Наведено результати комплексного обстеження та лікування 150-ти пацієнтів із доброякісною гіперплазією простати (ДГП). Встановлено, що проба з ізотонічним водним навантаженням дозволяє діагностувати ранні порушення функціонального стану нирок у разі ДГП. З'ясовано, що за умов операційного стресу відбувається зниження активності всіх ланок фібринолітичної активності крові. Вперше виявлено, що під час трансуретральної резекції (ТУР) простати спостерігається компенсаторна реакція механізмів антиоксидантного захисту, яка проявляється збільшенням активності глутатіонпероксидази та зниженням вмісту глутатіону відновленого. Впроваджено у клінічну практику застосування глутаргіну для корекції ренальної дисфункції у разі оперативного лікування ДГП.

Досліджено динаміку показників фібринолітичної активності сироватки крові за умов оперативного лікування пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Оперативне втручання виконувалося в об'ємі - трансуретральна резекція передміхурової залози. З'ясовано особливості стану фібринолізу під час інтра- та післяоперційного періодів. Проаналізовано стан фібринолітичної активності крові в пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози та в контрольній групі, до якої включено чоловіків ідентичного віку.

Проведено огляд літератури щодо функціонального стану нирок у разі урологічної патології (УП), яка супроводжується нирковою недостатністю. Показано характерні зміни електролітного обміну, деякі патофізіологічні особливості розвитку ниркової недостатності, а також сучасні теорії ішемічного ушкодження тканини нирок. На підгрунті цих даних можна розробити та впровадити в клінічну практику методи нефропротекторної терапії у разі УП, яка супроводжується порушенням функції нирок.

Проаналізовано післяопераційні ускладнення під час оперативного лікування різних стадій доброякісної гіперплазії простати (ДГП) методом її трансуретральної резекції (ТУР). Показано характерні післяопераційні ускладнення для кожної стадії ДГП. Розроблено заходи запобігання ускладненням ТУР простати як під час оперативного втручання, так і в післяопераційному періоді.

Досліджено функціональний стан нирок 150 пацієнтів, яким показано оперативне лікування доброякісної гіперплазії простати. З'ясовано, що більш виражені порушення функції нирок відбуваються в групах, де оперативне лікування проводиться шляхом трансуретральної резекції та епіцистостомії. У групі з попередньо усуненою інфравезикальною обструкцією вираженість впливу операційного стресу на перебіг ренальної дисфункції була меншою. Встановлено, що в досліджуваних групах, де пацієнти приймали глутаргін, показники функціонального ниркового резерву є вірогідно вищими. Використання проби з ізотонічним водним навантаженням за методом А. І. Гоженка допомогло більш повно оцінити стан фільтраційної та реабсорбційної функцій нирок. Аналіз до- та післяопераційних показників функціонального стану нирок показав, що глутаргін володіє нефропротекторною дією.

Досліджено динаміку показників протеолітичної та фібринолітичної активності сироватки крові у ході оперативного лікування пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Оперативне втручання виконано в об'ємі - трансуретральна резекція передміхурової залози. З'ясовано особливості стану фібринолізу та протеолізу під час інтра- та післяоперційного періодів. Проаналізовано стан протеолізу та фібринолізу сироватки крові у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози та контрольною групою, в яку включено чоловіків ідентичного віку.

Досліджено стан про- та антиоксидантної систем у процесі оперативного лікування доброякісної гіперплазії простати в об'ємі трансуретральна резекція простати у 23 пацієнтів. Під час операції відбувається значна активація прооксидантної системи крові. Здійснено порівняльний аналіз одержаних даних із ідентичними показниками контрольної групи щодо впливу трансуретральної резекції простати як одного з видів лікування доброякісної гіперплазії простати на стан про- та антиоксидантної систем.

Проаналізовано 242 трансуретральні резекції (ТУР) доброякісної гіперплазії перехміхурової залози (ДГПЗ). Розглянуто особливості оперативної техніки, ведення до- та післяопераційного періодів. Запропоновано новий спосіб зрошування операційного поля у разі ТУР. Обгрунтовано методи профілактики післяопераційних ускладнень. Одержані результати дозволяють розширити показання для виконання ТУР у хворих на ДГПЗ.

Проведено опис клінічного випадку синдрому тестикулярної фемінізації та аналіз джерел літератури, присвячених подібним випадкам.

Досліджено показники спермограм за 2010 - 2012 рр., які виконано в медичному центрі лікування безпліддя м. Чернівці. Оцінку спермограм проведено згідно з рекомендаціями ВООЗ 2000 р. Проведено статистичний аналіз результатів обстеження 1935 чоловіків, під час якого з'ясовано загальну тенденцію до збільшення відсотка астенозооспермії за рахунок категорії B.

