На підставі аналізу даних літератури та результатів власних експериментальних досліджень зроблено припущення, що наночастинки, які є присутніми у повітрі робочої зони, можуть сприяти підвищенню захворюваності та смертності від патології органів дихальної і серцево-судинної систем. Зокрема, високий рівень захворюваності електрозварників може бути обумовлений не тільки власне токсичністю компонентів зварювальних аерозолів, а й здатністю до глибокого проникнення в тканини їх найбільш дрібних частинок. На підставі експериментальних досліджень підтверджено припущення щодо збільшення біологічної активності речовин, що знаходяться у вигляді наночастинок. Зокрема, встановлено, що патогенна дія малотоксичних речовин (аморфні кремнеземи) суттєво зростає, якщо вони знаходяться у вигляді ультрадисперсних частинок.

Розроблено комплексний підхід з використанням маркерів для оцінки канцерогенного ризику у працюючих окремих підприємств України. Оцінку ризику проведено у працюючих заводу феросплавів, а також осіб, які зазнають професійного впливу пилу хризотил-азбесту та пилу базальтового волокна. Встановлено, що вплив шкідливих факторів виробничого середовища на працюючих зумовлює прискорення темпів їх старіння та відхилення від нормальних значень гематологічних показників. За допомогою методу доклінічної детекції новоутворень здійснено оцінку ступеня специфічної сенсибілізації працюючих до загального ракового антигену та антигену раку легень. Виявлено значний відсоток осіб, сенсибілізованих до пухлинних антигенів, що свідчить про високий професійний ризик працюючих досліджуваних виробництв. На підставі значення відносного ризику розвитку онкопатології встановлено тенденцію щодо його збільшення в осіб, які зайняті на даних виробництвах більше 20-ти років. Розроблено проект методичних вказівок з санітарно-гігієнічної паспортизації канцерогенонебезпечних виробництв.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.43 + Ж620 н6

Рубрики:

Вплив окремих чинників на професійну захворюваність

Нанотехнології

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження концентрації ультрадисперсних частинок на робочому місці зварника. Підтверджено, що під час зварювання утворюються та потрапляють у повітря робочої зони ультрадисперсні частинки діаметром від 1 до 100 нм. Показано, що концентрація ультрадисперсних частинок залежить від складу та діаметра зварювального електрода, а також відстані від зони укриття. Обгрунтовано доцільність проведення подальших досліджень щодо регламентації ультрадисперсних частинок, які утворюються за різних видів зварювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.511.9-2

Рубрики:

Гігієна праці у гумоазбестовій промисловості

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Потенціал теплоенергетики України складають 44 електростанції, з яких 14 великих, які працюють на вугіллі, природному газі, мазуті та дизельному паливі. Із загального об'єму видобутку вугілля переважає вугілля, яке використовують переважно для виробництва електро- і теплоенергії. Загальна кількість працюючих становить декілька десятків тисяч осіб. Найпоширенішими в Україні є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними. Основними несприятливими факторами, що визначають високий рівень захворюваності працівників ТЕС, є шум, мікроклімат виробничих приміщень, тяжкість і напруженість праці, запиленість повітря робочої зони. Незважаючи на значну кількість гігієнічних досліджень, які проведено в попередні роки, до уваги не брався можливий суттєвий вплив волокон азбесту, який є присутнім у пиловому міксті ряду виробничих приміщень ТЕС, особливо тих, що були побудовані за радянські часи. На теплових електростанціях широко використовують різні теплоізоляційні матеріали, переважно на основі штучних, а також природних волокон, у тому числі азбест. У результаті деструкції цих матеріалів повітря робочих зон ТЕС може забруднюватися аерозолями, що містять штучні та природні мінеральні волокна і, як наслідок, викликати розвиток патологічних змін здоров'я робітників котлотурбінних цехів, які більшу частини робочого часу зайняті обслуговуванням технологічного обладнання цих цехів. Ураховуючи актуальність проблеми ліквідації азбестообумовлених захворювань, одним із важливих питань сучасної гігієни праці є дослідження щодо елімінації волокон азбесту з теплової ізоляції в повітря робочої зони ТЕС та розробка системи заходів щодо запобігання впливу азбесту на організм працююцих.

