Представлены данные по изменению фауны и фенологии кровососущих комаров в зоне влияния верховья Каховского водохранилища за период его существования. Видовой состав представителей семейства Culicidae увеличился в последние годы до 25 видов, отмечены значительные изменения в фенологии комаров рода Aedes.

Розглянуто еколого-біологічні та консортивні особливості існування Aedes vexans за умов заплавних дібров степового Придніпров'я. Наведено морфологічні параметри Aedes vexans на всіх фазах розвитку та показано сучасні тенденції в популяціях даних кровососів. За лабораторних умов встановлено особливості відродження личинок з яєць, вивчено біотопи розвитку преімагінальних фаз зазначеного виду. Уперше для даного регіону розкрито санітарно-епідеміологічне значення комарів і виділено з них два штами вірусу Західного Нілу й один штам вірусу Тягіня.

Рассмотрены эколого-биологические и консортивные особенности существования Aedes vexans в условиях пойменных дубрав степного Приднепровья. Приведены морфологические параметры Aedes vexans на всех фазах развития и охарактеризованы современные тенденции в популяциях данных кровососов. В лабораторных условиях описаны особенности возрождения личинок из яиц, изучены биотопы развития преимагинальных фаз указанного вида. Впервые для данного региона раскрыто санитарно-эпидемиологическое значение комаров и выделены из них два штамма вируса Западного Нила и один штамм вируса Тягиня.

Висвітлено проблеми виникнення та еволюції паразитизму в різних групах тварин. Описано типових представників паразитів, показано особливості їх життєвого циклу. Визначено зміст понять паразитології. Розглянуто особливості виникнення інвазійних хвороб у тварин, їх номенклатуру й епізоотологію. Наведено загальну характеристику найпростіших і членистоногих, висвітлено еволюцію споровиків як цільної паразитичної групи, а також міксоспоридій. Показано медико-ветеринарне значення паразитичних членистоногих.

Обгрунтовано принципи організації ентомологічної роботи у процесі проведення епізоотичного обстеження природних вогнищ. Розглянуто методи збору, обліку та прогнозування чисельності, підготовки до лабораторного обстеження та колекціювання кровосисних членистоногих. Запропоновано методику розрахунку витрат часу на паразитологічні дослідження. Наведено фізико-географічну характеристику Степового Придніпров'я, проаналізовано морфологію та екологію імаго та преімагінальних фаз розвитку кровосисних двокрилих даного регіону. Розглянуто методи відбору та культивування кровосисних комах: комарів, гедзів, мокреців, мошок. Показано медико-ветеринарне значення кровосисних двокрилих степового Придніпров'я. Наведено визначник родин, підродин і родів кровосисних двокрилих району дослідження за фазою імаго та личинки, а також систематичний список видів комарів, гедзів, мокреців і мошок, розповсюджених на території України.

Обоснованы принципы организации энтомологической работы при проведении эпизоотического обследования природных очагов. Рассмотрены методы сбора, учета и прогнозирования численности, подготовки к лабораторному обследованию и коллекционирования кровососных членистоногих. Приведена методика расчета затрат времени на паразитологические исследования. Дана физико-географическая характристика Степного Приднепровья, проанализирована морфология и экология имаго и преимагинальных фаз развития кровососных двукрылых данного региона. Рассмотрены методы отбора и культивирования кровососных насекомых: комаров, оводов, мокриц, мошек. Показано медико-ветеринарное значение кровососных дукрылых Степного Приднепровья. Приведен определитель семейств, подсемейств и родов кровососных двукрылых района исследования по фазе имаго и личинки, изложен систематический список видов комаров, оводов, мокриц и мошек, распрастраненных на территории Украины.

