Рассмотрены основные термины и определения, арифметические, логические, физические основы и архитектура микропроцессоров и однокристальных микроконтроллеров, интерфейсы, запоминающие и специализированные периферийные устройства.

Надано відомості про сучасні мікропроцесорні пристрої повідних зарубіжних виробників: сімейств MCS51, MCS151 і MCS251 фірми Intel і сумісних з ними високопродуктивних (від 20 до 100 MIPS) MK x-51 фірми SiLabs (Sygnal), серій AT89, AT90 і Atmega16 фірми Atmel, сімейств PIC16/17 і PIC16X7XX фірми Microchip, сімейств HCO5, HCO8, HC11 фірми Motorola, сімейств цифрових сигнальних процесорів TMS320Cxxx (платформи С2000, С5000 і С6000 продуктивністю від 20 MIPS до 8 800 MIPS).

Приведены сведения о современных микропроцессорных устройствах ведущих производителей: семейств MCS51, MCS151 и MCS251 фирмы Intel и совместимых с ними высокопродуктивных (отд 20 до 100 MIPS) MK x-51 фирмы SiLabs (Sygnal), серий AT89, AT90 и Atmega16 фирмиыAtmel, семейств PIC16/17 и PIC16X7XX фирмы Microchip, семейств HCO5, HCO8, HC11 фирмы Motorola, семейств цифровых сигнальных процессоров TMS320Cxxx (платформы С2000, С5000 и С6000 продуктивностю от 20 MIPS до 8 800 MIPS).

Розглянуто основні процеси наукових досліджень. Висвітлено теоретичні засади планування експерименту та лабораторного практикуму. Увагу приділено питанням автоматизації експериментальних досліджень, обробці й оформленню їх результатів із застосуванням мікроконтролерів і ЕОМ. Наведено інформацію про ортогональні плани багатофакторних експериментів, особливості оцінки точності та статистичної значущості результатів досліджень, форми наукової продукції.

Рассмотрены основные процессы научных исследований. Освещены теоретические основы планирования эксперимента и лабораторного практикума. Уделено внимание вопросам автоматизации экспериментальных исследований, обработке и оформлению их результатов с применением микроконтроллеров и ЭВМ. Приведена информация об ортогональных планах многофакторных экспериментов, особенностях оценки точности и статистической значимости результатов исследований, формах научной продукции.

Рассмотрены основные процессы научных исследований, их методология, методики и методы. Освещены теория планирования эксперимента, вопросы автоматизации экспериментальных исследований, обработки и оформления их результатов с применением микроконтролеров и ЭВМ.

Розкрито основні питання забезпечення валідності та надійності стандартизованих мовних тестів згідно з вимогами стандартів НАТО "STANAG 6001". Проаналізовано сутність понять тест, тестування та стандартизований мовний тест згідно з вимогами стандартів НАТО "STANAG 6001". Встановлено, що валідність і надійність є основними критеріями розробки мовних тестів. На підставі аналізу наукової літератури надано рекомендації щодо забезпечення валідності та надійності мовних тестів згідно з вимогами стандартів НАТО "STANAG 6001".

Простежено динаміку зміни кількісних показників чисельності іноземних студентів за період з 2010 до 2015 рр. за певними етнічними, національними характеристиками. Зокрема, в межах кожної етнічної вибірки наведено кількісні параметри студентів у рамках відповідних хронологічних періодів. Підкреслено особливості структурних змін процесу інтернаціоналізації освіти на рівні кожної конкретної освітньої установи. Зазначено, що на рівні окремих ВНЗ інтернаціоналізація освіти стосується: студентів (залучення іноземних студентів, організація програм обмінів, виробничих практик, індивідуальна студентська мобільність); професорсько-викладацького складу (обмін викладачами, спільні науково-дослідні та навчальні програми, стажування в зарубіжних університетах, організація інтенсивних курсів і літніх шкіл); змістової складової навчальних програм (нові програми та курси з відчутним міжнародним компонентом, що враховують елементи міжкультурної комунікації і країнознавства), іноземних мов, дистанційного навчання. Виокремлено основні причини збільшення чисельності іноземних студентів в Україні, а саме: забезпечення участі в різноманітних програмах міжнародної мобільності; диверсифікація мов навчання (збільшення не лише англомовних програм, а й франкомовних; впровадження освітніх програм на основних європейських та найбільш поширених східних мовах); створення можливостей для отримання паралельно з національним дипломом про вищу освіту документу однієї з країн Європейського Союзу (програми двійних і спільних дипломів); використання сучасних технологій та переваг дистанційного навчання; розвиток освітнього франчайзингу; підвищення прозорості та зміцнення інформаційної політики.

