Ключ. слова: лаферон, хронический вирусный гепатит С, противовирусная терапия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-52

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж25309 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено особливості епідеміології, наведено порівняльну характеристику клінічних проявів генералізованих форм псевдотуберкульозу та єрсиніозу за умов промислового регіону південно-східної України у разі спалахового та спорадичного розповсюдження захворювань у дорослих. На підставі результатів вивчення групового захворювання доведено можливість виникнення водного спалаху єрсиніозу. Вперше вивчено зміни у системі прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу і вмісту вільних сульфгідрильних груп у разі генералізованих форм єрсиніозу та псевдотуберкульозу, встановлено їх прогностичне значення. На підставі комплексного обстеження хворих вивчено стан імунної системи у разі генералізованих форм єрсиніозу та псевдотуберкульозу. Зокрема, виявлено зміни комплексу показників, що визначають роль мікробіцидної системи нейтрофілів у патогенезі, встановлено залежність бактерицидних властивостей нейтрофільних гранулоцитів крові від внутрішньолейкоцитарного метаболізму, досліджено їх вплив на частоту рецидивів і загострень у разі псевдотуберкульозу та єрсиніозу. Обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії хворих на генералізовані форми єрсиніозу та псевдотуберкульозу тимогену, атоксилу, тіотриазоліну, розроблено раціональний комплекс антибіотиків.

У 72 хворих на хронічний вірусний гепатит С віком від 18 до 62 років оцінено клінічну ефективність рибавіну у комбінованій терапії з інтерфероном-альфа. Показано безпечність, задовільну переносимість і ефективність рибавіну. Стійку вірусологічну та біохімічну відповідь під час застосування інтерферонів-альфа і рибавіну одержано у 47,5 - 53,1 %. Частота рецидивів становила 32,5 % у хворих з генотипом 1 і у 21,9 % з генотипами 2 і 3. Побічні ефекти від застосування рибавіну є зворотними і нівелюються після закінчення терапії.

Наведено результати оцінки ефективності і безпечності комбінованої терапії хронічного вірусного гепатиту С препаратом "Альфарекін" (по 3 МО тричі на тиждень) у комбінації з препаратом "Лівел" (1000 або 1200 мг залежно від маси тіла внутрішньо щодня) впродовж 24 тиж у хворих, інфікованих 2-м або 3-м генотипом вірусу. Ефективність терапії оцінювали за досягненням стійкої вірусологічної відповіді. Стійкої вірусологічної відповіді (відсутність РНК вірусу гепатиту С через 24 тиж після завершення лікування) досягнуто у 18 з 24 пацієнтів (75,0 %). Розвиток швидкої вірусологічної відповіді є добрим предиктором стійкої вірусологічної відповіді на лікування. Побічні ефекти терапії хронічного вірусного гепатиту С препаратами вітчизняного виробництва "Альфарекін" і "Лівел" трапляються часто, проте у більшості хворих не потребують модифікації дози і не є причиною припинення терапії.

У Донецькій області відзначено несприятливу епідеміологічну ситуацію щодо парентеральних вірусних гепатитів. Проведено епідеміологічний аналіз захворюваності на парентеральну вірусну інфекцію в регіоні в 2013 р. Показники захворюваності на гострі та хронічні парентеральні гепатити в Донецькій області становили відповідно 10,2 та 17,3 на 100 тис. населення. Визначено несприятливий прогноз та шляхи підвищення ефективності протиепідемічних заходів щодо вірусних гепатитів В і С.

Наведено клінічний випадок нейросифілісу, який був діагностований у інфекційному стаціонарі. Клінічна симптоматика пізнього нейросифілісу має неспецифічний характер, проте особливістю перебігу є відсутність гарячки та інтоксикації, білково-клітинна дисоціація в лікворі. Критерієм ефективності терапії є нормалізація показників спинномозкової рідини при негативних специфічних серологічних реакціях (мiкропреципiтацiї, iмунофлюоресценцiї). У лікуванні нейросифілісу використовують високодозову безперервну антибіотикотерапію під контролем аналізу спинномозкової рідини.

