Розглянуто наступні питання педагогічної психології: психологію як науку, педагогічну і шкільну психологію, фізичний, інтелектуальний і психічний розвиток, розумові недомагання, мову і мовні недомагання, розумове недорозвинення, емоційні та психічні порушення у дитячому та юнацькому віці, молодіжна злочинність, проблеми, пов'язані з бездомними дітьми, наркоманією та алкоголізмом, розвиток здібностей талановитих та обдарованих учнів, філософські основи виховання, виховання і самовиховання у контексті вікової психології, виховання практикою.

Рассмотрены следующие вопросы педагогической психологии: психология как наука, педагогическая и школьная психология, физическое, интеллектуальное и психическое развитие, умственные недомогания, речь и речевые недомогания, умственное недоразвитие, ученики с недомоганиями в учёбе, эмоциональные и психические нарушения в детском и юношеском возрасте, молодёжная преступность, бездомные дети, наркомания и алкоголизм, талантливые и одарённые ученики, философские основы воспитания, воспитание и самовоспитание в контексте возрастной психологии, воспитание практикой.

Вивчено психологічні особливості емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді. Емпатію розглянуто як переважно природну властивість тварин і людини та визначено як здатність відгукуватися на переживання іншого, розкрито суть емпатії, що проявляється у діалектичній взаємодії емоційного, когнітивного та поведінкового компонентів емпатії. Зауважено, що природу емпатії можна виявити з використанням емоційного компоненту, який визначає межі емпатійного прояву. Досліджено розвиток емпатії, який зумовлюється процесом опосередкування та перетворення біологічного до соціального. Виявлено та статистично доведено, що розвиток емоційного компонента емпатії підлітків має свої особливості та відбувається нерівномірно, що зумовлено статевим дозріванням. Ці особливості є результатом перебудови всіх психічних функцій особистості у підлітковому віці, що призводить до прогресивного розвитку емоційного компонента емпатії. Розроблено методичні рекомендації щодо урахування психологічних особливостей розвитку даного компонента у навчально-виховній роботі з підлітком.

Конкретизовано суть та з'ясовано структуру комунікативних умінь вчителя музики. Визначено їх компоненти, критерії та рівні сформованості у студентів-музикантів. Доведено залежність ефективності формування у них цих умінь у процесі вокально-хорової підготовки від впровадження педагогічних умов, якими є: стимулювання розвитку мотивів комунікативної діяльності; формування чітких уявлень про суть і структуру даних умінь; організація діалогічної взаємодії суб'єктів педагогічного процесу; збагачення естетичних ціннісних орієнтацій студентів на базі систематизації вокального та хорового репертуару. Розроблено методику поетапного формування у майбутніх учителів музики комунікативних умінь, кожен етап якої передбачає реалізацію специфічних завдань і використання відповідних форм, методів і прийомів підготовки студентів до професійного спілкування.

Вивчено ефективні засоби культурологічно орієнтованого навчання, які найбільшою мірою сприяють формуванню комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови. Уточнено та конкретизовано уявлення про його зміст, суть і особливості, виявлено шляхи актуалізації на етапі вузівської підготовки даних студентів. Обгрунтовано доцільність їх комунікативної підготовки, її детермінованість педагогічними комунікативними властивостями особистості, а також педагогічними впливами викладача та студентів. Доведено, що рівень розвитку комунікативного потенціалу майбутнього вчителя англійської мови обумовлений системою комунікативних якостей, знань умінь і навичок, притаманних педагогу, взаємопов'язаний з його перцептивно-рефлексивними, емоційно-емпатійними та інтелектуально-рефлексивними можливостями, мотивацією спілкування та комунікативною готовністю до навчальної діяльності.

Исследовано развитие вербально-логического мышления детей. Приведены методики развития дошкольников посредством интеграции музыкально-ритмической игры и пальчиковой гимнастики. Показаны роль и значение мужчины в процессе воспитания ребенка. Определены перспективы категории истины как ценностного основания культуры в процессе воспитания. Исследована профессиональная мотивационная сфера студентов медицинского училища. Рассмотрены проблемы адаптации младших дошкольников к условиям детского сада. Раскрыты особенности морально-нравственного развития детей, проблема обучения детей с шести лет и процесс адаптации к школе. Обосновано применение методов ТРИЗ-педагогики (теория решения изобретательских задач Альтшуллера, 1979 г.) для активизации учебно-творческой деятельности студентов.

