Викладено основні закономірності домішкової фотопровідності та термостимульованої релаксації електропровідності. Висвітлено основні типи та механізми рекомбінації нерівноважних носіїв заряду в напівпровідниках. Розглянуто питання впливу поверхневої рекомбінації на об'ємні властивості напівпровідників, зокрема на розподіл не основних носіїв заряду, ефективний час життя, спектральні залежності фоточутливості та фотопровідності.

Стисло викладено фізичні основи взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною напівпровідника. Розглянуто головні механізми поглинання світла в напівпровідниках, процеси фотоіонізації та взаємодії фотозбуджених носіїв заряду з кристалічною граткою кристала, що визначають основні параметри фоточутливих матеріалів і приладів, виготовлених на їх основі.

Викладено експериментальні методики та теоретичні розрахунки щодо визначення параметрів центрів захоплення у напівпровідниках за кривими термостимульованої релаксації. Основну увагу приділено негативній термостимульованій провідності та термостимульованому розряду конденсатора, зумовленого станом поверхневих центрів захоплення.

Наведено інформацію про генерування нерівноважних носіїв заряду під час освітлення напівпровідникового кристала. Розглянуто основні закономірності релаксації фотопровідності, проаналізовано вплив домішкових центрів захоплення фотозбуджених носіїв та описано способи визначення їх часу життя.

Приведена информация о генерировании неровных носителей заряда при освещении полупроводникового кристалла. Рассмотрены основные закономерности релаксации фотопроводимости, проанализировано влияние примесевых центров захвата фотовозбужденных носителей и способы определения их времени жизни.

Висвітлено основні положення теорії імовірностей та математичної статистики, подано найважливіші правила застосування апарату математичної статистики для дослідження вибіркових сукупностей. Наведено формули повної імовірності, формулу та схему Бернуллі, формулу Байєса, асимптоматичні теореми, розподіл Пуассона, геометричний, експоненціальний, рівномірний і нормальний розподіл. Описано основні види випадкових процесів, проаналізовано елементи теорії кореляції та регресивного аналізу. Викладено електронні засоби обробки статистичних даних.

Освещены основные положения теории вероятностей, даны важнейшие правила применения аппарата математической статистики для исследования выборочных совокупностей. Приведены формулы полной вероятности, формула и схема Бернулли, формула Бейсса, асимптоматические теоремы, распределение Пуассона, геометрическое, экспоненциальное, равномерное и нормальное распределение. Описаны основные виды случайных процессов, проанализированы элементы корреляции и регрессивного анализа. Изложены электронные средства обработки статистических данных.

Наведено засоби геоінформативного аналізу просторових даних, розглянуто сучасні технології обробки геопросторової інформації. Висвітлено погляди вітчизняних і закордонних фахівців щодо можливості сучасної аналітичної обробки в геоінформаційних системах. Описано моделі й алгоритми, покладені в основу геоінформаційного аналізу просторових даних. Розглянуто програмні засоби реалізації, інтеграції даних і технологій.

Висвітлено результати аналізу грунтового покриву за допомогою геоінформаційних технологій. Обгрунтовано використання дистанційних методів для виявлення спектральних аномалій рослинності. Охарактеризовано сучасні методи контролю деформацій інженерних споруд. Подано методику реконструкції міської геодезичної мережі для потреб земельного кадастру. Розглянуто особливості організації геодезичних спостережень за осіданням висотних будинків. Приділено увагу підвищенню об'єктивності тестового контролю за кредитно-модульною системою. Проаналізовано сучасний стан викладання іноземної мови в технічному ВНЗ. Розкрито особливості навчання студентів напряму "Геодезія, картографія та землеустрій в приватному ВНЗ".

Визначено сутність геоінформації, геоінформаційних технологій (ГІТ), геоінформаційних систем (ГІС) та їх функціональні особливості. Розглянуто питання введення даних та їх цифрування, наведено характеристики провідних ГІС, розкрито їх переваги та недоліки. Увагу приділено питанням створення електронних карт і їх збереження за допомогою ГІТ. Висвітлено концептуальні основи ГІС у контексті їх побудови, сучасні технології обробки геопросторової інформації, напрями застосування ГІС і перспективи їх розвитку. Наведено моделі й алгоритми ГІС, програмні засоби реалізації, інтеграції даних і технологій.

Наведено результати досліджень з актуальних питань геодезії, землевпорядкування, моніторингу земель, інформаційних технологій. Обгрунтовано вимоги до системи моніторингу сільськогосподарських земель. Проаналізовано способи визначення площ земельних ділянок. Розкрито можливості застосування субпіксельних технологій для виконання великомасштабного аерокосмічного знімання. Розглянуто питання дистанційного оцінювання кількості рослинності в міських агломераціях. Подано інформацію про автоматизовану інженерно-геодезичну систему спостереження за зсувонебезпечними територіями. Розроблено систему обробки, розшифровки та збереження гідрометеорологічних даних. Охарактеризовано методи дистанційного зондування Землі у задачах пошуку покладів вуглеводнів. Запропоновано спосіб контролю точності теодолітів і тахеометрів. Увагу приділено математичним моделям в ерготичних системах навчання, стандартизації якості програмних засобів, новітнім мультимедійним технологіям в освіті.

