Індекс рубрикатора НБУВ: Ц1,8(7СПО)2 + Ц1,6(5КИТ)2

Рубрики:

Воєнна наука, воєнна політика та оєнні доктрини

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.834.8

Рубрики:

Бібліотечні електронні фонди

Шифр НБУВ: Ва719286 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч234(4Укр)705

Рубрики:

Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Простежено тенденції розвитку бібліотечного обслуговування в напрямі подальшого збільшення частки інформаційно-аналітичних продуктів і послуг у бібліотечному виробництві. Проаналізовано види та форми кінцевого інформаційного продукту, розглянуто питання їх класифікації. Обгрунтовано необхідність урізноманітнення інформаційно-аналітичної продукції з метою визначення тих її видів, які найбільшою мірою відповідають потребам, можливостям і звичкам споживача інформації, що сприяє удосконаленню бібліотечного обслуговування.

Раскрыты тенденции развития библиотечного обслуживания в направлении дальнейшего увеличения части информационно-аналитических продуктов и услуг в библиотечном производстве. Проанализированы виды и формы конечного информационного продукта, рассмотрены вопросы их классификации. Обоснована необходимость разнообразия информационно-аналитической продукции с целью определения тех ее видов, которые наиболее соответствуют потребностям, возможностям и привычкам потребителя информации, что способствует совершенствованию библиотечного обслуживания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч239.9:Х9

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)011.2:З97

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч23 е(4УКР)л0 + Ч234(0)

Рубрики:

Науково-інформаційна діяльність (НІД)

Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто один з ймовірних майбутніх трендів, а саме, події диких карт як наслідок американської стратегії стримування та залучення Китаю. Розкрито основні причини появи неочікуваних стратегій та окреслено деякі слабкі сигнали, котрі вказують на можливість зміни міжнародної системи.

Розглянуто особливості інформації, що циркулює в соціальних мережах, специфіку її використання інформаційно-аналітичними структурами бібліотек. Увагу приділено розгляду соціальних мереж як джерела оперативної інформації для підготовки матеріалів в інтересах управлінських структур. Розкрито особливості пошуку, відбору та опрацюванням мережевої інформації.

Розглянуто форми американської стратегії стримування та залучення КНР, зміни яких зумовлені трансформацією американсько-китайських відносин від конгейджменту до "відповідального учасника" та "стратегічного запевнення". Виокремлено основні функції стратегії стримування та залучення; здійснено їх порівняльну характеристику залежно від обраних форм впливу.

Прогнозування летального кінця при гострому інфаркті міокарда є актуальним завданням у зв'язку з високою смертністю при даному захворюванні. Створена модель прогнозування летального результату у хворих на гострий інфаркт міокарда упродовж 6 місяців, яка враховує вік хворого, рівні креатиніну та NT-proBNP, а також локалізацію інфаркту міокарда. Чутливість запропонованої моделі в прогнозуванні летального кінця у хворих на гострий інфаркт міокарда становить 81 %, специфічність - 85 %, площа під кривою - 0,893.

В огляді узагальнено результати досліджень щодо властивостей протеїну ST2 як діагностичного та прогностичного маркера. Наведено його патофізіологію, значення в ремоделюванні лівого шлуночка, прогнозуванні серцево-судинної та загальної смертності у разі інфаркту міокарда, серцевої недостатності як наодинці, так і в поєднанні з іншими біомаркерами (НТ-фрагмент промозкового натрійуретичного пептиду, ростовий фактор диференціації-15, високочутливий тропонін T, C-реактивний протеїн), роль біомаркера в ураженні міокарда у разі гострого інфаркту.

Представлено новий підхід щодо стратифікації ризику ускладнень гострого коронарного синдрому (ГКС) з використанням стрес-індукованого біомаркеру ростового фактору диференціювання (РФД-15). Розроблено мультифакторну модель прогнозування настання летального виходу через 6 місяців після ГКС. Високий рівень РФД-15, визначений в першу добу, прогнозував прогресування хронічної серцевої недостатності протягом року після ГКС. Підтверджено роль РФД-15, як незалежного предиктора формування гострого ниркового ураження.

