Всебічно розглянуто систему "мати - плід - новонароджена дитина". Велику увагу приділено питанням допологового консультування, коли можна прогнозувати генетичну, ендокринну, соматичну патологію плода. Розглянуто проблему цілеспрямованого впливу на розвиток нових поколінь. Наведено організаційні, профілактичні, лікувально-реабілітаційні програми, які забезпечують зниження перинатальних втрат.

Приведены результаты обследования 50-ти женщин с синдромом поликистозных яичников. Для определения источника гиперандрогении у этих женщин была использована дифференциально-диагностическая проба с АКТГ 36-часового действия (препарат "Синактен-депо"), а также оценены результаты проведения теста толерантности к глюкозе и определен уровень инсулина в сыворотке крови. Доказано, что использование в дифференциальной диагностике АКТГ 36-часового действия является более рациональным, так как проведение пробы не зависит от дня менструального цикла. Установлено, что наличие гиперинсулинемии не зависит от массы тела, в то время как интолерантность к глюкозе встречается чаще у женщин с повышенной массой тела.

Розглянуто епідеміологію та патогенез нозокоміальних інфекцій, встановлено їх клініко-епідеміологічні особливості. Наведено приклади молекулярного типування деяких збудників внутрішньолікарняних інфекцій. Запропоновано методику проведення клініко-мікробіологічного та епідеміологічного моніторингу у родопомічних закладах. Охарактеризовано групи та фактори ризику виникнення внутрішньолікарняної інфекції, встановлено критерії оцінювання епідемічної небезпеки. Наведено перелік антисептичних засобів, рекомендованих для застосування в акушерстві та гінекології. Встановлено порядок розслідування та ліквідації спалаху внутрішньолікарняних інфекцій серед роділей, породілей та новонароджених в акушерських стаціонарах. Розглянуто сучасні методи лікування, діагностики та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

Рассмотрены эпидемиология и патогенез нозокомиальных инфекций, установлены их клинико-эпидемиологические особенности. Приведены примеры молекулярного типирования некоторых возбудителей внутрибольничных инфекций. Предложена методика проведения клинико-микробиологического и эпидемиологического мониторинга в роддомах. Охарактеризованы группы и факторы риска возникновения внутрибольничной инфекции, установлены критерии оценивания эпидемической опасности. Приведен перечень антисептических средств, рекомендованных для применения в акушерстве и гинекологии. Установлен порядок расследования и ликвидации очага внутрибольничных инфекций среди рожениц и новорожденных в акушерских стационарах. Рассмотрены современные методы лечения, диагностики и профилактики внутрибольничных инфекций.

Розглянуто питання акушерства та неонатології, зокрема, пренатальної діагностики природженої та спадкової патології, захворювання серцево-судинної системи у вагітних жінок, кровотечі у послідовному та післяпологовому періодах. Викладено загальний підхід до діагностики та лікування дихальних розладів у новонароджених дітей, описано загальні ознаки захворювань головного мозку у них.

Рассмотрены вопросы акушерства и неонатологии, в частности, пренатальной диагностики врожденной и наследственной патологии, заболевания сердечно-сосудистой системы у беременных женщин, кровотечения в последовательном и послеродовом периодах. Изложен общий подход к диагностике и лечению дыхательных расстройств у новорожденных детей, описаны общие свойства заболеваний главного мозга у них.

Рассмотрены клинические особенности синдрома хронической тазовой боли (СХТБ) при сочетанных доброкачественных заболеваниях гениталий: лейомиоме матки, генитальном эндометриозе, функциональных кистах яичников в сочетании с хроническим воспалительным процессом внутренних гениталий. Неадекватное лечение гинекологических больных, пролонгирующее болевое течение заболевания, приводит к формированию СХТБ, которая характеризуется истощением адаптационных механизмов центральной нервной системы, развитием выраженных психоэмоциональных расстройств, ухудшением качества жизни и резистентностью к лечению. Предложен диагностический алгоритм, медикаментозная коррекция и реабилитация этого распространенного контингента гинекологических больных.

