Описано археологічні пам'ятки та детально простежено розвиток адміністративно-територіального устрою Одеського регіону. Висвітлено політичні, соціально-економічні та культурні процеси, характерні для сіл Савранщини.

Наведено історичні відомості про краківського воєводу Спитка, проаналізовано правовий статус надання йому західної частини Поділля польським королем Владиславом Ягайлом. Зазначено, що Поділля, незважаючи на постійну зміну правителів, фактично належало Польській Короні, король своєвільно відбирав подільські землі як своє надбання і розпоряджався ними на власний розсуд, що саме й ілюструє "казус Спитка".

Приведены исторические сведения о краковском воеводе Спитко, проанализирован правовой статус предоставления ему западной части Подолья польским королем Владиславом Ягайлом. Указано, что Подолье, несмотря на постоянную смену правителей, фактически принадлежало Польской Короне, король своевольно отбирал подольские земли как свое достояние и распоряжался ими на собственное рассмотрение, что именно и иллюстрирует "казус Спитка".

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних джерел розглянуто особливості становлення історичної області України - Поділля за період від другої половини ХІV до першої половини ХV ст. Розкрито суть поняття "Поділля" в історико-географічному та історико-етнографічному контекстах. Проаналізовано особливості історичних умов виникнення краю як окремої політичної одиниці, наведено періодизацію його розвитку.

На основе обобщения отечественных и зарубежных источников рассмотрены особенности становления исторической области Украины - Подолья в период со второй половины ХІV до первой половины ХV ст. Раскрыта сущность понятия "Подолье" в историко-географическом и историко-этнографическом контекстах. Проанализированы особенности исторических условий края как отдельной политической единицы, приведена периодизация его развития.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж24353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі залучення широкого кола вітчизняних і зарубіжних джерел досліджено процес становлення історичної області України Поділля другої половини XIV - першої половини XV ст. Виконано комплексну систематизацію історичних матеріалів (XIII - XVI ст.), значну частину з яких (зокрема, жалувані грамоти польських королів) у науковий обіг введено вперше. З'ясовано сутність терміна "Поділля" в історико-географічному та історико-етнографічному аспектах. Встановлено особливості історичних умов виникнення Поділля як окремої адміністративної, політичної та соціально-економічної одиниці, виділено основні етапи розвитку краю та досліджено процеси його розподілу та перерозподілу між різними державами. Висвітлено діяльність східноєвропейських володарів та їх васалів щодо Поділля. На підставі соціально-економічного аналізу подільського регіону запропоновано оригінальну інтерпретацію соціальної стратифікації населення краю в другій половині XIV - першій половині XV ст. Досліджено адміністративно-територіальний устрій, земельні надання в регіоні, господарство, торгівлю, гроші та грошовий обіг. Вперше виділено важливі топонімічні дані, що дозволяють встановити еволюційний розвиток мережі середньовічних і сучасних населених пунктів. Здійснено критичне осмислення деяких традиційних уявлень щодо розвитку подільських земель, уточнено дати та обставини деяких історичних подій. Розроблено періодизацію політичної історії подільського регіону. Визначено перспективи та шляхи подальшого дослідження середньовічних земель України.

Проведено детальний аналіз історичних, педагогічних, філологічних і культорологічних аспектів категорії мовної культури. Досліджено роль мовної культури сучасної молоді України в системі молодіжних субкультур. Розкрито соціально-культурологічні чинники та джерела формування мовної культури сучасної молоді України. Основну увагу приділено з'ясуванню факторів, що характеризують мовну культуру сучасної молоді України.

Висвітлено авторське визначення організаційної культури підприємства, проаналізовано основні проблеми формування і розвитку організаційної культури підприємств з розкриттям подальших перспектив.

В огляді літератури наведено особливості видового складу та популяційного рівня мікроорганізмів порожнини товстої кишки на тлі хронічних обструктивних захворювань легень в осіб літнього віку. Зазначено провідні патогенетичні механізми обтяження клінічного перебігу основного захворювання, напрямки оптимізації фармакотерапії.

Проаналізовано специфіку внутрішньої організації іменникових трикомпозитів з огляду на комплексний характер одного з безпосередніх складників, морфемний склад конституентів, закономірності появи з'єднувального елемента. Здійснено семантичну класифікацію свн. і нвн. іменникових трикомпозитів з використанням методики, розробленої для інтерпретації складних слів за допомогою формул тлумачення. Досліджено закономірності сполучуваності лексико-семантичних варіантів у складі іменникових композитів, доведено, що порівняно з їх безпосередніми складниками трикомпонентні іменники проявляють тенденцію до моносемності, а це сприяє їхній термінологізації та спеціалізації на науково-фахових текстах. За допомогою структурно-семантичної класифікації виявлено домінування конкретних іменників на позначення окремих предметів, які здебільшого компонуються не тільки між собою, але і з іншими структурно-семантичними класами іменників, при цьому останні обмежені не тільки кількісно, але й у своїх комбінаторних можливостях. Створена тематична класифікація засвідчує багату палітру предметних рядів, позначуваних іменниковими трикомпозитами, які відтворюють таку сферу, як "людина та навколишній світ". Саме цей семантичний простір є спільним для досліджуваних часових періодів. Специфічною сферою для нвн. мови є галузева лексика.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-3 + Р415.160.23-3

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т491.1

Рубрики:

