Розглянуто питання виховання особистості в епоху європейського Відродження (середина XIV - початок XVII ст.) на підставі узагальнення різноманітних джерел, зокрема, трактатів, листів, настанов, промов італійських, французських, іспанських, німецьких, англійських і нідерландських мислителів і педагогів-практиків. Запропоновано гуманістичну концепцію розвиненої особистості.

Рассмотрены вопросы воспитания личности в эпоху европейского Возрождения (середина XIV - начало XVII ст.) на основе обобщения разнообразных источников, в частности, трактатов, писем, директив, выступлений итальянских, французских, испанских, немецких, английских и нидерландских мыслителей и педагогов-практиков. Предложена гуманистическая концепция развитой личности.

Висвітлено діяльність найвідоміших філософів і педагогів доби європейського відродження (XV - XVI ст.) щодо формування всебічно та гармонійно розвиненої особистості, розглянуто мету, завдання, принципи та методи їх виховання.

Освещена деятельность известнейших философов и педагогов эпохи европейского возрождения (XV - XVI ст.) на формирование всесторонней и гармонически развитой личности, рассмотрены цели, задания, принципы и методы их воспитания.

Наведено сучасний погляд на епоху Відродження - важливий період в історії становлення європейської цивілізації. Висвітлено визначальну роль особистості в суспільно-політичному житті. Доведено актуальність ідей і досвіду ренесансних мислителів для державотворення та модернізації освітньо-виховного простору в Україні.

Представлен современный взгляд на эпоху Возрождения - важный период в истории становления европейской цивилизации. Освещена определяющая роль личности в общественно-политической жизни. Доказана актуальность идей и опыта ренессансных мыслителей для созидания государства и модернизации образовательно-воспитательного пространства в Украине.

На підставі аналізу маловідомих історичних, історико-педагогічних джерел (трактатів, промов, настанов, листів) висвітлено окремі віхи історії, політичного розвитку та педагогічної думки країн Європи епохи Відродження (кінець XIV - початок XVII ст.). Розглянуто особливості формування ідеї європейської єдності, концепцію "ідеального правителя", ренесансний погляд на владу, суспільство та педагогічний ідеал. Охарактеризовано постаті та висвітлено погляди видатних діячів даної епохи, які займалися проблемами становлення та розвитку суспільно-політичної та педагогічної думки, зокрема, Л.Б.Альберті, Л.Б.Аретіно, М.Веджо, Х.Л.Вівеса, П.П.Верджеріо, Е.Роттердамського, Р.Ешема, М.Лютера, М.Монтеня, Ф.Рабле, А.Рінуччіні.

На основе анализа малоизвестных исторических, историко-педагогических источников (трактатов, речей, наставлений, писем) освещены отдельные периоды истории, политического развития и педагогической мысли стран Европы эпохи Возрождения (конец XIV - начало XVII вв.). Рассмотрены особенности формирования идей европейского единства, концепция "идеального правителя", ренессансный взгляд на власть, общество и педагогических идеал. Охарактеризованы личности и освещены взгляды выдающихся деятелей данной эпохи, которые занимались проблемами становления и развития общественно-политической и педагогической мысли, в частности, Л.Б.Альберти, Л.Б.Аретино, М.Веджо, Х.Л.Вивеса, П.П.Верджерио, Э.Роттердамского, Р.Эшема, М.Лютера, М.Монтеня, Ф.Рабле, А.Ринуччини.

Досліджено генезис ідеї всебічного й гармонічного виховання особистості в епоху європейського Відродження, розкрито його передумови, етапи та методолого-теоретичні засади, процес формування ренесансної виховної парадигми. Проведено системний аналіз гуманістичного виховання, визначено його мету, принципи, напрями, методи й організаційні форми та показано спроби практичного втілення. Розкрито зміст педагогічного ідеалу гуманістів, доведено його варіативність в окремих регіонах Європи. Висвітлено еволюцію ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості в епоху європейського Відродження. Виявлено тенденції, суперечності та закономірності досліджуваної ідеї, розглянуто її подальший розвиток у XVII - на початку XXI ст. Зроблено спробу визначити перспективу досліджуваної ідеї в постіндустріальному суспільстві, можливість її застосування за умов модернізації освітньо-виховного простору України.

Розглянуто актуальні проблеми історії світової освіти та методики їх викладання в навчальних закладах різних рівнів акредитації. Розкрито тенденції розвитку педагогічної освіти в контексті європейської освітньої інтеграції. Висвітлено науково-освітню діяльність софістів у Стародавній Греції, організацію навчального процесу в монастирських і капітульних школах Середньовічної Європи, історію запровадження й особливості університетської реформи Олександра I. Розглянуто проблеми методики та змісту шкільної історичної освіти в СРСР на початку 1930-х рр.

Висвітлено актуальні проблеми впровадження в Україні іноземного досвіду щодо вдосконалення діяльності органів влади та реформування адміністративно-територіальної системи, а також адаптації європейського досвіду професіоналізації управлінських кадрів у національну систему підготовки державних службовців. Охарактеризовано світові моделі організації державної влади. Вивчено можливості використання експертних мереж у державному управлінні. Проаналізовано закордонний досвід соціалізації державної регіональної політики на основі критерію якості життя, особливості політичної традиції та ідеології освіченої еліти Китаю, перспективи використання американської моделі місцевого самоврядування в Україні.

Освещены актуальные проблемы внедрения в Украине иностранного опыта по усовершенствованию деятельности органов власти и реформированию административно-территориальной системы, а также адаптации европейского опыта профессионализации управленческих кадров в национальную систему подготовки государственных служащих. Охарактеризованы мировые модели организации государственной власти. Изучены возможности использования экспертных сетей в государственном управлении. Проанализированы зарубежный опыт социализации государственной региональной политики на основе критерия качества жизни, особенности политической традиции и идеологии образованной элиты Китая, перспективы применения американской модели местного самоуправления в Украине.

На основі дослідження освітньої політики та педагогічного процесу вищої школи Канади проаналізовано вплив багатокультурності соціуму на зміст професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів до навчально-виховної діяльності за умов соціокультурного різноманіття країни.

Визначено особливості гри й її коріння, місце і значення в життєдіяльності людини. Констатовано, що проблема гри займає важливе місце в методичному арсеналі педагогіки, оскільки сприяє стимулюванню, заохоченню та мотивації в навчально-виховному процесі (дидактичні, рольові, ділові ігри). За допомогою досліджень Квінтиліана і Я.Коменського розглянуто період становлення та розвитку сучасного ставлення до гри як такої в педагогічній думці Західної Європи - від античності до початку Нового часу.

Определены особенности игры и ее происхождение, место и значение в жизнедеятельности человека. Констатировано, что проблема игры занимает важное место в методическом арсенале педагогики, поскольку способствует стимулированию, поощрению и мотивации учебно-воспитательного процесса (дидактические, ролевые, деловые игры). С помощью исследований Квинтилиана и Я.Коменского рассмотрен период становления и развития современного отношения к игре как таковой в педагогической мысли Западной Европы - от античности до начала Нового времени.

In support of work scholars identified features of the game and its roots, place and significance in human life. State that the problem the game has an important place in the methodological arsenal of pedagogy, as it helps stimulate, encourage and motivate learning process (didactic, role-play, business games). Through research Quintilian and J.Comenius it is considered the period of formation and development of the modern attitude to the game itself in the educational thought in Western Europe Ц from antiquity to early modern times.

Відзначено, що поєднання історії та педагогіки є неодмінною умовою повноцінного наукового дослідження проблем виховання та навчання. Значну увагу приділено принципу історизму, тріаді методів (за Г.Корнетовим) - висвітленню, поясненню та трактуванню в історико-педагогічній науці. Зазначено, що в історії немає "жорстких однолінійних детерміністських схем". Розглянуто питання стосовно критеріїв визначення прогресивності педагогічних ідей і практики, креативності у пошуках джерел і розширення їх кола, критичного осмислення й інтерпретації історико-педагогічних джерел, тлумачення понять і термінів педагогічного дискурсу минулих століть, установлення авторства педагогічного джерела.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр55)62-315 + Э376.162.5

Рубрики:

Історія

Євангельські християни-баптисти

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 18 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано методологічні принципи дослідження культури. Досліджено духовну виховну традицію у східнослов'янських народів (XVI - початок XVII cт.). Розкрито особливості символіки та специфіку художньо-образної мови канонічної православної ікони. Проаналізовано основні напрями благодійництва в Російській імперії другої половини ХІХ - на початку ХХ ст. Обгрунтовано деякі методичні засади вивчення питань культури у шкільному курсі історії. Викладено підходи до застосування методів навчання у процесі структурування навчального матеріалу дисципліни "Всесвітня історія" у ВНЗ І і ІІ рівнів акредитації.

