Проаналізовано результати доопераційної тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження (ЕГД) та патогістологічних заключень (ПГЗ) у 469 пацієнтів (вік яких на час Чорнобильської аварії не перевищував 18 років), яких було прооперовано у клініці інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка (АМН України,м.Київ) з приводу вузлової патології щитовидної залози (ЩЗ) у 1994-1999 рр. Кількість карцином ЩЗ за ПГЗ складала 137 випадків (29,2 %), з яких 127 (92,7 % від загальної кількості карцином) були папілярними. Проведення ТАПБ з наступним цитологічним дослідженням пунктату дозволило встановити у доопераційному періоді в означеної вікової групи хворих папілярну карциному ЩЗ у 74 із 122 інформативних спостережень (60,7 %) та у 22 (18,0 %) припустити наявність карциноми (разом - 78,7 %). Подальше проведення інтраопераційного ЕГД дозволило визначити папілярну карциному у 117 випадках з 127 (92,1 %) та в 4 випадках (3,1 %) висловити підозру на "злоякісний характер процесу" (разом - 95,2 %). Об'єм оперативного втручання за заключеннями ТАПБ + ЕГД чи ЕГД "папілярна карцинома" - тиреоїдектомія, доповнена за необхідністю однобічною чи двобічною дисекцією шиї. Відсутність ознак злоякісного процесу після проведення ТАПБ у поєднанні з наявністю під час ЕГД фолікулярної пухлини ("фолікулярна неоплазія") у 89 % випадків за ПГЗ характеризувалась доброякісним ураженням ЩЗ, що дозволяє обмежуватися у подібних випадках проведенням органозберігаючої операції.

Докладно розглянуто основні нозологічні одиниці патології щитовидної залози, зважаючи на їх класифікацію. Запропоновано й обгрунтовано групи рубрик діагнозів, необхідних для автоматизації ведення медичної документації.

Подробно рассмотрены основные нозологические единицы патологии щитовидной железы с точки зрения их классифицирования. Предложены и обоснованы группы рубрик диагнозов, необходимые для автоматизации ведения медицинской документации.

Main nozology items of thyroid pathology from the point of view of classification were summarized. Optimal groups of diagnosis items for storage and analysis of medical information by computer system were proposed

Розглянуто питання збереження графи діагнозу в медичних інформаційних системах. Запропоновано для кожної нозологічної одиниці використовувати як дату встановлення, так і дату зняття діагнозу; діагноз доброякісної патології щитоподібної залози після успішної операції вважати знятим; після резекційних оперативних втручань на щитовидній залозі пацієнтів спостерігати з діагнозом "Стан після резекції щитовидної залози" аж до повного видужання, якщо таке настає; після тиреоїдектомії пацієнтів спостерігати з діагнозом "Стан після тиреоїдектомії", до якого у вигляді окремої рубрики додавати рубрику "Гіпотиреоз".

Рассмотрены вопросы автоматизации хранения графы диагноза в медицинских информационных системах. Предложено при автоматизации ведения медицинской документации для каждой нозологической единицы использовать как дату постановки, так и дату снятия диагноза; диагноз доброкачественной патологии щитовидной железы после успешной операции считать снятым; после резекционных операций на щитовидной железе пациентов наблюдать с диагнозом "Состояние после резекции щитовидной железы", вплоть до полного выздоровления, если таковое наступает; после тиреоидэктомии пациентов наблюдать с диагнозом "Состояние после тиреоидэктомии", к которому в виде отдельной рубрики добавляется "Гипотиреоз"

The issues of saving diagnoses in the medical information systems are discussed. Recommendations to be considered in the medical information systems: for all items of diagnoses use the date of checkin and the date of checkout; diagnosis of benign patology of the thyroid gland after successful surgery should be cancelled; after resection surgery of the thyroid gland patients should be followed-up with a diagnosis "state after resection of the thyroid gland" till complete recovery, іf any; after thyroidectomy follow-up diagnosis is "state after thyroidectomy" and aspecial heading "hypothyroidism" should be added

Описана медицинская операционная система (МИС) TherDep5 для автоматизации ведения документации в масштабах любого медицинского учреждения. Охарактеризованы принципы логической организации, редактирования данных. Изложены вопросы настройки и использования архивности, учета оплаты, прав доступа, консультаций, обследований, медицинских учреждений и отделений. Проанализированы особенности работы в программах МИС TherDer5. Раскрыта сущность понятий базы данных (БД), файла соединения, архива БД, архивности, выборки, рубрики, дополнения, синхронизации. Обоснованы возможности TherDep5 по защите, импорту, экспорту данных.