Зростає кількість людей, що мають професійний контакт із наноматеріалами. Мета дослідження - оцінити потенційний ризик на робочому місці оператора електронно-променевої установки УЕ-202 з виробництва наноматеріалів та порошків із наноструктурою. Хімічний аналіз проб проведено за допомогою методу ІСР-АЕС на приладі Optima 2100 DV. Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірювали на приладі ДАС-2707. Оцінку ризику здійснено за допомогою підходу "контрольних смуг". Максимальна концентрація частинок від 1 до 100 нм перевищувала тестові рівні за умов припинення роботи установки. Концентрації нанорозмірних нікелю, хрому та цинку перевищували розрахункові значення ГДК для наноматеріалів навіть за умов відсутності перевищення ГДК для "макроречовин". Натомість розрахункові значення ризику комбінованої дії свідчать на користь відсутності несприятливого впливу на організм працюючих (за умов припинення роботи установки та під час її роботи в теплий період року). Висновки: закритий технологічний процес під час виробництва наночастинок не завжди гарантує безпеку працюючих. У разі оцінки ризику на робочих місцях, де застосовують нанотехнології, інформація щодо масової концентрації речовин в нанодіапазоні є більш інформативною, ніж дані шодо кількості частинок. Запропоновано заходи шодо мінімізації ризику.

Збільшується кількість осіб, які мають професійний контакт з техногенними наночастинками; відсутні гігієнічні регламенти та стандарти безпеки стосовно роботи з наноматеріалами. Мета дослідження - оцінити ступінь ризику для осіб, зайнятих одержанням та виробництвом наночастинок для промисловості та дослідницьких цілей. Вміст хімічних елементів у пробах визначено за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) на приладі "Optima 2100 DV" фірми Perkin - Elmer (США). Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірено на приладі ДАС-2707 (Росія). Оцінку ризику здійснено з використанням підходу "контрольних смут". Відповідно до відхилень вмісту в повітрі робочої зони ряду нанорозмірних елементів від значень ГДК, розрахованих за допомогою коефіцієнтів безпеки для наноматеріалів, умови праці на робочих місцях оператора електронно-променевої установки, оператора планетарного млина та електрозварювальника можуть бути віднесені до третього класу четвертого ступеня (3.4). Одержання наноматеріалів у разі механосинтезу в планетарному млині навіть за умов нерегулярності операції становить значний ризик для працюючих, який можна зіставити з рівнем ризику на робочому місці електрозварювальника. Висновки: низькі рівні кількісної концентрації наночастинок у повітрі робочої зони не завжди кореспондують із рівнями ризику для працюючих. У повітрі робочої зони приміщень, де одержують чи використовують наноматеріали, існує фоновий рівень наночастинок. Зазначено, що за умов відсутності перевищення чинних гігієнічних нормативів для шкідливих речовин у повітрі робочої зони може мати місце перевищення ГДК для наноматеріалів, що розраховані за допомогою коефіцієнтів безпеки.

Зазначено, що концентрація респірабельних волокнистих частинок в повітрі досліджуваних об'єктів була у 0,5 - 10 разів нижчою за ГДК для вмісту волокон азбесту в атмосферному повітрі населених місць, що свідчить на користь незначної емісії волокон хризотилового азбесту під впливом природних та антропогенних факторів. Планування заходів з ліквідації асбестобумовлених захворювань потребує комплексної оцінки замінників асбесту для запобігання несприятливому впливу на здоров'я населення та довкілля.

Отмечено, что концентрация респирабельных волокнистых частиц в воздухе исследуемых объектов была в 0,5 - 10 раз ниже ПДК для содержания волокон асбеста в атмосферном воздухе населенных мест, что свидетельствует в пользу незначительной эмиссии волокон хризотилового асбеста под влиянием естественных и антропогенных факторов. Планирование мероприятий по ликвидации асбестобусловленных заболеваний требует комплексной оценки заменителей асбеста для предотвращения неблагоприятного воздействия на здоровье населения и окружающую среду.

