Запропоновано багатоканальну електромеханічну систему автоматичного керування планшетністю штаби прокату, що забезпечує підвищення якості прокату, зменшення втрат металу під час відбракування прокатної продукції та енерговитрат на переробку відбракованої продукції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-2

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Клинико-лабораторно исследованы эффективность и безопасность использования соевых продуктов в пищевом рационе больных туберкулезом в период интенсивной антимикобактериальной терапии. Полученные результаты показали целесообразность включения соевых продуктов в комплексное лечение этой инфекции, так как они способствуют ускорению процессов детоксикации организма больных, положительно влияют на функционально-структурное состояние печени, уменьшая явления цитолиза, холестаза и мезенхимально-воспалительной реакции, что улучшает переносимость антимикобактериальных препаратов.

У 47 больных 60 - 74 лет со стабильной стенокардией напряжения I - II функционального класса и дислипидемией II типа определена эффективность применения гипохолестеринемической диеты (ГХД) с добавлением соевых продуктов по сравнению с ГХД без них. Больным основной группы в течение 4 нед назначали ГХД, соевые продукты (29 г соевого белка в день) и препараты базисной медикаментозной терапии. Пациенты контрольной группы получали в течение такого же периода ГХД и базисное медикаментозное лечение. Применение ГХД с соевыми продуктами привело к значительному уменьшению частоты и длительности приступов стенокардии, повышению толерантности к физической нагрузке, значительному снижению концентрации в сыворотке крови общего холестерина и холестерина липопротеидов низкой плотности в сравнении с показателями больных контрольной группы. У больных пожилого возраста с нарушенной толерантностью к глюкозе соевые продукты в составе ГХД способствовали нормализации теста толерантности к глюкозе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413-5

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что комплексный метод лечения больных с хроническими дерматозами с использованием соевой диетотерапии обеспечивает повышение эффективности лечения.

Розглянуто перспективу та економічну доцільність застосування нових технологічних рішень для створення агропромислових комплексів з виробництва відновлюваної рослинної сировини та її комплексної переробки в біоетанол, паливні компоненти, харчові продукти, комбікорм та ін. Запропоновано енергозбережну технологічну схему виробництва паливного біоетанолу на стадії брагоректифікації та зневоднення.

Останніми роками окреслилася тенденція зменшення виробництва продовольчих товарів, звуження їх асортименту. Як наслідок - відчутно погіршилася структура харчування населення. Значна його частина не забезпечена елементарним набором основних продовольчих товарів у необхідному співвідношенні. Це особливо хвилює, коли йдеться про дітей, та групи населення, що потребують спеціального харчування. Спостерігається катастрофічне зростання хронічних захворювань, руйнування імунітету, різке збільшення смертності, та зниження народжуваності. Змінити ситуацію тільки засобами медицини неможливо, якими б радикальними вони не були. Необхідно розв'язувати продовольчу проблему. Таке завдання - цілком реальне навіть за тих невеликих обсягів виробництва, які маємо у сільському господарстві сьогодні. Але щоб досягти перелому на краще, потрібно впроваджувати новітні технології переробки сільськогосподарської сировини. Саме на цьому шляху відкривається можливість одержання багатьох нових дуже корисних видів харчових продуктів, а отже, поліпшення структури харчування населення.

Запропоновано конструкцію експериментального транспортера, яка надає змогу впливати на величину зазору між спіраллю та кожухом, зменшуючи її під час зношування витків. Наведено результати досліджень динаміки зміни профілів периферійних частин витків експериментального та серійного гвинтових транспортерів.

У даний час основною причиною, що обмежує розширення сфери використання короткого льоноволокна, є його невисока якість внаслідок значного вмісту костриці та сміттєвих домішок. В результаті досліджень встановлено, що змішування відходів, одержаних після м'яльної машини з відходами першої, другої тіпальних секцій двосекційного МТА та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного м'яльно-тіпального агрегату, підвищує щільність завантаження першої трясильної і сушильної машини агрегату КПАЛ, як наслідок погіршуються умови виділення насипної костриці та підсушування. У результаті чого відбувається засмічення більш чистих відходів першої, другої тіпальних секцій двосекційного та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного МТА, із вмістом костриці 35 - 69 %, відходами м'яльної машини, що містять 268 - 280 % костриці. Зниження витрат на одержання волокнистого продукту обумовлено виключенням операцій підсушування сировини перед механічною переробкою, а також зменшенням енергоємності та матеріаломісткості технологічного обладнання за рахунок скорочення деяких операцій технологічного процесу, зменшення інтенсивності обробки, а також застосування більш ефективних видів впливів. Акцентовано увагу на диференційованому підході до відбору відходів тіпання. Запропоновано енергозберігаючий прийом зниження вмісту костриці у відходах тіпання за допомогою розмежування місця їх пневмотранспортування від м'яльно-тіпального агрегату до лінії переробки короткого волокна. Удосконалення технологічного процесу обробки льоноволокна шляхом диференціації пневмотранспортування відходів тіпання від МТА, за вмістом костриці, на різні секції куделеприготувального агрегату, забезпечує підвищення якості короткого волокна. Після застосування запропонованих схем пневмотранспортування відходів тіпання, спостерігається зниження вмісту костриці в короткому льоноволокні на 6 - 10 %, а його якість підвищується на 1 - 2 номери.

У даний час основною причиною, що обмежує розширення сфери використання короткого льоноволокна, є його невисока якість внаслідок значного вмісту костриці та сміттєвих домішок. В результаті досліджень встановлено, що змішування відходів, одержаних після м'яльної машини з відходами першої, другої тіпальних секцій двосекційного МТА та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного м'яльно-тіпального агрегату, підвищує щільність завантаження першої трясильної і сушильної машини агрегату КПАЛ, як наслідок погіршуються умови виділення насипної костриці та підсушування. У результаті чого відбувається засмічення більш чистих відходів першої, другої тіпальних секцій двосекційного та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного МТА, із вмістом костриці 35 - 69 %, відходами м'яльної машини, що містять 268 - 280 % костриці. Зниження витрат на одержання волокнистого продукту обумовлено виключенням операцій підсушування сировини перед механічною переробкою, а також зменшенням енергоємності та матеріаломісткості технологічного обладнання за рахунок скорочення деяких операцій технологічного процесу, зменшення інтенсивності обробки, а також застосування більш ефективних видів впливів. Акцентовано увагу на диференційованому підході до відбору відходів тіпання. Запропоновано енергозберігаючий прийом зниження вмісту костриці у відходах тіпання за допомогою розмежування місця їх пневмотранспортування від м'яльно-тіпального агрегату до лінії переробки короткого волокна. Удосконалення технологічного процесу обробки льоноволокна шляхом диференціації пневмотранспортування відходів тіпання від МТА, за вмістом костриці, на різні секції куделеприготувального агрегату, забезпечує підвищення якості короткого волокна. Після застосування запропонованих схем пневмотранспортування відходів тіпання, спостерігається зниження вмісту костриці в короткому льоноволокні на 6 - 10 %, а його якість підвищується на 1 - 2 номери.