Викладено теоретичний матеріал з особливостей культури сімейного спілкування, ведення ділових зустрічей, нарад, переговорів, подолання конфліктних ситуацій, утримання житла, домашнього господарювання, планування сімейного бюджету. Особливу увагу приділено питанням історії та розвитку сім'ї в Україні, соціально-біологічних і господарсько-економічних проблем родини, морально-психологічних відносин подружжя, правил харчування, статевої свідомості чоловіка та дружини, правових відносин у сім'ї.

Изложен теоретический материал касающийся особенностей культуры семейного общения, проведения деловых встреч, совещаний, переговоров, преодоления конфликтных ситуаций, содержания жилья, домашнего хозяйствования, планирования семейного бюджета. Особое внимание уделено вопросам истории и развития семьи в Украине, социально-биологическим и хозяйственно-экономическим проблемам семьи, морально-психологическим отношениям супругов, правилам питания, полового сознания мужа и жены, правовым отношениям в семье.

Наведено матеріали про українську мову, значення в житті суспільства, визначено її функції. Висвітлено традиційні та сучасні теорії щодо походження української мови. Охарактеризовано мовленнєвий етикет як компонент комунікації студентів і спеціалістів. Розкрито суть поняття стилю, визначено основні стилі української мови: публіцистичний, художній, науковий, індивідуальний. Розглянуто лексикологію як науку, а також текст як форму існування наукового знання. Наведено характерні ознаки офіційно-ділового стилю. Проаналізовано особливості розвитку сучасного ділового листування, запропоновано класифікацію службових листів. Охарактеризовано довідково-інформаційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, організаційні, розпорядчі документи.

Приведены материалы об украинском языке, его значении в жизни общества, а также определены функции. Освещены традиционные и современные теории о происхождении украинского языка. Охарактеризованы этикет речи как компонент коммуникации студентов и специалистов, а также лексикология как наука. Раскрыто содержание понятия стиля, определены основные стили украинского языка: публицистический, художественный, научный, индивидуальный. Рассмотрен текст как форма существования научного знания. Приведены характерные признаки официально-делового стиля. Проанализированы особенности развития современной деловой переписки, предложена классификация служебных писем. Охарактеризованы справочно-информационные, учетно-финансовые, хозяйственно-договорные, организационные, распорядительные документы.

Викладено курс латинської мови з урахуванням особливостей підготовки майбутніх фахівців-ветеринарів. Увагу приділено сучасному термінотворенню, вживаному у ветеринарній медицині, порівняльній морфології та біології, методиці написання рецептів. Наведено латинсько-українсько-англійський і українсько-латинсько-англійський словники з даних питань.

Изложен курс латинского языка с учетом особенностей подготовки будущих специалистов-ветеринаров. Уделено внимание современному терминообразованию, употребляемому в ветеринарной медицине, сравнительной морфологии и биологии, методам написания рецептов. Приведены латинско-украинско-английский и украинско-латинско-английский словари по данным вопросам.

Предложена модель компьютерной системы, учитывающая угрозы, реализуемые аппаратными ресурсами компьютерных систем.

На матеріалі тематично близьких романів "Я, Богдан" П.Загребельного, "Хмельницький" І.Ле, "Гомоніла Україна" П.Панча здійснено зіставне дослідження складу, структури та функцій власних назв різних класів, окреслено особливості авторської трансформації ономастичної лексики в художньому тексті, визначено індивідуальні особливості стилів названих авторів.

Проаналізовано й узагальнено підходи до визначення сутності поняття організаційно-економічного механізму екологізації промислового підприємства, представлено етапи формування та впровадження механізму у процес діяльності підприємства. Запропоновано модель функціонування підприємства, що враховує ключові фактори забезпечення довгострокової еколого-економічної ефективності виробництва.

Теоретично обгрунтовано вплив професійної мобільності на функціонування соціального працівника.

