Розглянуто питання селекції, фізіології та біохімії, насінництва та технологій вирощування зернових колосових культур. Наведено характеристику нового селекційного матеріалу, описано його господарсько-цінні ознаки. Подано функціонально-біохімічну схему формування врожаю рослинами озимої пшениці. Проаналізовано вплив норм висіву на врожайність та коефіцієнт розмноження елітного насіння озимої пшениці. Визначено оптимальні параметри технологій вирощування зернових культур.

Рассмотрены вопросы селекции, физиологии и биохимии, семеноводства и технологий выращивания зерновых колосовых культур. Приведена характеристика нового селекционного материала, описаны его хозяйственно-ценные свойства. Представлена функционально-биохимическая схема формирования урожая растениями озимой пшеницы. Проанализировано влияние норм высевания на урожайность и коэффициент размножения элитных семян озимой пшеницы. Определены оптимальные параметры технологий выращивания зерновых культур.

Розглянуто питання селекції пшениці та тритикале, фізіології і біохімії, технології вирощування пшениці. Описано енергозберігаючі технології селекційного процесу озимої пшениці за умов фітотронно-тепличного комплексу. Наведено порівняльну характеристику стійкості озимих тритикале та пшениці проти основних грибних хвороб. Проаналізовано реакцію ранньостиглих сортів озимої пшениці на гідротермічні стреси у період весняно-літньої вегетації.

Рассмотрены вопросы селекции пшеницы и тритикале, физиологии и биохимии, технологии выращивания пшеницы. Описаны энергосберегающие технологии селекционного процесса озимой пшеницы в условиях фитотронно-тепличного комплекса. Приведена сравнительная характеристика устойчивости озимых тритикале и пшеницы против основных грибных болезней. Проанализирована реакция раннеспелых сортов озимой пшеницы на гидротермические стрессы в период весенне-летней вегетации.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти проблеми контролю та керування в мережах теплопостачання. Описано нові математичні моделі системи опалення багатоквартирних житлових будинків, сенсора теплового потоку, вимірювального каналу системи контролю житлових будинків, а також моделі та методи для оцінювання стану та керування потокорозподілом в мережах теплопостачання.

Освещены теоретические и практические аспекты проблемы контроля и управления в сетях теплоснабжения. Представлены новые математические модели системы отопления многоквартирных жилых домов, сенсора теплового потока, измерительного канала системы контроля жилых домов, а также модели и методы для оценки состояния и управления потокораспределением в сетях теплоснабжения.

Показано необхідність переходу сільськогосподарського виробництва України на інноваційну модель розвитку та подано характеристики інновацій - нових сортів зернових колосових культур. Наведено результати вивчення видового складу збудників фузаріозу колоса озимої пшениці в західних і центральних областях країни. Розглянуто питання селекційної цінності сортозразків озимої м'якої пшениці, створених у Добружанському землеробському інституті (м. Генерал Тошево, Болгарія). Обгрунтовано необхідність пошуку напрямів підвищення родючості та продуктивності чорноземів типових.

Показана необходимость перехода сельскохозяйственного производства Украины на инновационную модель развития и представлены характеристики инноваций - новых сортов зерновых колосовых культур. Приведены результаты изучения видового состава возбудителей фузариоза колоса озимой пшеницы в западных и центральных областях страны. Рассмотрены вопросы селекционной ценности сортообразцов озимой мягкой пшеницы, созданных в Добружанском земледельческом институте (г. Генерал Тошево, Болгария). Обоснована необходимость поиска направлений повышения плодородия и продуктивности черноземов типичных.

Досліджено вплив обробки мутагенами гібридного насіння на генетичну мінливість у гібридних популяціях другого покоління озимої пшениці. Показано, що обробка мутагенами в помірних дозах призводить до відхилення розщеплення за маркерними ознаками у порівнянні з контролем у бік збільшення чи зменшення рецесивів. Виявлено, що у комбінаціях схрещувань, де однією з батьківських форм була червоноколоса форма озимої пшениці, обробка гамма-променями в дозі 100 Гр призводить до значно більшого відхилення у порівнянні з контролем.

Проаналізовано сучасні погляди на енерго-інформаційний обмін у природі. Досліджено вплив малих доз радіації на життєздатність зерна пшениці й активність хлібопекарських дріжджів.

Проанализированы функциональные результаты лечения 45 больных раком дистального отдела прямой кишки, которым выполнены сфинктеросохраняющие операции (ССО) с термино-терминальным степлерным анастомозом: основная группа включала 30 больных с биофидбек-тренингом (БФБ) через 6 - 10 нед после операции, контрольная - 15 больных, которым в послеоперационном периоде лечения не проводили. Функциональные преимущества БФБ подтверждены результатами специальных исследований, тренинг позволяет уменьшить внутрипросветное давление, что проявляется уменьшением императивных позывов, частоты стула и степени инконтиненции, нормализацией пассажа. Улучшить функциональные результаты ССО в ранние сроки после операции возможно применением БФБ - неинвазивной методики, которая имеет стойкий эффект и хорошо переносится больными. Аппаратная пневмостимуляция неоректума позволяет достичь результатов на 20 % лучше, чем БФБ постоянным давлением, но для последнего не нужно дополнительного оборудования.

