Викладено історію виникнення та розвитку професіонального спорту, характеристику окремих його видів (бейсболу, баскетболу, футболу, боксу, хокею). Відображено соціально-політичні та економічні процеси, що відбуваються у професіональному спорті, взаємовідносини держави і професіонального спорту. На матеріалі північноамериканського та європейського спорту розглянуто основні фактори становлення професіонального спорту, питання організації та управління у даній галузі, джерела фінансування, проблеми правового регулювання, соціального захисту спортсменів, можливості виступів їх у зарубіжних спортивних клубах. Висвітлено перспективи розвитку професіонального спорту в Росії та Україні. Викладено основи відбору та підготовки спортсменів у професіональному спорті.

Розглянуто проблеми створення мотивації школярів США до регулярних занять фізичними вправами. Показано основні напрями формування інтересу школярів до різних видів спорту. Виявлено фактори, котрі визначають спортивні пріоритети школярів. Дано характеристику ролі засобів масової інформації у залученні школярів до здорового способу життя.

Рассмотрена проблема создания мотивации школьников США для регулярных занятий физическими упражнениями. Показаны основные направления формирования интересов школьников к разным видам спорта. Выявлены факторы, которые определяют спортивные приоритеты школьников. Дана характеристика роли средств массовой информаций в приобщении школьников к здоровому способу жизни.

The paper deals with the issues of creation motivation in students of the US to regular physical exercises. Main directions of interest formation in different sports events are demonstrated. Factors determining sports priorities of students have been revealed. Characteristics of mass media significance in attraction of students to healthy way of life is given.

Рассмотрена история развития древнегреческой цивилизации в различные периоды, описаны зарождение, развитие и упадок Олимпийских игр (ОИ) в Древней Греции, попытки их возобновления в разных странах в VII - XIX вв., завершившиеся возрождением ОИ и формированием международного олимпийского движения на современном этапе. Освещены жизненный путь, деятельность каждого из восьми президентов Международного олимпийского комитета. Проанализирована периодизация олимпийского движения современности, рассмотрены события и спортивные результаты Игр Олимпиад (1896 - 2008 гг.) и зимних ОИ (1924 - 2006 гг.).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212.116

Рубрики:

Виділення локальних і регіональних гравітаційних аномалій

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212.1 + П685

Рубрики:

Гравітаційне поле Землі

Голубівництво

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто геофізичні аспекти будови та генезису Іллінецької структури. Запропоновано нову імпактно-вулканічну концепцію утворення та становлення Іллінецької структури на підставі аналізу гравітаційного та магнітного полів, експериментального вивчення густини та намагніченості керна двох свердловин у сукупності з геохронологічними даними, її гравітаційною та магнітною моделями. Згідно з результатами комплексних геолого-геофізичних досліджень, у пізньому ордовіку відбулась ударно-метеоритна подія з утворенням класичної імпактної структури, що спровокувало в ранньому девоні в епіцентрі удару космічного тіла розвиток еруптивного вулканічного апарату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212(45УКР)9 + Д443.10

Рубрики:

Гравіметрія

Геологічна зйомка та картування

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі Тарасівської структури Середнього Побужжя Українського щита (УЩ) розглянуто будову і перспективи на рудоносність трьох базит-метабазитових масивів Побузького гірничорудного району - Бандурівського, Троянського і Тарасівського. Висловлене геологами ще у 1990 р. припущення про геологічну і металогенічну унікальність цих масивів підтверджено аналізом даних як регіональних геофізичних знімань, так і матеріалів детальних геофізичних робіт, виконаних у межах Тарасівської структури (базит-метабазитового масиву) в 2017 р. у зв'язку з проведенням тут геолого-пошукових робіт. Показано, що всі 3 масиви розміщуються в межах епіцентральних зон найбільших гравітаційних аномалій УЩ - Голованівської і Бандурівської (68 і 49 мГал відповідно). Масивам відповідають локальні максимуми інтенсивністю до 3 - 7 мГал на фоні цих аномалій. Вмісними для базит-метабазитових масивів є найдавніші ендербіто-гнейси Ятранського і Хащувато-Заваллівського блоків. Форма масивів овально-концентрична, тому більшість геологів вважали їх брахісинклінальними складками. За даними магнітометричних і гравіметричних знімань масштабу 1 : 10 000 і незначних обсягів буріння Тарасівська структура розмірами 3 х 5,5 км є масивом апогаброїдів - двопіроксенових і амфібол-піроксенових кристалосланців (іноді норитів і габро) чіткої овальної форми, оточених дугоподібними смугами скарноїдів, гранатовмісних глиноземистих гнейсів і кальцифірів, двопіроксенових і гіперстенових кристалосланців, серед яких уперше на УЩ виявлено мангановмісні гондити. Незважаючи на наявність осадового чохла (відклади сармату і квартеру) потужністю близько 25 - 40 м, який перекриває Тарасівську структуру, масиви апогаброїдів виділяються на фоні навколишнього земного рельєфу чіткими височинами амплітудою від декількох метрів до 10 м, що вказує на міцність цих утворень навіть на фоні вмісних гранітоїдів. Геофізичні, структурні, петрологічні та геохімічні дані свідчать на користь інтрузивної природи апогаброїдів і контактово-метасоматичного походження їх смугового обрамлення, а не брахісинклінальної складки. Відсутність або дуже незначний вміст графітових гнейсів у структурах метаморфічного обрамлення Тарасівського масиву відрізняє ці смуги гнейсів, кристалосланців і кальцифирів від стратотипових розрізів кошаро-олександрівської і хащувато-заваллівської світ бузької серії, для яких характерне значне поширення гнейсів графітового і біотит-графітового складу. З огляду на контактово-метасоматичну природу гнейсово-кристалосланцево-кальцифірових утворень Тарасівської структури, а також дані інших дослідників щодо можливої метасоматичної природи графітових і деяких інших гнейсів Середнього Побужжя, виникає питання стосовно необхідності обговорення і поглибленого аналізу стратиграфічних схем раннього докембрію УЩ. Розглянуто подальший напрям геолого-пошукових робіт у межах Тарасівської структури на апатитові і титанові руди, а також найперспективніші ділянки для закладання бурових свердловин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390(45УКР) + Д59(45УКР)39

