Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.5

Рубрики:

Хірургічна патологія гомілки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454

Рубрики:

Оперативна хірургія. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено патофізіологічні механізми корекції стану хворих у першу добу після операцій з приводу токсичного зоба. Дослідження двох груп хворих (38 осіб) показало необхідність і доведело клінічний ефект фібронектин-замісної терапії, що супроводжується більш стабільними гемодинамічними показниками, які корелюють з рівнем фібронектину у плазмі.

Цель работы - анализ результатов оперативного лечения пролежней различной локализации у больных со спинальной травмой. С 2005 по 2009 гг. было прооперировано 51 пациента со стойкой утратой двигательных функций и пролежнями различной локализации, всего выполнено 80 операций. По локализации пролежней и тактике лечения пациенты распределены на три группы: I - с пролежнями в области седалищного бугра (25 человек), II - в области большого вертела (14), III - в крестцово-копчиковой области (12). В I группе резекция седалищного бугра была выполнена у 23 человек. У 2 (14,3 %) пациентов в послеоперационный период отмечено нагноение ран. Во II группе резекция большого вертела бедра была выполнена у 10 человек; пролежни в области большого вертела бедренной кости зажили первичным натяжением у 10 (71,4 %) больных, у 3 (21,4 %) пациентов после операции отмечена несостоятельность швов, обусловленная натяжением краев раны и повышенной спастичностью мышц, у 1 больного - некроз кожного лоскута из-за выраженной ригидности кожи и нарушенного кровообращения. В III группе у 5 больных выполнена резекция копчика с одновременной или отсроченной пластикой, у 9 пролежни зажили первичным натяжением. При анализе в сроки от 2 до 5 лет после операции хорошие результаты лечения отмечены у 49 (96 %) больных, неудовлетворительные - у 2 пациентов с прогрессирующей деструкцией тазовых костей и рецидивированием пролежней. Выводы: образование пролежней является частым осложнением при травматической болезни спинного мозга и встречается у 90 % больных. Частота их коррелирует с уровнем нарушения и тяжестью спинальных расстройств. Своевременно проведенные

радикальные хирургические вмешательства по поводу пролежней позволяют достичь устойчивого заживления.

Показано, что при резекции седалищного бугра давление на окружающие ткани снижается в 4 - 10 раз, что подтверждено при операциях по поводу пролежней седалищной области. Резекция седалищного бугра при оперативном лечении пролежней является обоснованной и рекомендуется для внедрения в клиническую практику.

На когорті хворих (143 особи) на гострий панкреатит показано результативність використання октрестатину, що проявилося зниженням загального шпитального ліжко-дня, прискоренням редукції набряку підшлункової залози, попередженням хвилеподібного перебігу захворювання, покращанням якості життя згідно з критерієм зникнення болю. Октрестатин може бути рекомендованим як ефективний засіб зниження екзокринної функції підшлункової залози.

Приведены результаты лечения больных с венозными язвами с помощью биогенных трансплантатов, обладающих свойствами полупроницаемых мембран. На клиническом материале путем гистологических и цитологических исследований показана эффективность применения активных биологических покрытий, их влияние на морфологическую перестройку в процессах альтерации и регенерации, приводящих в конечном результате к ускорению заживления трофических язв при ускорении роста грануляционной ткани и эпителизации.

На 33 больных изучены изменения антиэндотоксинового иммунитета при перитоните. Показано, что у большинства больных имеется снижение антиэндотоксинового иммунитета и имеет значение уровень исходного иммунитета для течения послеоперационного периода. Доказана необходимость иммунотерапии для больных с исходным низким уровнем иммунитета.

Отмечено, что у большинства больных с перитонитом выявлены нарушения АЭТИ в виде снижения уровня компетентных иммуноглобулинов классов А, М, G, что определяе тяжесть послеоперационного периода. Больные с низким исходным уровнем иммунитета нуждаются в пассивной неспецифической иммунотерапии, что стимулирует защитные функции организма, блокирует механизмы дальнейшего развития воспаления и предупреждает развитие АС.

Проаналізовано 57 історій хвороб хворих на постнекротичні кісти підшлункової залози (ПКПЗ), з них 37 чоловіків і 20 жінок, віком від 18 до 64 років. З 57 випадків ПКПЗ 22 (38,6 %) мали функціонально-ускладнений перебіг (виражений больовий і компресійний синдром з явищами механічної жовтяниці/гострої кишкової непрохідності) - 35 (61,4 %) і деструктивно-ускладнений перебіг (нагноєння - 12 (34, 3 %), кровотечу - 3 (8,6 %), перфорацію - 20 (57,1 %). Найбільш сприятливим перебігом відрізняються функціонально ускладнені та гнійні ПКПЗ. Методом вибору в їх лікуванні є мініінвазивні методи (ехо-контрольовані черезшкірні пункції і дренування). Під час лікування ПКПЗ, ускладнених перфорацією і перитонітом, кращі результати лікування демонструє відкрите зовнішнє дренування ПКПЖ із подальшими хірургічними обробками. Ефективність ЕКЧП і ЕКД, за результатами порівняння з традиційними методами, проте частота ускладнень і летальності значно менша, тому лікувальні пункцій і черезшкірні дренуючі втручання за ПКПЗ слід рекомендувати для клінічної практики. Ефективність ехо-контрольованих втручань надає змогу починати лікування саме з них, у 50 % хворих вони є остаточним методом лікування. В іншої половини пацієнтів мініінвазивні методи мають переважно діагностичне значення, дозволяють оцінити наявність звіязку кісти з протоками ПЗ, провести невідкладну декомпресію, виявити наявність секвестрів у порожнині кісти і сприяють вибору оптимального оперативного лікування.