Індекс рубрикатора НБУВ: З852.27

Рубрики:

Світлові діоди

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - покращання функціональних результатів сфінктерозберігальних (СЗ) резекцій прямої кишки шляхом застосування резервуарних анастомозів. Проаналізовано функціональні результати лікування 60-ти хворих на рак дистального відділу прямої кишки, яким виконано СЗ операції: 30 - накладено "прямі" (терміно-термінальні) степлерні анастомози, 15 - ручні "J-pouch" латеро-термінальні анастомози (ЛТА) з дистальним міжкишковим сполученням (ДМКС) завдовжки 5 - 7 см, 15-ти - латеро-термінальні степлерні анастомози без ДМКС з довжиною антиперистальтичного відрізку 5 - 6 см. Проведено дослідження за допомогою методу комп'ютерної пневмокінезометрії з аналізом таких показників: ємність і тиск неоректума, його пластичний тонус, піддатливість стінки кишки. Проведено анкетування якості життя хворих і ступеня інконтиненції. Функціональні переваги резервуарних конструкцій підтверджено результатами спеціальних досліджень. Наявність резервуара дозволяє зменшити інтралюмінарний тиск, що проявляється зменшенням імперативних позивів, частоти випорожнення та інконтиненції, нормалізацією транзиту товстою кишкою. У випадку низьких (НР) і наднизьких резекцій (НадНР) прямої кишки (ПК) пріоритетним є формування резервуарних колоректальних або колоанальних анастомозів. Застосування ЛТА без ДМКС у разі НР дозволяє достатньою мірою реабілітувати всіх хворих вже через 3 - 4 місяці після операції. У разі НадНР ПК анастомозом вибору є ЛТА з ДМКС завдовжки 5 - 7 см. Пацієнти з терміно-термінальними анастомозами потребують додаткового лікування.

Поліпшено функціональні результати сфінктерозберігальних резекцій прямої кишки (ПК) шляхом застосування резервуарних анастомозів. Проаналізовано функціональні результати лікування 60-ти хворих на рак дистального відділу ПК, яким виконано сфінктерозберігальні операції. Проведено дослідження за допомогою методу комп'ютерної пневмокінезометрії з аналізом показників: ємкості та тиску неоректума, його пластичного тонусу, податливості стінки кишки. Усім хворим проведено анкетування якості життя, ступеня інконтиненції. Функціональні переваги резервуарних конструкцій підтверджено результатами спеціальних досліджень. Наявність резервуара дозволяє знизити внутрішньокишковий тиск, що проявляється зменшенням імперативних позивів, частоти випорожнення та інконтиненції, нормалізацією транзиту по товстій кишці. Для профілактики синдрому низької передньої резекції після низьких та наднизьких резекцій ПК пріоритетним є формування резервуарних колоректальних і колоанальних анастомозів.

Мета роботи - поліпшення результатів лікування епітеліального куприкового ходу (ЕКХ) шляхом застосування методу ромбоподібної пластики. Проаналізовано результати лікування 48 хворих з ЕКХ у колопроктологічному центрі України за період з травня 2006 р. по грудень 2008 р. Пацієнтам виконано радикальні операції: 25 хворим - з "глухим" первинним швом рани після висічення (контрольна група), 23 - з пластикою ранового дефекту ромбоподібним клаптем (дослідна група). В дослідній групі використано переміщений ромбоподібний асиметричний шкірно-підшкірний клапоть з фіксацією на кількох рівнях. У всіх групах оперативне втручання проводили з дренуванням та антибактеріальним режимом. Хворих анкетували щодо терміну соціальної реабілітації. В дослідній групі середня тривалість перебування в стаціонарі становила 4,1 доби. Середня тривалість непрацездатності - 14,7 днів. Септичні ускладнення спостерігали у 2 (8,6 %) пацієнтів. Больовий синдром коригували ненаркотичними анальгетиками. Протягом періоду спостереження рецидивів не зафіксовано. У пацієнтів контрольної групи кількість ліжко-днів становила 5,6 доби. Середня тривалість непрацездатності - 28,5 днів. Гнійно-септичні ускладнення спостерігали у 8 пацієнтів, 44 % хворих потребували призначення наркотичних анальгетиків, рецидив захворювання відмічено у 3 пацієнтів. Висновки: головними перевагами методу ромбоподібної пластики над традиційними методами хірургічного лікування ЕКХ є: короткий термін перебування в стаціонарі, швидке повернення пацієнта до активного способу життя, низька частота рецидивів та післяопераційних ускла

