогою методів ППВВ обмежене великими значеннями хвильових векторів.

Здійснено ретроспективний аналіз 72 історій пологів пацієнток із переношеною вагітністю, які були госпіталізовані та розроджені на базі КУ "Пологовий будинок N 5 м. Запоріжжя" за 2011 р.

Подано основні вимоги до заготівлі лікарської рослинної сировини. Охарактеризовано основні групи лікарських рослин: макро- та мікроелементи, ліпіди, білкові сполуки, вітаміни, біологічно активні сполуки вторинного обміну: терпени, терпеноїди, ефірні олії, глікозиди, іридоїди, тритерпени, стероїдні глікозиди, кардіотонічні глікозиди, глікозиди - похідні фенолу, глікозиди простих фенолів, фенолоспирти, лігнани, кумарини, хромони, флавоноїди, полімерні фенольні сполуки, дубильні речовини, антраценопохідні, органічні кислоти, алкалоїди, фітоекстрогени. Подано характеристику 137 лікарських рослин. Наведено захворювання, їх симптоми, причини, лікування рослинами зовнішньо, внутрішньо та інші заходи. Висвітлено основні положення гомотоксикології. Описано 16 антигомотоксичних препаратів, які застосовуються в гінекологічній практиці. Подано склад 208 зборів лікарських рослин, технологію виготовлення за домашніх умов, спосіб вживання.

Розглянуто нетрадиційні методи індукції пологів, а саме акупунктуру та застосування гомеопатичних препаратів. У ході досліджень зроблено висновки, що не можна рекомендувати нетрадиційну терапію для індукції пологів як стандартну терапію, враховуючи недостатню кількість проведених досліджень. Але все більше жінок одержують гомеопатичні препарати та рефлексотерапію під час вагітності з позитивним ефектом, тому необхідно інформувати та надавати можливість пацієнткам користуватися цими методами для підготовки пологових шляхів та індукції пологів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.12 + Р716.223

Рубрики:

Пологи

Пологи при аномаліях родових сил

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію фітотерапії раку. Обгрунтовано основні принципи фітотерапії. Розглянуто біологічно активні сполуки рослин. Надано фармакогностичну характеристику основних лікарських рослин, які використовують у разі онкозахворювань. Приділено увагу протипухлинній фітотерапії. Описано застосування фітотерапії за умов дії опромінювання та хіміотерапії. Подано інформацію про гомотоксикологію в онкології.

Проведено дослідження показників гемодинаміки та рівня болю у травматологічних хворих молодого віку, оперованих за умов провідникової, провідникової з седацією (пропофол) та внутрішньовенної (пропофол, фентаніл) анестезії. З'ясовано, що всі методи анестезії демонструють гемодинамічну стабільність, а провідникова анестезія із седацією має більший антиноцицептивний захист в ранньому післяопераційному періоді.

Оцінено показники гемодинаміки та рівень болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у пацієнтів молодого віку, які оперуються з приводу травматологічної патології за умов різних видів анестезії. Вивчено рівень маркерів стресу у пацієнтів молодого віку, які оперуються з приводу травматологічної патології за умов різних видів анестезії. Вивчено стан когнітивних функцій у пацієнтів молодого віку до та після оперативних втручань з приводу травматологічної патології за умов різних видів анестезії. Вивчено взаємозв’язок між показниками гемодинаміки, рівнем болю, рівнем маркерів стресу та когнітивними функціями у пацієнтів молодого віку, які оперуються з приводу травматологічної патології за умов різних видів анестезії. На підставі одержаних даних запропоновано ефективний та найбільш безпечний метод анестезії у пацієнтів молодого віку за планових травматологічних втручань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.219

Рубрики:

Недоношування і переношування вагітності

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.219 + Р716.228

Рубрики:

Недоношування і переношування вагітності

Передчасні і запізнілі пологи

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Настойка личинок большой восковой моли (ВМ) - народное средство, известное с середины XVII века. Ее применяли для лечения туберкулеза, атеросклероза, кардиосклероза, стенокардии, хронических бронхолегочных заболеваний (в том числе в педиатрии), когда применение антибиотиков или других химиотерапевтических методов не дает положительного результата. В акушерстве и гинекологии используют при лечении климактерических расстройств, бесплодия, недоношенной беременности и многих других заболеваний. Известно использование в качестве средства, задерживающего старение. Цель работы - с помощью газожидкостной хроматографии определить компонентный состав настойки, изготовленной из личинок большой ВМ. Сырье (личинки ВМ) заготовлено в сентябре 2017 г. (пгт Томаковка Днепропетровской области). Настойку готовили из личинок ВМ согласно методике изготовления настоек. Настойку исследовали на газовом хроматографе Agilent 7890B с масс-спектрометрическим детектором 5977B. Для идентификации компонентов использована библиотека масс-спектров NIST14. С помощью хромато-масс-спектрометрической идентификации в настойке личинок ВМ определены 48 компонентов. Основные: глицерин - 100 %; 1-бутанол,3-метил - 77,79 %; этилолеат - 49,01 %; этиловый эфир гексадекановой кислоты - 47,07 %; 1,3-бензотиазол-6-амино,2-метил-7-нитро - 18,69 %; фенилэтиловый спирт - 11,41 %; N,Nдиметиламиноэтанол - 10,54 %; силан, триметил (1-фенилетил) - 10,50 %; этиловый эфир линоленовой кислоты - 9,26 %; бензенацетальдегид - 8,99 %. Выводы: с помощью газожидкостной хроматографии в настойке ВМ определены 48 компонентов, 10 из которых основные. Необходимы углубленные доклинические исследования для использования настойки ВМ в медицинской практике.