Висвітлено теоретико-методологічні основи дослідження педагогічних здібностей викладачів ВНЗ у сучасній педагогічній науці. Подано теоретичне обгрунтування та розкрито сутність концепції розвитку предметно-педагогічних здібностей викладачів ВНЗ в залежності від їх індивідуально-психологічних властивостей. Розглянуто структуру та механізм психологічних основ розвитку педагогічних і предметно-педагогічних здібностей викладачів ВНЗ гуманітарного циклу та вплив їх індивідуальних властивостей, індивідуального стилю, стажу професійної діяльності на розвиток педагогічних здібностей на підставі взаємозв'язку між цими показниками.

Вміщено праці членів НАПН України та науковців Відділення психології, вікової фізіології та дефектології з актуальних психологічних, соціально-психологічних, фізіологічних і дефектологічних проблем сучасності. Розглянуто методологічний аспект проблеми прогнозування розвитку психічного здоров'я особистості. Розкрито основні характеристики особистості як суб'єкта духовності, описано вияви духовності в поведінці людини. Висвітлено типові та своєрідні особливості "культури бідності" у свідомості та поведінці українців з різним рівнем матеріального добробуту. Досліджено філософські та психологічні проблеми розвитку людського потенціалу в глобальному позиціонуванні України. Розглянуто психологічні проблеми проектування дистанційних середовищ розвитку інтелекту за умов новітніх комп'ютерних технологій. Викладено основні положення змісту системно-діяльнісної концепції підготовки вчителя, які дозволяють переорієнтувати традиційну систему формування компетентностей у майбутнього вчителя. Наведено результати аналітичного огляду переваг і прогалин вітчизняної системи освіти осіб з особливостями психічного розвитку.

Розглянуто ряд психолого-педагогічних проблем розвитку та становлення особистості за сучасних соціокультурних умов, що характеризуються великою кількістю суспільних трансформацій та реформування освітньої системи. Розкрито роль психологічної науки в різних галузях сучасного суспільства, в тому числі в діяльності сучасного вчителя, шкільного психолога та соціального педагога. Досліджено основні чинники, які вплинули на вибір методологічних підходів у навчанні та вихованні. Висвітлено роль сучасного педагога в реалізації ідеї "Національна доктрина розвитку освіти у XXI столітті" та "Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 - 2021 роки", розкрито значення процесу орієнтації освіти на європейські норми та цінності. Охарактеризовано проблематику переходу на профільну освіту, починаючи з аналізу рівня готовності освітянського менеджменту та педагогічного загалу до його здійснення і закінчуючи обговоренням найактуальніших питань, пов'язаних з процесом становлення та розвитку профільної освіти, набуття відповідних світоглядних засад, педагогічних поглядів та психологічних установок у процесі реалізації основних її принципів.

Наведено кращі статті з науково-теоретичних питань психології та педагогіки, які подано до участі в II міжнародній науково-практичній конференції " Психолого-педагогічні проблеми в освітньому процесі" (26 - 28 жовтня 2012 р., Харків). Розкрито теоретичні основи проблеми формування здорового способу життя в учнів основної школи. Надано відомості про сучасні психолого-педагогічні техніки управління конфліктними станами особистості. Проаналізовано чинники та умови розвитку креативного мислення за фахової підготовки кримінальних аналітиків. Визначено структурні компоненти професійної самосвідомості студентів економічного ВНЗ. Розглянуто аксіологічні аспекти соціальної адаптації студентів педагогічного університету. Проаналізовано компаративність як складову властивість багатовимірної характеристики творчого мислителя. Наведено соціально-психологічні фактори емоційного вигоряння медичних працівників. Висвітлено теоретичні та методологічні засади медично-психологічного супроводу. Показано гендерні особливості професійного самовизначення студентів ВНЗ, особливості взаємозв'язку вольового та мовленнєвого розвитку старших дошкільників. Розкрито методичні аспекти організації та проведення ігор-занять у логопедичній групі. Визначено психолого-педагогічні особливості профорієнтаційної роботи за умов інтернатних закладів.