Рубрики:

Структурна геологія

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто перспективи пошуків родовищ золота в межах Липовеньківсько-Сухоташлицької площі Голованівської шовної зони Українського щита, де у 1980 - 1990-х рр. було виявлено Північнокапітанівське золоте зруденіння з орієнтовними запасами золота 27 т. Бурінням понад 3000 свердловин з гідротранспортуванням терна у корі вивітрювання докембрійського фундаменту було встановлено ознаки близько 30 нових масивів порід базит-гіпербазитового складу. Буріння було спрямовано на пошуки родовищ силікатного нікелю, тому наявності гіпергенного золота у керні більшості свердловин не було приділено достатньої уваги. Автори роботи повернулися до цього питання, тому що пошуки родовищ золота в межах щита нині на часі. У роботі проаналізовано й узагальнено геологічні, архівні лабораторні дані, а також результати детальних геофізичних робіт масштабу 1 : 10 000. Підтверджено висновок попередніх досліджень про те, що одним з вагомих пошукових критеріїв на золоте зруденіння є наявність метасоматичних, динамометаморфічних і скарнових перетворень у ендоконтактових зонах масивів базитів й ультрабазитів, а також у зонах перетину таких масивів розломами. Метасоматити і скарни мають найбільшу серед інших типів порід кору вивітрювання, при цьому стовбурова потужність аномальних золотоносних інтервалів може перевищувати 10 м. Найбільшу кількість "золотоносних" свердловин зафіксовано саме у скарнах, а середній вміст золота в корах вивітрювання головних відмін порід району досліджень найбільший у скарнах та ультрабазитах. Аналіз карт аномальних магнітного і гравітаційного полів надав змогу, в додаток до відомих тут зон розломів північно-західного простягання, виділити дві меридіональні зони сколювання, які збігаються з окремими, Липовеньківзькою та Сухоташлицькою, ділянками розвитку золотого зруденіння. Обидві зони сколювання складаються з меридіональних і широтних ешелонованих сколів, багато з нких межують з тілами базитів та гіпербазитів і супроводжуються ланцюжками аномалій золота. Зони сколювання належать до субботсько-мошоринського етапу розломоутворення (1,8 - 1,73 млрд років тому), з яким пов'язані активні процеси рудотворення рідкісних і благородних металів у межах щита. Надано рекомендації щодо подальших геологічних і геофізичних досліджень у межах Липовеньківсько-Сухоташлицької площі Голованівської шовної зони.

В связи с широким развертыванием как в мире, так и в Украине исследований по глубинной водородной дегазации Земли и поисков геологических структур, в которых она может быть обнаружена, рассмотрены некоторые специфические особенности разломно-блокового строения Подольского и Волынского мегаблоков Украинского щита, а также Волыно-Полесского вулкано-плутонического пояса (в рамках листа M-35-IX ("Костополь")). Внимание обращено на Горыньскую, Ровенскую, Немировскую, Звиздаль-Залесскую и некоторые другие зоны разломов, в пределах которых с новой точки зрения рассмотрены уже известные и выделены другие локальные структуры концентрически-зонального строения, которые можно с определенной вероятностью связывать с процессами трубной дегазации мантии. К локальным признакам трубных структур дегазации отнесено наличие аномалий магнитного и гравитационного полей изометрической формы, в том числе специфического внутреннего концентрически-зонального строения, аномалий интегральной повышенной электропроводности, небольшой амплитуды впадин на современной поверхности рельефа, наличие минерализации самородной меди и других металлов в контурах предполагаемых структур, углеродных проявлений, гидрохимических аномалий урана и эманаций радона. Этим признакам в пределах домезозойского фундамента листа "Костополь" наиболее соответствуют Тельчинская, Головинская, а на уровне кристаллического фундамента - Городецкая зонально-кольцевые структуры. Ранее их относили к палеовулкано-плутоническим структурам, связанным с зонами тектонической активизации, хотя при этом игнорировалось отсутствие в них прямых признаков глубинного магматизма. Важный признак процессов холодной трубной дегазации с сопутствующими фазами импульсной эксплозии в этих структурах - крутое и даже субвертикальное залегание пород кольцевого обрамления, которые обычно в пределах района слагают горизонтальный чехол. К Немировской и Звиздаль-Залесской зонам разломов, ограничивающим Подольский мегаблок с юго-востока и востока, относятся соответственно Ильинецкая и Белиловская локальные кольцевые структуры, которые некоторые исследователи относят к астроблемам. При этом игнорируется тот факт, что Ильинецкая структура формировалась на протяжении 50 млн лет, а в Белиловской структуре установлены углеродные проявления в виде россыпи мелких алмазов и самородная золоторудная минерализация в брекчии габбро. Наличие признаков как астроблемного, так и эндогенного происхождения обеих структур позволяет предложить комбинацию обоих механизмов их формирования, при которых падение метеорита инициирует включение эндогенного процесса, в частности трубной глубинной дегазации. На указанных структурах с целью изучения особенностей их глубинного строения предложено проведение определенного дополнительного комплекса геолого-геофизических исследований.