Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-29

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована экспрессия индуцибельной NO-синтазы (iNOS) и активность индуцибельной и конститутивных (cNOS) форм фермента в тканях изолированного сердца крыс-самцов Вистар после 30-мин тотальной ишемии и 40-мин постишемической реперфузии. Показано, что экспрессия и активность iNOS были более высокими в правом желудочке сердца, а активность cNOS - в левом. Последняя снижалась после ишемического повреждения. Напротив, экспрессия и активность iNOS, а также суммарная активность NOS прогрессивно возрастали после ишемии и реперфузии, все показатели были более высокими в правом желудочке сердца. После реперфузии экспрессия iNOS в правом желудочке несколько уменьшалась, хотя активность фермента продолжала увеличиваться. Полученные результаты могут свидетельствовать о различной регуляции продукции оксида азота в правом и левом желудочках сердца как в норме, так и при инфаркте миокарда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-1

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-5

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Мета роботи - оцінити зміни перфузії тканин головного мозку і визначити найбільш чутливий показник перфузійної мультиспіральної комп'ютерної томографії (ПМСКТ) за хронічної церебральної ішемії, яка викликана стено-оклюзивною патологією внутрішньої сонної артерії (ВСА). Вивчено результати показників ПМСКТ у 38 пацієнтів зі стенозом ВСА більше 50 % у передопераційному періоді за 2014 - 2016 рр. Показано, що міжпівкульні відмінності перфузійних параметрів на боці стенозу/оклюзії ВСА змінювалися таким чином: підвищувалися обсяг мозкового кровотоку (CBV), середній час транзиту контрасту (MTT) і час досягнення пікової концентрації контрасту (TTP), тоді як об'ємна швидкість кровотоку (CBF) знижувалася. Найбільш вираженими і статистично достовірними були зміни в басейнах середньої мозкової артерії та передньої мозкової артерії. Зроблено висновки, що найбільш чутливими показниками ПМСКТ за стенозів/оклюзії ВСА були MTT і CBF, які можуть бути використані як предиктори раннього порушення церебральної гемодинаміки при хронічній ішемії.

Система інсуліноподібних факторів росту (ІФР) займає важливе місце в розвитку і рості центральної нервової системи (ЦНС). Експресія генів інсуліноподібного фактора роста 1 (ІФР-1) і рецепторів ІФР-1 представлена практично у всіх відділах головного мозку і значною мірою сконцентрована в церебральних судинах. ІФР-1 бере участь у нейрогенезі, ангіогенезі, стимуляції проліферації клітин та репарації у відповідь на пошкодження центральної і периферичної нервової системи. ІФР-1 здійснює антиоксидантний, протизапальний та протекторний вплив на ЦНС. В огляді обговорюються значення і роль ІФР-1 в судинній патології головного мозку, зокрема, при аневризмах, ішемічному інсульті, аневризмальному субарахноїдальному крововиливі, а також у нейропротекції.

Мета дослідження - аналіз змін показників церебральної гемодинаміки у пацієнтів з симптомною стено-окклюзивною патологією (СОП) брахіоцефальних артерій (БЦА) до та після створення екстра-інтракраніального мікросудинного анастомозу (ЕІКМА) за результатами нерфузійної мультиспіральної комп'ютерної томографії. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 12 пацієнтів до та після ЕІКМА за результатами нейропсихологічного тестування та інструментальних досліджень. Достовірно встановлено ефективність ЕІКМА за данними анамнезу та результатам церебральної перфузії. Заключення: ЕІКМА поліпшує перфузію головного мозку у разі СОП БЦА. При цьому потрібне динамічне спостереження з метою оцінювання віддалених результатів хірургічної реваскуляризації.

