Розглянуто проблеми впровадження інформаційних технологій у навчальний процес і підготовки вчителя до використання інформаційних технологій у системі післядипломної педагогічної освіти.

Окреслено, яким чином інформаційно-комунікаційні технології впливають, будують і підтримують професійний розвиток учителів у системі післядипломної педагогічної освіти, враховуючи їх індивідуальні особливості на прикладі моделі освітнього порталу.

Розкрито проблеми готовності вчителів до впровадження інформаційно-комунікаційних технологій для професійного розвитку та у професійній діяльності.

Розкрито модель професійного розвитку вчителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Проаналізовано процес індивідуалізації професійного розвитку вчителів природничо-математичних дисциплін засобами ІКТ для професійного розвитку.

Висвітлено теоретичні основи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, проблеми підготовки вчителя до використання ІКТ у професійній діяльності та для професійного розвитку. На прикладі Луганської області проаналізовано інформаційно-освітнє середовище післядипломної педагогічної освіти регіону. Надано відомості про реалізацію міжнародних проектів, державних та обласних програм з упровадження ІКТ у навчально-виховний процес ЗНЗ. Наведено фактичні та ілюстративні матеріали щодо досягнень упровадження ІКТ у загальноосвітні навчальні заклади Луганщини, результати його моніторингу.

На підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної науково-педагогічної літератури висвітлено андрагогічні засади професійного розвитку вчителів у післядипломній освіті. Розкрито сутність поняття індивідуалізації професійного розвитку вчителів природничо-математичних дисциплін за умов післядипломної педагогічної освіти. Виявлено та охарактеризовано педагогічний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для індивідуалізації професійного розвитку вчителів природничо-математичних дисциплін у процесі підвищення кваліфікації. Теоретично обгрунтовано та розроблено систему професійного розвитку вчителів природничо-математичних дисциплін у післядипломній освіті засобами ІКТ на основі індивідуалізації. Наведено результати експериментальної перевірки результативності системи індивідуалізації професійного розвитку вчителів природничо-математичних дисциплін засобами ІКТ у процесі післядипломної педагогічної на основі розроблених критеріїв та показників.

Обгрунтовано необхідність кардинальних змін, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності освіти, забезпечення її якості, описано шляхи впровадження інноваційних підходів та цифрових технологій в освітній процес, представлено опис проекту стандарту цифрової компетентності педагогічного працівника, який підготовлено на основі проведеного анкетування та 3D-картування цифрової компетентності української педагогічної вищої освіти.

Висвітлено психолого-педагогічні особливості впровадження інновацій в школі, нормативно-правове забезпечення реалізації Нової української школи (НУШ), Державного стандарту базової повної середньої освіти, загальні підходи до вибору модельних програм, методичні рекомендації для природничої, математичної, інформатичної, технологічної, соціальної та здоров'ябережувальної галузей. Наведено приклади конспектів уроків з досвіду вчителів, які взяли участь в апробації НУШ в 5 класах.

Обґрунтовано необхідність кардинальних змін, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності освіти, забезпечення її якості, представлено основні шляхи впровадження інноваційних підходів та цифрових технологій в освітньому процесі в умовах трансформації освіти. Ключовою вимогою для забезпечення якості освіти є наявність високого рівня цифрової компетентності освітянина. Представлено опис проекту стандарту цифрової компетентності педагогічного працівника, який підготовлено його учасниками на основі проведеного анкетування та ЗБ-картування цифрової компетентності української педагогічної вищої освіти. В основу розробки анкет для представлення ЗБ-картування цифрової компетентності української педагогічної вищої освіти покладено українські, європейські та світові нормативні документи щодо цифрової компетентності, а також наукові джерела та досвід європейських партнерів проекту МоРЕБ. Представлено аналіз державної політики та нормативно-правової бази у сфері цифрових навичок і компетентностей в Україні, поняття цифрової компетентності в освіті та зміст європейської рамки цифрової компетентності для громадян та освітян, а також вимоги американського стандарту ІБТЕ та відповідного стандарту ЮНЕСКО. Висвітлено шляхи підвищення мотивації освітян щодо розвитку їх цифрової компетентності та вплив технологічних трендів на формування цифрової компетентності. Представлено результати розробленого ЗБ-картування цифрової компетентності української педагогічної вищої освіти на основі проведеного опитування трьох груп респондентів: вчителів закладів середньої освіти, викладачів закладів вищої освіти та студентів закладів вищої освіти, які оцінювали власне ставлення до освітніх трендів, інноваційних педагогічних технологій та цифрових інструментів у контексті їх використання в освітньому процесі та аналізували складові цифрової компетентності відповідної категорії учасників опитування. Висвітлено низку дидактичних питань, пов'язаних з новою освітньою парадигмою та використанням інноваційних педагогічних методів та технологій. На основі аналізу нормативних документів, наукових джерел, досвіду європейських партнерів проекту МоРЕБ, застосування методу експертних оцінок виділено освітні тренди та підготовлено методичні рекомендації щодо впровадження інноваційних педагогічних методів і технологій в освітній процес закладів вищої та середньої освіти. Надано аналіз та описано методологію використання різних цифрових інструментів, які доцільно впроваджувати в освітній процес.

Розглянуто питання щодо неперервного професійного розвитку педагогічних працівників в умовах інноваційних трансформацій післядипломної освіти та цифровізації суспільства. Висвітлено психолого-педагогічні аспекти запровадження дистанційних технологій для професійного розвитку вчителів. Акцентовано увагу на впровадженні освітніх програм підвищення кваліфікації вчителів в умовах дистанційного та змішаного навчання та на результатах наукових розвідок щодо використання різних форм навчання у власній професійній діяльності. Охарактеризовано неперервний професійний розвиток педагогічного працівника в умовах цифровізації суспільства та інноваційних трансформацій післядипломної освіти. Досліджено психолого-педагогічні аспекти запровадження дистанційних технологій навчання для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Увагу приділено освітнім програмам підвищення кваліфікації вчителів в умовах дистанційного та змішаного навчання. Визначено умови використання відкритих освітніх ресурсів, створення інститутами післядипломної освіти інформаційно-освітнього простору для професійного розвитку педагогів в умовах не тільки формальної, а й неформальної та інформальної освіти.