Зауважено, що на сьогодні існує ряд методів візуалізації наночасток і визначення їх концентрацій в повітрі. Проте, переважна більшість з них має ряд недоліків. Запропоновані нові підходи до гігієнічного контролю змісту наночасток в повітрі виробничої зони. Наведено результати апробації полівінілпіролідонових водорозчинних фільтрів, здатних затримувати аерозольні частки розміром від 1 нм до 10 мкм за швидкості аспірації повітря до 30 л/хв. Хімічні властивості полівінілпіролідону забезпечують отримання суспензії вже зі стабільними наночастками. Це дозволяє відразу використати отриману суспензію для аналізу форм і дисперсійного складу наночасток методом електронної мікроскопії і спектральним дослідженням атомної абсорбції. Окрім визначення форм і розмірів нанооб'єктів використання водорозчинних фільтрів, надається можливість розрахунку їх сумарної площі поверхні, що необхідно для повноцінної токсикологічної оцінки.

Отмечено, что на сегодня существует ряд методов визуализации наночастиц и определения их концентраций в воздухе. Однако, подавляющее большинство из них имеет ряд недостатков. Предложены новые подходы к гигиеническому контролю содержания наночастиц в воздухе производственной зоны. Приведены результаты апробации поливинилпирролидоновых водорастворимых фильтров, способных задерживать аэрозольные частицы размером от 1 нм до 10 мкм при скорости аспирации воздуха до 30 л/мин. Химические свойства поливинилпирролидона обеспечивают получение суспензии уже со стабильными наночастицами. Это позволяет сразу использовать полученную суспензию для анализа форм и дисперсионного состава наночастиц методом электронной микроскопии и атомно-абсорбционным спектральным исследованием. Кроме определения форм и размеров нанообъектов использования водорастворимых фильтров, предоставляется возможность расчета их суммарной площади поверхности, что необходимо для полноценной токсикологической оценки.

Вивчено поширеність, походження та властивості аерозолів. Надано класифікацію аерозолів з твердою дисперсною фазою. Досліджено особливості поведінки аерозолів і наночастинок у дихальних шляхах, затримки мікрочастинок в органах дихання. Розроблено механізми захисту органів дихання від мікрочастинок і наночастинок. Охарактеризовано захворювання зазначених органів, які виникають у разі дії різних видів пилу. Проаналізовано методи дослідження пилу та прилади для встановлення вагових і кількісних концентрацій мікро- і наночастинок аерозолю. Здійснено моніторинг експозиції нанорозмірними аерозолями. Описано засоби колективного та індивідуального захисту від аерозолів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.412

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь і уражень ртуттю, магнієм, кадмієм, цинком та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Створення нових марок зварювальних матеріалів з поліпшеними гігієнічними характеристиками повинно супроводжуватись як гігієнічними, так і токсикологічними дослідженнями. Мета роботи - визначити можливість застосування методики експрес-оцінки токсичності зварювальних аерозолів (ЗА) для одержання інформації щодо цитотоксичності зварювальних матеріалів. Досліджено 9 серійних марок покритих електродів різного призначення для зварювання високолегованих, вуглецевих та низьколегованих сталей. Оцінку токсичності здійснювали на підставі експериментально визначеного індексу токсичності (It) за методикою експрес-оцінки токсичності ЗА на аналізаторі АТ-05 (Росія) та розрахункових гігієнічних показників згідно з ДСТУ ISO 15011-4:2008 (граничного значення та класу ЗА). Індекс токсичності всіх зразків ЗА, одержаних при застосуванні електродів для зварювання високолегованих сталей, значно нижчий, ніж електродів для зварювання вуглецевих та низьколегованих сталей. Токсичність ЗА підвищується при застосуванні зварювальних електродів, у складі яких збільшується концентрація канцерогенного шестивалентного хрому та нікелю, про що свідчить зниження величини індексу цитотоксичності та граничного значення ЗА. Висновки: показник "індекс токсичності" має зв'язок зі стандартизованими розрахунковими показниками (граничним значенням ЗА) відповідно до міжнародного методичного стандарту ДСТУ ISO 15011-4:2008, що підтверджує можливість його застосування як скринінгового методу в практиці санітарно-гігієнічної оцінки зварювальних матеріалів.