Досліджено результати довготривалого спостереження (до 12-ти років) за пацієнтами після виконання органозберігальних операцій з приводу високодиференційованих форм раку щитовидної залози. Серед 50-ти пацієнтів, прооперованих в 1996 - 1998 рр., жодного рецидиву пухлини не було виявлено. Здебільшого (у 41-му випадку) в патогістологічних діагнозах було зазначено про наявність мінімально інвазивної інкапсульованої карциноми (папілярної чи фолікулярної), що саме і дало змогу відмовитись від виконання остаточної тиреоїдектомії. Одержані результати доводять принципову можливість виконання органозберігальних операцій за високодиференційованих форм раку щитовидної залози та визначають необхідність подальших досліджень з метою розробки обгрунтованих показань для впровадження такої тактики у клінічну практику в Україні.

Изучены результаты длительного наблюдения (до 12-ти лет) за пациентами после выполнения органосберегающих операций по поводу высокодифференцированных форм рака щитовидной железы. Среди 50-ти пациентов, прооперированных в 1996 - 1998 гг., рецидива опухоли не было выявлено ни у кого. В основном (в 41-м случае) в патогистологических диагнозах было отмечено наличие минимально инвазивной инкапсулированной карциномы, что позволило возможность отказаться от выполнения окончательной тиреоидэктомии. Полученные результаты доказывают принципиальную возможность выполнения органосберегающих операций при высокодифференцированных формах рака щитовидной железы и обосновывают необходимость дальнейших исследований с целью разработки обоснованных показаний для внедрения такой тактики в клиническую практику в Украине.

The long period of follow-up (over 12 years) of patients with well differentiated thyroid carcinomas after organ-preserved surgical treatment was analyzed. Not a single case of recurrence of disease was revealed among 50 Opatients, who were operated in 1997 - 1998 yr. In a great majority of studied cases (42 patients) in pathological diagnoses the following signs were noted: minimal invasiveness, presence of tumor capsule carcinoma, that gave surgeons no reasons for performing total thyroidectomy. Our results have demonstrated the possibility of performing organ-preserved surgical treatment in some cases of well differentiated thyroid carcinomas, and substantiated the necessity of further studies with the main task to work out valid recommendations for introduction of such tactics in clinical practice in Ukraine.

За матеріалами хірургічної клініки Державної установи "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України" проаналізовано лікування 5 023-х хворих з вузловими формами зоба. Визначено оптимальну лікувально-діагностичну програму, засновану на використанні сучасних методів ультразвукової, гормональної, цитологічної, радіонуклідної, рентгенологічної діагностики, що дозволяє верифікувати морфологічну структуру зоба до оперативного втручання, прийняти правильне рішення щодо показань до операції та вибору її об'єму. Відзначено, що впровадження ультразвукової та цитологічної діагностики дозволило об'єктивно визначити онкологічний ризик первинно виявлених вогнищевих утворень щитовидної залози і зменшити кількість операцій, що виконуються з приводувузлових форм зоба. Відзначено тенденцію до розширення об'єму оперативних втручань до тиреоїдектомії у разі багатовузлового колоїдного зоба, хронічного автоімунного тиреоїдиту з вузлоутворенням і багатовузлового зоба з тиреотоксикозом.

По материалам хирургической клиники Государственного учреждения "Институт эндокринологии и обмена веществ им. В. П. Комиссаренко АМН Украины" проведен анализ лечения 5 023-х больных с узловыми формами зоба. Определена оптимальная лечебно-диагностическая программа, основанная на использовании современных методов ультразвуковой, гормональной, цитологической, радионуклидной, рентгенологической диагностики, позволяющих верифицировать морфологическую структуру зоба до оперативного вмешательства, принять правильное решение о показаниях для операции и выборе ее обьема. Отмечено, что внедрение ультразвуковой и цитологической диагностики позволило объективно определить онкологический риск первично выявленных очаговых образований щитовидной железы и снизить количество операций, выполняемых по поводу узловых форм зоба. Отмечена тенденция к расширению объема оперативных вмешательств до тиреоидэктомии при многоузловом коллоидном зобе, хроническом аутоиммунном тиреоидите с узлообразованием и многоузловом зобе с тиреотоксикозом.

