Простежено еволюцію поглядів В.Сухомлинського щодо офіційної педагогічної доктрини виховання у колективі і через колектив, визначено головні ознаки виховуючого колективу та шляхи його формування в гуманістичній концепції видатного педагога. Проаналізовано його внесок у дослідження механізму та умов виховного впливу дитячого колективу на особистість. Висвітлено погляди В.Сухомлинського на умови і технологію педагогічного спрямування життєдіяльності учнівського колективу як виховуючого.

Прослежена эволюция взглядов В.Сухомлинского относительно официальной педагогической доктрины воспитания в коллективе и через коллектив, определены главные признаки воспитывающего коллектива и пути его формирования в гуманистической концепции выдающегося педагога. Проанализирован его вклад в исследование механизма и условий воспитательного влияния детского коллектива на личность. Освещены взгляды В.Сухомлинского на условия и технологию педагогической направленности жизнедеятельности ученического коллектива как воспитывающего.

Досліджено філософські та історико-педагогічні передумови становлення гуманістичної концепції В.О.Сухомлинського щодо виховання особистості у колективі. Досліджено еволюцію поглядів видатного педагога, який пройшов складний шлях від безумовного прийняття постулатів А.С.Макаренка та офіційних поглядів 1950-х рр. на дану проблему до їх критичного аналізу й створення фактично нової концепції на грунті гуманізму. На підставі теоретичного та логічного аналізу досвіду та теоретичних висновків В.О.Сухомлинського визначено тлумачення ним головних ознак колективу, який виховує, шляхів його створення та педагогічних умов впливу на особистість. Розкрито технологію виховання особистості у колективі, зокрема, механізм його впливу на особистість, умови та технологію організації колективного обговорення вчинків учня, структуру функцій педагогів у спрямуванні діяльності учнівського колективу як суб'єкта виховання особистості.

Висвітлено досвід організації сучасного музею народного декоративно-прикладного мистецтва у педагогічному ВНЗ, що є одним з ефективних засобів прилучення учнівської молоді до культурної спадщини та духовних цінностей народу. Визначено, що важливе місце у системі формування творчої активності студентської молоді посідає етнохудожнє середовище, яке інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції. Розкрито потенціал народного мистецтва у проектуванні етнохудожнього середовища в системі професійної підготовки педагогів.

Освещен опыт организации современного музея народного декоративно-прикладного искусства в педагогическом ВУЗ, который является одним из эффективных средств приобщения студенческой молодежи к культурному наследию и духовным ценностям народа. Определено, что важное место в системе формирования творческой активности студенческой молодежи занимает этнохудожественная среда, которая интегрирует в себе бытовые, художественные, педагогические традиции. Раскрыт потенциал народного искусства в проектировании этнохудожественной среды в системе профессиональной подготовки педагогов.

The experience of modern museum of folk decorative-applied art organization in higher educational pedagogical institutions, which is one of the effective means of incorporating of students to cultural heritage and spiritual values of nation, is reviewed. It is determined that the important place in the system of formation creative activity of the students belongs to ethno-artistic environment, which integrates everyday, artistic, pedagogical traditions. The potential of folk art in projecting ethno-artistic environment within the context of professional preparation of pedagogues has been revealed.

На основі аналізу науково-педагогічних джерел, методичної літератури та досвіду роботи розкрито потенціал та місце ідей В. О. Сухомлинського у проектуванні етнохудожнього середовища в системі професійної підготовки педагогів.

На основе анализа научно-педагогических источников, методической литературы и опыта работы раскрыты потенциал и место идей В. А. Сухомлинского в проектировании этнохудожественной среды в системе профессиональной подготовки педагогов.

On the basis of the analyses of scientific-pedagogical sources, methodological literature and the experience of work the potential and the place of V. O. Sukhomlyns’kyi’s ideas as for projecting of ethno-cultural environment in the system of pedagogues’ professional preparation are revealed in the article.

На основі аналізу педагогічних джерел і методичної літератури розкрито потенціал використання засобів музею народного декоративно-ужиткового мистецтва в системі професійної підготовки вчителів, класних керівників до вирішення проблем етнохудожнього виховання підростаючого покоління. Описано діяльність музею народного декоративно-ужиткового мистецтва при Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії як навчального комплексу, який формує у майбутніх фахівців емоційно-ціннісне ставлення до народного мистецтва. Узагальнено, що заняття різноманітними видами народних ремесел і декоративно-ужиткового мистецтва є органічною формою поєднання пізнавальної і продуктивної мистецької діяльності молодої людини.

На основе анализа педагогических источников и методической литературы раскрыт потенциал использования средств музея народного декоративно-прикладного искусства в системе профессиональной подготовки учителей, классных руководителей к решению проблем етнохудожественного воспитания подрастающего поколения. Описана деятельность музея народного декоративно-прикладного искусства при Хмельницкой гуманитарно-педагогической академии как учебного комплекса, который формирует у будущих специалистов эмоционально-ценностное отношение к народному искусству. Обобщенно, что занятия различными видами народных ремесел и декоративно-прикладного искусства являются органичной формой сочетания познавательной и продуктивной творческой деятельности будущих педагогов.