Підземні органи валеріани лікарської (ВЛ) входять до складу багатокомпонентних фітокомпозицій, що дає змогу варіювати їхній вміст і, тим самим, інтенсивно впливати на різні ланки патологічних порушень в організмі. Незважаючи на це, валеріана лікарська залишається недостатньо вивченою через її надзвичайну поліморфність. Мета роботи - за допомогою газорідинної хроматографії визначити компонентний склад настойок валеріани (НВ) виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика "Віола", що виготовлені з кореневищ із коренями валеріани від різних постачальників/виробників і різних серій. Для експериментальних досліджень обрали зразки настойки кореневищ із коренями валеріани виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика "Віола", що виготовлені з лікарської рослинної сировини валеріани від різних постачальників/виробників (фірми "Herbar Sp.z.o.o.", м. Варшава, Польща та фірми ТОВ "Фітосвіт ЛТД", Вінницька обл., Україна) за традиційною виробничою рецептурою (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1:5)). Компонентний склад НВ досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B з мас-спектрометричним детектором 5977B. За допомогою хромато-мас-спектрометрії в НВ ідентифікували компонентний склад. При аналізі хроматограм 4 серій НВ ідентифікували 75 компонентів, 25 із них наявні в усіх серіях досліджуваних настойок. Слід відзначити, що 6 сполук у всіх серіях наявні у великій кількості. Серед них і валеріанова кислота, вміст якої у 3 серіях становить 3,10 - 3,72 %. Найменше її міститься в НВ з сировини ТОВ "Фітосвіт ЛТД" серія 150518 і становить 1,54 %, а найбільше - у настойці фірми "Herbar" серії 040118 - 3,72 %. Висновки: проаналізовано дані ГРХ, з'ясували, що НВ відрізняються за кількісним та якісним складом. 25 сполук наявні в усі досліджуваних серіях, 6 із них - у великій кількості. Оскільки настойки виготовлені за однією технологією, вміст ефірних олій у лікарській рослинній сировині залежить від виду, місця, часу збору, сушіння сировини, екології, кліматичних умов. Враховуючи надзвичайну поліморфність валеріани, для введення в культуру перспективних видів, які зростають на території України, необхідно виконувати глибші фармакогностичні та фармакологічні дослідження.

Підземні органи валеріани лікарської (ВЛ) входять до складу багатокомпонентних фітокомпозицій, що дає змогу варіювати їхній вміст і, тим самим, інтенсивно впливати на різні ланки патологічних порушень в організмі. Незважаючи на це, валеріана лікарська залишається недостатньо вивченою через її надзвичайну поліморфність. Мета роботи - за допомогою газорідинної хроматографії визначити компонентний склад настойок валеріани (НВ) виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика "Віола", що виготовлені з кореневищ із коренями валеріани від різних постачальників/виробників і різних серій. Для експериментальних досліджень обрали зразки настойки кореневищ із коренями валеріани виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика "Віола", що виготовлені з лікарської рослинної сировини валеріани від різних постачальників/виробників (фірми "Herbar Sp.z.o.o.", м. Варшава, Польща та фірми ТОВ "Фітосвіт ЛТД", Вінницька обл., Україна) за традиційною виробничою рецептурою (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1:5)). Компонентний склад НВ досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B з мас-спектрометричним детектором 5977B. За допомогою хромато-мас-спектрометрії в НВ ідентифікували компонентний склад. При аналізі хроматограм 4 серій НВ ідентифікували 75 компонентів, 25 із них наявні в усіх серіях досліджуваних настойок. Слід відзначити, що 6 сполук у всіх серіях наявні у великій кількості. Серед них і валеріанова кислота, вміст якої у 3 серіях становить 3,10 - 3,72 %. Найменше її міститься в НВ з сировини ТОВ "Фітосвіт ЛТД" серія 150518 і становить 1,54 %, а найбільше - у настойці фірми "Herbar" серії 040118 - 3,72 %. Висновки: проаналізовано дані ГРХ, з'ясували, що НВ відрізняються за кількісним та якісним складом. 25 сполук наявні в усі досліджуваних серіях, 6 із них - у великій кількості. Оскільки настойки виготовлені за однією технологією, вміст ефірних олій у лікарській рослинній сировині залежить від виду, місця, часу збору, сушіння сировини, екології, кліматичних умов. Враховуючи надзвичайну поліморфність валеріани, для введення в культуру перспективних видів, які зростають на території України, необхідно виконувати глибші фармакогностичні та фармакологічні дослідження.

