Індекс рубрикатора НБУВ: П841-2

Рубрики:

Ветеринарна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано методику проведення післязабійної ветеринарно-санітарної експертизи туш і внутрішніх органів. Подано інформацію про санітарне оцінювання продуктів забою за інфекційних та інвазійних захворювань. Детально розглянуто питання відбіру проб, органолептичних та лабораторних досліджень м'яса, ковбасних виробів, м'ясних консервів, молока, молочних продуктів, риби, меду. Наведено правила передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясопродуктів, правила ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів, яєць, риби, інструкцію із застосування позначки придатності та ветеринарних штампів та інші нормативні акти і документи, прийняті на сьогодні законодавчими органами.

Висвітлено питання гігієни продукції рослинного походження. Увагу приділено санітарно-гігієнічним вимогам стосовно виробництва, реалізації, зберігання, транспортування рослинних харчових продуктів, що продаються на агропродовольчих ринках, оптових базах, у магазинах та супермаркетах. Подано порядок інспектування державними інспекторами ветеринарної медицини з метою перевірки стану додержання ветеринарно-санітарних вимог до продукції рослинного походження, регламентованих законодавством. Наведено вимоги чинних нормативно-правових актів до продукції рослинного походження та показано її ветеринарно-санітарну оцінку. Викладено лабораторні методи контролю якості продукції рослинного походження.

Розкрито поняття та надано загальну характеристику ветеринарного права. Розглянуто державне управління та організацію діяльності в галузі ветеринарної медицини. Подано інформацію про правове регулювання обігу об'єктів цієї медицини не харчового та харчового призначення. Приділено увагу адміністративним, кримінальним і власне фаховим правопорушенням у сфері ветеринарної медицини. Висвітлено питання трудових правовідносин у зазначеній сфері.

Однією з основних причин зниження життєздатності молодняку, збільшення захворюваності інфекційної та неінфекційної етіології та летальності є низький рівень функціональної ефективності імунобіологічної реактивності, зумовлений інтенсивними технологіями експлуатації фізіологічних ресурсів організму на тлі виснажливих стресів середовища існування. Для збільшення життєздатності молодняку сільськогосподарської птиці з лікувально-профілактичною метою застосовують біологічно активні речовини. Найбільш екологічно коректними і фізіологічно ефективними є пробіотики. Заміна антибіотиків пробіотиками найважливіше завдання ветеринарної та гуманної медицини, для підвищення екологічної продукції птахівництва та споживчої якості. Було ізольовано пробіотичну культуру Aerococcus viridans штам BI-07 від здорових курчат-бройлерів на інтенсивній відгодівлі, вивчено її морфо-тинкторіальні, культуральні, біохімічні, біологічні властивості та встановлено яскраво виражений позитивний вплив на імуноморфогенез імунокомпетентних органів макроорганізму.

Наведено дані щодо застосування симбіотичної суміші пробіотичних бактеріальних культур Bacillus subtilis штам BI-12 та Aerococcus viridans штам BI-07 на першому, самому відповідальному, етапі вирощування курчат-бройлерів як альтернативи антибіотикам з метою одержання фізіологічно якісної та дієтичної продукції для споживача. Мета роботи - переконатися, що пробіотичні культури є симбіонтами у разі заселення кишкової трубки, приживаються в екосистемі мікробіоценозу кишечника і здійснюють позитивний вплив на фізіологічні функції організму і його імунобіологічну реактивність у відповідь на специфічний антигенний подразнювач за профілактичної вакцинації проти емерджентних інфекцій. З особливо небезпечних інфекційних хвороб птиці відібрали НХ і пастерельоз, які зазвичай перебігають спільно зі стертою, атипової симптоматикою.

Індекс рубрикатора НБУВ: П682-451.2 + П682-273.922

Рубрики:

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі ізольованих пробіотичних культур Bac. subtilis і Aerococcus viridans сконструювано симбіотичний препарат субаерін та проведено комісійне виробниче випробування кормової добавки за умов птахофабрики та свинокомплексу. Симбіотик задавали з кормом внутрішньо кожну добу, відповідно до розроблених рекомендацій. Спостерігали за тваринами впродовж всього періоду відгодівлі та проводили постійний моніторинг за базовими фізіологічними параметрами організму тварин. За результатами комісійного виробничого випробування визнано симбіотик субаерін як нешкідливу кормову добавку, яка володіє позитивним фізіологічним впливом на організм тварин, при цьому підвищує життєздатність і продуктивність, а також поліпшує фізіологічний добробут тварин.