Based on materials from the InstituteТs Surgical Clinic the authors have conducted an analysis of treatment of 5 023 patients with thyroid nodules. An optimal therapeutical programme includes modern methods of ultrasound, hormonal, cytological, radio- and X-ray diagnosis, which allows to verify morphologic features of thyroid nodules before operation, determine indications and volume of surgery. It has been noted that introduction of ultrasound and cytological diagnosis allows for an objective assessment of oncological risk of primarily diagnosed focal thyroid neoplasms and reduce the number of operations performed for thyroid nodules. The authors note a tendency to an increase in operation volume within thyroidectomy in multinodular goiter, autoimmunne disease, nodular toxic goiter.

Розглянуто принципові особливості проектування програмного забезпечення щодо багатопрофільної лікарні, урахування яких визначає якість та життєздатність системи за реальних клінічних умов. Головні з них: використання механізму рубрики та доповнення за умов зберігання ряду граф, зокрема, діагнозу; механізму номінацій для зберігання параметрів користувачів; двохетапного механізму аналізу даних за допомогою спеціальної утиліти інтерактивного зазначення потрібних даних.

На підставі аналізу даних літератури та результатів досліджень опрацьовано триетапний алгоритм діагностики та лікування вогнищевих утворень щитовидної залози, положення якого обгрунтовані за принципами доказової медицини. Запропоновано використання алгоритму також для створення експертних комп'ютерних систем і впровадження страхової медицини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261.202.6

Рубрики:

Хірургічне лікування зоба

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За даними реєстру пацієнтів з ендокринними захворюваннями Інституту ендокринології, який нараховує понад 68 тис. чоловік, виконано дослідження факторів зникнення вогнищевих утворень щитовидної залози (ЩЗ) за даними ультразвукового дослідження. Всього проаналізовано дані 14 919 пацієнтів, у яких зафіксовано додаткові утворення ЩЗ (з них 11 526 не оперованих). Фактом зникнення вважали відсутність додаткових утворень за даними останнього ультразвукового дослідження. Всього за результатами автоматичної обробки виявлено 727 таких пацієнтів (4,9 %). Близько третини з них, а саме 253, мали у вузлах чи тканині залози ознаки кістовидної дегенерації. Всі випадки зникнення утворень розміром понад 20 мм (63 хворих, 1,2 % серед 5 427 з виявленими) проаналізовано персонально, за результатами дослідження виявлено, що поступове зникнення вогнищевих утворень спостерігалось лише у 10-ти пацієнтів (0,2 %). В інших спостерігали вогнище гнійного запалення (1), тиреоїдит де Кервена (4), кісту, з якої викачано рідину (2), лімфогранулематоз (2) та аутоімунний тиреоїдит (31). Ще в 13-ти випадках було виявлено сумніви щодо існування вогнищевого утворення, що фактично не є безперечним фактом відсутності утворення. Загалом, одержані дані свідчать про казуїстичність випадків зникнення вогнищевих утворень ЩЗ.

Проаналізовано дані 20 771-го пацієнта з доброякісними (19 013) та злоякісними (1 758) вогнищевими утвореннями щитовидної залози за даними реєстру ендокринних хворих Інституту ендокринології. Виявлено, що наявність ультразвукових ознак хронічного тиреоїдиту, кістовидної дегенерації та багатовузлового ураження вірогідно нижча серед пацієнтів зі злоякісними вогнищевими новоутвореннями у порівнянні з даними про всі типи утворень. Частка випадків нормальної ехогенності та ехоструктури решти тканини щитовидної залози вірогідно більша у пацієнтів з доброякісними вогнищевими утвореннями та вірогідно менша за наявності злоякісного росту. Частка доброякісних та злоякісних вогнищевих утворень у жінок вірогідно не відрізняється як в цілому, так і за окремими віковими групами, від даних за всіма категоріями пацієнтів. Частка доброякісних вогнищевих утворень у чоловіків вірогідно менша, а злоякісних - вірогідно більша у порівнянні з загальними даними. За віковими групами найбільша частка злоякісних новоутворень спостерігається серед чоловіків віком 21 - 30-ти років. Вірогідне підвищення відсотка доброякісних новоутворень чоловіків виявлено в усіх групах до 30-ти років.

