Визначено, що астрологія, з одного боку, має визначений теоретичний апарат, з іншого - оперує трансцендентними поняттями, що складають центр сакрально-почуттєвих комплексів, саме на їх периферії і розташувалося раціональне і емпіричне знання в астрології. Астрологія синтезує наукове та ненаукове знання на підставі як раціональних, так і нераціональних форм. Виявлено явні та латентні функції астрології. Астролог коригує життєвий план людини, запевняючи клієнта в тому, що він визначає особливості зоряних констеляцій (це явна функція), і у цьому випадку обов'язково враховує можливості та схильності клієнта, контекст його соціального середовища (латентна функція). Явні функції в астрології постулюють зв'язок між земним і небесним світом, а латентні - задовольняють сутнісні потреби людини, слугують засобом упорядкованості життєдіяльності та запорукою успіху, однак виявляються в закритих, неусвідомлюваних діях. Визначено, що астрологія є інтернаціональною, а тому в сфері вивчення цього культурного феномену доцільно використовувати поняття інтертеорії, що припускає розгляд астрологічних теорій у їх взаємовпливі й у широкому соціокультурному контексті.

Вперше метод функціонального аналізу застосовано у процесі дослідження астрології, що дозволило визначити її сутність як інтелектуальної традиції. Показано, що роль і місце астрології у культурі визначається її подвійним характером, яка з одного боку концептуально ускладнена й формалізована на зразок науки, а з іншого - безпосередньо звернена до ірраціональних очікувань індивіда. Виявлено явні функції астрології: засоби розрахунку гороскопу, прийняття як факту зв'язку між констеляціями небесних тіл і долею людини, та латентні, неусвідомлювані й ненавмисні, що проявляються в закріпленні спонукальних мотивів і знятті психологічної напруги. Обгрунтовано поліфункціональність астрології, її зв'язок з різними аспектами духовного життя людини. Визначено потреби, мотиваційні та цільові причини, які спонукають людину займатися астрологічною практикою (прагнення довідатися про майбутнє, потяг до надприродного й незвичайного, бажання змінити долю й знайти своєї місце і призначення у просторі культури, наслідування традицій, розчарування в науці, проблема вибору). Встановлено адаптаційний ефект астрології, яка позитивно впливає на упорядкування й системну організацію життєдіяльності (кореляцію поведінки, підтримку внутрішнього порядку, орієнтацію на успіх).

Висвітлено філософські проблеми квантової фізики, перспективи застосування нанотехнологій, їх роль в контексті глобального тероризму. Визначено квантовий комп'ютер як новий вимір реальності. Увагу приділено проблемі віртуальної реальності, філософським проблемам матерії, людини та суспільства в контексті розвитку нанотехнологій.

Показано важливу роль філософії у постанові наукових ідей на матеріалі теорій сучасної фізики, які постулюють наявність безлічі вимірів і паралельних всесвітів. Обгрунтовано ідею, що реконструкція історії наукового пізнання не може бути повноцінною, якщо її проводити у межах самої науки, не враховуючи соціокультурний контекст.

Наведено кращі статті з науково-теоретичних питань психології та педагогіки, які подано до участі в II міжнародній науково-практичній конференції " Психолого-педагогічні проблеми в освітньому процесі" (26 - 28 жовтня 2012 р., Харків). Розкрито теоретичні основи проблеми формування здорового способу життя в учнів основної школи. Надано відомості про сучасні психолого-педагогічні техніки управління конфліктними станами особистості. Проаналізовано чинники та умови розвитку креативного мислення за фахової підготовки кримінальних аналітиків. Визначено структурні компоненти професійної самосвідомості студентів економічного ВНЗ. Розглянуто аксіологічні аспекти соціальної адаптації студентів педагогічного університету. Проаналізовано компаративність як складову властивість багатовимірної характеристики творчого мислителя. Наведено соціально-психологічні фактори емоційного вигоряння медичних працівників. Висвітлено теоретичні та методологічні засади медично-психологічного супроводу. Показано гендерні особливості професійного самовизначення студентів ВНЗ, особливості взаємозв'язку вольового та мовленнєвого розвитку старших дошкільників. Розкрито методичні аспекти організації та проведення ігор-занять у логопедичній групі. Визначено психолого-педагогічні особливості профорієнтаційної роботи за умов інтернатних закладів.

