Проведено уточнение диагностических критериев развития метаболического синдрома у больных с синдромом гиперандрогении неопухолевого генеза. Изложены материалы обследования 74-х больных с различными формами гиперандрогении. Разработан алгоритм лечебной тактики, направленный на лечение проявлений гиперинсулинемии и инсулинорезистентности у женщин с гиперандрогенией. Доказана значимость своевременного выявления инсулинорезистентности у этой категории гинекологических больных для профилактики развития сахарного диабета II типа и ожирения.

Приведены результаты обследования 50-ти женщин с синдромом поликистозных яичников. Для определения источника гиперандрогении у этих женщин была использована дифференциально-диагностическая проба с АКТГ 36-часового действия (препарат "Синактен-депо"), а также оценены результаты проведения теста толерантности к глюкозе и определен уровень инсулина в сыворотке крови. Доказано, что использование в дифференциальной диагностике АКТГ 36-часового действия является более рациональным, так как проведение пробы не зависит от дня менструального цикла. Установлено, что наличие гиперинсулинемии не зависит от массы тела, в то время как интолерантность к глюкозе встречается чаще у женщин с повышенной массой тела.

Изложены новые концептуальные модели формирования эндокринной патологии при различных гинекологических заболеваниях, приведены диагностические и лечебные алгоритмы при конкретной нозологии с учетом Международной классификации болезней на принципах доказательной медицины. Освещены проблемы этики в репродукции человека, приведены топографические и временные характеристики овуляции. Рассмотрены актуальные вопросы невынашивания беременности, определены подходы к диагностике и лечению больных с лейомиомой матки. Охарактеризованы принципы гормональной диагностики бесплодия.

Проведено комплексний порівняльний аналіз клініко-гормональних показників у пацієнток з гіперандрогенією (ГА) не пухлинного генезу, що супроводжується інсулінорезистентністю та/або гіперінсулінемією, та практично здорових жінок. Доведено та патогенетично обгрунтовано значущість диференційно-діагностичної проби з адренокортикотропного гормону 36-годинної дії препаратом "Сінактен-депо" для виявлення наднирковозалозної дисфункції. Розроблено алгоритми діагностичної та лікувальної тактики пацієнток з синдромом ГА не пухлинного генезу. Вперше запропоновано застосовувати для лікування метаболічних порушень у даної категорії хворих препарат "Авандія", що покращує чутливість інсулінових рецепторів до ендогенного інсуліну.

Досліджено питання соціально-філософського осмислення проблеми оподаткування. Зазначено, що усвідомлення її соціальної суті є однією з актуальних проблем соціальної філософії, одним з напрямків пошуку гідного людини цивілізованого способу існування та її самореалізації в суспільстві. Проаналізовано поняття, які характеризують суть оподаткування та логіку його розвитку, а саме: "податкова діяльність", "засоби податкової діяльності", "суб'єкт оподаткування", "об'єкт оподаткування", "мета оподаткування". Розкрито роль оподаткування в соціальному розвитку суспільства. Розглянуто фактори соціокультурної детермінації оподаткування. Визначено детермінанти оптимізації розвитку українського суспільства засобами оподаткування.

Освещены современные проблемы и достижения эндокринной гинекологии. Изложены новые концептуальные модели формирования эндокринной патологии при различных гинекологических заболеваниях. Приведены диагностические и лечебные алгоритмы при конкретной нозологии. Рассмотрены основные показатели периода полового созревания. Проанализированы медико-социальные аспекты бесплодного брака. Раскрыты принципы гормональной диагностики бесплодия. Уделено внимание классификации, диагностике и терапии гиперандрогенных состояний. Дана информация о генетических нарушениях гипоталамо-гипофизарной регуляции репродуктивной системы, гипоталамическом синдроме пубертатного периода, гиперпролактинемии, эндометриоидной болезни.

Розглянуто питання впливу порушень ліпідного обміну на процеси формування атеротромбозу та ендотеліальної дисфункції, їх взаємозв'язок з гіпергомоцистеїнемією та надмірною масою тіла. Надано наукове та практичне обгрунтування застосування кофакторної терапії в профілактиці акушерських ускладнень.