Проанализированы основные характеристики медицинских информационных систем, представленные сегодня на рынке Украины. Выделены ключевые факторы, влияющие на эффективность использования медицинских информационных систем в практике здравоохранения. Приведены наиболее перспективные подходы к внедрению и реализации функционирования основных подсистем прикладного программного обеспечения в сфере информатизации лечебно-диагностического процесса. Рассмотрены преимущества авторской медицинской информационной системы "TherDep" как средства автоматизированного ведения медицинской документации для врачей.

Проанализировано современное состояние проблемы диагностики и патогенеза тиреоидита Хашимото (ТХ). Показано, что несмотря на многочисленные данные об аутоиммунных нарушениях при этом заболевании, его описание, начиная с определения, остается достаточно общим, а механизмы патогенеза описываются как весьма полиморфные и в целом недостаточно изученные. Предлагаемые в литературе критерии комплексной диагностики ТХ по клиническим и лабораторным данным отражают несовершенство наших знаний о патогенезе данного типа тиреоидита и являются причиной гипер- и гиподиагностики этого заболевания. Приведена историческая справка о взглядах на ТХ, который был впервые выявлен по морфологическим критериям. Предложено выделение нозологической единицы ТХ не по иммунологическим, а по морфологическим характеристикам, которые пока остаются наиболее характерными.

Проаналізовано дані щодо пацієнтів дитячого та підліткового віку, оперованих з приводу доброякісних новоутворень щитовидної залози з 1981 по 1998 рр. в клініці Інституту ендокринології та обміну речовин. Виявлено вірогідне зростання відсотку пацієнтів даної групи, серед усіх оперованих в клініці протягом 1981 - 1985 рр. За морфологічними ознаками в останні роки вірогідно збільшилась частка вузлових форм зобу, переважно гетерогенної будови. Відзначено поступове зниження відсотку фолікулярних аденом, серед яких переважають пухлини гетерогенної будови (головним чином мікрофолікулярно-солідної). Доведено, що трьохетапне морфологічне дослідження новоутворень щитовидної залози - тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії, експрес-гістологічного дослідження та остаточного гістологічного дослідження (ТАПБ, ЕГД, ОГД) - дозволяє підвищити відсоток виявлення папілярних карцином з 80 % за даними ТАПБ до 97 % за даними ЕГД. Запропоновано метод екстрафасціальної гемітиреоїдектомії, який дозволяє підвищити онкологічну радикальність під час операцій з приводу новоутворень щитовидної залози, завдяки чому не збільшується ризик специфічних післяопераційних ускладнень, що особливо важливо для хірургічного лікування пацієнтів дитячого та підліткового віку. Розроблено класифікацію операцій на щитовидній залозі, яка дозволяє адекватно визначати існуючі терміни відносно вікових груп пацієнтів та обсяг залишеної тиреоїдної тканини.

Запропоновано й обгрунтовано абстрактні моделі інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу, а саме: відображення параметрів користувача, формалізації текстових даних, відображення діагнозу, двохетапного аналізу даних. Ефективність моделей доведено на базі створеної медичної інформаційної системи. Адаптовано класифікації щодо захворювань щитовидної (ЩЗ) і надниркових залоз для використання в медичних інформаційних системах. Проведено дослідження вогнищевої патології ЩЗ на електронному реєстрі хворих з ендокринною патологією. Проаналізовано темпи зростання та зменшення вогнищевих утворень, факти зникнення, особливості доброякісних і злоякісних новоутворень. Запропоновано вважати швидким збільшення розміру вогнищевого утворення ЩЗ на 6 і більше мм/рік. Серед клінічних і ультразвукових характеристик відокремлено інформативні прогностичні фактори злоякісності. На підставі літературних і одержаних даних розроблено автоматизовану систему прийняття рішень щодо діагностики та лікування вогнищевих утворень ЩЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р. с51

Шифр НБУВ: Ж25988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено виникнення післяопераційного гіпопаратиреозу у пацієнтів після операцій на щитовидній залозі з приводу багатовузлового зоба. Запропоновано хірургічний спосіб збереження функції паращитовидних залоз. Функція паращитовидних залоз вивчалась в першу добу після операції за рівнем кальцію в крові та оцінкою клінічних симптомів гіпопаратиреозу – симптому Хвостека та парестезій. Серед 42-х хворих, прооперованих в такий спосіб, гіпопаратиреоз виник у 2-х (4,4 %) хворих, що значно менше ніж у контрольній групі, яка складалася з 45-ти чоловік і в якій гіпопаратиреоз виник у 4-х (8,9 %) хворих. Це свідчить про ефективність використання означеного способу збереження функції паращитовидних залоз під час операції на щитовидній залозі.