Розглянуто проблему організації шкільної системи в Західній Європі ХІV - ХVІІ ст. Проаналізовано погляди гуманістів і протестантських лідерів на мету, процес становлення та розвитку тогочасної системи освіти. Приділено увагу керівництву педагогічним процесом.

Рассмотрена проблема организации школьного дела в Западной Европе ХІV - ХVІІ в. Проанализированы взгляды гуманистов и протестантских лидеров на цель, процесс становления и развития современной им системы образования. Уделено внимание управлению педагогическим процессом.

The article deals with the problem of reorganization of school system in Western Europe during XIV - XVII centuries. The author analyses the views of humanists and protestant leaders on the school's aim, the process of founding and development of the then educational system. The item also addresses the problem of the management of pedagogical process.

Розглянуто питання про місце і роль джерельної основи будь-якого історико-педагогічного дослідження. Автором висвітлено власний досвід роботи над темою "Освіта і виховання в епоху європейського Відродження". Стверджено, що для створення достовірної картини означеної проблеми необхідно залучити не лише праці провідних теоретиків педагогіки, а й широке коло різноманітних за характером джерел (письмових і речових). Усі вони віддзеркалюють ментальність певного часу, його культуру, народні традиції освіти й виховання, вірування тощо. Наголошено на необхідності міждисциплінарного підходу в історико-педагогічній науці. Цікаві й неординарні міркування висловлені щодо методики роботи з джерелами. Вони розглядаються як діалог двох педагогічних культур, що потребує уяви, співпереживання, "вжиття" у відповідну історико-педагогічну ситуацію.

Рассмотрен вопрос о месте и роли источниковой базы какого-либо историко-педагогического исследования. Автор делится личным опытом работы над темой «Образование и воспитание в эпоху европейского Возрождения». Утверждается, что для создания точной картины исследуемый проблемы, необходимо задействовать не только труды ведущих теоретиков педагогики, но и широкий круг разных за характером источников (письменных и материальных). Все они отображают ментальность времени, его культуру, народные традиции образования, воспитания и верования. Обращено внимание на междисциплинарный подход в историко-педагогической науке. Интересные и неординарные мысли высказаны о методике работы с источниками. Она рассматривается как диалог двух педагогических культур, требующих представления, сопереживания, «вживания» в определенную историко-педагогическую ситуацию.

The article deals with the issue of the source based background role and place of any historical and pedagogical research. The author shares his own experience on the topic «Education and upbringingin the epoch of the European Renaissance.» It is confirmed that it is necessary to involve not only the work of leadings theorists of pedagogy, but also a wide variety of sources by nature (written and physical) for a authentic picture of the problem. All these basic points reflect the mentality of the time, its culture , national traditions of education and upbringing, beliefs and so on. The need for an interdisciplinary approach to historical and educational science is emphasized. Interesting and unusual considerations are made on how to work with sources. They are seen as a dialogue between the two cultures of teaching ,which requires imagination, empathy, «lead-in» in the appropriate historical and educational situation.

Здійснено теоретичну систематизацію ідей морального виховання особистості в спадщині "наставника Європи" Е. Роттердамського. З'ясовано генезис, ідейні джерела, науково обгрунтовано наявність у гуманіста цілісної системи морального виховання людини; виокремлено етапи її формування та розкрито теоретичні основи. Акцентовано увагу на соціально-етичному напрямі виховання в педагогічній системі мислителя. Охарактеризовано погляди Е. Роттердамського на роль освіти, сім'ї, школи та церкви у виховному процесі. Проаналізовано методи морального виховання, запропоновані й апробовані гуманістом. Вивчено доцільність розвитку та використання ідей морального виховання Е. Роттердамського за сучасних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э375.09(4)-647.315 + Ч33(4)43-2

Рубрики:

Католицизм в окремих країнах

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: ВС71127 Пошук видання у каталогах НБУВ