Розкрито сутність поняття онтологічної безпеки особистості, структуру цієї безпеки, механізми її формування. Проаналізовано, в контексті онтологічної безпеки, такий фактор запобігання девіантній поведінці особистості (на різних вікових етапах) як релігійність.

Проаналізовано феномен релігії в контексті онтологічної безпеки особистості (ОБО) як особливого стану функціонуючого агента соціальної структури, який допомагає за умов кризових ситуацій усвідомлювати свою цілісність і співприсутність у соціальному світі. Доведено, що релігія сприяє ОБО в забезпеченні постійності й упорядкованості відтворення індивідом соціальних практик як рутинних та безумовного атрибуту структурації соціального середовища. Визначено специфічність релігії як особливого чинника ОБО з інтегративною потенцією долання розірваності "Я" та Світу. Досліджено, що ОБО як інтегратор самостійності, самоідентичності та інтерсуб'єктивності з соціальними аспектами життєдіяльності - рутинне відтворення соціальних практик, підтримується релігійними елементами, які визначають смисложиттєві орієнтири особистості в її повсякденності, одночасно долаючи іманентно притаманний людині екзистенційних жах.

Розкрито сутність понять спілкування, міжособистісного спілкування. Надано аналіз різних підходів щодо визначення поняття міжособистісного спілкування та його ролі у формуванні комунікативної культури майбутніх фахівців.

Проаналізовано особливості сучасних соціальних ризиків та їх сприйняття індивідами через феномен онтологічної безпеки особистості як одного з ключових понять теорії структурації.

Проаналізовано організацію виховної роботи в педагогічному інституті Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

Проаналізовано зміст виховної роботи в університеті в контексті формування особистості студента; визначено поняття виховної роботи університету, системи виховної роботи; закцентовано на юності як сенситивному етапі особистісного становлення.

Проаналізовано феномен сучасних соціальних ризиків і страхів як відповідників певному стану суспільного розвитку.

Обгрунтування значення дослідження комплексу соціальної безпеки особистості як складного структурного компонента, що забезпечує адекватне світосприйняття та діяльність індивіда, актуалізують процеси функціонування онтологічної безпеки особистості, які за сучасних неоднозначних умов їх динамічного перебігу зазнають дисфункціональних "розладів". Послідовний аналіз основних етапів становлення поняття онтологічної безпеки особистості - від психологічних концепції страхів Р. Мея й Р. Лейнга до комплексної теорії структурації Е. Гідденса - дає можливість зробити висновок про суперечливість впливу цивілізаційних процесів як таких, що, створюючи комфортніші умови людського існування, водночас призводять до екзистенційних проблем, а також доведення актуальності комплексного дослідження основних чинників становлення та функціонування онтологічної безпеки особистості.

Подано сутнісний аналіз поняття “педагогічні умови”, а також визначено особливості реалізації педагогічних умов у контексті моніторингу виховної роботи у ВНЗ. Встановлено, що необхідно розробити спеціальний науково-обгрунтований інструментарій для здійснення моніторингових процедур – кваліметричну факторно-критеріальну субмодель оцінки результативності виховного процесу у ВНЗ. Подальшого дослідження потребує також проблема цілеспрямованої підготовки науково-педагогічних працівників до використання технології моніторингу результативності виховного процесу.

Проведено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до розв'язання актуального наукового завдання, що полягає у визначенні педагогічних умов моніторингу організації виховної роботи у ВНЗ. На основі аналізу філософських, соціологічних, психологічних і педагогічних джерел з'ясовано стан досліджуваного питання у педагогічній теорії та практиці. Розкрито сутність, структуру, функції моніторингу та з'ясовано особливості моніторингу організації виховної роботи у ВНЗ. Уточнено сутність понять "моніторинг", "педагогічний моніторинг", "моніторинг організації виховної роботи у ВНЗ". Визначено критерії (мотиваційний, пізнавальний, практичний, аналітико-оцінний, коригувальний), показники та рівні (низький, середній, достатній, високий) моніторингу організації виховної роботи. Теоретично обгрунтовано та перевірено ефективність педагогічних умов моніторингу організації виховної роботи у ВНЗ, розроблено й апробовано модель зазначеного процесу.

Розкрито сутність моделювання та його роль у педагогічних дослідженнях; обгрунтовано модель моніторингу організації виховної роботи у вищих навчальних закладах, яка містить цільовий, змістово-процесуальний і результативний блоки.

Зазначено, що ефективність моніторингу організації виховної роботи залежить від наявності в його суб'єктів системи усвідомлених моніторингових знань (сутність, методи й алгоритм проведення моніторингу); досконалого володіння суб'єктами моніторинговими уміннями (наявність практичних умінь проведення моніторингу). Глибокі моніторингові знання та моніторингові вміння сприяють формуванню компетентності суб'єктів моніторингу, що, своєю чергою, забезпечує результативну моніторингову діяльність - практичну реалізацію ефективного моніторингу організації виховної роботи.

Проведено структурно-функціональний аналіз моніторингу організації виховної роботи у ВНЗ, розкрито його особливості як одного з дієвих чинників активізації виховної діяльності студентів. Обгрунтовано модель ефективного моніторингу організації виховної роботи в ВНЗ.

Подано біографії науковців, представників Волинської наукової педагогічної школи, яка представлена Дійсним членом Академії педагогічних наук України; Членами-кореспондентами Академії педагогічних наук України; докторами педагогічних наук, професорами; кандидатами педагогічних наук, професорами; кандидатами педагогічних наук, доцентами, кандидатами педагогічних наук, які навчалися, працювали і працюють у Луцькому учительському інституті, Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки, Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Волинському національному університеті імені Лесі Українки, Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, Луцькому національному технічному університеті, Волинському інституті післядипломної освіти, Луцькому педагогічному коледжі, Володимир-Волинському педагогічному коледжі імені Агатангела Кримського, в школах Волинської області. Наведено бібліографічну інформацію про публікації вчених з різних аспектів педагогіки.