Изучены аспекты развития послеоперационного гипопаратиреоза у пациентов после операций на щитовидной железе по поводу многоузлового зоба. Предложен хирургический способ сохранения функции паращитовидных желез. Функция паращитовидных желез изучалась в первые сутки после операции по уровню кальция в крови и оценке клинических симптомов гипопаратиреоза – симптома Хвостека и парестезий. Среди 42-х больных, прооперированных с использованием данного способа, гипопаратиреоз возник у 2-х (4,4 %) больных, что значительно меньше, чем в контрольной группе, которая состояла из 45-ти человек и в которой гипопаратиреоз возник у 4-х (8,9 %) больных. Это доказывает эффективность использования данного способа сохранения функции паращитовидных желез во время операции на щитовидной железе.

The aspects of development of postoperative hypoparathyroidism in patients after surgery removing the multinodular goiter were studied. New surgical method for preserving the functions of parathyroid glands was proposed. The function of parathyroid glands was evaluated during the first day after surgery by the measurement the level of calcium in blood and examination the clinical symptoms of hypoparathyroidism, like as both, Chvostek’s symptoms and paresthesias. Among 42 patients, which were operatedusing this method, the hypoparathyroidism was appeared in 2 patients (4.4 %), that a significantly less with respect the control group, counted 45 people and where the hypoparathyroidism was detected in 4 patients (8.9 %). This data demonstrates the effectiveness of this method in surgical practices for preservation the functions of parathyroid glands during surgery on thyroid gland.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР)432.189.2А/Я

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати довготривалого (до 19-ти років) спостереження за пацієнтами, яким у відділі хірургії ендокринних залоз ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» з 1993 до 2011 рр. виконано органозберігальні операції з приводу папілярної (139 хворих) і фолікулярної (11 хворих) карцином щитовидної залози. Безрецидивний перебіг захворювання з різним терміном спостереження зареєстровано в 147-ми із 150-ти пацієнтів (98,0 %), що свідчить про можливість виконання, за певних умов, органозберігальних операцій із приводу високодиференційованих карцином щитовидної залози.

Рассмотрены результаты длительного (до 19-ти лет) наблюдения за пациентами, которым в отделе хирургии эндокринных желез ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины» с 1993 по 2011 гг. выполнены органосохраняющие операции по поводу папиллярной (139 больных) и фолликулярной (11 больных) карциномы щитовидной железы. Безрецидивное течение заболевания с разным сроком наблюдения зарегистрировано у 147-ми из 150-ти пациентов (98,0 %), что свидетельствует о возможности выполнения, при определенных условиях, органосохраняющих операций по поводу высоко-дифференцированных карцином щитовидной железы.

The results of long-term observation (up to 19 years) of patients with papillary (139 patients) and follicular (11 patients) thyroid carcinomas, who underwent organ-preserving surgeries in SI «V. Komissarenko Institute of Endocrinology and Metabolismof NAMS of Ukraine» during years from 1993 to 2011 are considered. No reoccurrence of the disease with different follow-up period was registered in 147 from 150 patients (98.0 %), what gives evidence that performing of organ- preserving surgeries in selected cases of differentiated thyroid carcinomas is possible.

Обсуждены современные европейские тенденции выполнения профилактической центральной диссекции шеи при папиллярном раке щитовидной железы, определены показания и анатомические особенности выполнения операции. Отражен опыт клиники проведения профилактической диссекции центрального отдела шеи у 221-го пациента с папиллярной тиреоидной карциномой.

Обговорено сучасні європейські тенденції виконання профілактичної центральної дисекції шиї у разі папілярної карциноми щитовидної залози, визначено показання та анатомічні особливості виконання операції . Відображено досвід клініки проведення профілактичної дисекції центрального відділу шиї у 221-го пацієнта з папілярною тиреоїдною карциномою.

The widespread use of the modern instrumental methods of topical diagnosis caused The authors discuss the current European trends in performance of prophylactic central neck dissection in papillary thyroid cancer, determine the indicators for and anatomical features of the operation, share their clinical experience of preventive central neck dissection performed in 221 patients with papillary thyroid carcinoma.