Висвітлено роль духовенства у суспільно-політичному житті Волинської губернії. Акцентовано увагу на діяльності православного духовенства в поширенні освіти серед народу. Проаналізовано події, що відбулися у православній церкві. Виявлено причини негативного ставлення до духовенства. Досліджено питання церковної реформи початку XX ст., національного руху українського духовенства.

Досліджено досвід духовного виховання у системі освіти Східної Галичини та акцентовано увагу на актуальності запровадження предметів релігійно-морального спрямування в навчальних закладах в нових історичних умовах. На основі історико-педагогічних та філософських праць розглянуто значення релігійного становлення молоді як складової частини системи виховання, методики викладання основ християнської віри та моралі з урахуванням психолого-педагогічних вимог. Розкрито роль духовенства у відродженні духовних традицій. Виявлено на негативні фактори впливу російської православної церкви в українських школах та у період панування Австро-Угорської монархії. Виокремлено основні завдання християнського виховання. Проаналізовано структуру релігійно-морального виховання, в якій через викладання релігійних предметів та форми позакласної роботи формувались етична, когнітивна, емоційна, теософічна складові світогляду підростаючого покоління.

Исследован опыт духовного воспитания в системе образования Восточной Галиции и акцентировано внимание на актуальности внедрения предметов религиозно-нравственного направления в учебных заведениях в новых исторических условиях. На основе историко-педагогических и философских трудов рассмотрены значение религиозного становления молодежи как составной части системы воспитания, методики преподавания основ христианской веры и морали с учетом психолого-педагогических требований. Раскрыта роль духовенства в возрождении духовных традиций. Указаны негативные факторы влияния русской православной церкви в украинских школах и в период господства Австро-Венгерской монархии. Выделены основные задачи христианского воспитания. Проанализирована структура религиозно-нравственного воспитания, в которой через преподавание религиозных предметов и формы внеклассной работы формировались этические, когнитивные, эмоциональные, теософические, составляющие мировоззрения подрастающего поколения.

Studied the experience of spiritual education in the educational system in Eastern Galiciya and to emphasize the relevance of the introduction of objects of religious and moral direction in the educational institutions in the new historical conditions. On the basis of historical and pedagogical and philosophical essays discuss: the importance of religious formation of youth as an integral part of education, methods of teaching the foundations of Christian faith and morality in the light of psychological and pedagogical requirements, the role of clergy in the revival of spiritual traditions. It is pointed out the negative influences of the Russian Orthodox Church in Ukrainian schools and during the rule of the Austro-Hungarian monarchy. The basic problem of Christian education. We analyzed the structure of religious and moral education, which through the teaching of religious subjects and forms of extracurricular work formed an ethical, cognitive, emotional components of theosophical outlook of the younger generation.

Висвітлено питання формування поліконфесійності на території Волинської губернії кінця XIX - початку XX ст. На основі статистичних даних та документальних матеріалів перепису населення за 1897 р. було складено порівняльну таблицю релігійної належності етнічних груп. Стверджено, що деякі конфесії на початку століття майже зникли з релігійної карти Волині, а саме: протестантська течія "штундизм" та старообрядництво. Виокремлено та деталізовано соціально-економічні причини етнічного перерозподілу населення Волинської губернії. Проаналізовано вплив політики Російської імперії на становлення та розвиток тих чи інших конфесій, домінування яких залежало, насамперед, від політичних та економічних чинників.

Освещен вопрос формирования поликонфессиональности на территории Волынской губернии конца XIX - начала XX в. На основе статистических данных и документальных материалов переписи населения за 1897 г. составлена сравнительная таблица религиозной принадлежности этнических групп. Утверждается, что некоторые конфессии в начале века почти исчезли с религиозной карты Волыни, а именно: протестантское течение "штундизм" и старообрядчество. Выделены и детализированы социально-экономические причины этнического перераспределения населения Волынской губернии. Проанализировано влияние политики Российской империи на становление и развитие тех или иных конфессий, приоритет которых детерминирован, прежде всего, политическими и экономическими факторами.

The article deals with forming of polyconfession on the territory of Volyn governorate in the end of XIX - beginning of XX century studied with the help of statistic data, documents connected with 1897 census. The influence of Russian Empire politics on the formation and development of different confessions is analyzed.

Подано велику кількість означень і підходів щодо творчості як соціального, культурного та психологічного явища. Наведено дані щодо структури, фаз та основних елементів творчого процесу, його особливостей. Розкрито значення усвідомлюваних і неусвідомлюваних процесів, які впливають на можливість здійснення творчого акту. Висвітлено питання стосовно можливості використання різних видів творчості в процесі психологічного консультування та психотерапії. Висвітлено такі неоднозначні та проблемні питання, як визначення творчості, розбіжності у вивченні цього процесу залежно від епохи та домінуючих поглядів науковців, вплив неусвідомлюваних процесів на творчу діяльність, їх дослідження, а також можливості й особливості використання творчості в процесі психологічного консультування та психотерапії.

На підставі комплексного психодіагностичного обстеження 114-ти хворих на гіпертонічну хворобу І та II стадій виявлено типологічні особливості їх комплаєнса: змішаний (65 %), конструктивний (57 %) та формальний (10 %) типи. Визначено психологічні фактори формування основних типів комплаєнса, а саме: особистісні відмінності хворих на гіпертонічну хворобу, особливості комунікативної сфери, стратегії подолання стресу, локус-контроль, внутрішня картина хвороби, порушення особистісної та емоційної сфери, суб'єктивне оцінювання якості життя, серед зазначених факторів виокремлено сприятливі та ускладнювальні. Створено систему психологічної корекції, спрямовану на підвищення мотивації до лікування та оптимізацію додержання терапевтичного режиму хворими зазначеної категорії. Оцінено результативність розробленої системи психокорекції, яка доводить її ефективність.