днень, мінімальний больовий дискомфорт та косметична сприйнятність.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи поліпшення функціональних результатів сфинктерозберігальної резекції з приводу раку дистального відділу прямої кишки. Визначено клінічні, манометричні та рентгенологічні особливості функціонування неоректуму у 135-ти хворих у різні строки після низької резекції прямої кишки. На підставі одержаних даних та вивчення якості життя хворих показано переваги формування резервуарних колоректальних і колоанальних анастомозів після виконання низької резекції у хворих на рак дистального відділу прямої кишки. Запропоновано новий тип резервуарного стаплерного анастомозу - латеро-термінальний анастомоз, доведено доцільність його використання. Обгрунтовано необхідність проведення додаткового лікування синдрому передньої низької резекції у хворих, яким накладено терміно-термінальні колоректальні анастомози, з використанням біофідбек-тренінгу, доведено його ефективність.

Мета роботи - визначення діагностичних можливостей ультрасонографії в передопераційному обстеженні хворих з епітеліальним куприковим ходом та їх значущості для вибору оптимальної хірургічної тактики. Проаналізовано результати діагностики та лікування 84 хворих з епітеліальним куприковим ходом: 76 (90,5 %) чоловіків та 8 (9,5 %) жінок, серед них 40 з гострими та 44 з хронічними формами захворювання. Всім хворим проведено ультразвукове дослідження міжсідничної складки, за необхідності - передопераційну підготовку. Застосовано диференційний підхід до вибору етапності та методики оперативного лікування. Висновки: ультрасонографія дає змогу виявити та локалізувати порожнинні утворення у 95 % пацієнтів з гострими та у 66 % з хронічними формами епітеліального куприкового ходу. На підставі даних ультрасонографії застосовано диференційний підхід до вибору методу хірургічного лікування хворих з епітеліальним куприковим ходом, з визначенням етапності лікування та необхідності проведення передопераційної підготовки.

Описано новостворені сорти озимої м'якої пшениці Деметра, Економка, Вдячна, Колос Миронівщини, які характеризуються груповою стійкістю проти хвороб (бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу) з поєднанням господарсько-цінних ознак.

Обгрунтовано, що внесення гною, використання сидеральних культур і введення культурозміни сприяє покращанню біотичної та абіотичної компонент грунту теплиць та подовженню терміну його використання.

Зазначено, що формування фондів у бібліотеках здійснюється на основі співпраці з навчальним закладом. Завдяки злагодженій корпоративній роботі забезпечено високий фаховий рівень першого випуску Вінницького соціально-економічного інституту.

Отмечено, что формирование фондов в библиотеках осуществляется на основе сотрудничества с учебным заведением. Благодаря налаженной корпоративной работе обеспечен высокий профессиональный уровень первого выпуска Винницкого социально-экономического института.

Розглянуто значення, агроекологічні особливості зернових і зернобобових культур у формуванні стійких агроекосистем. Висвітлено аспекти методології досліджень тритикале озимого, пшениці м'якої озимої, сої та гороху овочевого на екосистемному рівні. Наведено результати дослідження модифікаційної здатності генотипів сільськогосподарських культур на фоні агротехнічних заходів на ауте- та демекологічному рівнях, обгрунтовано на синекологічному рівні процес прояву біоценотичних зв'язків у геоценоконсорціях зернобобових і зернових колосових культур та їх значення в стратегії формування високопродуктивних фітоценозів у агроценозах Лісостепу та Полісся України. Висвітлено унікальні особливості тритикале озимого та пшениці м'якої озимої в зоні радіонуклідного забруднення, показано агроекологічну роль цих культур в органічному землеробстві.

Наведено результати дослідження поширення вірусу жовтої карликовості ячменю на озимій пшениці в зоні Лісостепу України протягом 2002 - 2007 рр. та його шкодочинності. Показано, що комплексний підхід до боротьби з жовтою карликовістю має включати селекцію на толерантність, агротехнічні заходи, застосування ефективних інсектицидів.

Приведены результаты иследования распространения вируса желтой карликовости ячменя на озимой пшенице в зоне Лесостепи Украины на протяжении 2002 - 2007 гг. и его вредоносности. Показано, что комплексный подход к борьбе с желтой карликовостью должен включать селекцию на толерантность, агротехнические мероприятия, использование эффективных инсектицидов.

Проаналізовано проблеми зимостійкості озимих зернових культур (пшениця, жито, тритикале) та способи оцінки морозо- та зимостійкості озимих зернових культур. На основі одержаних результатів запропоновано вдосконалений спосіб екологічної оцінки та добору рослин за морозо-, зимостійкістю озимих зернових культур з урахуванням температурно-світлових чинників у період осінньої вегетації, даних моніторингу та особливостей перезимівлі за спеціально створених екстремальних природних умов. Дослідження проводили за умов Лісостепу України (Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла) та Полісся (Житомирський національний агроекологічний університет).