Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-54

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы особенности изменений Т- и В-лимфоцитов и процессов их апоптоза у больных хронической обструктивной болезнью легких разной степени тяжести под влиянием восстановительного лечения с применением галоаэрозольтерапии (ГАТ). Показано, что ГАТ способствует восстановлению функций Т-звена иммунитета за счет существенного уменьшения дисбаланса между клеточной пролиферацией и элиминацией иммунокомпетентных клеток.

Обоснована целесообразность проведения комплексного восстановительного лечения больных с хроническим обструктивним заболеванием легких (ХОЗЛ) на основании использования искусственных аэрозольных сред каменной соли (галоаэрозольтерапии) и пробиотика субалина. Выявлено, что дополнительное назначение субалина обуславливает более выраженное улучшение процессов фагоцитоза и, особенно, показателей Т-иммунитета у больных с ХОЗЛ I и II стадии. У больных с ХОЗЛ III стадии нарушения иммунной системы более выражены и меньше поддаются коррекции в процессе восстановительного лечения независимо от назначенного лечебного комплекса.

У хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) на тлі хронічної HBV- та HCV-інфекції у порівнянні зі здоровими спостерігали порушення різних ланок імунної системи: Т-клітинної ланки зі зменшенням кількості Т-лімфоцитів, особливо Т-хеллерів, та збільшенням В-лімфоцитів, зменшенням співвідношення CD4/CD8, CD3/CD22 та суми індексів. За порівняння особливостей імунітету у хворих з ХОЗЛ у разі хронічної HBV- та HCV-інфекції й без неї виявлено, що НBV та HCV впливають на певні ланки імунної системи.

У больных с хроническими обструктивными заболеваниями легких (ХОЗЛ) на фоне хронической НBV- и HCV-инфекции сравнительно со здоровыми наблюдали нарушения разных звеньев иммунной системы: Т-клеточного звена с уменьшением количества Т-лимфоцитов, в частности Т-хеллеров, и увеличение CD4/CD8, CD3/CD22 и суммы индексов. При сравнении особенностей иммунитета у больных с ХОЗЛ выявлено, что HBV и HCV оказывают влияние на определенные звенья иммунной системы: увеличивают недостаточность Т-хеллеров, уменьшают фагоцитарную активность и фагоцитарное число, увеличивают уровень циркулирующих иммунных комплексов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-5

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж14741 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено частоту виявлення та особливості проявів уражень травної системи (ТС) у разі псоріатичної хвороби (ПХ) на стаціонарній стадії у взаємозв'язку з тяжкістю перебігу хвороби на етапі амбулаторного лікування. Надано комплексну оцінку змін біохімічних показників, імунологічних порушень та інтерлейкінового статусу у хворих на псоріаз (Пс) в стаціонарній стадії у їх взаємозв'язку з ступенем тяжкості шкірних проявів та наявністю уражень ТС. Розроблено нові лікувальні комплекси (ЛК) для хворих на ПХ із ураженням ТС на основі пелоїдобальнеофототерапії з використанням додаткових медикаментозних і немедикаментозних впливів, спрямованих на корекцію патології органів травлення на амбулаторному етапі. Досліджено особливості змін шкірних проявів Пс та симптомів уражень ТС у хворих на ПХ під впливом застосованих ЛК. Визначено критерії їх призначення та вивчено віддалені результати лікування. Встановлено ефективність впливу запропонованих ЛК на імунну реактивність хворих та активність запального процесу у разі ПХ у взаємозв'язку з тяжкістю Пс та наявністю патології ТС. Розроблено алгоритм ведення хворих на Пс в стаціонарній стадії лікарем загальної практики-сімейної медицини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-5

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-3

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1 + Р412.2

Рубрики:

Пневмонія

Хвороби бронхів

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняння ефективності двох лікувальних комплексів (ЛК) у хворих на псоріаз в стаціонарній стадії. ЛК-1 включав фотобальнеотерапію, пелоідотерапію і галоаерозольтерапію. За умов ЛК-2 немедикаментозні чинники попереднього комплексу були доповнені пероральним прийомом пробіотика Субалін з метою опосередкованої корекції імунологічного статусу шляхом нормалізації мікрофлори кишечника. Після лікування встановлено достовірне зменшення площі псоріатичного ураження і індексу PASI, більше виражене у разі ЛК-2. Також під впливом комплексу з використанням Субаліну спостерігалося істотне збільшення відсотка хворих, виписаних зі значним поліпшенням, яке відбувалося на тлі відновлення досліджених імунологічних показників.

Проведено сравнение эффективности двух лечебных комплексов (ЛК) у больных псориазом в стационарной стадии. ЛК-1 включал фотобальнеотерапию, пелоидотерапию и галоаэрозольтерапию. При ЛК-2 немедикаментозные факторы предыдущего комплекса были дополнены пероральным приемом пробиотика Субалина с целью опосредованной коррекции иммунологического статуса путем нормализации микрофлоры кишечника. После лечения установлено достоверное уменьшение площади псориатического поражения и индекса PASI, более выраженное при ЛК-2. Также под влиянием комплекса с использованием Субалин наблюдалось существенное увеличение процента больных, выписанных со значительным улучшением, которое происходило на фоне восстановления исследованных иммунологических показателей.

Рецидивуючі бронхіти (РБ) займають одне з провідних місць у структурі дитячої бронхо-легеневої патології, що може бути тісно пов'язано з формуванням порушень імунного гомеостазу. Мета роботи - дослідити вплив відновлювального лікування на основі галоаерозольтерапії на стан клітинного імунітету дітей з РБ поза гострим періодом. Обстежено 47 реконвалесцентів після РБ та контрольну групу з 20-ти практично здорових дітей. Клітинний імунітет досліджували до і після лікування за допомогою методу непрямої імунофлюоресценції (CD3+, CD22+, CD4+, CD8+, CD16+). Обчислювали також співвідношення CD4+/CD8+, CD3+/CD22+, CD3++CD22+/0-лімфоцити та їх суму. Використовували 2 лікувальні комплекси. Перший лікувальний комплекс включав галоаерозольтерапію, а другий - поєднував гало аерозольтерапію з синглетно-кисневою та віброакустичною терапією. До лікування виявлено достовірне зниження рівня T-лімфоцитів з дисбалансом їх субпопуляцій, зниженням досліджуваних індексів, їх суми та кількості натуральних кілерів. Встановлено, що вплив галоаерозольтерапії супроводжувався достовірним зростанням рівня T-лімфоцитів, субпопуляції хелперів, співвідношень CD4+/CD8+, CD3+/CD22+ та їх суми, однак, більшість досліджуваних показників залишалась відмінною від групи контролю. Водночас, після другого лікувального комплексу, у порівнянні з першим, спостерігались достовірно вищі рівні T-лімфоцитів, хелперів, натуральних кілерів, суми індексів на тлі зниження 0-лімфоцитів. Таким чином, доповнення галоаерозольтерапії синглетно-кисневою і віброакустичною терапією у дітей з РБ поза гострим періодом сприяє повноцінному відновленню клітинного імунітету.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-5 + Р733.412-5

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено узагальнені дані про особливості розвитку ендотеліальної дисфункції у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Сформульовано актуальність проблеми, підкреслено роль судинного ендотелію в регуляції діяльності організму та наведено основні причини його порушень. Зокрема, розглянуто значення тютюнопаління як основного ушкоджуючого фактора ендотелію у разі ХОЗЛ. Проаналізовано роль активації процесів перекисного окиснення ліпідів з розвитком оксидантного та нітрозольного стресів за умов гіпоксії, що призводить до ремоделювання судинного русла та вторинної хронічної вазоконстрикції. Відзначено значну поширеність інсулінорезистентності та метаболічних порушень, які супроводжуються розвитком коморбідної серцево-судинної патології та негативно впливають на клінічну картину основного захворювання.

У першій частині роботи сформульовано актуальність проблеми, підкреслено роль судинного ендотелію в регуляції діяльності організму та наведено деякі причини його порушень, зокрема: розглянуто значення куріння тютюну як основного ушкоджуючого фактора ендотелію у разі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ); проаналізовано роль активації процесів перекисного окинлення ліпідів з розвитком оксидантного та нітрозольного стресів за умов гіпоксії, що призводить до ремоделювання судинного русла та вторинної хронічної вазоконстрикцїї; відзначено значну поширеність інсулінорезистентності й метаболічних порушень, які супроводжуються розвитком коморбідної серцево-судинної патології та негативно впливають на перебіг основного захворювання. У другій частині роботи наведено узагальнені дані про взаємозв'язок тривалого системного низькоінтенсивного запального процесу та ендотеліальної дисфункції (ЕД) у хворих на ХОЗЛ; відзначено важливість оцінки C-реактивного протеїну як найбільш значущого маркера системного запалення, підвищений рівень якого спостерігається навіть у період ремісії вже за легкого та середньотяжкого перебігу ХОЗЛ, що визначає потребу у призначенні тривалої терапії, в тому числі з метою профілактики кардіоваскулярного ризику (гострих серцево-судинних подій); розглянуто роль дисбалансу цитокінів та молекул адгезії у розвитку і підтриманні ЕД.

Рекурентні респіраторні захворювання є найбільш поширеною патологією дитячого віку, можуть супроводжуватись пригніченням імунного статусу і бути основою для розвитку хронічних запальних процесів бронхолегеневої системи у старшому віці. Вивчено вплив галоаерозольтерапії з підвищеною інтенсивністю галоаерозольного впливу на імунний статус дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями поза гострим періодом. Обстежено 58 дітей, які часто хворіють, та 61 хворий на рецидивуючий бронхіт віком від 6 до 11 років. Усі діти були поза гострим періодом. Визначено фагоцитарну активність нейтрофілів і моноцитів та їх фагоцитарне число, а також кількість СD3+-, СD4+-, СD8+-клітини з розрахунком відношення CD4+- до CD8+- лімфоцитів. Лікування проводилось за трьома комплексами. Перший включав 18 сеансів галоаерозольтерапії. Другий передбачав скорочений курс галоаерозольтерапії з призначенням синглетно-кисневої терапії, третій проводився аналогічно до другого з додатковим призначенням віброакустичного впливу на грудну клітку. Висновки: застосування галоаерозольтерапії у відновлювальному лікуванні дітей з частими та рецидивуючими респіраторними захворюваннями забезпечує виражений імунокоригуючий ефект, що запобігає подальшому прогресуванню процесу.

У частині I статті сформульовано актуальність проблеми, підкреслена роль судинного ендотелію в регуляції діяльності організму та наведено деякі причини його порушень при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ). Розглянуто значення тютюнопаління й активації процесів перекисного окиснення ліпідів, а також відзначено значну поширеність інсулінорезистентності, метаболічних порушень та коморбідної серцево-судинної патології, які негативно впливають на перебіг основного захворювання. У частині II статті наведено узагальнені дані про взаємозв'язок тривалого системного низькоінтенсивного запального процесу та ендотеліальної дисфункції (ЕД) у хворих на ХОЗЛ; підкреслено важливість оцінки С-реактивного протеїну як найбільш значущого маркера системного запалення; розглянуто роль дисбалансу цитокінів та молекул адгезії у розвитку і підтриманні ЕД. У частині III вказано на зв'язок імунних порушень з наявністю ЕД при ХОЗЛ та висвітлено особливості показників клітинного і гуморального імунітету у хворих на ХОЗЛ із супутньою патологією; підкреслено особливості порушень процесів апоптозу та гемостазу при прогресуванні ЕД; розглянуто роль у формуванні ЕД вібрації, яка виникає при надсадному кашлі; наведено деякі генетичні аспекти, які призводять до розвитку ЕД.

Викладено основні принципи діагностики та лікування найбільш розповсюджених синдромів у пульмонології. Узагальнено теоретичні дані та клінічні настанови щодо первинної та диференційної діагностики в пульмонології, визначено типові підходи щодо лікування основних пульмонологічних синдромів. Акцентовано увагу на принципах базисної та невідкладної терапії загострень у разі хронічних захворювань. Висвітлено основні принципи раціональної антибіотикотерапії із урахуванням сучасних медичних рекомендацій.

Викладено основні принципи діагностики та лікування найбільш розповсюджених синдромів в пульмонології. Спираючись на сучасні літературні джерела, узагальнено теоретичні дані та клінічні настанови щодо первинної та диференційної діагностики в пульмонології, визначено типові підходи до лікування основних пульмонологічних синдромів. Означено поняття "бронхообструктивний синдром" та "патогенетичні механізми бронхообструкції". Описано основні захворювання, що супроводжуються бронхообструкцією. Увагу приділено діагностиці бронхіальної астми та факторам ризику її класифікації за ступенем тяжкості перебігу. Окреслено діагностичні критерії, додаткові методи діагностики бронхіальної астми. Акцентовано увагу на принципах базисної та невідкладної терапії загострень при хронічних захворюваннях, викладено основні принципи раціональної антибіотикотерапії, враховуючи сучасні медичні рекомендації.

Мета роботи – дослідити загальні принципи медикаментозної корекції ендотеліальної дисфункції та їхні особливості у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. В основі розвитку хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) – певні тригерні фактори та патогенетичні процеси (хронічне запалення низької інтенсивності, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція), які є спільними для низки інших патологічних процесів, що призводить до розвитку системних позалегеневих ефектів і коморбідних станів. Особливої уваги заслуговує ендотеліальна дисфункція, яка зумовлює передусім ураження серцево-судинної системи. Тому сучасне лікування ХОЗЛ, крім затверджених протоколами препаратів, має супроводжуватися впровадженням тривалих програм ведення хворих поза періодом загострення з обов’язковим включенням медикаментозної корекції ендотеліальної дисфункції, яка б негативно не впливала на перебіг основного захворювання. Нині відомі препарати різних фармакологічних груп із позитивним впливом на функціональний стан ендотелію. З-поміж них медикаменти, що компенсують дефіцит ендотеліальних релаксуючих факторів, мають прямий вплив на рецептори ендотелію, стимулюють активність ендотеліальної синтетази оксиду азоту, запобігають дії медіаторів, які зумовлюють ендотеліальну дисфункцію, регулюють згортальну систему крові, забезпечують захист мембран клітин ендотелію або впливають на різні патогенетичні ланки основного захворювання (запальний процес, імунні порушення, дисбіоз тощо), що опосередковано сприяє зменшенню проявів дисфункції ендотелію. Провідна роль ендотеліальної дисфункції у формуванні коморбідної патології при ХОЗЛ, насамперед уражень серцево-судинної системи, визначає необхідність комплексного лікування таких хворих, включаючи засоби корекції ендотеліальної дисфункції, особливо у тривалих програмах ведення пацієнтів поза періодом загострення. Зважаючи на складні механізми формування ендотеліальної дисфункції, вибір засобів її корекції має бути персоніфікованим і враховувати особливості перебігу основного захворювання та спектр коморбідної патології.