Індекс рубрикатора НБУВ: Т010.3

Рубрики:

Історична наука і суспільство

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми сучасної політичної науки, її особливості, основні категорії та парадигми. Проаналізовано поняття: політична влада, політичні системи і режими, громадянське суспільство і правова держава, партійні і виробничі системи, політичне лідерство та політична культура.

Освещены актуальные проблемы современной политической науки, ее особенности, основные категории и парадигмы. Проанализированы понятия: политическая власть, политические системы и режимы, гражданское общество и правовое государство, партийные и производственные системы, политическое лидерство и политическая культура.

Висвітлено проблему сили в розвитку традицій Південного краю останньої чверті XVIII ст. На підставі матеріалів Російського державного архіву визначено джерела щодо історії адміністративно-територіального устрою Катеринославського намісництва. Розглянуто деякі питання щодо створення Товариства історії в Одесі, а також правової основи репресій в Україні. Проаналізовано основні положення політичної програми Української Трудової Партії (1917 - 1918 рр.).

Освещена проблема силы в развитии традиций Южного края последней четверти XVIII в. На основе материалов Российского государственного архива древних актов определены источники для изучения истории административно-территориального устройства Катеринославского наместничества. Рассмотрены некоторые вопросы создания Общества истории в Одессе, а также касающиеся правовой основы репрессий в Украине. Проанализированы основные положения политической программы Украинской Трудовой Партии (1917 - 1918 гг.).

Розглянуто природу, зміст, динаміку розвитку історичної свідомості молоді. Проаналізовано її головні суперечності та джерела розвитку, обумовлені колишніми ідеологізаторськими підходами до трактування історії, закритістю архівних джерел, залишковою історичною пам'яттю старших поколінь. Висвітлено проблеми стосовно розбіжності оцінок та висновків в структурі сучасних наукових досліджень історії, неоднозначності підходів до історичного минулого з боку різних політичних партій та об'єднань. Акцентовано увагу на недоліках, які мають місце у викладанні історії в школі та вищих навчальних закладах, виховній роботі, діяльності засобів масової інформації та інституцій культури.

Рассмотрены природа, содержание, динамика развития исторического сознания молодежи. Проанализированы его главные противоречия и источники развития, обусловленные прошлыми идеологизаторскими подходами к трактованию истории, закрытостью архивных источников, остаточной исторической памятью старших поколений. Освещены проблемы, касающиеся размытости оценок и выводов в структуре современных научных исследований истории, неоднозначности подходов к историческому прошлому со стороны разных политических партий и объединений, неоднородности современной украинской интеллигенции. Сакцентировано внимание на недостатках, имеющих место в преподавании истории в школе и высших учебных заведениях, воспитательной работе, деятельности средств массовой информации и институций культуры.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т010.32

Рубрики:

Історична наука і сучасність, ("факт", пам'ять народу, особистості, події )

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що трансформація історичної освіти є однією з провідних складових модернізації української освіти. В методичному аспекті історія викладається так, як і в минулі десятиріччя, що суттєво знижує рівень засвоєння учнями й студентами історичного знання.

Досліджено феномен історичної свідомості молоді у сучасному українському трансформаційному суспільстві. Історичну свідомість розглянуто як відносно самостійну складову суспільної свідомості людини, яка має загальні характеристики останньої, а також власні якісні характеристики, зумовлені специфікою осмислення історичного процесу, усвідомлення його суті, перебігу подій, традицій, ідей та історичних теорій. Проаналізовано конкретні складові історичної свідомості української молоді (пам'ять, домінувальні ознаки минулого, мотивацію діяльності, ставлення до традицій). Здійснено спробу наукової оцінки якості цього феномену за сучасних умов. Визначено головні суперечності, фактори та джерела розвитку історичної свідомості сучасної української молоді. Проаналізовано можливості цілеспрямованого впливу на цей процес засобами науки, освіти та виховання. Виявлено шляхи підвищення ефективності сучасної історичної освіти. Визначено можливості виховання історичної свідомості молоді у позаурочний час, роль і завдання в цьому засобів масової інформації та інститутів культури.

Висвітлено сутність, структуру, функції історичної свідомості, показано її роль в процесі соціалізації особистості. Проаналізовано специфіку історичних процесів за умов глобалізаціі. Розглянуто найбільш ефективні форми історичного виховання, що сприяють громадянському становленню молоді. Охарактеризовано новітні методики викладання історії. Визначено особливості та пріоритети сприйняття сучасною молоддю соціально-історичних трансформацій. Висвітлено стан і перспективи розвитку сучасної історичної освіти в Україні.