Розроблено концепцію, яка дозволила виявити зміни, які відбуваються в засадах науки, описати новий етап розвитку науки, обумовлений розвитком високих технологій, в основі яких лежить фізичне знання. Становлення та розвиток сучасної науки можна проаналізувати в її динаміці в межах різних стратегій - з урахуванням інтернатних та екстернальних факторів, які діють подібно до двох фільтрів між компонентами науки, обумовлюючи стратегію наукового пошуку. Виділено основоположні стратегії в сучасній науці на фундаменті принципу універсалізму, який у різних модифікаціях може виявлятися в різних наукових напрямах: стратегії "універсального формалізму" та "стратегії побудови NBIC-конвергентної науки". У фізиці принцип універсалізму реалізується у спробі створити загальну теорію природи, яка б об'єднувала квантову фізику та загальну теорію відносності. У другій стратегії принцип універсалізму реалізується в ідеї про єдність матерії - як природної, так і штучно створеної (в кластері "атом-біт-ген", що символізує розмаїття світу в його єдності).

Досліджено роль філософії, науки, культури на шляху людства до сталого розвитку. Проведено епістемологічний аналіз будови знання як основи визначення його життєвой значущості. З'ясовано теоретичний і методологічний потенціал деонтологічних концепцій у контексті вирішення екологічних проблем сучасності. Виконано категоріально-дефінітивний аналіз полісемантичного поняття "творчість". Розглянуто свободу людини в аспектах культурного й соціального здійснення. Вивчено ідею необароковості в сучасній українській візуальній культурі. Охарактеризовано особливості становлення та розвитку музею як соціокультурного інституту. Приділено увагу богословсько-філософській спадщині Г. Сковороди та її сучасному значенню. Обгрунтовано сучасні теорії антропогенезу.

Розкрито основні питання історії світової та вітчизняної філософії. Надано систематичний виклад поглядів класичних та сучасних філософських шкіл та напрямків. Проаналізовано традиції та особливості вітчизняної філософії.

Проаналізовано потреби суспільства в компетентній еліті та справжніх лідерах як істотних чинниках забезпечення його нормального функціонування і розвитку. На тлі розгляду процесу історичного розвитку факультету соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розкрито роль науковців факультету в теоретичному обґрунтуванні та практичній діяльності з цілеспрямованої підготовки еліти і лідерів. Показано, що за сучасних умов національна управлінська еліта повинна носити гуманітарно-технічний характер.

Довідкова література була і залишається важливим елементом книжкових полиць ще з часів пізньої античності. Але стрімкий розвиток наук та наукової інформації, а разом із тим - поява доступних і швидких у дії електронних ресурсів ставить під знак запитання, з однієї сторони, доцільність створення словників та енциклопедій в книжкових версіях саме в наш час, а, з іншої сторони, вимагає ретельного продумування того, яким може бути зміст такого роду книжок. Виразними особливостями цього словника можна назвати такі. По-перше, він створений авторами (викладачами, науковцями) із різних регіонів України, і тому читачі, працюючи із даним словником, зможуть отримати уявлення про різні школи, стилі, підходи до трактувань філософської проблематики, що присутні в нашому вітчизняному інтелектуальному просторі. По-друге, енциклопедичний характер словника обумовив те, що в ньому висвітлена не лише суто філософська проблематика, а й так звані філософські аспекти або проблеми різних сфер існування сучасного соціуму і культури. По-третє, у словнику розкривається зміст як традиційних, усталених, визнаних історією філософії понять та філософських вчень, так і новітні терміни і поняття, деякі з яких можна віднести до сучасного філософського авангарду.