Существует взаимосвязь между инфекцией и выраженностью эндотоксинемии у больных циррозом печени (ЦП). Бактериальный или вирусный агент, проникая в организм больного ЦП, запускает каскад иммуноферментных реакций, в результате которых высвобождаются цитокины, которые, в свою очередь, приводят к активации перекисного окисления липидов (ПОЛ), вызывая эндотоксинемию и оксидативный стресс. Для выявления закономерностей между наличием инфекции и степенью эндотоксинемии у пациентов с циррозом печени больные методом кластерного анализа были разделены на 2 группы. Исследовались уровни аммиака, лактатдегидрогеназы, среднемолекулярных пептидов, холинэстеразы, лактата, малонового диальдегида, каталазы, восстановленного глутатиона, глутатионпероксидазы. Показатели ПОЛ, окислительного стресса, эндотоксинемии повышены в группе больных с высоким риском развития инфекции (2-я группа), что доказывает существенную взаимосвязь между инфекцией и ПОЛ, окислительным стрессом и эндотоксинемией у больных ЦП. Необходимо дальнейшее исследование с целью выявления более четких закономерностей. Своевременное обследование больных и выявление признаков эндотоксинемии позволяет предупредить развитие инфекционных осложнений ЦП и увеличить показатели выживаемости. Однако выявленные закономерности требуют дальнейшего исследования.

Представлена роль энтеропатогенных бактериальных факторов, в частности иерсиниозной инфекции, в развитии болезни Рейтера, частота встречаемости в клинической практике инфекциониста и особенности клинического течения данного заболевания.

Цель исследования - изучить клиническое течение гриппа A(H1N1), гриппозной пневмонии, патоморфологические изменения в легких у лиц пожилого возраста в периоде 2015 - 2016 гг. В эпидемический период 2015 - 2016 гг. в ЦГКБ № 1 г. Донецк под наблюдением находилось 36 больных гриппом A(H1N1) в возрасте 60 - 84 лет (мужчин - 24, женщин - 12). У 24-х заболевших (66,7 %) диагностирован грипп с пневмонией. У 33,3 % диагноз гриппа A(H1N1) подтвержден с помощью серологического метода (реакцией торможения гемагглютинации), у 63,9 % - исследованием полимеразной цепной реакции, в том числе у 87,5 % умерших пациентов. У всех пациентов на протяжении 5-ти лет до заболевания отсутствовали указания на вакцинацию против гриппа. На 5 - 9-й день болезни госпитализированы 66,7 % больных, одна пациентка (2,8 %) поступила в отделение через две недели от начала заболевания. У 41,7 % больных неосложненным гриппом наблюдался выраженный синдром интоксикации с первых суток заболевания. Длительность лихорадки составила 8,7 +- 2,6 дня. Все пожилые пациенты с неосложненным гриппом выздоровели. У 24-х больных (66,7 %) установлен диагноз "грипп с пневмонией". У 36,1 % пациентов пневмония имела тотальный или субтотальный характер, осложненный дыхательной недостаточностью II - III степени. Противовирусное лечение осельтамивиром (Tamiflu) пациенты с гриппом и гриппозной пневмонией не получали из-за отсутствия препарата в аптечной сети в условиях локального вооруженного конфликта. Антибактериальная терапия включала внутривенное введение меропенема, защищенные цефалоспорины III поколения, респираторные фторхинолоны, макролиды в обычных дозах. Оксигенотерапия была обязательным условием комплексной терапии больных гриппозной пневмонией через лицевую маску, герметическую маску с резервуарным мешком, через герметическую маску с опорой выдоха (положительное давление конца выдоха), неинвазивную искусственную вентиляцию легких. Патогенетическая терапия включала рестриктивный тип инфузионной терапии, была направлена на купирование отека легких и респираторного дистресс-синдрома, коррекцию анемии, артериального давления и уровня глюкозы, назначение бронхомуколитиков. Из обследованных 36-ти больных пожилого возраста с гриппозной пневмонией умерли 16 (летальность - 44,4 %). Выводы: летальность от гриппозной пневмонии у лиц пожилого возраста в регионе локального вооруженного конфликта характеризовалась высоким показателем вследствие отсутствия вакцинации против гриппа и противовирусной терапии, позднего обращения за медицинской помощью, а также наличия тяжелых хронических фоновых заболеваний.