Освещены сущность, структура, функции исторического сознания, показана его роль в процессе социализации личности. Проанализирована специфика исторических процессов в условиях глобализации. Рассмотрены наиболее эффективные формы исторического воспитания, содействующие гражданскому становлению молодежи. Охарактеризованы новейшие методики преподавания истории. Определены особенности и приоритеты восприятия молодежью социально-исторических трансформаций. Освещены состояние и перспективы развития современного исторического образования в Украине.

Розглянуто Запорізьку Січ як топос пам'яті. Проаналізовано матеріальне забезпечення Генеральної артилерії Козацького Гетьманату в середині XVII - XVIII ст. Здійснено спробу співставити запорізького зимівника і ногайське кишло. Подано жіночу біограму роду Марковичів (на прикладі Катерини Сакович). Визначено поняття "вольності" як відображення національної традиції. Увагу приділено розгляду бою татар під Власівкою та Городищем 15 лютого 1739 р. як останню самостійну спробу перемоги козаків-гетьманців.

Досліджено віддзеркалення Павла Тетері у творах французьких авторів другої половини ХVІІ ст. Розглянуто традицію врядування як основу суспільного розвитку запорізької спільноти. Подано перелік особового складу гетьманського двору (1670 - 1730 рр.). Проаналізовано "Именные списки старшин и казаков бывшего войска запорожского... 1776 года" як джерело з історичної демографії Степової України. Описано економічну складову козацько-гайдамацьких взаємин на кордонах Бугогардівської паланки за документам архіву коша Нової Запорізької Січі. Подано список полковників, полкових і сотенних старшин і служителів сумського слобідського козацького полку (1659 - 1766 рр.).

Індекс рубрикатора НБУВ: Т010.4

Рубрики:

Специфіка історичного пізнання (гносеологічні проблеми історичного дослідження)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю951.101.3 + Ю958(4УКР) + Т010.4

Рубрики:

Психологія націй (етнічна психологія)

Специфіка історичного пізнання (гносеологічні проблеми історичного дослідження)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здіснено філософське осмислення історичної еволюції наукової картини світу. Приділено увагу світоглядно-філософським основам науки та проблемі демаркації. Вивчено сутнісні ознаки та специфіку наукової раціоналізації.

Розглянуто світогляд як критерій гідності людини у вимірах філософської антропології як метаантропології. Показано роль релігійного чинника в аспекті самореалізації особистості. Проаналізовано феномен людяності в контексті ідей класичного гуманізму. Висвітлено філософсько-лінгвістичні підходи до розгляду професійно орієнтованого іншомовного навчального середовища за умов університету. Досліджено екзистенціал сенсу життя в граничному бутті суспільства. Охарактеризовано пасіонарії як суб'єкти "міфічного" насилля. Визначено гуманізм як шлях конструктивного подолання кризи ідентичності в сучасній українській культурі.

Презентовано сучасний стан філософії освіти як галузі філософського знання, яка покликана вирішувати проблеми в освіті на основі філософського аналізу. Динаміка змін світової цивілізації обумовлює трансформацію всіх сфер соціального життя та його інститутів. Безпосереднім чином актуалізовано переосмислення мети, завдань і характеру освіти, яка завжди виступає головним каналом історичної трансляції культурних цінностей і детермінантом соціального прогресу. Репрезентовано прагнення здійснити аналіз сукупності методів, способів, методології, які лежать в основі функціонування і розвитку теорії освіти. Це дозволить побачити той смисл і вимоги, які ставить час перед освітою. Це - нова роль освіти в цивілізаційному процесі, яка враховує специфіку самосвідомості особистості в умовах трансформації цінностей, які ставлять на перше місце не стільки оволодіння сумою знань, скільки розуміння сутності освітнього процесу. Українська філософія освіти виходить з того положення, що мета будь-якої освітньої системи полягає у формуванні такого практичного світогляду людини, який би краще поєднував її професійну діяльність із загальними цивілізаційними цінностями, закладеними в основу цієї системи. Оскільки філософія з часу свого виникнення завжди відігравала функцію теоретично-рефлексійного аналізу буття людини та його подальшого розвитку, то вона набула найважливішого значення і в становленні нових освітніх систем. В свою чергу освіта також впливає на філософію. Взаємодія між філософією і освітою завжди відігравала істотну роль у розвитку української системи освіти.

Коло проблем висвітлює сучасний стан соціо-гуманітарого дискурсу в Україні та Польщі. Розглянуто питання глобальної освітньої політики: сучасні виклики. Наведено питання політики педагогічного університету в розбудові системи селекційної роботи за умови домінування зовнішнього незалежного оцінювання. Розглянуто екстерналізацію освітніх послуг як шлях до розвитку освіти. Зазначено планування й упровадження освітньої політики в Україні на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства. Охарактеризовано концептуальну модель реінтеграції переміщених університетів. Розглянуто основні підходи до досягнення європейських стандартів в освіті сучасної України.