Розглянуто особливості формування та розвитку психолого-фасилітативної компетентності педагога як умови продуктивної пізнавальної діяльності учнів. Визначено роль певних професійно-педагогічних умінь і навиків вчителя в психолого-фасилітативній взаємодії на уроці щодо організації продуктивної пізнавальної діяльності учнів.

З урахуванням вимог кредитно-модульної системи навчання викладено професійно важливі для лікаря питання психології та педагогіки. Розкрито основні закономірності психічних процесів, індивідуально-типологічних властивостей і станів, психологічних особливостей здоров'я та хвороби, положень дидактики та теорії виховання. Навчальний матеріал подано англійською мовою.

Розкрито суть психологічних аспектів педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського.

Раскрыты психологические особенности педагогического наследия В. А. Сухомлинского.

Psychological peculiarities of V. O. Sukhomlyns’kyi’s Pedagogical Heritage have been revealed in the article.

Висвітлено науково-методологічні засади психологічної служби освіти. Розкрито основні напрямки роботи психолога з дітьми дошкільного, молодшого шкільного, підліткового та юнацького віку. Охарактеризовано роботу практичного психолога освітнього закладу з педагогами. Розглянуто стресостійкість учителя як фактор його професійного дозвілля. Подано інформацію про вирішення соціально-психологічних проблем педагогічного колективу.

Охарактеризована природа психотерапии как социокультурного феномена. На основе сравнительного анализа существующих моделей психотерапии определено место педагогической терапии в образовательной среде и психотерапевтическом пространстве. Разработанная модель педагогической терапии в образовательном процессе представлена как актуальный научный и социокультурный феномен современной жизни, где отражены интегрированные характеристики (дескрипторы) педагогической терапии. Обоснован социальный запрос на терапевтическое сопровождение образовательного процесса, предложена модель педагогической терапии в образовательном процессе.

Охарактеризовано природу психотерапії як соціокультурного феномену. На основі порівняльного аналізу існуючих моделей психотерапії визначено місце педагогічної терапії в освітньому середовищі та психотерапевтичному просторі. Розроблена модель педагогічної терапії в освітньому процесі подана як актуальний науковий і соціокультурний феномен сучасного життя, в якому відбиті інтегровані характеристики (дескриптори) педагогічної терапії. Обгрунтовано соціальний запит на терапевтичний супровід освітнього процесу, запропоновано модель педагогічної терапії в освітньому процесі.

Nature of psychotherapy is described as the phenomenon. On the basis of comparative analysis of existent models of psychotherapy the place of pedagogical therapy is certain in an educational environment and psychotherapy space. The developed model of pedagogical therapy in an educational process is presented as the actual scientific and phenomenon of modern life, where computer-integrated descriptions (descriptors) of pedagogical therapy are reflected. A social request is grounded for therapeutic accompaniment of educational process, the model of pedagogical therapy is offered in an educational process.

Обгрунтовано необхідність формування темпоритму мовлення для майбутнього вчителя. Розкрито основні напрямки роботи зі студентами з метою розвитку у них вміння користуватися цим засобом комунікативного впливу на учнів у майбутній професійній діяльності.

Розглянуто особливості формування педагогічної рефлексії інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки. Визначено етапи формування рефлексії, а саме за умов навчально-виховного процесу у ВНЗ та під час педагогічних практик. Запропоновано педагогічний інструментарій для формування рефлексії цих фахівців (карти самооцінки, самоаналізу та інші).

Рассмотрены особенности формирования педагогической рефлексии инженеров-педагогов в процессе профессиональной подготовки. Определены этапы формирования рефлексии, а именно в условиях учебно-воспитательного процесса в ВУЗ и во время педагогических практик. Предложен педагогический инструментарий для формирования рефлексии этих специалистов (карты самооценки, самоанализа и другие).

Features of formation of a pedagogical reflexion of teacher-engineers in the course of vocational training are considered. Stages of reflexion formation are defined, i.e. in conditions of educational process in a university or during pedagogical practice. Pedagogical instruments is suggested for forming rellection in these specialists (self-evaluation charts, self-analysis charts, etc).

