Розглянуто фундаментальну проблему інтеграції знань про природу на основі життєвого досвіду дитини та загальних закономірностей природи. Запропоновано нетрадиційну модель цілісної, особистісно-орієнтованої природничо-наукової освіти. Розроблено методологію діагностики цілісності та рівнів розуміння знань учнями загальноосвітньої школи, наукові основи технології реалізації моделі. Узагальнено дані довготривалого експерименту щодо впровадження освітньої програми "Довкілля" у школах країни.

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано модель цілісної неперервної природничо-наукової освіти для початкової, основної, старшої школи. Обгрунтовано концепцію цілісної природничо-наукової освіти 1 - 12-х класів. Створено методичну систему та навчально-методичний супровід втілення в навчальний процес цілісності знань про природу. Розроблено систему навчальних програм, підручників, посібників для учнів і вчителів до освітніх галузей "Людина і світ", "Природознавство". Розкрито зміст і структуру понять "цілісність знань про природу", "образ світу", "образ природи", "природничо-наукова картина світу", "онтодидактичний стрижень освітньої галузі", "ядро природничо-наукових знань". Узагальнено педагогічні умови формування цілісності знань про природу. Визначено критерії, показники та рівні сформованості в учнів цілісності знань про природу. Розроблено педагогічні засади формування готовності вчителів початкової школи та предметів природничого циклу у післядипломній освіті, а також їх підготовки до викладання цілісності змісту освітньої галузі в навчальному процесі.

Проаналізовано роль підручника як складової навчально-дослідницього середовища, обгрунтовано доцільність втілення в підручнику дослідницької функції, розкрито критерії показників і рівні її реалізації авторами підручника, вплив на навчальні досягнення учнів. Описано критерії моніторингу якості підручників для предметів I - XI класів, що проводиться за дорученням Міністерства освіти і науки України, в якому запропоновано систему показників із 45-ти індикаторів, об'єднаних за розділами. Запропоновано критеріальну структуру визначення ефективності підручника відповідно до його функцій - інформаційної (освітньої, навчальної), розвивальної, виховної, управлінської, дослідницької. Зроблено висновок, що дослідницька функція підручника має зайняти чільне місце серед інших функцій підручника. З'ясовано, що до критеріїв, показників, рівнів оцінювання ефективності підручника мають долучатися вимірники з визначення ролі підручника як складової навчально-дослідницького середовища.

Проанализирована роль учебника как составляющей учебно-исследовательской среды, обоснована целесообразность воплощения в учебнике исследовательской функции, раскрыты критерии показателей и уровни ее реализации авторами учебника, влияние на учебные достижения учащихся. Описаны критерии мониторинга качества учебников для предметов I - XI классов, который осуществляется по поручению Министерства образования и науки Украины, в котором предложена система показателей из 45-ти индикаторов, объединенных по разделам. Предложена критериальная структура определения эффективности учебника в соответствии с его функциями - информационной (образовательной, учебной), воспитательной, управленческой, исследовательской. Сделан вывод о том, что исследовательская функция учебника должна занять ведущее место среди других функций учебника. Выяснено, что наряду с критериями, показателями уровней оценки эффективности учебника должны включаться измерители по определению роли учебника как составляющей учебно-исследовательской среды.

Analyzed the role of the textbook as an educational researcher environment, the expediency of realization of the research function in the textbook, disclosed the criteria for performance, the level of its implementation of the authors of the textbook and the impact on academic achievement of students. Describes the criteria for monitoring the quality of textbooks for subjects I - XI forms, which is carried out on behalf of the Ministry of Education and Science, which proposed a system of indicators consisting of 45 indicators, grouped according to topics. It's proposed structure of a criterion determining the effectiveness of the textbook in accordance with its functions - information (educational, training), bottler, educational, management and research. It is concluded that the research function of the textbook should take a leading place among other functions tutorial. It was found that the criteria, indicators and levels of effectiveness evaluation should include measures of the textbook to define the role the textbook as an educational and research environment.