Обследованы 72 женщины активного репродуктивного возраста, страдающие доброкачественными опухолями яичников и бесплодием, 50 пациенток, перенесших экономную резекцию яичников, и 22 пациентки - цистэктомию. Оценку овариального резерва проводили по концентрации фолликулостимулирующего гормона, эстриола в сыворотке крови, данных 2D и 3D ЭХО яичников и допплерометрического исследования их стромальных сосудов. Установлено, что трехмерная объемная реконструкция с использованием эхографической допплерометрии является более ценным методом по сравнению с 2-мерной эхографией. Выявлено, что резекция яичников не является методом выбора в лечении доброкачественных образований, так как существенно снижает овуляторный резерв. При ретенционных образованиях предпочтение должно отдаваться гормональным и другим методам воздействия, при доброкачественных образованиях - методике их энуклеации.

Проведено дослідження ефективності лікування 60 пацієнток з проліферативними захворюваннями статевих органів (лейоміома матки, ендометріоз, гіперплазія ендометрія) з урахуванням експресії рецепторів естрадіолу, прогестерону, фактора проліферації Кі-67. Визначено ефективність запропонованого лікування на підставі клініко-морфологічних показників наведеної вище патології. Це сприяло зменшенню клінічних симптомів захворювання, підвищенню тривалості рецидиву проліферативного процесу, усуненню больового синдрому на 83,3 %, настання вагітності в 27,5 % випадків.

Розглянуто патогенетичні механізми психоендокринних порушень за автоімунного тиреоїдиту та взаємозв'язок цитокінів із психологічними особливостями в контексті тісної інтеграції нервової, ендокринної та імунної систем як складових частин загальної системи адаптації організму.

Розглянуто питання впливу порушень ліпідного обміну на процеси формування атеротромбозу та ендотеліальної дисфункції, їх взаємозв'язок з гіпергомоцистеїнемією та надмірною масою тіла. Надано наукове та практичне обгрунтування застосування кофакторної терапії в профілактиці акушерських ускладнень.

Розглянуто питання впливу різноманітних форм генетичної тромбофілії та їх комбінації на ризики виникнення ускладнень вагітності: від безпліддя, преембріональних втрат, невдач екстракорпорального запліднення до синдрому втрати плода, гіпертензивних порушень під час вагітності та тромбогеморагічного синдрому. Обговорено питання впливу наявності поліморфізму генів тромбофілії на виникнення дефектів інвазії трофобласта. Надано наукове та практичне обгрунтування застосування низькомолекулярних гепаринів у профілактиці акушерських ускладнень.

Розглянуто питання можливості прогнозування виникнення ускладнень гестації у жінок з надмірною масою тіла залежно від ступеня ожиріння, наявності генетичного поліморфізму PPARG-gamma2 (Pro12Ala), який регулює диференціювання адипоцитів і гомеостаз глюкози. Надано наукове та практичне обгрунтування необхідності розширення діагностичного алгоритму у вагітних з ожирінням у зв'язку з загрозою виникнення у них вуглеводних порушень і підвищеного ризику розвитку гестаційного цукрового діабету. Зазначено щодо важливості визначення під час вагітності C-пептиду та розрахунку індексу НОМА.

Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність профілактики коагулопатичних кровотеч (КК) під час вагітності у жінок із захворюваннями печінки шляхом призначення гепатопротекторів. У тих випадках, коли гепатодепресивний синдром прогресував і післяпологовий період ускладнювався КК, проведення замісної терапії концентратом факторів протромбінового комплексу є найбільш доцільним.

Розглянуто сучасну класифікацію аномальних маткових кровотеч, представлено огляд існуючих методів діагностики та лікування даної патології у жінок репродуктивного віку. Запропоновано алгоритми діагностики та лікування цього патологічного стану з урахуванням даних доказової медицини, а також особливостей системи охорони здоров'я в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715

Рубрики:

Жіночі хвороби

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО), на превеликий жаль, залишається актуальною у сучасному акушерстві та перинатології, особливо у разі недоношеної вагітності, та призводить до 20 % усіх випадків перинатальних втрат. Серед можливих причин останнім часом багато уваги приділяють порушенням структури сполучної тканини генетичного походження. Наведено огляд сучасної медичної літератури щодо причин і діагностики ПРПО. Також наведено попередні власні дані про позитивний вплив удосконаленого алгоритму виявлення недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) на акушерські та перинатальні наслідки. Мета дослідження - уточнення причин ПРПО, ролі вираженості дисплазії сполучної тканини для прогнозування факторів ризику передчасних пологів, особливо у разі поєднання їх у вагітних з анемією. Обстежено 60 вагітних із ПРПО. Під час обстеження використовували лабораторні та інструментальні методи дослідження. Якість життя у жінок із НДСТ мала зворотний середній достовірний зв'язок між самопочуттям пацієнток і кількістю фенотипічних проявів ДСТ (r = 0,653; p >> 94 %). Крім того, встановлено високий конституціонально зумовлений рівень особистісної тривожності. Якість життя залежить від кількості та вираженості фенотипічних порушень, тобто чим більше ознак сполучнотканинної дисплазії (гіпермобільність суглобів, сколіоз, нефроптоз, підвищена кровоточивість, міопія, виражене розширення вен нижніх кінцівок тощо), тим нижче цей показник. У міру розвитку вагітності спостерігалося погіршення самопочуття і зниження якості життя у пацієнток з НДСТ. Удосконалений алгоритм продемонстрував позитивний вплив у вагітних із недиференційованою дисплазією сполучної тканини на акушерські та перинатальні результати розродження. Отримані дані надають можливість рекомендувати його впровадження у практичну охорону здоров'я.

Проблема передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО), на превеликий жаль, залишається актуальною у сучасному акушерстві та перинатології, особливо у разі недоношеної вагітності, та призводить до 20 % усіх випадків перинатальних втрат. Серед можливих причин останнім часом багато уваги приділяють порушенням структури сполучної тканини генетичного походження. Наведено огляд сучасної медичної літератури щодо причин і діагностики ПРПО. Також наведено попередні власні дані про позитивний вплив удосконаленого алгоритму виявлення недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) на акушерські та перинатальні наслідки. Мета дослідження - уточнення причин ПРПО, ролі вираженості дисплазії сполучної тканини для прогнозування факторів ризику передчасних пологів, особливо у разі поєднання їх у вагітних з анемією. Обстежено 60 вагітних із ПРПО. Під час обстеження використовували лабораторні та інструментальні методи дослідження. Якість життя у жінок із НДСТ мала зворотний середній достовірний зв'язок між самопочуттям пацієнток і кількістю фенотипічних проявів ДСТ (r = 0,653; p >> 94 %). Крім того, встановлено високий конституціонально зумовлений рівень особистісної тривожності. Якість життя залежить від кількості та вираженості фенотипічних порушень, тобто чим більше ознак сполучнотканинної дисплазії (гіпермобільність суглобів, сколіоз, нефроптоз, підвищена кровоточивість, міопія, виражене розширення вен нижніх кінцівок тощо), тим нижче цей показник. У міру розвитку вагітності спостерігалося погіршення самопочуття і зниження якості життя у пацієнток з НДСТ. Удосконалений алгоритм продемонстрував позитивний вплив у вагітних із недиференційованою дисплазією сполучної тканини на акушерські та перинатальні результати розродження. Отримані дані надають можливість рекомендувати його впровадження у практичну охорону здоров'я.

В останні десятиліття фахівці досить активно дискутують про роль генетичної схильності, середовищних факторів, несприятливих впливів репродуктивних токсикантів, інфекцій, порушень соціальної поведінки, що включають шкідливі звички, на виникнення захворювань людини і на реалізацію її репродуктивних планів. Екологічні катастрофи, пандемія Covid-19, надходження у середовищі мешкання сучасної людини промислових і побутових відходів, лісові пожежі, надмірна радіація після національної трагедії Чорнобиля набули глобального характеру щодо виникнення не тільки вікзалежних захворювань, але і розладів основних функціональних систем жіночого і чоловічого організму. Це призводить до порушення репродуктивної функції, зниження якості і тривалості життя. З огляду на несприятливі середовищні впливи, які порушують процес взаємодії генотипу організму із навколишнім середовищем під час формування фенотипу, ця інформація необхідна лікарям для розроблення периконцептології, що і є метою цієї клінічної лекції.