Встановлено генетичний контроль ознаки "опушеність листової пластинки" у рослин цукрового буряку. На підставі результатів гібридологічного аналізу виявлено серію множинних алелів локуса Н1, який контролює дану ознаку. Показано, що алель Н11 не повністю домінує над алелем Н12, тоді як обидва алелі повністю домінують над алелем Н13.

Із клітин листкових експлантів шляхом прямої регенерації отримані рослини-регенеранти цінних генотипів цукрових буряків. Розроблено комплекс біотехнологічних прийомів, який дозволяє значно підвищити індукцію пагонів із клітин експлантів та прискорити розмноження рослин.

Проведено порівняльний аналіз стійких до сульфатного та хлоридного засолення калюсних ліній кормових буряків, отриманих від експлантів диплоїдних і тетраплоїдних рослин. Виявлено, що хлоридне засолення більш токсично впливає на калюсні культури, ніж сульфатне. Клітинні лінії, отримані від тетраплоїдних екплантів сорту Київська, виявилися більш стійкими до обох типів засолення порівняно з калюсними лініями, отриманими від диплоїдних експлантів сортів Урсус і Панфільська.

Изучены особенности проявления признака детерминантного роста цветоносных побегов в линейных материалах кормовой свеклы. Выделено несколько типов семенников с различным фенотипическим проявлением признака. Установлена рецессивная природа признака и показан характер его наследования.

Процес становлення калусних культур, отриманих від експлантів цукрового буряку різного рівня плоїдності, супроводжується направленим селективним відбором високополіплоїдних клітин. У рослин-регенерантів, індукованих з калусу, виявлено високий рівень хромосомної та морфологічної мінливості.

Відібрано резистентні до бактеріозу буряку калусні лінії кормового буряку та отримано від них рослини-регенеранти. Досліджено цитогенетичні особливості калусних культур в процесі тривалого культивування на селективному середовищі. Цитологічний аналіз регенерантів, отриманих із резистентних калусних ліній, виявив рослини різного рівня плоїдності.

Показана роль метилирования цитозина в структурно-функциональной организации генома растений в процессе их онтогенеза, а также при получении трансгенных растений. Раскрыта природа распределения 5-метилцитозина в ДНК, дано представление о полифункциональном классе цитозин-С5-ДНК-метилтрансфераз растений. Установлена роль метилирования ДНК в общей системе генетической регуляции, изменчивости и нестабильности генома. Описаны молекулярные механизмы, с помощью которых осуществляется взаимосвязь метилирования, экспрессии генов и структуры хроматина.

Стисло викладено та систематизовано результати теоретичних та експериментальних досліджень генетичного контролю ряду ознак буряків, у тому числі таких практично цінних, як самонесумісність, роздільно-зрослоквітковість, цитоплазматична чоловіча стерильність і деякі інші. Наведено дані про групи зчеплення окремих генів, які детермінують морфологічні та біохімічні ознаки.

Досліджено цитологічні особливості та рівень метилування ДНК калюсних культур кормових буряків з різною здатністю до морфогенезу, одержаних від одного листового експланта. Показано, що для неморфогенного калюса в порівнянні з морфогенним характерний більш високий рівень плоїдності клітин і частоти структурних перебудов хромосом уже на перших етапах культивування. Поряд з цим у поліплоїдних клітинах неморфогенного калюса спостережено надспіралізацію хромосом та утворення конденсованого хроматину. Паралельно цьому здійснюється гіперметилування цитозину в сайт-специфічних CpCpGpG-мотивах ДНК, у зв'язку з чим передбачається участь цієї модифікації ДНК у процесах переутворення геному.

Ключ. слова: кормовая свекла (Beta vulgaris L.), культура in vitro, метилирование цитозина
Індекс рубрикатора НБУВ: П222.3-31

Рубрики:

Кормові бульбокоренеплоди

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив різних регуляторів росту на частоту ризогенезу у рослин-регенерантів кормового буряка, стійких до одного та декількох стресових факторів. Підібрано поживні середовища й оптимізовано умови культивування для ініціації та підвищення частоти ризогенезу у рослин буряка, резистентних до засолення, токсину збудника бактеріозу, а також з перехресною і комплексною стійкістю. Доведено, що індукція ризогенезу у пагонів, резистентних до комплексу стресових факторів, є ауксинзалежним процесом, а найкращі регулятори зростання для цього - НОК і емістим C.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*692.927.11*691.41*443.1 + П22.32-3

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методу електрофорезу в крохмальному гелі проведено оцінку самозапильних ліній цукрового буряка з генетично детермінованою ознакою - опушеністю листкових пластинок - по дев'яти генетико-біохімічних системах. Порівняльний аналіз спектрів більшості ізоферментів не виявив відмінностей між формами з опушеним листковим апаратом. Відмінності встановлені тільки за трьома ферментними локусами - ADH1, ME1 та MDH1.

Досліджено природу стерильності рослин-регенерантів цукрових буряків, одержаних з калюсних культур інбредних ліній. Показано, що у більшості випадків чоловіча стерильність, яка виникає у регенерантів, обумовлена епігенетичними факторами та має модифікаційний характер. Поряд з цим відзначено мутаційні зміни - виділено форми з цитоплазматичною та ядерною стерильністю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.25*669.04

Рубрики:

Poales Poaceae (Gramineae) Злакові

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено реакцію на хлоридне та сульфатне засолення калусних ліній кормового буряка, які мають перехресну стійкість до токсину збудника бактеріозу та низьких температур. Відібрано клітинні лінії, стійкі до трьох стресових факторів - токсину збудника бактеріозу, низьких температур, а також одного із типів засолення - сульфатного або хлоридного. З них одержано рослини-регенеранти та проведено їх цитогенетичний аналіз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.42

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П222.32-317.5,025

Рубрики:

Кормовий буряк

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены достижения отечественных и зарубежных ученых по селекции in vitro пшеницы на устойчивость к абиотическим стрессовым факторам окружающей среды. Уделено внимание основным направлениям, методам отбора и оценки, возможностям, перспективам и проблемам одной из важнейших отраслей современной биотехнологии растений.