Археологія - Зброя і обладунки

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-7 + Р413.51

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено теоретико-методичним основам формування й ефективного забезпечення організаційної культури підприємств. Обгрунтовано визначення поняття "організаційна культура". Запропоновано систему оцінювання й основні її складові елементи. Праналізовано господарську діяльность та проведено діагностику стану організаційної культури машинобудівних підприємств Хмельниччини. Визначено основні зовнішні та внутрішні фактори впливу на формування та структури організаційної культури промислових підприємств. Розглянуто комплексне оцінювання рівня організаційної культури, яка включає показники: функціональної побудови, рівня психологічної готовності до змін, адаптивності персоналу, кадрового, соціального, фінансового, правового, інформаційного, технічного забезпечення. Запропоновано інтегральний показник оцінювання рівня організаційної культури підприємства. Встановлено залежність зміни типу культури із можливістю підвищення її рівня. Розроблено структурно-логічну модель системи формування, ефективного забезпечення та підвищення рівня організаційної культури підприємства, яка грунтується на ключових завданнях організаційної культури підприємства, а саме: встановлення взаємозв'язків між суб'єктами та об'єктами управління, виконання покладених на неї функцій, використання методів та інструментів її впровадження на підприємстві, встановлення базових принципів та ціннісних орієнтацій, здійснення її діагностики, визначення відповідності існуючого рівня організаційної культури місії, ключовим цінностям і стратегічним пріоритетам розвитку підприємства.

Висвітлено стан та тенденції розвитку мовної субкультури сучасної молоді України, а саме соціокультурні чинники формування та причини звернення сучасної молоді України до відповідної мовної субкультури. Експериментальні дані аргументовано доводять, що мовна субкультура сучасної української молоді відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані літературної мови та жаргону. Зауважено, що будучи домінуючим носієм сленгу, молодь робить його своєрідним елементом поп-культури, який є престижним та необхідним для самовираження та спілкування. Доведено реалізацію у молодіжному мовленні, мовної субкультури, яка стає засобом спілкування людей однієї вікової категорії, словник якої обмежений реаліями світу молоді і є частковим проявом культури загалом, якій притаманний резервний характер культурного середовища, що є відносно байдужим до мовної культури, сформованої у суспільстві.

Досліджено графосеміотичне кодування (ГСК) наративної поліфонії (НП) в англомовному постмодерністському художньому тексті. Витлумачено феномен НП ГСК - семіотичний процес множинного кодування НП у постмодерністському художньому тексті шляхом синтезу невербальних і вербальних знаків гетерогенних семіотичних модусів. У свою чергу, нова графічна форма утворює нову наративну форму постмодерністського художнього тексту - мультимодальний поліфонічний наратив. Мультимодальність розуміємо як симбіоз знаків гетерогенних семіотичних модусів, що створюють графічну неоднорідність постмодерністського художнього тексту. Розроблено комплексну мультимодальну методику класифікації графічних технік як способів взаємодії знаків невербальних і вербальних семіотичних модусів, а також графічних новацій як результату їх взаємодії на різних рівнях. Встановлено, що графічні техніки і графічні новації кодують різні типи НП. Графічні новації утворюють віяло поліфуркацій у відкритій дисипативній системі мультимодального поліфонічного наративу, якому властиві ризоматичність, фасетковість, симультанність, перформативність, маніпулятивність та ергодичність.

Наведено лінгвістичні та перекладацькі терміни в поняттях і термінах основи мовознавства, лінгвістики, лексикології та перекладознавства.

Розглянуто ключову лексику лексики міжнародної та дипломатичної сфери діяльності (у поняттях і термінах).

Мета роботи - виявлення обсягів та особливостей фінансового забезпечення наукових досліджень у країнах - засновницях ЄС - Німеччині, Франції та Італії, а також у нових країнах - Чехії, Угорщині та Словаччині. Методологічною основою досліджень були праці учених за цією проблематикою, аналітичні методи, дані Євростату та розроблені наукові підходи. Згідно з обгрунтованими критеріями виконано аналіз витрат на наукові дослідження в розрізі загального обсягу витрат, витрат по секторах і в розрахунку на одну особу. Виявлені особливості згруповано за спільними та відмінними ознаками щодо структур бізнесу, державного сектора та закладів вищої освіти. Виокремлено динаміку збільшення або зменшення зазначених витрат щодо окремої країни протягом 2014 - 2019 рр. Виявлена ациклічність видатків протягом зазначеного періоду в усіх аналізованих країнах за визначеними секторами є свідченням перманентного пошуку оптимального співвідношення між суб'єктами фінансування та відображає специфіку фінансової політики, яку реалізують уряди. Суттєвими результатами дослідження є визначення вагомої ролі у фінансуванні цих витрат Німеччини, частка якої складає майже третину всіх витрат ЄС, а також виявлення серед аналізованих країн значної відмінності у витратах між найбільш економічно розвиненою країною ЄС - Німеччиною та найменш розвиненою - Словаччиною, а саме: в 141 раз. Окремо наголошено, що особливості фінансування витрат обумовлені чинниками історичного, економічного та ментального змісту, які розкрито з відповідним обгрунтуванням. Висновки виконаного дослідження узгоджуються з поглядами інших науковців, праці яких враховано в даній статті. Наведено аргументацію результатів дослідження та визначено доцільність подальших пошуків щодо оптимізації витрат на наукові дослідження.

Викладено матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин". Тематика має розділи, які стосуються історико-теоретичних питань міжнародних відносин; міжнародних відносин, зовнішньої політики та дипломатії; міжнародне співробітництво у сфері охорони культурної спадщини та Україна; сучасного міжнародного права; світового господарства та міжнародних економічних відносин; суспільних комунікацій та лінгвістичного забезпечення міжнародної діяльності; соціології міжнародних відносини, соціологічних досліджень у галузі міжнародних відносин; міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій.