В монографии освещены современные вопросы этиологии и патогенеза, диагностики, классификации, клиники, дифференциальной диагностики, лечения и профилактики рецидивирующеого среднего отита. Исследован опыт комплексного лечения данного заболевания на протяжении последних 30 лет в Украинской специализированной детской больнице "Охматдет" г.Киева, являющейся базой кафедры детской оториноларингологии Киевской медицинской академии последипломного образования им. П.Л.Шупика. Внедрение в практику предложенного комплексного метода лечения больных с рецидивирующим средним отитом позволило в 91,3 % случаев сократить сроки лечения и уменьшить экономические затраты на лечение. Практическое использование рекомендаций по организации лечения и профилактики способствовало снижению уровня заболеваемости рецидивирующим средним отитом у детей до 3,4 %.

У роботі висвітлено одне з найпоширеніших захворювань - хронічний тонзиліт. Наведено сучасні погляди на роль піднебінних мигдаликів у реакціях імунітету, які суттєво змінили стратегію й тактику лікування хворих на хронічний тонзиліт. Описано експериментальні та клінічні дослідження генези цього захворювання, а також патогенетично обгрунтовано схеми ефективної консервативної терапії.

Наведено існуючі принципи лікування хворих раком гортані: хірургічне лікування, променева терапія, лікарська терапія, комбіноване лікування. Зазначено, що традиційні методи мають суто регіонарний характер, спрямовані на знищення локального патологічного вогнища (але без урахування причин новоутворення) та факторів, підтримуючих його та сприяючих подальшому прогресуванню. Саме тому у разі наявного ніби-то високого відсотку безпосередніх позитивних результатів, не відбувається суттєвих змін у п'яти річному виживанні пацієнтів. Це диктує необхідність пошуку нових підходів до вирішення проблеми раку гортані, які б враховували біологічні механізми взаємовідносин пухлина - організм.

Описаны существующие принципы лечения больных раком гортани: хирургическое лечение, лучевая терапия, лекарственная терапия, комбинированное лечение. Отмечено, что традиционные методы имеют строго регионарный характер, направлены на уничтожение локального патологического очага (но без учета причин новообразования) и факторов, поддерживающих его и способствующих дальнейшему прогрессированию. Именно поэтому при кажущемся высоком проценте непосредственных положительных результатов не происходит существенных сдвигов в пяти летней выживаемости пациентов. Это диктует необходимость поиска новых подходов к решению проблемы рака гортани, учитывающих биологические механизмы взаимоотношений опухоль - организм.

Зазначено, що на першому вітчизняному термографі з матричним фотоприймачем проведені діагностичні дослідження у пацієнтів з захворюваннями навколоносових пазух. Термограф є компактним та економічним, у процесі експлуатації не спричиняє шуму, має високу чутливість, котра забезпечує принципово новий рівень і якість деталізації термотопографії шкірного покриву та розташованих під ним тканин. Визначено перспективні напрямки в термодіагностиці: термодіапевтика та термофармакодинаміка.

Отмечено, что на первом отечественном термографе с матричным фотоприемником проведены диагностические исследования у пациентов с заболеваниями околоносовых пазух. Термограф является компактным и экономичным, в процессе эксплуатации не создает шума, имеет высокую чувствительность, которая обеспечивает принципиально новый уровень и качество детализации термотопографии кожного покрова и расположенных ниже тканей. Определены перспективные направления в термодиагностике: термодиапевтика и термофармакодинамика.

В огляді описано анатомо-топографічні особливості будови клиноподібної пазухи, розглянуто етіологію, патогенез і патологічну анатомію сфеноїдиту. Зазначено, що найбільш розповсюдженою причиною розвитку патології є гострі респіраторні, в тому числі і вірусні захворювання; домінуюче значення на сучасному етапі надається вірусам, поєднаним з бактеріальною флорою. Зроблено висновок, що до теперішнього часу недостатньо вивчені особливості патогенезу сфеноїдитів, особливості взаємовідношень клиноподібної пазухи та задніх клітин решітчастого лабіринту, нез'ясовані фактори, що призводять до розвитку сфеноїдиту. Не з'ясовано також функціональне призначення синусу, недостатньо вивчено патоморфологічні зміни слизової оболонки клиноподібно-решітчастого заглиблення сполучення пазухи за різних форм сфеноїдитів.

В обзоре рассмотрены анатомо-топографические особенности строения клиновидной пазухи, этиология, патогенез и патологическая анатомия сфеноидита. Отмечено, что наиболее частой причиной развития патологии являются острые респираторные, в том числе и вирусные заболевания; ведущее значение в последнее время придается вирусам, сочетающимся обычно с бактериальной флорой. Сделан вывод, что до настоящего времени недостаточно изучены особенности патогенеза сфеноидитов, особенности взаимоотношения клиновидной пазухи и задних клеток решетчатого лабиринта, не выявлены факторы, способствующие развитию сфеноидита. Не выяснено функциональное предназначение синуса, недостаточно изучены патоморфологические изменения слизистой оболочки клиновидно-решетчатого углубления и естественного соустья пазухи при разных формах сфеноидитов.

Проведено комплексну діагностику раку, рецидиву раку гортані та органів шиї перед операцією з метою визначення зони пухлинної інвазії та після хірургічного втручання для виявлення початкових ознак рецидивування. Встановлено, що мультиспіральна КТ, віртуальна КТ-ендоскопія та УЗ дослідження гортані й органів шиї дозволяють детально вивчити розповсюдження пухлини, віддеференціювати злоякісний процес від запального та спланувати об'єм хірургічного втручання.