Встановлено, що у дітей з малими аномаліями розвитку серця (МАРС), які народилися у батьків, опромінених у дитячому віці в результаті аварії на ЧАЕС, виявлено диспластикозалежні зміни не тільки в серцево-судинній системі, але й у вегетативній нервовій системі, системі гемостазу, у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарній, сечовидільній системах, опорно-руховому апараті тощо. Системний характер патологічного процесу обумовлює поліморфну клінічну симптоматику за наявності МАРС. Клінічний поліморфізм вказує на необхідність розробки підходів до вдосконалення діагностики, лікування і реабілітації цих пацієнтів.

Здійснено концептуалізацію теоретичного і практичного досвіду мультикультурної освіти в США на основі комплексного аналізу особливостей освітніх стратегій і практик. Доведено, що гуманістичний потенціал мультикультурної освіти виявляється у її спрямованості на розуміння іншого на основі ідеї єдності в різноманітності та різноманітності в єдності. Проаналізовано соціокультурний контекст розгортання мультикультурних стратегій і практик в освіті, до якого віднесено виклики глобалізації, інформатизації та міграції. Обгрунтовано засадничу значущість для мультикультурної освіти таких концептуальних орієнтирів, як міждисциплінарність, трансверсальність і транскультурність, що уможливило розуміння соціально-освітньої взаємодії в мультикультурному просторі. Виокремлено основні етапи в історії освітньої політики США, які відображають важливі соціально-політичні й культурні зміни в історії американського суспільства, що сприяли становленню мультикультурної освіти. Досліджено зміни в американському науковому дискурсі, що мали вплив на розуміння мультикультурної освіти, яка з моменту своєї концептуалізації визначалася по-різному протягом усієї історії свого розвитку. Виявлено і піддано критичному аналізу основні міфи щодо мультикультурної освіти. Охарактеризовано мультикультурні практики в освіті США та розкрито їх потенціал для України. Поглиблено розуміння філософсько-теоретичних джерел формування мультикультуралізму.

Однією з унікальних систем, що забезпечують постійність внутрішнього середовища організму є кишкова мікрофлора. У разі змін мікробіоти кишечнику виникають різноманітні порушення, що можуть призводити до порушень функціонування органів і систем дитячого організму. Мета роботи - оцінити стан мікробіоценозу кишечника (товстої кишки) у дітей - мешканців зон радіоактивного забруднення. Досліджено стан мікробіоценозу кишечнику у 114 дітей - мешканців зон радіоактивного забруднення та 48 дітей контрольної групи віком від 7 до 17 років. У дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій, за відсутності будь-яких специфічних скарг, з високою частотою (89,47 %) визначаються порушення мікробіоценозу кишечнику як кількісного, так і якісного характеру, що можна розглядати як процес дезадаптації органів травлення й організму в цілому. Висновок: одержані результати свідчать про необхідність бактеріального обстеження кишечнику дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій та застосування лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на нормалізацію показників мікробіоценозу кишечнику.

Викладено результати дослідження психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників. Розглянуто складові формули професії, типи особистості та привабливе професійне середовище. Досліджено значення конкретизації вибору старшокласниками у процесі професійного самовизначення мети, предмету, засобів, умов та організації праці, зумовлених типологічними особливостями. За результатами проведених методик визначено особливості професійного самовизначення учнів IX та XI класів.

Представлены результаты исследования психологических особенностей профессионального самоопределения старшеклассников, рассмотрены составляющие формулы профессии, типы личности и привлекательная профессиональная среда. Изложены результаты исследования психологических особенностей профессионального самоопределения старшеклассников, рассмотрены составляющие формулы профессии, типы личности и привлекательная профессиональная среда.

The results of psychological peculiarities research of senior school pupils are represented in the article. Personality types and attractive professional invironment participating formulas are under review.