Проведено аналіз нанорозмірних фракцій, що утворюються під час зварювання дослідними електродами з поліпшеними санітарно-гігієнічними характеристиками, а саме зі зниженим вмістом хрому (VI). Оцінено емісію наночастинок у повітря робочої зони та хімічний склад нанорозмірних фракцій під час зварювання високолегованими марками дослідних електродів з рутиловим видом покриття (п'ять марок) та різним типом зв'язуючого зі зниженим вмістом хрому (VI). Встановлено, що зварювання дослідними електродами супроводжується значною емісією в повітря робочої зони частинок нанодіапазону, що відрізняється динамікою в часі загальної концентрації наночастинок, їх пофракційним розподілом та вмістом нанорозмірних металів. У процесі зварювання всіма дослідними електродами в повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні метали: хром, марганець, цинк, залізо, кобальт, мідь, кремній. Дослідні електроди при зварюванні продемонстрували тенденцію щодо зменшення емісії в повітря робочої зони нанорозмірних металів, зокрема, хрому, що кореспондує зі зниженням вмісту цього елементу в їх складі.

Дотепер в Україні не проводили комплексну оцінку гігієнічних умов праці та здоров'я працівників стоматологічної служби за умов застосування сучасних медичних технологій, а відповідно й не розробляли ризик-орієнтовану систему профілактики виробничо зумовленої патології працівників цієї спеціалізованої служби галузі охорони здоров'я. Мета дослідження - визначити стан гігієнічних умов праці працівників стоматологічної служби за умов застосування сучасних медичних технологій. Гігієнічні дослідження умов праці було проведено в 2016 - 2017 рр. на базі Комунального підприємства "Стоматологія Святошинського району м. Києва" на робочих місцях лікарів-стоматологів (терапевта, хірурга, ортопеда, ортодонта), а також у лабораторії зубного техніка. Здійснено гігієнічну оцінку умов праці за дії виробничого пилу, емісії наночастинок (1 - 100 нм) у повітря робочої зони, хімічного складу нанодисперсного пилу, інфразвуку, шуму локальної вібрації, мікроклімату, монохроматичного оптичного випромінювання у "фіолетовому" діапазоні (lambda = 420 - 480 нм), світлового середовища (природного та штучного освітлення), аероіонізації (за легкими аероіонами), тяжкості та напруженості трудового процесу, впливу біологічного фактора. Встановлено, що загальні умови праці в лікарів-стоматологів і зубних техніків є "шкідливими 2 та 3 ступенів" (3.2 - 3.3 класи умов праці (КУП). З врахуванням біологічного фактора в лікарів-стоматологів - "небезпечними" (4 клас). Основними виробничими шкідливими та небезпечними факторами є: біологічні фактори - ВІЛ/СНІД, гепатити B та C, туберкульоз (КУП - 4), збудники гнійно-запальних захворювань (КУП - 3.3); нанодисперсний пил (з підвищеними вмістом силіцію, кальцію, хрому) (КУП - 3.1 - 3.3); фізичні фактори - освітленість (КУП - 3.1 - 3.2), шум (КУП - 3.1), мікроклімат (КУП - 3.1), іонізація повітря (КУП - 3.1); напруженість (КУП - 3.1 - 3.2) та тяжкість праці (КУП - 3.2). Висновки: лікарі-стоматологи та зубні техніки зазнають на робочому місці впливу шкідливих і небезпечних факторів умов праці, які збільшують ризики виникнення в них захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, виробничо зумовленої та професійної патології. Одержані дані є підставою для розробки заходів з первинної та вторинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології у працівників стоматологічної служби і є науковим підгрунтям для подальшого поглибленого медико-соціального дослідження їх здоров'я.