Розглянуто питання впливу різноманітних форм генетичної тромбофілії та їх комбінації на ризики виникнення ускладнень вагітності: від безпліддя, преембріональних втрат, невдач екстракорпорального запліднення до синдрому втрати плода, гіпертензивних порушень під час вагітності та тромбогеморагічного синдрому. Обговорено питання впливу наявності поліморфізму генів тромбофілії на виникнення дефектів інвазії трофобласта. Надано наукове та практичне обгрунтування застосування низькомолекулярних гепаринів у профілактиці акушерських ускладнень.

Розглянуто питання можливості прогнозування виникнення ускладнень гестації у жінок з надмірною масою тіла залежно від ступеня ожиріння, наявності генетичного поліморфізму PPARG-gamma2 (Pro12Ala), який регулює диференціювання адипоцитів і гомеостаз глюкози. Надано наукове та практичне обгрунтування необхідності розширення діагностичного алгоритму у вагітних з ожирінням у зв'язку з загрозою виникнення у них вуглеводних порушень і підвищеного ризику розвитку гестаційного цукрового діабету. Зазначено щодо важливості визначення під час вагітності C-пептиду та розрахунку індексу НОМА.

Под наблюдением находились 233 беременные женщины с избыточным весом в возрасте от 18 до 43 лет, которые наблюдались и родоразрешались на базе акушерских отделений коммунального учреждения "Днепропетровский областной перинатальный центр со стационаром "Днепропетровского областного совета". При выполнении исследования сформированы 2 группы: 120 (51,5 %) беременных женщин с угрозой прерывания беременности на фоне избыточного веса, которые находились на стационарном лечении с малых сроков гестации, были подданы углубленному исследованию и 113 (48,5 %) беременных женщин с ожирением, гестационный процесс у которых оценивался ретроспективно в момент родов. В результате углубленного изучения женщин проспективной группы создан патогенетически обусловленный лечебный алгоритм, который представлял собой комплексное лечение, которое включало использование антиагрегантной и антикоагулянтной терапии, кофакторной витаминотерапии. Это позволило, несмотря на более зрелый возраст женщин проспективной группы, наличие неблагоприятного анамнеза по невынашиванию беременности, высокой частоты угрозы прерывания беременности в первой половине, низкого уровня плацентации, улучшить течение второй половины беременности и снизить число гестационных осложнений и перинатальных потерь.

Розглянуто питання залежності перинатальних наслідків від індивідуалізації підходу до складання лікувального алгоритму з урахуванням результатів дослідження поліморфізму генів-кандидатів, відповідальних за розвиток тромбофілії, метаболізм фолієвої кислоти, функціонування ренін-ангиотензинової системи. Доведено важливість оцінки фенотипу вагітної. Викладено наукове та практичне обгрунтування використання кожного напрямку в терапії жінок із загрозою невиношування вагітності, їх важливості в профілактиці акушерських ускладнень.

Дисертація присвячена питанням діагностики, лікування та профілактики системних порушень у вагітних жінок із надмірною масою тіла та ожирінням. На базі обстеження 175 вагітних жінок із різною масою тіла (120-ть жінок із надмірною вагою та ожирінням і 55-ти вагітних - із нормальною масою тіла) уточнено механізми розвитку акушерських ускладнень залежно від маси тіла з огляду на їх генетичну детермінованість, гормональний статус, обмінні та цитокинові особливості. Визначено основні генотипи-агресори розвитку гестаційних ускладнень та перинатальних втрат. Доведено значущість дослідження на материнську тромбофілію на прегравідарному етапі з метою покращання перинатальних наслідків у жінок з надмірною масою тіла й ожирінням. Запропонований діагностичний алгоритм, що дозволяє удосконалити ранню діагностику формування ендокринно-метаболічних порушень у вагітних жінок з надмірною вагою та ожирінням. Розроблено комплексну програму профілактики та лікування гестаційних ускладнень із урахуванням генетичної детермінованості та фенотипу вагітної жінки. Порівняння перебігу вагітності, пологів, післяпологового та раннього неонатального периоду проводилось у зівставленні аналогічних параметрів у 115-ти вагітних жінок із надмірною масою тіла та ожирінням в ретроспективній групі, які спостерігалися згідно діючим акушерським протоколам. Проведено порівняльний аналіз, що довів ефективність розробленого індивідуального підходу до ведення вагітності та пологів у жінок із урахуванням їх маси тіла. Розроблено та математично обгрунтовано моделі прогнозування виникнення у вагітних жінок із надмірною вагою та ожиріння загрози невиношування вагітності, утворення ретрохоріальних гематом у разі гестації. Впровадження розробленої програми дозволило підвищити ефективність лікування загрози невиношування вагітності на 73,4 %, покращати перинатальні наслідки на 54,3 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218.12-1

Рубрики:

Самовільний аборт. Невиношування

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено наукове та практичне обгрунтування розширення діагностичного алгоритму у жінок із загрозою невиношування вагітності з урахуванням їх фенотипу. Мета дослідження - вивчення основних закономірностей становлення та порушення репродуктивної системи у вагітних із надмірною масою тіла (НдМТ) та ожирінням; оцінювання вірогідних критеріїв формування ендокринно-метаболічних порушень для своєчасної діагностики та профілактики перинатальних ускладнень у вагітних залежно від їх фенотипу. У клінічні групи ввійшли 175 вагітних із різною масою тіла (120 жінок із НдМТ та ожирінням, яких спостерігали з малих термінів гестації на базі відділення медицини плода та патології ранніх термінів вагітності комунального закладу "Дніпропетровський обласний перинатальний центр із стаціонаром "ДОР" м. Дніпро - 1 група спостереження (основна) та 55 вагітних із нормальною масою тіла (НМТ) - II клінічна група - порівняння). Встановлено залежність виявлення порушень менструального циклу у жінок із НдМТ та ожирінням в 1,5 разу частіше, ніж у жінок із НМТ. Проаналізовано перебіг ранніх термінів гестації. Обгрунтовано необхідність оцінювання ліпідного та вуглеводного профілю у цих пацієнток. Уточнено достовірні критерії порушень вуглеводного обміну. Зроблено висновки, що еобхідно переходити від оцінювання наслідків ожиріння з "ІМТ-орієнтованого підходу" до оцінювання на підставі "підходу, орієнтованого на ускладнення". Це надасть змогу індивідуалізувати лікувальну тактику у вагітних залежно від їх фенотипу та знизити частоту гестаційних ускладнень і перинатальних втрат.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Прееклампсія (ПЕ) є однією з найважливіших проблем сучасного акушерства. Існує думка, що природа ПЕ різна в разі її початку до або після 34 тиж. вагітності. Ранній початок ПЕ корелює з високим рівнем неонатальної захворюваності та смертності, материнськими ускладненнями. Будучи мультифакторіальним захворюванням, ПЕ має ряд генів схильності, залучених до складного процесу регулювання різноманітних функцій ендотелію. Наведено огляд сучасної медичної літератури щодо етіології та патогенезу ПЕ. Для детальнішого розуміння патогенезу розглянуто кожний фактор анпогенезу окремо, а також варіації генів, що їх кодують, і вплив саме цих факторів на розвиток ПЕ. Мета роботи - уточнити причини розвитку ПЕ, роль своєчасної діагностики генетичних поліморфізмів і маркерів анпогенезу для побудови алгоритму діагностики та прогнозування розвитку ПЕ. Встановлено, що основним патогенетичним моментом у розвитку ПЕ є відсутність реконструкції зони стику спіральних артерій і трофобласту, що відображає дефект глибокої плацентації. Це спричиняє підвищену продукцію судинозвужувальних медіаторів від початку вагітності та прогресивне їх збільшення з терміном вагітності. Це не надає змоги сформувати адекватний матково-плацентарний кровотік, що призводить до відносної гіпоксії в трофобластичній тканині, викликаючи тим самим оксидативний стрес усієї плаценти. Таке явище надалі компрометує плацентарний ворсинчастий анпогенез і призводить до дисбалансу продукції анпогенних та антианпогенних факторів росту. Доведено, що поліморфізм у генах анпогенезу погіршує пато-морфологічні стани, обумовлені ПЕ. Це пояснюється генетично запрограмованим зниженням вироблення саме анпогенних факторів що посилює вищезазначений дисбаланс. Саме тому комплексне генетичне обстеження жінки на етапі прегравідарної підготовки надасть змогу прогнозувати ризик розвитку ПЕ. Такий прогноз забезпечить можливість більш раннього призначення препаратів, здатних поліпшити ефекти первинної плацентації та знизити показники гестаційних ускладнень і перинатальних втрат. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