Представлен случай синдрома Гийена - Барре у 20-летней иммунокомпетентной пациентки, закончившийся выздоровлением. Заболевание характеризовалось тяжелым течением: тетрапарезом, бульбарным и офтальмоплегическим синдромами, парезом дыхательной мускулатуры. Этиология заболевания расшифрована выявлением в ликворе методом реакции непрямой иммунофлюоресценции IgM к Borrelia garinii и Listeria monocytogenes 1/2а, 4b. В крови методом иммуноблотинга обнаружены специфические антитела класса IgM к Borrelia garinii (Flagellin, OspC). Терапия включала плазмаферез, иммуновенин, цефепим, ретарпен, искусственную вентиляцию легких. Особенностью лечения пациентки было отсутствие в терапии глюкокортикостероидных гормонов.

Викладено загальнотеоретичні проблеми криміналістики. Висвітлено історію та тенденції розвитку криміналістики, підкреслено її зв'язки з іншими науками. Розглянуто систему методів криміналістики, визначено їх роль. Висвітлено питання криміналістичної техніки й окремих її галузей (судової фотографії та відеозапису, трасології, криміналістичного дослідження зброї, техніко-криміналістичного дослідження документів, криміналістичного дослідження письма, криміналістичного дослідження матеріалів і речовин, ідентифікації людини за ознаками зовнішності, кримінальної реєстрації). Надано важливу інформацію про науково-технічні засоби та техніко-криміналістичні прийоми. Розкрито зміст криміналістичної тактики, визначено сутність її структурних елементів. Подано відомості про організацію та планування розслідування, тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій: слідчого огляду, допиту, обшуку, пред'явлення для впізнання, слідчого експерименту, призначення судових експертиз (залучення експертів). Визначено поняття, зміст та ознаки різних слідчих (розшукових) дій, у тому числі негласних, особливості їх підготовки та тактики проведення. Запропоновано найбільш ефективні тактичні прийоми, тактичні комбінації (системи прийомів) і тактичні операції.

Представлен случай синдрома Гийена - Барре у 20-летней иммунокомпетентной пациентки, закончившийся выздоровлением. Заболевание характеризовалось тяжелым течением: тетрапарезом, бульбарным и офтальмоплегическим синдромами, парезом дыхательной мускулатуры. Этиология заболевания расшифрована выявлением в ликворе методом реакции непрямой иммунофлюоресценции IgM к Borrelia garinii и Listeria monocytogenes 1/2а, 4b. В крови методом иммуноблотинга обнаружены специфические антитела класса IgM к Borrelia garinii (Flagellin, OspC). Терапия включала плазмаферез, иммуновенин, цефепим, ретарпен, искусственную вентиляцию легких. Особенностью лечения пациентки было отсутствие в терапии глюкокортикостероидных гормонов.

Дисертація присвячена дослідженню та систематизації тактичних помилок у слідчій діяльності. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння сутності тактичної помилки та виокремлено комплекс суттєвих ознак "тактичної помилки у слідчій діяльності" як наукової категорії, надано авторське визначення поняття "тактична помилка у слідчій діяльності", яку розглянуто як негативний результат діяльності слідчого (спотворення істини, оману, втрата об’єктивних відомостей про подію злочину, доказів), можливість настання якого заздалегідь ним не усвідомлюється, розроблено класифікацію тактичних помилок. Здійснено порівняльний аналіз і визначено співвідношення понять тактичної, правозастосовної, юридичної, процесуальної, слідчої та криміналістичної помилок. Запропоновано розуміти під причинами тактичної помилки у слідчій діяльності неправильні дії, вчинки, міркування, а також бездіяльність слідчого. На підставі емпіричного узагальнення систематизовано типові причини тактичних помилок під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Досліджено механізм виявлення тактичних помилок і сформульовано рекомендації щодо їх діагностики, усунення та запобігання, сформульовано пропозиції з удосконалення інноваційних продуктів криміналістики положеннями відносно типових видів тактичних помилок у слідчій діяльності та їх причин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)125.3

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ДС41227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)125.3

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ДС41227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)125.3

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ДС41227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)125.3

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ДС41227 Пошук видання у каталогах НБУВ