Розглянуто питання загальної паразитології, фітопаразитології, зоопаразитології, санітарної й епідеміологічної паразитології. Охарактеризовано основні паразитичні форми, наведено узагальнені уявлення про паразитизм як біологічне явище. Показано практичне значення паразитів, запропоновано підходи до обмеження їх чисельності. Розкрито зміст понять про інфекцію, інвазію, імунітет (природний, набутий), віруси, бактерії, небезпечні вірусні захворювання, паратенічний паразитизм, біологічну зброю. Проаналізовано вплив довкілля на паразитичні форми. Висвітлено діяльність Санітарно-епідеміологічної служби в Україні.

Рассмотрены вопросы общей паразитологии, фитопаразитологии, зоопаразитологии, санитарной и эпидемиологической паразитологии. Охарактеризованы основные паразитологические формы, приведены обобщенные представления о паразитизме как о биологическом явлении. Показано практическое значение паразитов, предложены подходы к ограничению их численности. Раскрыто содержание понятий об инфекции, инвазии, иммунитете (природном, приобретенном), вирусах, бактериях, опасных вирусных заболеваниях, паратеническом паразитизме, биологическое оружие. Проанализировано влияние окружающей природной среды на паразитические формы. Освещена деятельность Санитарно-эпидемиологической службы в Украине.

Ключ. слова: вроджена катаракта, тестостерон, естрадіол
Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.704-3

Рубрики:

Катаракта

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою синекологічних показників проаналізовано формування фауни Culicidae за часи існування водосховища. Встановлено фенологію 18 видів кровосисних комарів, а також розроблено схему для преімагінальних фаз, у якій показано зміни, що відбулися протягом 20 років. Встановлено екологічні особливості личинок району дослідження, а також простежено вплив pH і вмісту розчинного у воді кисню на щільність личинок двох масових видів роду Aedes. Проаналізовано зміни 8 морфологічних ознак личинок IV стадії розвитку 7 видів Culicidae, які свідчать про відсутність дії стабілізувального добору та нестабільність умов їх існування. Запропоновано використовувати коефіцієнт спеціалізації живлення для визначення стану водойм, а також змін фауни і фенології, морфології щодо прогнозування епідеміологічної ситуації регіонів з посиленим антропогенним навантаженням. Наведено схеми біогеоценотичних зв'язків кровосисних комарів.

Дисертацію присвячено ефективності тривалої терапії хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли гострий інфаркт міокарда, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністами кальцію та їх поєднанням. Досліджено, що комбінована терапія еналаприлом і адалатом SL у порівнянні з монотерапією еналаприлом і каптоприлом сприяє вірогідному зниженню сумарної частоти таких клінічно важливих подій, як смерть, реінфаркт та прогресування СН, а також зменшенню частоти несприятливого прогнозу. Виявлено зменшення дилатації лівого шлуночка і покращання його скоротливої здатності під впливом комбінованої терапії. Доведено, що зниження гіперактивності ренін-ангіотензинової системи після перенесеного інфаркту міокарда відбувається під впливом тривалої терапії каптоприлом та еналаприлом і проявляється зменшенням рівня ангіотензину ІІ, тоді як під впливом терапії еналаприлом у поєднанні з адалатом SL спостережено зниження рівня ангіотензину ІІ та активності реніна плазми, крім того, комбінована терапія не має негативного впливу на електролітний обмін.

Досліджено філософсько-методологічні основи розуміння музики. Визначено основні етапи формування музичного мистецтва відповідно до культурно-історичного розвитку. Показано, що основою взаємодії музичного мистецтва та людини є емоція. Розглянуто питання поліфункціональності музики та визначено сенс естетичного як єдино сутнісного в природі та функціях музичного мистецтва. Встановлено місце натхнення в процесі музичного творення, проаналізовано зміст, форму, смисл музичного твору як проблеми антропології музики.

Наведено біолого-екологічні особливості іксодових кліщів (Ixodidae) в біогеоценозах лісових насаджень Запорізької області. Виявлено шість видів іксодових кліщів (ІК). Встановлено еколого-морфологічні особливості, вплив екологічних чинників на їх етологію. Розглянуто трофо-консортивні зв'язки ІК у лісових біогеоценозах. З'ясовано їх роль у поширенні збудників природно-вогнищевих хвороб людини та тварин.