Розглянуто актуальні проблеми створення та функціонування в Україні єдиного медичного простору. Зосереджено увагу на питаннях сутності, ознак, характеристик єдиного медичного простору, його базових принципах. Акцентовано на особливостях функціонування державних, комунальних, відомчих і приватних медичних закладів в умовах медичної реформи. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування єдиного медичного простору України та позитивний зарубіжний досвід реалізації такого виду проєктів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45 + Р410.1-1

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено загальні підходи до побудови особливої частини проєкту кримінального кодексу (КК) України, теоретико-прикладні засади вибудови системи і структури норм особливої частини в проєкті КК України. Розглянуто деякі питання структурування особливої частини проєкту нового КК України та питання формулювання статей особливої частини в проєкті КК України. Окреслено чергову кодифікацію кримінального законодавства та окремі питання побудови системи особливої частини КК України. Подано дотримання інтеграційної єдності загальної та особливої частин КК як показник розвитку кримінального права України. Простежено питання про засади визначення обсягу криміналізації суспільно небезпечних діянь під час поточної кодифікації кримінального законодавства. Проаналізовано деякі прояви принципу наступності кримінального законодавства в проєкті нового КК України, а також екстерполяцію ознак складу кримінального правопорушення в межах проєкту особливої частини КК України. Визначено незаконність та протиправність як ознаку кримінальних правопорушень й зазначено протиправність діяння як визначальну ознаку для реалізації завдання кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінального правопорушення. Описано вплив міжнародної юридичної практики на процес удосконалення особливої частини КК України. Розглянуто гармонізацію положень нового КК України та сучасних наукових технологій. Увагу приділено психічному (ментальному) здоров’ю людини, виокремлено деякі перспективи кримінально-правової охорони. Охарактеризовано сутність та значення "особливого психічного стану" при вбивстві та заподіянні тяжкої шкоди здоров’ю в проєкті КК України. Вивчено аспект доведення до самогубства, зроблено порівняльний аналіз ознак складу кримінального правопорушення в чинному КК і проєкті нового КК України.

Висвітлено основні засоби втілення принципів верховенства права в проєкті КК України. Розглянуто забезпечення прав людини як найвищої соціальної цінності в проєкті нового КК України. Проаналізовано правозахисну функцію принципу верховенства права в проєкті нового КК України та його застосування для захисту від безпідставно узаконеного обмеження прав людини. Оцінено принцип верховенства права та правила нормопроєктування. Описано однозначність термінології як прояв юридичної визначеності в КК України. Розкрито основні правозастосовні аспекти принципу верховенства права. Окреслено напрями узгодженості норм циклу кримінального законодавства в проєкті КК України.

Висвітлено проблеми ратифікації, імплементації та реалізації Римського статуту Міжнародного кримінального суду в Україні. Охарактеризовано юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо ситуації збройного конфлікту в Україні. Розглянуто окремі питання кримінальної відповідальності за насильницьке зникнення. Розкрито проблеми гармонізації законодавства України про кримінальну відповідальність зі статутом Міжнародного кримінального суду щодо окремих злочинів. Увагу приділено кримінально-правовому захисту діяльності Міжнародного кримінального суду. Висвітлено проблеми криміналістичного забезпечення розслідування та розгляду Міжнародним кримінальним судом справ про міжнародні злочини.

На сьогодні отримано безперечні докази ушкоджувальної дії SARS-CoV-2 на серцево-судинну систему. Ушкодження серця може бути як первинним, котре минає ушкодження легень і котре в літературі стали називати "серцевим фенотипом", так і вторинним, яке розвивається на тлі легеневого ураження, так званий "змішаний серцево-легеневий фенотип". Причини переважання того чи іншого фенотипу достеменно невідомі, але зі впевненістю можна стверджувати, що ушкодження міокарда погіршує прогноз пацієнта. Представлено клінічний випадок пацієнта віком 19 років, який переніс коронавірусну інфекцію COVID-19. Перебіг захворювання відбувався в легкій формі, без ушкодження легень. Клінічно міокардит фіксують через 2 тижні, після виникнення симптомів коронавірусної інфекції. У наведеному випадку в пацієнта із 17-ї доби хвороби повторно спостерігалася стійка гіпертермія, також на початок захворювання рівень С-реактивного протеїну був значно підвищеним, у зв'язку з чим пацієнта було обстежено на наявність можливих ускладнень після перенесеного COVID-19. Пацієнту провели ехокардіографічне дослідження з оцінкою показників деформації, за результатами якого було виявлено зниження останніх. Припустили діагноз "гострий міокардит", який було підтверджено за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) з посиленням гадолінієм. Призначено лікування: карведилол 3,125 мг 2 рази на добу з титруванням дози до 25 мг 2 рази на добу, зофінаприл 7,5 мг 2 рази на добу, спіронолактон 25 мг 1 раз на добу, колхіцин 0,5 мг 2 рази на добу, триметазидин 80 мг за добу, жорстке обмеження фізичних навантажень і раціональне харчування. На повторній МРТ виявлено резолюцію гострого міокардиту, залишилися лише елементи вогнищевого неішемічного міокардіофіброзу легкого ступеня. Тобто, в пацієнтів з COVID-19 може розвиватися міокардит. Механізм розвитку цього ускладнення потребує подальшого вивчення.