Прослежена динамика изменения количественных показателей численности иностранных студентов за период с 2010 до 2015 гг. по определенным этническим и национальным характеристикам. В частности, в пределах каждой этнической выборки приведены количественные параметры студентов в рамках соответствующих хронологических периодов. Подчеркнуты особенности структурных изменений процесса интернационализации образования на уровне каждого конкретного образовательного учреждения. Указано, что интернационализация образования касается: студентов (привлечение иностранных студентов, организация программ обменов, производственных практик, индивидуальная студенческая мобильность); профессорско-преподавательского состава (обмен преподавателями, совместные научно-исследовательские и учебные программы, стажировки в зарубежных университетах, организация интенсивных курсов и летних школ); содержательной составляющей учебных программ (новые программы и курсы с ощутимым международным компонентом, учитывающие элементы межкультурной коммуникации и страноведения); иностранных языков, дистанционного обучения. Выделены основные причины увеличения численности иностранных студентов в Украине, а именно: обеспечение участия в различных программах международной мобильности; диверсификация языков обучения (увеличение не только англоязычных программ, но и франкоязычных, внедрение образовательных программ на основных европейских и наиболее распространенных восточных языках); создание возможностей для получения параллельно с национальным дипломом о высшем образовании документа одной из стран Европейского Союза (программы двойных и совместных дипломов); использование современных технологий и преимуществ дистанционного обучения; развитие образовательного франчайзинга, повышение прозрачности и укрепление информационной политики.

The article considers the training of foreign students in Ukraine as a factor of the internationalization of higher education. Based on the analytical reports of the International Research Foundation of Educational Policy and CEDOS it is described the international Educational markets for Ukrainian universities. Markets of International Education for Ukrainian universities for the last 10 years have changed. The proportion of students from Iran and Malaysia significantly decreased since the Malaysian government stopped to recognize the Ukrainian medical diplomas of higher education.

Розглянуто професійні компетентності, якими повинен оволодіти майбутній учитель у Республіці Польща. Проаналізовано групи професійних компетентностей відповідно до стандарту професійних компетентностей учителів сучасної польської школи. Охарактеризовано базові компетентності учителя польської школи, які виокремлюють вітчизняні та польські науковці. Зроблено акцент на соціокультурній компетентності майбутнього учителя та на необхідності використання інформаційних технологій навчання учителями всіх напрямів підготовки. Висвітлено проблему підвищення рівня професійної компетентності майбутнього педагога.

Рассмотрены профессиональные компетентности, которыми должен овладеть будущий учитель в Республике Польша. Проанализированы группы профессиональных компетентностей в соответствии со стандартом профессиональных компетентностей учителей современной польской школы. Охарактеризованы базовые компетентности учителя польской школы, которые выделяют отечественные и польские ученые. Сделан акцент на социокультурной компетентности будущего учителя и необходимости использования информационных технологий обучения учителями всех направлений подготовки. Освещена проблема повышения уровня профессиональной компетентности будущего педагога.

The article deals with professional competences, which future teacher should master in the Republic of Poland; it analyzes the groups of professional competences according to the standard of professional competences of the teachers of the modern Polish school; it describes the basic competences of the Polish school teacher, highlighting by the national and the Polish scientists; it focuses on future teachers’ sociocultural competence and the importance of information technology in education of teachers in all directions of training; the article deals with the problem of increasing the level of future teacher’s professional competence.

Представлено науковий тезаурус порівняльного дослідження розвитку педагогічної освіти, зокрема загальні поняття, які розкривають сутність освіти як суспільно-організованого та нормованого процесу і його результату в українському та польському наукових просторах. Розглянуто поняття, що допомагають зрозуміти специфіку розвитку педагогічної освіти в контексті європейських інтеграційних процесів.

Вперше обґрунтовано основні періоди розвитку педагогічної освіти Республіки Польща в її історичному поступі до європейської інтеграції, а саме: 1980 – 1991 рр. – підготовки до асоціації з Європейським Союзом; 1991 – 2004 рр. – асоційованого членства в Європейському Союзі; 2004 – 2017 рр. – членства в Європейському Союзі. Виокремлено та проаналізовано законодавчі та організаційні зміни у розвитку педагогічної освіти Республіки Польща відповідно до вимог європейського освітнього простору на кожному виокремленому періоді. Визначено перспективні напрями впровадження польського досвіду щодо законодавчих та організаційних змін у педагогічну освіту України. Здійснено порівняльний аналіз поняття "педагогічна освіта" у польському та українському науковому просторі, уточнено теоретичну сутність понять "європейські інтеграційні процеси" та "розвиток педагогічної освіти в контексті європейських інтеграційних процесів". Вдосконалено методологію порівняльних досліджень професійної підготовки вчителів. Подальшого розвитку набули наукові положення щодо розвитку педагогічної освіти України у контексті європейських інтеграційних процесів.