Встановлено, що в структурі захворювань травної системи дітей, які народилися від батьків, опромінених у дитячому віці, переважає патологія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), а саме хронічний гастродуоденіт, що має, як правило, поєднаний характер із залученням у патологічний процес декількох зон травного каналу. У дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця має місце більш рання маніфестація захворювань верхніх відділів ШКТ (починаючи з дошкільного віку) та зі збільшенням віку більше простежується системність ушкодження різних органів і систем, про що свідчить такий показник, як кількість нозологічних форм хвороб на одну дитину (у дітей I групи - 6,8; II - 4,9). Аналіз медико-біологічних чинників ризику та індексу обтяженості спадкового анамнезу патологією ШКТ у родичів I - II ступеня споріднення не встановив вірогідних відмінностей між групами. Клінічні прояви хронічних захворювань верхніх відділів гастродуоденальної зони у дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця характеризуються більш частими загостреннями на тлі психоемоційних і фізичних перевантажень; неінтенсивними, періодичними болями; більшою частотою симптомів шлункової диспепсії, кишкової моторної дисфункції та частіше супроводжуються розладами нервової системи (80,0 %) і хронічними вогнищами інфекції (62,2 %).

Мета роботи - оцінити стан мікробіоценозу кишечника (товстої кишки) у дітей - мешканців зон радіоактивного забруднення із синдромом дисплазії сполучної тканини серця (СДСТС). Обстежено 99 дітей-мешканців зон радіоактивного забруднення, які розподілялися на 2 підгрупи: IА (підгрупа порівняння) - 44 дитини без ознак СДСТС, IБ підгрупа - 55 дітей із СДСТС та 24 дитини контрольної групи у віці від 7 до 17 років. Групи спостереження були однаковими за статевою та віковою структурами. У дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій, за відсутності будь-яких специфічних скарг, з високою частотою (96,36 %) визначено порушення мікробіоценозу кишечника, як кількісного, так і якісного характеру, що можна розглядати як процес дезадаптації органів травлення та організму в цілому. За наявності СДСТС ці зміни носять більш виразний характер, що характеризуються суттєвим зменшенням кількості індигенної мікрофлори та зниженням її захисних властивостей. Частота дизбактеріозу III ступеня у дітей з СДСТС вірогідно перевищує цей показник у дітей контрольної групи та підгрупи порівняння. У разі наявності СДСТС зміни якісних показників мікробіоценозу проявлялися більш виразною активною контамінацією кишечника кишковими палочками зі зміненими властивостями, різними видами умовно-патогенних мікроорганізмів, значною частотою виявлення грибів роду Candida на тлі суттєвого зниження представників нормальної мікроф& лори товстої кишки. З високою частотою у них виявляється присутність у товстій кишці 3 - 5-компонентних асоціацій умовно-патогенних мікроорганізмів. Висновок: одержані результати свідчать про необхідність бактеріального обстеження кишечника дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій та застосування лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на нормалізацію показників мікробіоценозу кишечника.

Мета роботи - визначити особливості хронічної патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця (СДСТС), які народилися від батьків, опромінених в дитячому віці в результаті аварії на ЧАЕС. Обстежено 120 дітей з синдромом дисплазії сполучної тканини серця (I група) та 75 пацієнтів без її ознак (II група). СДСТС встановлювався за допомогою ехокардіографії у B- і M-режимах та допплерокардіографії. Фіброезофагогастродуоденоскопічне дослідження проводилося гнучким ендоскопом GIF-P3 фірми "OLYMPUS". Структура паренхіматозних органів черевної порожнини оцінювалася за допомогою ультрасонографічного дослідження. Встановлено, що у дітей із СДСТС має місце більш рання маніфестація захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ВВШКТ) (з дошкільного віку) та зі збільшенням віку більше простежується системність ушкодження різних органів і систем (кількість нозологічних форм хвороб на одну дитину у дітей I групи 6,8, а в II групі - 4,9). Клінічні прояви хронічних захворювань ВВШКТ у дітей із СДСТС характеризуються більш частими загостреннями на тлі психоемоційних і фізичних перевантажень; більшою частотою кишкової моторної дисфункції, частіше супроводжуються розладами нервової системи (80,0 %) і хронічними вогнищами інфекції (62,2 %). Ендоскопічна картина хронічної патології ВВШКТ у дітей із СДСТС характеризується поєднанням запального процесу в слизовій оболонці у вигляді різних форм езофагіту, еритематозної та гіпертрофічної гастродуоденопатії з порушеннями моторики ШКТ у вигляді гастроезофагеального та дуоденогастрального рефлюксів (73,34 %). Деструктивні ураження, в основному дуоденальної зони, зустрічаються з частотою 20,00 %. Висновки: в структурі захворювань травної системи дітей, які народилися від батьків, опромінених в дитячому віці, у віддалений період Чорнобильської катастрофи переважає патологія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а саме, хронічний гастродуоденіт, що має, як правило, сполучений характер із залученням в патологічний процес декількох зон травного каналу. У дітей із СДСТС має місце більш рання маніфестація захворювань ВВШКТ та зі збільшенням віку більше простежується системність ушкодження різних органів і систем. Провідними факторами у формуванні патології ВВШКТ у дітей із СДСТС є рефлюкси різноманітної локалізації, що потребує включення в терапевтичний комплекс різноспрямованих заходів з профілактики рефлюксної хвороби.