Определены основные причины ухудшения состояния здоровья учащихся по всем классам болезней: «школьный фактор», низкая двигательная активность и несоблюдение норм здорового образа жизни. Проведено комплексное обследование показателей физического развития организма учащихся. Выявлены отклонения от нормы в физическом развитии подростков обоих полов: в несоответствии массы тела росту, в работе сердечно-сосудистой и дыхательной систем, в функционировании центральной нервной системы у 30 % лицеистов. Отмечены высокие функциональные возможности центральной нервной системы вместе высоким уровнем активации её механизмов. Основной причиной отклонений названы большие информационные и эмоциональные нагрузки, что характерно для настоящего этапа развития цивилизации.

Визначено основні причини погіршення стану здоров'я учнів за всіма класами хвороб: «шкільний фактор», низька рухова активність і недотримання норм здорового способу життя. Проведено комплексне обстеження показників фізичного розвитку організму учнів. Виявлено відхилення від норми у фізичному розвитку підлітків обох статей: в невідповідності маси та довжини тіла, в роботі серцево-судинної і дихальної систем та у функціонуванні центральної нервової системи у 30 % ліцеїстів. Відзначено високі функціональні можливості центральної нервової системи поряд із високим рівнем активації її механізмів. Основною причиною відхилень названі великі інформаційні та емоційні навантаження, що характерно для сучасного етапу розвитку цивілізації.

Determined are the main reasons for the deterioration of the students’ health of all classes of diseases: "school factor", low physical activity and the standards of a healthy lifestyle. Provided is an integrated study of physical development of students’ health. Indicated are the deviations from the norm in the physical development of adolescents of both sexes: the gap between body mass growth, in the operation of cardiovascular and respiratory systems, in the functioning of the central nervous system of 30% of high school students. Highlighted is the high functionality of the central nervous system with a high level of activation of its mechanisms. The main cause of large deviations identified information and emotional stress, which is typical for this stage of the development of civilization.

У зв’язку з існуючою невизначеністю та проблемністю базових категорій компетентнісного підходу в системі освіти проаналізовано тлумачення поняття «компетентність» у зарубіжній та вітчизняній психолого-педагогічній літературі. На основі узагальнення різних трактувань поняття «компетентність» подано авторське розуміння його змісту як складної інтегративної характеристики особистості, що обумовлює її здатність до реалізації власного потенціалу. Визначено основні складові компетентності фахівця.

В связи с существующей неопределенностью и проблемностью базовых категорий компетентностного подхода в системе образования проанализировано толкование понятия «компетентность» в зарубежной и отечественной психолого-педагогической литературе. На основе обобщения разных трактовок понятия «компетентность» представлено авторское понимание его содержания как сложной интегративной характеристики личности, которая обуславливает ее способность к реализации собственного потенциала. Определены основные составляющие компетентности специалиста.

In the article analyzes the understanding of the concept “competence” in foreign and domestic psychological and educational literature. At its base is represented by own interpretation of specialist expertise and presented its essential characteristics.

Визначено зміст і походження семантики категорії "взаємодія", що надасть можливість поглибити рівень розуміння сутності її дефініції для подальшого наукового дослідження у педагогічній психології.

Приведены результаты сравнительного анализа динамики изменения самочувствия иностранных и отечественных студентов спортивных специальностей, определенные на основе изучения показателей их эмоционального состояния на разных этапах учебного процесса. Установлено, что уменьшение значений условного показателя психологической атмосферы дня как главного индикатора эмоционального состояния студентов более выражено в группе студентов-иностранцев. Причиной этого является хроническое эмоциональное напряжение, обусловленное конфликтом между стремлением студентов к успешному освоению учебных программ и неспособностью эффективно воспринимать учебный материал из-за недостаточно полного знания терминов про фессионально-прикладного значения. Одним из способов решения данной проблемы является применение методики ускоренного расширения словарного запаса терминов профессионально-прикладного значения в программе предварительной подготовки студентов-иностранцев к обучению в высших учебных заведениях Украины.