Відомо, що емісією наночастинок у повітря робочої зони можуть супроводжуватися як виробничі процеси, кінцевим продуктом яких є наноматеріали, так і процеси, що безпосередньо не пов'язані з нанотехнологіями, зокрема електрозварюванням. Мета дослідження - проаналізувати нанорозмірні фракції, що утворюються під час зварювання рутиловими електродами зі зниженим вмістом хрому (VI). З метою оцінки емісії наночастинок у повітря робочої зони під час зварювання високолегованими марками дослідних електродів з рутиловим видом покриття (дві марки) та різним типом зв'язуючого зі зниженим вмістом хрому (VI) використовували дифузійний аерозольний спектрометр ДАС 2702, "АероНаноТех", Росія. Хімічний склад проб повітря вивчали за методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) за допомогою приладу "Орtima 2100 DV" ("Perkin-Elmer", США). З'ясовано, що у повітрі робочої зони за першого зварювання дослідним електродом 14 - 25 виявлено нанорозмірні хром (VI), марганець, цинк, залізо, кобальт, мідь, кремній. За повторного зварювання у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні марганець, кобальт, кремній, магній, алюміній, кадмій, фосфор. Під час зварювання дослідним електродом 14 - 32 у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірний цинк. За повторного зварювання у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні марганець, кремній, магній, алюміній, кадмій. Висновки: встановлено, що зварювання дослідними електродами з поліпшеними санітарно-гігієнічними характеристиками супроводжується емісією у повітря робочої зони частинок нанодіапазону (1 - 100 нм), що відрізняється вмістом нанорозмірних металів у різний період часу. Дослідні електроди під час зварювання продемонстрували тенденцію щодо зменшення емісії у повітря робочої зони нанорозмірних металів, зокрема, хрому, що кореспондує зі зниженням вмісту цього елемента в їх складі.

У результаті високошвидкісної обробки тканин зуба, зубних імплантів, ортопедичних протезів, ортодонтичних апаратів тощо відбувається утворення диспергаційних аерозолів, які чинять несприятливий вплив на здоров'я працівників стоматологічної служби. Мета дослідження - розробити заходи запобігання утворенню та шкідливому впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних аерозолів. Проведено дослідження концентрації металів (Ag, Al, As, Ca, Cd, Cr, Fe, Mg, Mn, Ni, Pl, Si, Ti, Zn) в аерозолях повітря робочої зони лікарів-стоматологів і зубних техніків. Досліджено концентрації металів у контрольних та використаних впродовж однієї зміни засобах індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) - у масках медичних "Trident N203" і протиаерозольних фільтруючих респіраторах з клапаном видиху "Респфарм М-300 П-1К FFP-1D", оцінено коефіцієнти токсичної небезпеки середовища та коефіцієнти захисту ЗІЗОД. Вивчено часову динаміку нано- (d = 1 - 100 нм) та дрібнодисперсних (101 - 200 нм) диспергаційних аерозолів у повітрі робочої зони через 2 год після початку роботи й одразу після закінчення проведення досліджуваних санітарних заходів (наскрізне провітрювання, вологе прибирання виробничих приміщень). Встановлено, що працівники стоматологічної служби на робочих місцях зазнають небезпеки шкідливого впливу аерозолів металів - As, Cr, Zn, Сa, а також наноаерозолів - Ni, As, Cr, Si, Сa, Al, Mg, Ti, Fe. Використання маски медичної "Trident N3" не надає змогу забезпечити безпечні концентрації у підмасковому просторі аерозолів металів - Ni, As, Cr, Mn, Zn, Ca, Al. Використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів з клапаном видиху "Респфарм М-300 П-1К FFP-1D" надає змогу забезпечити безпечні концентрації у підмасковому просторі для всіх аерозолів металів. У повітрі робочої зони виробничих приміщень стоматологічної служби переважають диспергаційні аерозолі з нанорозмірними частинками (1 - 100 нм) (85,5 %), з максимальною концентрацією частинок діаметром 10 - 25 нм, концентрація яких у повітрі значно збільшується через 90 - 120 хв після початку робіт, які ведуть до утворення аерозолів. Використання санітарних заходів (наскрізного провітрювання, вологоприбирання виробничих приміщень) надає змогу значно знизити вихідну концентрацію диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів у повітрі робочої зони (від 1,8 до 3,8 разу). Висновки: для зниження небезпеки впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів рекомендовано використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів не нижче ніж I і II ступенів захисту (Р3 і Р2 за європейською класифікацією), у поєднанні з іншими заходами санітарно-гігієнічного контролю на робочих місцях (періодичним наскрізним провітрюванням та вологим прибиранням виробничих приміщень, використанням примусової витяжної системи вентиляції), а також широкого впровадження технологій зниження пилоутворення (волога система обробки тканин зуба, пломбувальних матеріалів, ортопедичних та ортодонтичних конструкцій тощо).