Викладено феноменологічний підхід в дослідженні музики як полісмислової площини в аспекті філософсько-антропологічної парадигми. Актуальність останньої пов'язана із зосередженням музикознавчої думки на нових смислотворчих формах в естетичній сфері.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*696.215.3

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено комплексне дослідження професійної підготовки майбутніх культурологів із застосуванням засобів цифрових технологій. Теоретично обґрунтовано та розроблено систему формування професійної компетентності майбутніх культурологів засобами цифрових технологій. Визначено специфічні принципи використання цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх культурологів (принцип інформатизації освіти, принцип відкритої освіти, принцип мультимедійності, принцип активізації творчої діяльності засобами цифрових технологій). Конкретизовано сутність поняття ,,професійна компетентність майбутніх культурологів”, що тлумачиться як інтегративна здатність особистості на основі здобутих знань, умінь і навичок, сформованих ціннісних орієнтацій та досвіду здійснювати професійну діяльність із використанням цифрових технологій. Обґрунтовано структуру професійної компетентності майбутніх культурологів у єдності п’яти компонентів: мистецтвознавчого, психолого-педагогічного, культурологічного, організаційно-економічного, інформаційно-комунікаційного (цифрового), що узгоджується із процесами цифровізації суспільства, культури і освіти. Визначено педагогічні умови реалізації системи формування професійної компетентності майбутніх культурологів засобами цифрових технологій; розроблено критерії й показники діагностування сформованості інформаційно-комунікаційного (цифрового) складника професійної компетентності майбутніх культурологів. Набули подальшого розвитку наукові уявлення про: методологічні підходи до сучасної підготовки майбутніх культурологів з урахуванням специфіки застосування цифрових технологій; сутність понять „цифрова культура”, „цифрова компетентність”, „цифрова грамотність”, „інформаційно-комунікаційна (цифрова) культура”, ,,цифрові освітні ресурси”; класифікацію цифрових освітніх ресурсів з культурології; специфіку підготовки майбутніх культурологів в умовах цифровізації культури і освіти, зокрема особливості інформаційно-комунікаційного (цифрового) складника професійної компетентності майбутніх культурологів. Удосконалено форми і методи професійної підготовки фахівців спеціальності 034 Культурологія з використанням цифрових технологій; діагностичний інструментарій вимірювання сформованості професійної компетентності майбутніх культурологів. Практичне значення дослідження визначено розробленням і впровадженням у практику роботи закладів вищої освіти системи формування професійної компетентності майбутніх культурологів засобами цифрових технологій. Розроблено навчально-методичне забезпечення означеної системи, до якого ввійшли: цифровий освітній ресурс – електронний посібник ,,Українська культура кінця ХІХ – початку ХХ століття” для поглибленого вивчення здобувачами бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 034 Культурологія вітчизняної культури в контексті загальноєвропейських художньо-естетичних напрямів і тенденцій; навчально-методичний комплекс дисципліни – спецкурсу „Цифрові технології сучасної культурологічної освіти” для майбутніх фахівців спеціальності 034 Культурологія, що вміщує навчальну і робочу програми, плани-конспекти лекцій, інтерактивні мультимедійні презентації до лекцій, плани практичних занять, завдання для практичної та самостійної роботи студентів, тести для контролю знань і умінь студентів; дистанційний курс „Цифрові технології сучасної культурологічної освіти”, розміщений у навчальних середовищах Moodle та Google Classroom, який забезпечує опрацювання матеріалів спецкурсу та дозволяє у повній мірі реалізувати принципи змішаного навчання; навчально-методичний посібник ,,Мультимедійні навчальні засоби в підготовці майбутніх культурологів” щодо практичного застосування цифрових технологій, зокрема цифрових освітніх ресурсів різних типів для формування професійної компетентності фахівців культурології.