Обобщены современные достижения отечественной и мировой науки передовой практики по использованию сои в решении проблемы увеличения производства белка и масла. Освещены ее пищевые, лечебные и кормовые свойства. Изложены современные технологии переработки сои для получения масла, пищевого белка и шротов, особенности эффективного использования соевого белка в животноводстве. Подробно изложены результаты исследований безотходной энергосберегающей технологии переработки и использования сои в животноводстве и в питании человека, полученные в Крымской ГСХОС, АО "Украинская соя" и Одесском биотехнологическом институте за 1998 - 1999 гг. Описаны оригинальные конструкции установок для получения соевых пищевых продуктов и кормовых добавок.

Наведено дані про морфологію, екологію, хімічний склад, фізіологічну й антиоксидантну активність дикорослих Донецького регіону - зірочника середнього, кропиви дводомної, лободи білої, споришу та шипшини коричневої. Представлено рецептури на підставі даних рослин, зібрані в народній кулінарії, а також асортимент справ і виробів.

Приведены данные о морфологии, экологии, химическом составе, физиологической и антиоксидантной активности дикорастущих растений Донецкого региона - звездочника среднего, кропивы двудомной, лободы белой, спорыша и шиповника коричневой. Представлены рецепты на основе данных растений, собранные в народной кулинарии, а атакже ассортимент блюд и изделий, изготовленных из них.

Висвітлено питання розповсюдження кизилу в природі, стан і перспективи культури, народногосподарське значення, біологічні та екологічні особливості, напрямки селекції. Досліджено агротехніку вирощування, способи вегетативного та насіннєвого розмноження. Описано сорти кизилу. Наведено біохімічну характеристику плодів і рекомендації щодо їх заготівлі та переробки.

Наведено практичні рекомендації щодо розвитку картоплярства та формування ринку картоплі за сучасних умов. Розглянуто шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму рівня виробництва та функціонування даного ринку, визначено його економічну ефективність за умов формування конкурентного середовища. Проаналізовано комплексний характер пріоритетів вирощування товарної та насіннєвої картоплі за умов обмеженого ринку.

Приведены практические рекомендации развития картофелеводства и формирования рынка картофеля в современных условиях. Рассмотрены пути усовершенствования организационно-экономического механизма уровня производства и функционирования рынка овоща, определена его экономическая эффективность в условиях формирования конкурентной среды. Приведен анализ комплексного характера приоритетов выращивания товарного и семенного картофеля в условиях ограниченного рынка.

Висвітлено питання використання овочів у харчуванні, надано опис їх будови та хімічного складу, наведено товарознавчу характеристику. Розглянуто фізико-хімічні зміни в овочах під час механічної та теплової обробки, показано їх вплив на структурно-механічні й органолептичні показники кулінарної продукції з овочів. Описано асортимент і технологію приготування страв і харчових виробів з овочів.

Освещены вопросы использования овощей в питании, дано описание их строения и химического состава, приведена товароведческая характеристика. Рассмотрены физико-химические изменения в овощах при механической и тепловой обработке, показано их влияние на структурно-механические и органолептические показатели кулинарной продукции из овощей. Описаны ассортимент и технология приготовления блюд и пищевых продуктов из овощей.

Наведено результати досліджень щодо впливу погодних умов і сорту на морфологічні, біохімічні та технологічні показники якості бульб картоплі. Виділено сорти різних груп стиглості, які придатні для виготовлення картоплепродуктів.

Останніми роками окреслилася тенденція зменшення виробництва продовольчих товарів, звуження їх асортименту. Як наслідок - відчутно погіршилася структура харчування населення. Значна його частина не забезпечена елементарним набором основних продовольчих товарів у необхідному співвідношенні. Це особливо хвилює, коли йдеться про дітей, та групи населення, що потребують спеціального харчування. Спостерігається катастрофічне зростання хронічних захворювань, руйнування імунітету, різке збільшення смертності, та зниження народжуваності. Змінити ситуацію тільки засобами медицини неможливо, якими б радикальними вони не були. Необхідно розв'язувати продовольчу проблему. Таке завдання - цілком реальне навіть за тих невеликих обсягів виробництва, які маємо у сільському господарстві сьогодні. Але щоб досягти перелому на краще, потрібно впроваджувати новітні технології переробки сільськогосподарської сировини. Саме на цьому шляху відкривається можливість одержання багатьох нових дуже корисних видів харчових продуктів, а отже, поліпшення структури харчування населення.

Розглянуто технологічні можливості вдосконалення якісних характеристик харчових продуктів для раціонів військовослужбовців Збройних Сил України шляхом створення і використання рослинних композицій, компоненти яких виявляють різнобічні фізіологічні ефекти на організм людини, в тому числі дезінтоксикаційні та адаптаційні. Наведено основні характеристики харчової клітковини, лікарських рослин, гідробіонтів як сировинних матеріалів. Запропоновано технології отримання композицій та проведено аналіз показників якості та безпеки.

Розглянуто застосування вирощування культивованого м'яса зі стовбурових клітин тваринного походження in vitro з використанням спеціального середовища, показано розширення цих підходів до виробництва м'яса за допомогою клітинної та тканинної культури, яку можна називати "клітинним землеробством". Клітини, які використовуються для ініціації культури м'ясних клітин, можуть бути отримані з первинної тканини тварин за допомогою біопсії. Також можна утворювати множини клітин (стовбурові клітини), які можуть реплікуватися необмежено за допомогою генної інженерії, редагуванням генів або шляхом індукованих чи спонтанних мутацій. Клітини культивуються в специфічних рідких середовищах, які забезпечують умови, необхідні для росту тканин. Пряме використання середовища буде залежати від виду клітин і типу культивованої тканини, але процес вимагає поживних речовин (таких, які постачаються сироваткою крові до плода тварини з екстракту курячого ембріона, колагену, середовища без сироватки тощо). Застосовувані інгредієнти також впливають на зовнішній вигляд, текстуру та смак культивованого м'яса. Білки сої, пшениці, гороху та продуктів його переробки, а також крохмалі, борошно, гідроколоїди та олії можуть трансформуватись у м'ясо рослинного походження, подібного до м'яса тварин. Показано, що виробники як рослинного м'яса, так і культивованого м'яса прагнуть постачати продукти, які важко відрізнити від звичайного м'яса. Розглянуті ринки аналогів м'яса у Європі, Північній Америці та Азії.Роздрібна торгівля та підприємства харчування все частіше реалізовують рослинне "м'ясо". У зв'язку з тим зростає усвідомлення того, що для навколишнього середовища та здоров'я населення зменшення світового традиційного споживання м'яса є і необхідним, і бажаним. Розкрито потенціал м'яса рослинного походження, який ще знаходиться на стадії початкового вивчення. Показано багато можливостей для вдосконалення виробництва м'яса з нетрадиційного білка. Вказано на необхідність проведення досліджень з вивчення питань оптимізації врожайності білоквмісної сировини шляхом розведення нових сортів або розробки обладнання для отримання збільшеного вмісту білка, підтримання подальшого розвитку та вдосконалення ізолятів рослинних білків і, зрештою, м'яса на рослинній основі.