В Україні проблема небезпеки свинцю привертає увагу у зв'язку з активним розвитком в останні десятиліття раніше відсутніх галузей промислового виробництва, серед яких провідного значення набули виробництва свинцево-кислотних акумуляторів і батарей та виплавка вторинного свинцю. Промислові аерозолі, що утворюються та виділяються в повітря під час виробництва та використання свинцю, характеризуються наявністю наночастинок. Це створює умови для ризиків здоров'ю працюючих і населення. Мета дослідження - вивчення особливостей емісії наночастинок (НЧ) у повітря під час відтворення в експерименті моделі технологічного процесу рекуперації свинцю. Емісію в повітря зважених частинок вивчали за допомогою дифузійного аерозольного спектрометра "ДАС 2702" (АероНаноТех). Розмір, форму, структуру НЧ визначали за методом динамічного розсіювання світла ("DinaSizer", Німеччина), а також за методом растрової електронної мікроскопії (РЕМ; мікроскоп "Tescan MIRA3"). Хімічний склад речовин досліджували за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивнозв'язаною плазмою за допомогою АЕС "Орtima 2100 DV" ("Perkin-Elmer", США). Результати досліджень довели, що майже всі основні етапи технологічного процесу рекуперації свиніцю, що пов'язані з розігрівом, розплавленням, виплавкою та розливом свинцю характеризуються високим рівнем емісії у повітря наночастинок свинцю, що необхідно враховувати під час проведення гігієнічної оцінки умов праці та професійного ризику, а також під час розробцки та впровадження профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників свинцевих виробництв. Висновки: встановлено, що технологічний процес рекуперації свинцю характеризується виділенням у повітря зважених частинок, концентрація яких на різних етапах перевищує фонові значення в 2,6 - 6,4 разу. Доведено, що 88,2 - 95,1 % усіх зважених у повітрі частинок мають розміри, що визначаються нанометровим діапазоном (1 - 100 нм) з максимумом їх розподілення у фракціях 5 - 10 нм, 10 - 15 нм і 15 - 20 нм. Показано, що збільшення емісії НЧ у повітрі супроводжується збільшенням концентрації свинцю, який визначає основні фізико-хімічні характеристики цих НЧ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-434

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж100823 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сьогодні існує ряд перешкод для ефективної оцінки наночастинок і наноматеріалів на предмет безпеки та впливу на навколишнє середовище. Також залишається відкритим питання нормування продуктів нанотехнологій. Мета дослідження - проаналізувати сучасні стратегії тестування та нормування наноматеріалів і визначити основні питання, відповіді на які сприятимуть поліпшенню оцінки ризиків і зменшенню потенційної небезпеки для людини та довкілля. Проведено аналіз нормативно-правового регулювання у сфері нанотехнологій і наукових публікацій, присвячених тестуванню та нормуванню наночастинок і наноматеріалів з використанням електронних ресурсів і баз даних WHO, ILO, PubMed за допомогою бібліосемантичного методу. Зазначено, що безпека наноматеріалів може бути забезпечена шляхом проведення випробувань на тваринах лише в крайньому випадку. Відсутність адекватних фізико-хімічних характеристик наночастинок обмежує надійність результатів токсикологічних досліджень. Оцінка небезпеки кожного окремого варіанта наноматеріалу є нездійсненою та небажаною з економічних причин. Науково обгрунтовані підходи до групування наноматеріалів надають змогу прогнозувати токсичність речовини шляхом порівняння її з іншими подібними речовинами. Висновки: надійна та достатня характеристика матеріалу є обов'язковою вимогою до початку досліджень токсичності. У токсикологічних дослідженнях слід уникати використання наночастинок лабораторного або екзотичного типу та/або у високих дозах. Необхідним є розробка стандартизованих методологічних підходів in vitro. Наночастинки, які є побічним процесом не нанотехнологічних виробничих процесів, на сучасному етапі не підлягають гігієнічній регламентації. Для встановлення тимчасових розрахункових регламентів для наноматеріалів можуть бути використані коефіцієнти безпеки та використано підхід щодо групування наноматеріалів.