Досліджено у 35 хворих на сечокам'яну хворобу вплив застосування внутрішньовенної озонотерапії впродовж 10 діб на перебіг хвороби із калькульозним пієлонефритом після проведення дистанційної ударно-хвильової літотрипсії. Встановлено позитивний лікувальний ефект її застосування, що проявлялося зниженням у крові продуктів перекисного окиснення ліпідів, підвищенням активності ферментів антиоксидантного захисту.

Досліджено динаміку показників фібринолітичної активності сироватки крові у разі оперативного лікування пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Оперативне втручання виконано в об'ємі - трансуретральна резекція передміхурової залози. З'ясовано особливості стану фібринолізу під час інтра- та післяопераційного періодів. Проаналізовано стан фібринолітичної активності крові в пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози та в контрольній групі, до якої включено чоловіків ідентичного віку.

Наведено історичні дані впровадження допоміжних репродуктивних технологій під час лікування безпліддя на Буковині.

Досліджено показники спермограм за 2010 - 2012 рр., які виконано в Медичному центрі лікування безпліддя м. Чернівці. Оцінку спермограм проведено згідно з рекомендаціями ВООЗ 2000 р. Здійснено статистичний аналіз результатів обстеження 1935 чоловіків, за результатами якого з'ясовано загальну тенденцію до збільшення відсотка астенозооспермії за рахунок категорії B.

Досліджено динаміку показників стану перекисного окиснення білків сироватки крові під час оперативного лікування 60 пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Оперативне втручання виконано в об'ємі трансуретральної резекції передміхурової залози. Встановлено статистично вірогідні зміни стану перекисного окиснення білків до оперативного втручання у порівнянні з групою контролю та у разі зіставлення доопераційних показників з результатами обстеження під час інтра- та післяоперційного періодів. Висвітлено методику визначення стану перекисного окиснення білків сироватки крові й обгрунтовано доцільність моніторингу даних показників.

Проведено лікування 30 хворих на сечокам'яну хворобу на тлі калькульозного пієлонефриту за допомогою методу дистанційної ударно-хвильової літотрипсії. Вивчено зміни біохімічних показників крові під впливом літотрипсії. Встановлено підвищення у крові хворих концентрації креатиніну та сечовини на 70 - 90 %, продуктів перекисного окиснення ліпідів (малонового альдегіду, дієнових кон'югатів) на 68 % у порівнянні з показниками здорових осіб. Активність при цьому ферментів антиоксидантного захисту - каталази, глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази, церулоплазміну знижувалася на 11,1 %. Концентрація лактат/пірувата крові у досліджуваних хворих підвищувалася у порівнянні з показниками здорових осіб на 39,5 %, пірувату на 19,1 %, відповідно.

Досліджено показники спермограм за 2010 - 2014 рр., які виконано в Медичному центрі лікування безпліддя м. Чернівці. Оцінювання спермограм проведено згідно з рекомендаціями ВООЗ 2000 р. Здійснено статистичний аналіз результатів обстеження 3331-го чоловіка, під час якого з'ясовано загальну тенденцію до збільшення відсотка астенозооспермії за рахунок категорії B.

Наведено опис клінічного випадку синдрому тестикулярної фемінізації та аналіз джерел літератури, присвячених подібним випадкам.

Досліджено показники спермограм за 2010 - 2013 рр., які виконано в Медичному центрі лікування безпліддя м. Чернівці. Оцінку спермограм проведено згідно з рекомендаціями ВООЗ 2000 р. Здійснено статистичний аналіз результатів обстеження 3002-х чоловіків, серед яких було виявлено 293 випадки азооспермії.

Зростання числа пренатальних втрат внаслідок аномалій внутрішньоутробного розвитку плода є актуальною проблемою сучасної медицини. Природжені аномалії сечовидільної системи можна діагностувати за допомогою звичайних методів скринінгу у II - III триместрі. Їх частка становить 28 - 30 % серед усіх аномалій розвитку. Ембріогенез сечостатевої системи відбувається шляхом регуляторного впливу низки факторів: генетичних, епігенетичних механізмів (ферментні системи, гормони) та екзогенних факторів (вплив зовнішнього середовища). Залежно від терміну вагітності, порушення впливу цих факторів може призводити до певних морфофункціональних змін. Незважаючи на успіхи діагностики, частина природжених аномалій розвитку сечостатевої системи не може бути виявленою внутрішньоутробно за допомогою стандартних методів скринінгу, тому що клінічна маніфестація цих синдромів відбувається у пубертатному віці. Необхідним є удосконалення знань про нормальний та патологічний морфогенез органів сечостатевої системи під час внутрішньоутробного розвитку, що допоможе удосконалити діагностичні та лікувальні заходи.