Сучасна епідемія вірусу імунодефіциту людини/синдрому набутого імунодефіциту (ВІЛ/СНІД) в Україні характеризується суттєвим зменшенням участі людей, які вживають ін'єкційні наркотики, в епідемічному процесі. Важливу роль у цьому відіграли профілактичні програми, що широко впроваджувались у середовищі споживачів ін'єкційних наркотиків, зокрема замісна підтримувальна терапія. Мета роботи - оцінити вплив людей, які вживають ін'єкційні наркотики, на поширення ВІЛ на сучасному етапі розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні. Проведено епідеміологічний аналіз статистичних звітів останніх років щодо поширення ВІЛ серед людей, які вживають ін'єкційні наркотики, в різних регіонах країни та визначення структури популяції ВІЛ-1, що циркулює в Україні, з використанням аналізу електрофоретичної рухомості гетеродуплексів. На підставі аналізу рівня захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед людей, які вживають ін'єкційні наркотики, визначена все ще активна їх участь в епідемічному процесі, незважаючи на загальну тенденцію до зменшення поширення ВІЛ серед цієї групи підвищеного ризику (за даними серомоніторингу, поширеність ВІЛ у 2015 - 2017 рр. серед людей, які вживають ін'єкційні наркотики, становила відповідно 1,67; 1,41; 1,36 %). Показано недостатній обсяг тестування на антитіла до ВІЛ осіб із груп ризику щодо інфікування ВІЛ у цілому по країні (від 3,5 % в Закарпатській області до 35,3 % в м. Києві) та низький відсоток людей, які вживають ін'єкційні наркотики і протестовані на ВІЛ, що дорівнює в середньому по країні 12,4 % (дані 2016 р.). В окремих великих регіонах (Дніпропетровська область, м. Київ) і в деяких областях Західної та Центральної України (Волинська, Тернопільська, Хмельницька області) зберігається тенденція до зростання захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед цієї ключової групи населення. Замісна підтримувальна терапія внаслідок низького охоплення осіб із групи ризику (від 7 до 43,6 %) не повною мірою досягла епідеміологічного впливу. Висновки: структура популяції ВІЛ-1, що циркулювала в Україні в 90-ті роки, в період, коли споживачі ін'єкційних наркотиків становили понад 80 % ВІЛ-позитивних людей, та циркулює на сучасному етапі епідемії, характеризується стабільним домінуванням субтипу А ВІЛ-1.

Описано новий метод інтеркаляції монтморилоніту за допомогою полівінілпіролідону. Досліджено структуру та теплофізичні властивості розробленого наномодифікатора та визначено раціональне співвідношення компонентів. Встановлено вплив інтеркальованого монтморилоніту на фізико-механічні властивості суміші полікапроаміду з поліпропіленом. Ці композити характеризуються значно більшими значеннями твердості та модуля пружності у порівнянні з первинним ПП.