Мета дослідження - уточнення показань до створення екстраінтракраніального мікросудинного анастомоза та оцінка його ефективності зв оклюзійно-стенотичної патології брахіоцефальних артерій на підставі комплексної оцінки церебральної гемодинаміки. Проаналізовано створення екстраінтракраніального мікросудинного анастомоза 14 пацієнтам з оклюзійно-стенотичною патологією брахіоцефальних артерій, яким проводили дуплексне скануоання судин голови та шиї, мультиспіральну комп'ютерну томографічну ангіографію, церебральну ангіографію. Гемодинамічну оцінку мозкового кровотоку проведено за допомогою мультиспіральної комп'ютерної томографічної перфузії. Доопераційно у 71,4 % пацієнтів виявлено множинну оклюзійно-стенотичну патологію брахіоцефальних артерій з переважно однобічною оклюзією або стенозом сонних артерій, у 14,3 % - ізольоване ураження, у 14,3 % - порушення мозкової гемодинаміки. Задовільну прохідність екстраінтракраніального мікросудинного анастомоза, клінічну ефективність, покращання перфузії головного мозку підтверджено в усіх спостереженнях за результатами нейропсихологічного тестування та комплексного променевого обстеження. В жодного пацієнта не зареєстрооано повторного інсульту. Висновки: показаннями до формування екстраінтракраніального анастомоза у разі оклюзійно-стенотичної патології брахіоцефальних артерій є симптоматичне ураження сонних артерій, пов'язане з порушеннями церебральної гемодинаміки в поєднанні з когнітивним дефіцитом. Створення екстраінтракраніального мікросудинного анастомоза ефективно для профілактики інсульту у пацієнтів з даною судинною патологією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.7

Рубрики:

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.7

Рубрики:

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-29 + Р627.7-29

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метою хірургічного лікування будь-якої церебральної аневризми (ЦА) є досягнення її тотального виключення з кровотока. Незважаючи на значний прогрес у розвитку та впровадження в практику мікрохірургічних і новітніх ендоваскулярних технологій, у багатьох випадках лікування складних церебральних аневризм (СЦА) є непростим завданням. Незадовільні результати виключення СЦА зумовлені багатьма несприятливими чинниками: гігантським розміром, фузиформною або доліхоектатичною конфігурацією ЦА, наявністю виразних атеросклеротичних змін, анатомічними особливостями відходження функціонально важливих артерій безпосередньо від ЦА. Такі ЦА є проблемними як для мікрохірургічного ремоделювального кліпування, так і для ендоваскулярного виключення. Впровадження та застосування техніки мікроанастомозу надає додаткові опції та розширює можливості хірургічного лікування СЦА. Мета роботи - проаналізувати можливості та результати хірургічного лікування СЦА із застосуванням техніки хірургічної реваскуляризації (bypass surgery). Проведено аналіз результатів обстеження та хірургічного лікування 16 пацієнтів із СЦА за період з 2016 р. до 2020 р., яких було прооперовано в умовах відділення невідкладної судинної нейрохірургії з рентгено-операційною Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України. В усіх пацієнтів діагностовані СЦА мали гігантський розмір. Хірургічне втручання передбачало накладання екстраінтракраніального або інтраінтракраніального анастомозу, інколи і їх поєднання для забезпечення адекватного кровопостачання басейну СЦА, яку планували деваскуляризувати. У 14 спостереженнях виконали одномоментне накладання анастомозу та виключення СЦА. У 2 випадках першим етапом здійснювали накладання анастомозу без виключення СЦА через неможливість досягнення достатньої для деконструктивного виключення СЦА васкуляризації дистального артеріального русла. У загальній вибірці задовільні результати хірургічного лікування (градації 1 та 2 за модифікованою шкалою Ренкіна (мШР)) зафіксовано у 13 (81 %) спостереженнях, незадовільні результати - у 3 (19 %), глибоку інвалідизацію (градація 5 за мШР) - у 1 (6 %), летальний наслідок (градація 6 за мШР) - у 2 (13 %). У групі пацієнтів, яким виконали хірургічну реваскуляризацію та виключили СЦА одномоментно, задовільні результати спостерігали у 13 (92,9 %) випадках. Померли 2 пацієнти з геморагічним типом перебігу СЦА, яким першим етапом виконали хірургічну реваскуляризацію та планували відтерміноване виключення СЦА. Висновки: впровадження та застосування техніки мікроанастомозу розширює можливості хірургічного лікування СЦА. Реваскуляризаційні хірургічні втручання є високоефективними щодо профілактики ішемічних ускладнень при виключенні СЦА. Рекомендаціями (показаннями) до реваскуляризаційного втручання слід вважати неможливість проведення та високий ризик розвитку ішемічних ускладнень при виконанні кліпування, що ремоделює, або ендоваскулярного виключення СЦА.