Рассмотрены условия прохождения входного меридионального луча через полый фокон (ПФ), при которых наступает его возвратное движение. На основе полученных формул для апертурных углов на входе и выходе фокона предложена методика расчета конструктивных параметров ПФ и выполнен расчет для заданных апертурных углов.

Визначено та сформульовано сутність геоінформації, геоінформаційних технологій (ГІТ), понятійний апарат геоінформаційних систем (ГІС) та їх функціональні можливості. Розглянуто питання уведення даних та їх цифрування. Висвітлено питання створення та збереження електронних карт за допомогою ГІТ. Розкрито концептуальні основи ГІС, мету та принципи їх побудови. Розглянуто сучасні технології обробки геопросторової інформації та моделі, що покладені в їх основу, сучасні напрями застосування ГІС і перспективи їх розвитку. Описано моделі та алгоритми, що лежать в основі ГІС. Надано відомості про програмні засоби реалізації та інтеграції таких технологій.

Розглянуто метод автоматичного геодезичного суцільного контролю деформацій інженерних споруд, в основі якого - спосіб побудови оптико-електронної створної лінії на основі фотоелектричного ланцюга деформаційних марок. Результатом запропонованого методу контролю деформацій інженерних споруд є підвищення точності вимірювання деформацій і суцільне охоплення контрольними вимірюваннями всього об'єму інженерної споруди, включаючи всі внутрішні конструкції, а також підвищення оперативності контролю деформацій.

Розглянуто сучасні проблеми цифрового аерознімання, можливі шляхи підвищення якості виконання знімальних робіт. Описано нові способи знімання, які надають змогу за рахунок використання субпіксельної технології одержувати знімки більш високої просторової розрізненості.

Проведено аналіз існуючих способів та засобів дослідження руху фокусувального компонента зорової труби геодезичних приладів. Розглянуто переваги та недоліки польових та лабораторних схем. Визначено, що загальним недоліком є відсутність автоматизації технологічних процесів дослідження внаслідок застосування візуальних контрольних систем.

Проаналізовано й узагальнено досвід геоінформаційного картографування та моделювання просторових і атрибутивних об'єктів. Досліджено можливості використання різного програмного забезпечення ГІС. Висвітлено підходи щодо класифікації та кластерізації просторових об'єктів, побудови тривимірних моделей. Розглянуто сучасні технології обробки геопросторової інформації та моделі на яких вони базуються, а також сучасні напрями застосування ГІС і перспективи їх розвитку. Увагу приділено питанням картографічної анімації, віртуального картографування, геогрупування та геокодування. Проведено порівняльний аналіз ієрархічних і неієрархічних методів кластерізації. Охарактеризовано способи подання рельєфу на карті, джерела даних для побудови цифрових моделей рельєфу в ГІС.

Розглянуто проблеми цифрового аерознімання, шляхи підвищення якості виконання знімальних робіт. Розроблено нові способи знімання, які надають змогу за використання субпіксельної технології отримувати знімки вищого просторового розрізнення. Проаналізовано існуючі методи підвищення просторового розрізнення космознімків та аерокосмічних знімальних систем. Виділено найперспективніші методи застосування цифрового аерокосмічного знімання для розвязання геологічних завдань.

Україна є відомою країною з транспортного літакобудування та має розгалужену систему аеропортів. Для подальшого розвитку та модернізації інфраструктури авіаційного транспорту в нашій державі прийнято Державну цільову програму розвитку аеропортів на період до 2023 р. Для проведення догляду та реконструкції штучних покриттів у аеропортах: злітно-посадкових смуг, руліжних доріжок, перонів необхідно мати інформацію про рельєф їх поверхонь. З цією метою періодично виконується нівелювання поверхонь штучних покриттів. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені технологіям нівелювання поверхонь. Аналіз наведених способів нівелювання поверхонь свідчить про те, що переміщення геодезичного приладдя виконується переважно ручним способом, як і запис та опрацювання результатів. Мета дослідження - розробка нового пристрою для нівелювання поверхонь аеропорту з підвищеним рівнем мобільності й автоматизації виконання робіт. Авторами даного дослідження розроблено автоматизовану систему геодезичного моніторингу злітно-посадкової смуги. До її складу входять: мобільні нівелювальники; мобільні нівелірні рейки, які розташовуються на злітно-посадковій смузі; керуючі пристрої, що розміщені на центральній станції керування технічними системами аеропорту, яка розташована на диспетчерській вежі. Наведено функціональні елементи конструкцій мобільного нівелювальника, мобільної нівелірної рейки та центральної станції керування. Показано принцип функціонування автоматизованої системи геодезичного моніторингу злітно-посадкової смуги. Висновки: розроблена система геодезичного моніторингу злітно-посадкової смуги надає змогу одержати значення висот точок в автоматичному режимі на заданій поверхні з регульованим кроком сканування. Така система ефективна для нівелювання великих за площею та протяжністю штучних покриттів аеропорту. Система надає змогу швидко визначити відмітки в режимі дистанційного ГІС/GPS керованого комплексу мобільних нівелірних роботів.