На підставі комплексного дослідження параметрів клінічного, лабораторного та інструментального обстеження виявлено, що при вагітності терміном більше ніж 41 тиждень спостерігається достовірно більша кількість ускладнень під час пологів. Жінки групи ризику з переношування вагітності мають відмінності в гормонопродукуючій функції фетоплацентарного комплексу, що виявляється в менш інтенсивному наростанні вмісту гормонів у крові порівняно з фізіологічним перебігом вагітності: у III триместрі вагітності рівень кортизолу, прогестерону, естріолу й плацентарного лактогену був достовірно нижче від рівня аналогічних гормонів у контрольній групі в ті самі терміни гестації. Оцінювання ризику методом ЛОС-аналізу та логістичної регресії надає змогу розрахувати критичне значення рівня гомоцистеїну (9,5 мкмоль/л), що асоціюється з високим ризиком розвитку ускладнень (площа під RОС-кривою становить понад 90 %). Запропонований метод прогнозування ускладнень за рівнем гомоцистеїну сироватки має досить високу чутливість (87,5 %), специфічність (84,21 %), позитивну й негативну передбачувану значущість (85,37 % і 86,49 % відповідно) щодо діагностики високого ризику розвитку ускладнень у групі ризику переношування вагітності.

Наведено інформацію щодо епідеміологічної та клінічної характеристики коронавірусної інфекції, викликаної COVID-19, клінічних особливостей коронавірусної інфекції COVID-19 у дітей, лабораторної та променевої діагностики. Розглянуто питання профілактичних і протиепідемічних заходів щодо запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції, викликаної COVID-19, включаючи імунопрофілактику. Наведено Національні протоколи первинної та амбулаторно-поліклінічної допомоги пацієнтам із підозрою на коронавірусну інфекцію, викликану COVID-19, та приділено увагу стаціонарному лікуванню пацієнтів. Окремо розглянуто особливості ведення хворих на коронавірусну інфекцію, викликану COVID-19, з ураженням легень, серця і нирок та інтенсивну терапію хворих, особливості лікування дітей.

Висвітлено основні принципи фітотерапії. Розглянуто біологічно активні сполуки рослин. Наведено фармакогностичну характеристику основних лікарських рослин, які використовуються при шлунково-кишкових захворюваннях. Охарактеризовано процес виготовлення лікарських форм у домашніх умовах. Увагу приділено фітотерапії в гастроентерології.

Представлено епідеміологічні дані, сучасну термінологію, особливості перебігу гестації, а також акушерські та перинатальні наслідки розродження жінок з багатоплідною вагітністю. Актуальність вивчення даної проблеми зумовлена тим фактом, що перебіг багатоплідної вагітності майже в усіх пацієнток супроводжується різноманітними ускладненнями, а їх прогнозування та профілактика мають першочергове значення. Незважаючи на увагу, яку приділяють багатоплідній вагітності, частота ускладнень при цьому залишається високою. Їх лікування має здійснюватися у закладах III рівня перинатальної допомоги. Акцентовано увагу на особливостях розродження вагітних відповідно до порядку надання медичної допомоги жінкам з багатопліддям. Важливим є питання визначення термінів і тактики розродження при багатоплідній вагітності. Вибір способу розродження залежить від акушерського анамнезу, терміну вагітності, положення плодів і передлежання, передбачуваної маси та розмірів плодів, хоріальності, стану плодів та матері, також має значення наявність/відсутність показань до кесарева розтину. Оптимальним терміном розродження неускладненої двійні є 37 тиж. вагітності (монохоріальна діамніотична двійня - 36 - 37 тиж., дихоріальна - 37 - 38 тиж.), оскільки у цьому терміні вагітності ризики антенатальної загибелі плодів та ранньої неонатальної смерті є мінімальними. Розродження жінок з монохоріальною моно-амніотичною двійнею проводяться у термін повних 32 тиж. вагітності шляхом кесарева розтину. Серед інших показань до кесарева розтину є трійня та більша кількість плодів, а також зрощені близнюки, поперечне або тазове передлежання першого плода, двійня у поєднанні з рубцем на матці, невдала спроба зовнішньо-внутрішнього повороту другого плода при поперечному положенні після народження першого плода тощо. Проведено аналіз вітчизняних і зарубіжних видань, який свідчить про необхідність проведення поглиблених досліджень у цьому напрямку, а саме - з'ясування нових патогенетичних ланок при багатоплідді залежно від типу плацентації, пошук нових шляхів ведення та розроблення діагностичних критеріїв для розродження даного контингенту жінок.