Під час проведення симультанного внутрішньошкірного алергічного дослідження 12 голів ВРХ встановили, що вони сенсибілізовані алергенами з атипових мікобактерій. Тварини були клінічно здорові і знаходилися в місцевості, яка є благополучною щодо інфектопатології. При бактеріологічному дослідженні коров'ячого гною з передпосівною обробкою біоматеріалу за методом А. П. Алікаєвої вдалося ізолювати культури мікобактерій, які за комплексом характеристик були ідентифіковані як Mycobacterium phlei; M. flavenscen; M. vaccae; M. terra. При дослідженні сенсибілізуючих і патогенних властивостей на мурчаках з'ясували, що всі ізоляти мають виражений сенсибілізуючий потенціал і не викликають патологічних змін в організмі інфікованих тварин. Найбільша інтенсивність алергічних реакцій спостерігалася через 60 діб після інфікування, потім йде спад і звільнення організму від атипових мікобактерій. Ізоляти в організмі білих мишей підвищували неспецифічну резистентність, що було показано при зараженні DCL P. multocida sb. gallicida білих мишей, превентивно інфікованих атиповими мікобактеріями. Найбільшими протективними і пробіотичними потенціями володіла культура M. vaccae.

Обговорено питання токсикології, хірургії, акушерства та внутрішніх хвороб тварин, проблеми лікування інфекційних та інвазійних хвороб тварин. Розглянуто технології виробництва та переробки продукції тваринництва, молекулярні механізми клітинної та функціональної патології, молекулярні та генетичні основи захворювань.

Під час проведення симультанного внутрішньошкірного алергічного дослідження 12 голів ВРХ встановили, що вони сенсибілізовані алергенами з атипових мікобактерій. Тварини були клінічно здорові і знаходилися в місцевості, яка є благополучною щодо інфектопатології. При бактеріологічному дослідженні коров'ячого гною з передпосівною обробкою біоматеріалу за методом А. П. Алікаєвої вдалося ізолювати культури мікобактерій, які за комплексом характеристик були ідентифіковані як Mycobacterium phlei; M. flavenscen; M. vaccae; M. terra. При дослідженні сенсибілізуючих і патогенних властивостей на мурчаках з'ясували, що всі ізоляти мають виражений сенсибілізуючий потенціал і не викликають патологічних змін в організмі інфікованих тварин. Найбільша інтенсивність алергічних реакцій спостерігалася через 60 діб після інфікування, потім йде спад і звільнення організму від атипових мікобактерій. Ізоляти в організмі білих мишей підвищували неспецифічну резистентність, що було показано при зараженні DCL P. multocida sb. gallicida білих мишей, превентивно інфікованих атиповими мікобактеріями. Найбільшими протективними і пробіотичними потенціями володіла культура M. vaccae.

Для підвищення м'ясної продуктивності курчат-бройлерів під час відгодівлі використовували кормову добавку (КД) у вигляді препаратів на основі гумінових похідних натрієвих та калієвих сполук в різних дозах та способах застосування. В результаті двох пролонгованих дослідів було експериментально відпрацьовано оптимальну схему використання КД. Максимальний приріст живої ваги на 9,7 % відносно контролю індукувала КД на підставі калієвого гумінового препарату в кількості 10 % до раціону з водою і відповідно 9,1 % з кормом. Натрієві гумінові препарати були менш ефективними за калієві, за згодовування в кількості 10 % до раціону з водою приріст живої маси підвищувався на 6,7 % відносно контролю і відповідно на 5,7 % з сухим кормом. За порівняння біохімічних і гематологічних показників дослідних і контрольної груп курчат-бройлерів на 5 добу життя, тобто стартові значення їх гомеостазу, статистично значущої різниці не встановили. Безпосередньо перед дослідом і використанням КД фізіологічні потенції усіх курчат були рівними і їх кількісні показники входили в єдину і тотожну генеральну сукупність значень. У період використання гумінових сполук, які позитивно впливали на метаболічні і фізіологічні процеси макроорганізму, а також надавали цілеспрямованої корекції і оптимізації мікробіоти кишечнику, було зафіксовано достовірно відмінні показники приросту живої маси тіла курчат між дослідними і контрольною групами, причому з достовірною різницею в дії калієвих і натрієвих солей гуматів і способів їх згодовування. З'ясовано, що калієві сполуки гуматів більш ефективні ніж натрієві, а згодовування з водою краще, ніж з сухим кормом. Але головним є те, що кількісні показники фізіологічного стану курчат дослідних і контрольної груп мало відрізнялись між собою, а в деяких випадках були рівнозначні. Це свідчить про фізіологічність впливу КД і їх безпечність для макроорганізму, і, як наслідок, це забезпечує одержання біохімічно повноцінної м'ясної сировини високої санітарної якості. Тобто у разі використання КД біохімічні та гематологічні показники крові в дослідних та контрольній групах стабільно знаходились в межах фізіологічної норми, що безперечно доказує, що добавки не є надмірно сильним фізіологічним стресором і при цьому забезпечують нормергічне функціонування всіх систем і органів макроорганізму, а підвищений приріст живої маси тіла курчат дослідних груп не впливає негативно на санітарну якість і біохімічний склад м'ясної продукції. Мікробіота кишечнику в дослідних групах одержувала препарат, який проявив пребіотичні потенції і створив умови для нормалізації якісного складу мікрофлори, про що свідчить ізоляція сигнальних мікробіонтів і показників санітарного благополуччя макроорганізму, таких як Aerococcus viridans та Mycobacterium vaccae, а також непатогенних варіантів кишкової палички.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.28 + Р264.935

Рубрики:

Мікобактерії Mycobacteriaceae Mycobacterium

Кислотостійкі бактерії

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