On the basis of analysis of educational and methodical literature sources revealed the potential use of the museum's folk arts and crafts in the training of teachers, class teachers to meet the challenges ethnoartistic upbringing of the younger generation. Describes the activities of the national museum of decorative arts at the Khmelnytsky Humanitarian Pedagogical Academy as an educational complex, which forms the future specialist's emotional value attitude to folk art. Generally, that practicing various kinds of handicrafts and arts and crafts is an organic form of a combination of cognitive and productive creativity of future teachers.

Раскрыт вклад выдающегося педагога в понимание механизма психолого-педагогической сути влияния детского коллектива на личность ребенка.

Запропоновано програму інтегрованого курсу "Методика трудового та професійного навчання" та методичні рекомендації щодо її реалізації, наголошено на важливості даного предмета у підготовці вчителів початкової ланки освіти.

Предложена программа интегрированного курса и методические рекомендации по ее использованию, обращено внимание на важное место данного предмета в подготовке учителей начальных классов.

The authors propose a syllabus of the integrated course and methodological recommendations for its application, with special attention to the importance of the subject mentioned in primary school teacher training.

Розглянуто на основі аналізу історико-педагогічних джерел педагогічні погляди на механізм впливу колективу на особистість, який В.О. Сухомлинський розглядав як серйозну проблему виховної роботи. Це - обмін інформацією між учнями в процесі спілкування; усвідомлення особистістю духовного життя колективу як наслідку власних зусиль, як частини її інтелектуального життя; переживання особистістю піклування колективу про неї, сприймання добра як відповідальності бути кращою; становище (позиція) особистості в системі взаємовідносин; позитивний приклад колективу; стимулювання самооцінки особистості; посилення потреби особистості у самовихованні.

Рассмотрен на основе анализа историко-педагогических источников педагогические взгляды на механизм воздействия коллектива на личность, который В.А. Сухомлинский рассматривал как серьезную проблему воспитательной работы. Указано, что это - обмен информацией между учениками в процессе общения; осознание личностью духовной жизни коллектива как следствия собственных усилий, как части ее интеллектуальной жизни; переживания личностью опеки коллектива над ней, восприятия добра как ответственности быть лучше; положение (позиция) личности в системе взаимоотношений; позитивный пример коллектива; стимулирование самооценки личности; усиление потребности личности в самовоспитании.

On the basis of the analysis of historic-pedagogical sources, pedagogical views onto the mechanism of collective influence to the personality have been revealed, which V.O. Sukhomlynskyi studied as a serious problem of educational work. To this belong the exchange of information in the process of communication; realization of personality spiritual life of collective body as a consequence of his or her own efforts, as a part of intellectual life of a personality; feeling of personality care of the collective body about him or her, perception of good as a responsibility to become better; state (position) of the personality in the system of interrelations; positive example of the collective body; stimulating of self-concept of the personality; exacerbation of personality’s need in self-education.

Розглянуто проблему естетичного виховання учнів початкових класів засобами світового та вітчизняного музичного мистецтва. Визначено мету поліхудожнього виховання. Проаналізовано питання впливу музики на емоційно-інтелектуальну сферу людини, зазначено її властивості, що сприяють активізації творчої активності школярів. Подано пропозиції щодо створення музичного середовища на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання, враховуючи особливості різних видів музичного сприймання. Охарактеризовано індивідуально-психологічні особливості сприйняття музики дітьми молодшого шкільного віку. Запропоновано методичні рекомендації щодо виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах засобами музики.

Обсуждены роль и значение педагогов в организации общения школьников с настоящими произведениями мирового и отечественного искусства, определены цели полихудожественного воспитания. Рассмотрены вопросы влияния музыки на эмоционально интеллектуальную сферу человека, указаны ее свойства, способствующие активизации творческой активности школьников, представлены некоторые конкретные предложения по созданию музыкальной среды на уроках изобразительного искусства и трудового обучения, учитывая особенности различных видов музыкального восприятия. Отмечены индивидуально-психологические особенности младшего школьного возраста. Разработаны методические рекомендации по воспитанию учащихся в общеобразовательных учебных заведениях средствами музыки.

Discussed the role and importance of teachers in the organization of communication students with authentic works of world and national art defined goal polyartistic education. The question of the emotional impact of music on intellectual sphere of man, set its properties, contributing to enhance the creative activity of students, presented some specific proposals for a musical environment on the lessons of fine arts and labor training, taking into account different types of music perception, observed individual psychological characteristics of primary school age.

Розглянуто теоретичні, методичні та організаційні питання професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва. Розроблено зміст і сутність професійної компетентності майбутніх вчителів початкових класів в галузі народного декоративно-ужиткового мистецтва. Обгрунтовано педагогічну систему професійної підготовки на засадах компетентнісного підходу. Визначено педагогічну модель системи, її теоретичні засади та організаційно-педагогічні умови для реалізації професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Обґрунтовано систему професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва, яка враховує специфіку художньо-мистецької та проектно-технологічної діяльності учнів молодшого шкільного віку. Здійснено відбір і структурування змісту художньо-трудової підготовки, реалізація якого проявляється в готовності майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності. Розкрито організаційно-педагогічні умови, форми, методи і засоби навчання, які сприяють ефективному впровадженню системи підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва.