Розкрито теоретико-методичні засади диференціації навчання в основній школі, розкрито сутність факультативів як форми диференціації навчання. Викладено дидактичні засади допрофільної підготовки школярів. Висвітлено особливості формування в учнів системи знань про людину. Запропоновано диференційований підхід до формування загальнонавчальних компетемтностей учнів, наведено форми організації навчальної діяльності учнів. Викладено методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розкрито особливості самостійної роботи учнів на навчальних заняттях. Наведено психолого-педагогічні основи диференційованого формуванн загальнонавчальних компетентностей учнів.

Висвітлено сутність феномена людини як об'єкта теоретичних досліджень, розкрито теоретико-методологічні засади конструювання системи знань. Проаналізовано знання про людину як детермінанту розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників. Обгрунтовано концепцію та дидактико-методичні аспекти формування системи знань про людину в учнів старшої школи. Описано етапи та динаміку розвитку освітньої діагностики досліджуваної проблеми. Показано, що саме в учнів старшої школи доцільно формувати систему знань про людину як єдине ціле. Кожний старшокласник вже має чималий досвід зі спогадами, сумнівами, страхами, оцінками, висновками, удачами та поразками, вирішеними та невирішеними проблемами. В цей період у свідомості учнів набувають значного сенсу процеси морально-духовної автономізації особистості, фізичного та морального вдосконалення, входження у світ суспільства, життєвого самовизначення, а також розгортається механізм інтеграції знань у цілісну особистісну картину світу. Психологічними особливостями цього віку є цілеспрямованість, інтелектуальна зрілість, виражена потреба у самопізнанні, саморозвитку, що зумовлює готовність старшокласників усвідомлювати цілісну людську проблематику, інтеріоризувати ціннісні аспекти знань про людину.

Досліджено розвиток методології системного підходу в радянській педагогіці. Акцентовано увагу на історії розвитку ґенези системного підходу. Досліджено необхідність його застосування в науково-педагогічному та навчальному пізнанні на сучасному етапі.

Обгрунтовано необхідність фундаменталізації змісту освіти у старшій школі, що є важливою умовою гуманізації навчально-виховного процесу. Зазначено, що фундаменталізація, потребуючи інтеграції гуманітарного і природничого знання, встановлює наступність міжпредметних зв'язків і спрямована на усвідомлення учнями сутності методології пізнання. Проаналізовано погляди науковців щодо доцільності кардинальних змін в освіті. Висвітлено результати всеукраїнських опитувань учнів XI класів і вчителів старшої школи, проведених з метою одержання валідних (репрезентативних) даних відповідно до спільної програми "На порозі дорослого життя", розробленої та впровадженої науковцями Інституту педагогіки НАПН України та Інституту соціології НАН України. Наголошено, що за результатами опитування простежується тенденція до певних невідповідностей окремих програм навчальних предметів запитам тих, хто за ними навчається. Процитовано "живі" думки вчителів щодо проблеми перевантаження учнів, яке вже стало ознакою сучасної української школи. Виокремлено результати опитування учнів XI класів щодо задоволеності рівнем підготовки за навчальними предметами та рейтинг відчуттів (емоцій), які в них виникають під час розмірковування про своє життя. Констатовано, що фундаменталізація змісту гуманітарної освіти у старшій школі має бути здійснена за умови формування освітньої метастратегії, системи базових методологічних підходів, що забезпечать кількісні та якісні параметри змісту загальної середньої освіти.

Обоснована необходимость фундаментализации содержания образования в старшей школе, что является важным условием гуманизации учебно-воспитательного процесса. Отмечено, что фундаментализация, требуя интеграции гуманитарного и естественнонаучного знания, устанавливает преемственность межпредметных связей и направлена на осознание учащимися сущности методологии познания. Проанализированы взгляды ученых о целесообразности кардинальных изменений в образовании. Освещены результаты всеукраинских опросов учащихся XI классов и учителей старшей школы, проведенных с целью получения валидных (репрезентативных) данных в соответствии с общей программой "На пороге взрослой жизни", разработанной и внедренной учеными Института педагогики НАПН Украины и Института социологии НАН Украины. Отмечено, что по результатам опроса прослеживается тенденция определенного несоответствия отдельных программ учебных предметов запросам тех, кто по ним учится. Проверены "живые" мнения учителей по проблеме перегрузки учащихся, которая уже стала признаком современной украинской школы. Выделены результаты опроса учеников XI классов относительно удовлетворенности уровнем подготовки по учебным предметам и рейтинг чувств (эмоций), которые у них возникают при рассуждении о жизни. Констатировано, что фундаментализация содержания гуманитарного образования в старшей школе должна быть осуществлена при условии формирования образовательной метастратегии, системы базовых методологических подходов, которые обеспечат количественные и качественные параметры содержания общего среднего образования.

In the article the necessity of fundamentalization the content of education in senior school is justified, which is an important condition of humanization of educational and upbringing process. Results of all-Ukrainian poll of senior pupils and teachers’ opinions are covered and scientists’ points of view concerning expediency of cardinal changes in the content of education are analysed. It is emphasized that selection of scientifically proved content of education will promote mastering by schoolchildren the scientific and practical methods of the analysis of the phenomena, independent thinking and purchase of theoretical and applied knowledge.

Проаналізовано проблему співвідношення наукового і навчального пізнання. Акцентовано увагу на тезі, що в освітньому процесі повинні використовуватись такі наукові знання, засоби навчання, освітні технології й методики, дисципліни й курси, які здатні відображати фундаментальні моменти двоєдиного процесу інтеграції й диференціації в науці, використовувати досягнення кібернетики, синергетики та інших галузей знання, що виникають на суміжжі наук і дають змогу виходити на системний рівень пізнання дійсності, бачити й використовувати механізми самоорганізації й саморозвитку явищ та процесів з урахованням вікових особливостей психології старшокласників, опиратися на природний у підлітковому віці інтерес до себе та інших. Відзначено, що на уроках мають широко застосовуватися діалогові методи роботи; доведено необхідність формування звички мислити в широкому міждисциплінарному полі знань, що має грунтуватися на загальнолюдських цінностях. Резюмовано, що формування системи знань про людину має відбуватися шляхом гуманізації змісту освіти та методів навчання, охоплювати всі природничі та гуманітарні знання, правдиво відображати наявні суспільні досягнення, стимулювати логічний аналіз і порівняння різних думок щодо однакових питань.

Проанализирована проблема соотношения научного и учебного познания. Акцентировано внимание на тезисе, что в образовательном процессе должны использоваться такие научные знания, средства обучения, образовательные технологии и методики, дисциплины и курсы, которые способны отражать фундаментальные моменты двуединого процесса интеграции и дифференциации в науке, достижения кибернетики, синергетики и других областей знания, возникающих на стыках наук и позволяющих выходить на системный уровень познания действительности, видеть и использовать механизмы самоорганизации и саморазвития явлений и процессов, учитывая возрастные особенности психологии старшеклассников и опираться на природный в подростковом возрасте интерес к себе и другим. Отмечено, что на уроках должны широко применяться диалоговые методы работы; доказана необходимость формирования привычки мыслить в широком междисциплинарном поле знаний, которая должна основываться на общечеловеческих ценностях. Резюмировано, что формирование системы знаний о человеке должно происходить путем гуманизации содержания образования и методов обучения, охватывать все естественные и гуманитарные знания, правдиво отражать имеющиеся общественные достижения, стимулировать логический анализ и сравнение различных мнений относительно одинаковых вопросов.

In this article the problem of correlation between scientific and educative cognition is analyzed; the necessity of combination of natural sciences and humanities for the forming of knowledge system about human being among the students is shown.

Науково обгрунтовано поняття "диференціація навчання" (створення оптимальних умов для виявлення схильностей, розвитку інтересів і здібностей кожного школяра шляхом реалізації сукупності методів, форм і засобів навчання, які впроваджуються з урахуванням індивідуальних особливостей учнів), "диференційований підхід" (особливий підхід до організації навчання). Розглянуто основні форми диференційованого навчання і подано практичні рекомендації щодо їх реалізації. Виокремлено фронтальну диференціацію - клас виконує загальне завдання, а вчитель диференційовано навчає різнорівневі групи; групову диференціацію - клас поділений на групи, кожна група виконує частину загального завдання; внутрішньо групову диференціацію - у кожній групі учнів поділяють за індивідуально-психологічними особливостями або за рівнем підготовки; персональну диференціацію - учні виконують індивідуальні завдання самостійно або за допомогою вчителя.

Научно обосновано понятие "дифференциация обучения" (создание оптимальных условий для выявления способностей, развития интересов и способностей каждого школьника путем реализации совокупности методов, форм и средств обучения, которые внедряются с учетом индивидуальных особенностей учащихся), "дифференцированный подход" (особый подход к организации обучения). Рассмотрены основные формы дифференцированного обучения и даны практические рекомендации по их реализации. Выделены фронтальная дифференциация - класс выполняет общую задачу, а учитель дифференцированно учит разноуровневые группы; групповая дифференциация - класс поделен на группы, каждая группа выполняет часть общего задания; внутренне групповая дифференциация - в каждой группе учеников делят по индивидуально-психологическими особенностями или по уровню подготовки; персональная дифференциация - учащиеся выполняют индивидуальные задания самостоятельно или с помощью учителя.

scientifically proven concept of "differentiation of instruction" (creation of optimal conditions for detecting inclinations, interests and abilities of each student through the implementation of methods, forms and training tools that are being implemented to suit the individual characteristics of students), "differentiated approach" (a special approach to training). The main forms of differentiated instruction and provides practical guidance on their implementation. Marked differentiation in the front - the class performs the common task, and the teacher teaches different levels of differentiated, the differentiation of the group - the class divided into groups, each group performs some common tasks; internally differentiated group - each group of students divided by the individual psychological characteristics or the level of training; personal differentiation - students perform individual tasks independently or with the help of a teacher.

Обгрунтовано дидактичні засади конструювання змісту й процесу формування у старшокласників системи знань про людину, що охоплюють мету, завдання, зміст знань про людину як біопсихосоціокультурну особистість. Розкрито роль і значення ідеї людиноцентризму в процесі висвітлення цілісності знань про людину. Визначено теоретико-методологічні засади конструювання змісту шкільної освіти в контексті людинознавчих аспектів. На основі обгрунтованих дидактичних засад побудовано дидактичну модель, яка базується на системному, особистісно орієнтованому, аксіологічному, культурологічному, компетентнісному, метапредметному, синергетичному, рефлексійному, середовищному підходах і принципах (науковості, міжпредметних зв'язків, інтеграції, наступності, фундаменталізації, зв’язку навчання з життям). Змістовий компонент розробленої дидактичної моделі охоплює елементи предметних знань про людину, вітагенний досвід старшокласників, метакурс "Людинознавство". Процесуальний компонент реалізується через рефлексійно-пізнавальну діяльність. Виокремлено дидактичні умови (інтеграція знань, полісуб’єктність організації засвоєння старшокласника знань про людину, міжпредметні зв’язки, упровадження метакурсу "Людинознавство", знання про людину як детермінанта розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників).

Викладено аналіз наук про людину, знання яких мають бути відображені у змісті освіти, що сприятиме формуванню в учнів старшої школи системи знань про людину. Відзначено, що людина – це різнопланове явище, і її дослідження повинно мати цілісний характер. Саме тому однією з основних методологічних концепцій, що застосовують для вивчення людини, є концепція системного підходу.

Розглянуто актуальні проблеми пошуку ефективних шляхів формування системи знань про людину в учнів старшої школи. Обґрунтовано доцільність поєднання сучасних концептуальних підходів у розв’язанні окресленої проблеми. Зроблено висновок, що синергетична складова сукупності різних видів взаємообумовлених і взаємозалежних знань, умінь і навичок забезпечить оптимальну успішну практичну життєдіяльність.

Рассмотрены актуальные проблемы поиска эффективных путей формирования системы знаний о человеке в учащихся старшей школы. Обоснована целесообразность сочетания современных концептуальных подходов в решении обозначенной проблемы. Сделан вывод, что синергетическая составляющая совокупности различных видов взаимообусловленных и взаимосвязанных знаний, умений и навыков обеспечит оптимальную успешную практическую жизнедеятельность.

Considered actual problems of finding effective ways to create a system of knowledge about the man in high school students. Substantiated expediency of a combination of modern conceptual approaches to solving the identified problem. It is concluded, the synergetic combination of different types of component interdependent and interrelated knowledge and skills will ensure optimum successful practical life activity.

Розглянуто проблему формування в старшокласників системи знань про людину як важливого компонента змісту освіти. Порушено питання про необхідність фундаменталізації змісту освіти за умови інтенсивного нагромадження навчальної інформації. Підсумовано, що фундаменталізація у цьому сенсі є об’єктивним процесом і спрямована на введення у зміст освіти базових цінностей, знань, способів діяльності, які накопичуються разом з розвитком цивілізації.

Рассмотрена проблема формирования у старшеклассников системы знаний о человеке как важного компонента содержания образования. Поставлен вопрос о необходимости фундаментализации содержания образования при интенсивном накоплении учебной информации. Констатировано, что фундаментализация в этом смысле является объективным процессом и направлена на введение в содержание образования базовых ценностей, знаний, способов деятельности, которые накапливаются вместе с развитием цивилизации.

Consider the problem of the formation of knowledge systems in senior the person as an important component of education content. Questioned the need fundamentalizatcii educational content in intensive accumulation of educational information. Stated that fundamentalization in this sense is an objective process and aims at introducing educational content in basic values, knowledge and ways of life that are accumulated with the development of civilization.

Окреслено організаційно-педагогічні умови, принципи й основні напрями профільного навчання. Охарактеризовано мету допрофільної підготовки та процес її організації. Розглянуто особливості впровадження курсів за вибором і позаурочну профільну підготовку. Подано основні поради до вибору профілю навчання.

Определены организационно-педагогические условия, принципы и основные направления профильного обучения. Охарактеризованы цель предпрофильной подготовки и процесс ее организации. Рассмотрены особенности внедрения курсов по выбору и внеурочную профильную подготовку, представлены основные советы по выбору профиля обучения.

Defined the organizational - pedagogical conditions, principles and guidelines of school education. Characterized goal preprofile preparation and process of the organization. The features of the introduction of elective courses and extracurricular profile training are basic tips to choosing the profile of learning.

Розглянуто проблеми тестування як методу і процесу педагогічних вимірювань у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Розкрито сутність поняття "педагогічний тест", виокремлено види тестів. Доведено, що у процесі системного використання навчальних тестів в учнів розвивається ціннісно-смислове ставлення до здобутих знань. Автор знайомить читача з розробленим курсом за вибором "Людинознавство" (X - XI кл.), у якому використовуються тести як засіб вимірювання знань учнів. Визначено роль тестів у формуванні у старшокласників системи знань про людину, наведено приклади тестових завдань різних видів. Наголошено, що об'єктивні результати тестувань спонукають старшокласників переосмислювати свої досягнення і рівень опанування відповідного навчального матеріалу.

Розглянуто ефективні шляхи підвищення якості сучасної освіти, актуалізовано необхідність синтезу природничих і гуманітарних наук, проаналізовано концептуальні підходи до формування системи знань про людину. На основі ретельного дослідження педагогічної літератури визначено мету розробки концепції гуманітарно-природничих знань.

Рассмотрены эффективные способы повышения качества современного образования, обоснована необходимость синтеза естественнонаучных и гуманитарных наук, проанализированы концептуальные подходы к формированию системы знаний о человеке. Основана на исследованиях педагогической литературы определена цель разработки концепции гуманитарно-естественных знаний.

The article reveals effective approaches to rise the quality of modern education. The necessity of synthesis of natural and humanitarian sciences is grounded, also the conceptual access to the formation of the system of knowledge about man is analyzed. On the basis of pedagogical literature the aim of natural and humanitarian knowledge development is defined.

Висвітлено актуальні питання теорії та практики освіти та навчання. Розроблено концепцію фундаменталізації змісту освіти у старшій школі за умов профільного навчання. Розглянуто особливості формування основних груп компетентностей учнів на уроках хімії, біології та географії в старших класах. Розкрито проблеми розвитку іншомовної культурологічної компетентності гімназистів на уроці китайської мови. Показано роль діалогічного спілкування в становленні особистості.

Увагу приділено теоретичним і прикладним проблемам модернізації змісту української освіти. Розглянуто питання реалізації педагогічних технологій в умовах профільного навчання, охарактеризовано результати всеукраїнського експерименту "Реалізація інноваційної моделі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів". Висвітлено психодидактичні аспекти застосування технології ситуаційного навчання у закладах вищої освіти. Проаналізовано сучасні тенденції в реалізації педагогічних технологій за природничим спрямуванням у старшій школі. Проведено психологічний моніторинг професійної компетентності вчителів у рамках здійснення дослідно-експериментальної роботи в гімназії. Подано інформацію про етнонаціональні, культурно-мовні цінності в літературі Сходу як скарби в бібліотечних проектах міжкультурної комунікації.

Розглянуто актуальні питання формування змісту профільного навчання. Основну увагу зосереджено на теоретико-методологічному аспекті. Висвітлено результати наукових пошуків співробітників відділу дидактики. Розкрито концептуальні засади формування змісту профільного навчання, дидактичні основи варіативного компонента змісту освіти в старшій школі, аксіомогічні засади формування змісту профільного навчання в єдності його інваріантної і варіативної складових, основні підходи до конструювання змісту навчання в старшій школі на основі його інтеграції, метапредметні основи формування змісту профільного навчання в єдності його інваріантної і варіативної складових.