Проведена комплексная диагностика рака, рецидива рака гортани и органов шеи проводилась перед операцией с целью определения зоны опухолевой инвазии и после хирургического вмешательства для определения начальных признаков рецидивирования. Установлено, что мультиспиральная КТ, виртуальная КТ-эндоскопия и УЗ исследования гортани и органов шеи позволяют детально изучить распространение опухоли, отдифференциировать злокачественный процес от воспалительного и спланировать объем хирургического вмешательства.

Досліджено імуномодулювальний вплив препарату "Тонзилотрен" на показники антитілоутворення, імунного цитолізу, фагоцитозу та вмісту FcR+ клітин крові у тварин у разі моделювання у них імунодефіциту шляхом введення циклофосфану. Показано, що препарат відновлює у імунодефіцитних щурів рівень імунного кілінгу, активність фагоцитозу та число FcR-клітин, але не впливає на антитілопродукцію.

Исследовано иммуномодулирующее действие препарата "Тонзилотрен" на показатели антителообразования, имунного цитолиза, фагоцитоза и содержания FcR+ клеток крови у животных при моделировании у них иммунодефицита путем введения циклофосфана. Показано, что препарат восстанавливает у иммунодефицитных крыс уровень имунного килинга, активность фагоцитоза и число FcR клеток, но не влиет на антителопродукцию.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.011-52

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.5-52

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Систематизовано й узагальнено дані літератури та власних досліджень щодо ролі протеолітичних ферментів у процесах інвазії та утворенні метастазів злоякісних пухлин. Наведено відомості щодо функції обмеженого протеолізу, участі серинових, тіолових, метало- та кислих протеїназ у деструкції міжклітинного матрикса, який є бар'єром для клітин, що інвазують. Висвітлено значення інгібіторів протеїназ як факторів регуляції протеолітичного потенціалу пухлини. Представлено дані щодо прогностичної значущості дослідження ферментів з різною специфічністю та механізмом дії - активаторів плазміногена, колагеназ, лізосомальних протеїназ як біохімічних маркерів інвазивної активності злоякісної пухлини, можливості її рецидивування та термінів виживання хворих. Обмірковано питання, що стосуються розробки нових терапевтичних підходів до пригнічення агресивності пухлин на різних стадіях їх розвитку, в тому числі з використанням антипротеїназних засобів білкової та синтетичної природи.

Рассмотрены вопросы из всех разделов клинической оториноларингологии. Освещены новейшие достижения в этой области, отображены современные взгляды на этиологию, патогенез, клиническую картину, классификацию и лечение болезней ЛОР-органов. Описаны такие виды патологий, как инфекционные гранулемы верхних дыхательных путей, опухоли уха и верхних дыхательных путей, а также инородные тела гортани, трахеи, бронхов и пищевода.

Изложены основы функциональной эндоскопической риносинусохирургии, отражены вопросы топографической анатомии. Описаны методики зндоскопических операций, успешно применяемых в практике. Многолетний клинический опыт позволяет сделать заключение об эффективности предложенных методик. Последовательно и направленно изложены анатомия и физиология полости носа и придаточных пазух в рамках новейших концепций. Уделено особое внимание современным методам диагностики заболеваний носа и околоносовых пазух, их интерпретации с точки зрения ринолога. Представлены лекции, посвященные истории, а также консервативному лечению до и после эндоскопических хирургических вмешательств.

Проведено иммунологическое обследование 36-ти больных катаральной и аллергической формами хронического ринита и 22-х лиц контрольной группы. Выявлено, что между больными различных групп имеются отличия, которые заключаются в изменении содержания в крови T- и B-лимфоцитов, активности естественных киллерных клеток, уровня IgE в сыворотке крови и секреторного иммуноглобулина A в слюне. Клиническое состояние небных миндалин оказывает существенное влияние на выраженность выявленных отклонений в иммунологической характеристике больных ринитами.

Одним из ведущих методов лечения аллергических заболеваний остается метод специфической иммунотерапии аллергенами. Развитие этого метода, в частности создание отечественных неинвазивных форм аллергенов, позволяет существенно улучшить эффективность лечения больных аллергическим ринитом и бронхиальной астмой.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-5

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено динаміку імунологічних і клінічних змін у пацієнтів, хворих на сезонний алергічний риніт з сенсибілізацією до пилку дерев та проявами перехресної харчової алергії. Встановлено особливості цитокінового профілю у пацієнтів обстежених груп, визначався вміст загального IgE в сироватці крові, а також секреторного IgА та загального IgE в сироватці крові.

Изучена динамика иммулогических и клинических изменений у пациентов, страдающих сезонным аллергическим ринитом с сенсебилизацией к пыльце деревьев и проявлениями перекрестной пищевой аллергии. Установлены особенности цитокинового профиля у пациентов из обследованных групп, определено содержание общего IgE в сыворотке крови, а также секреторного IgА и общего IgE в сыворотке крови.

Внимание уделено диагностике, клинике и хирургическому лечению больных с опухолями фаринго-парафарингеальной области. Отражены анатомо-топографические особенности окологлоточного пространства и топическая локализация опухолей в этой области. Приведен анализ известных методов диагностики и выделены новые комплексные подходы к визуализации новообразований окологлоточного пространства. Особое внимание уделено тактике хирургического лечения и лечебным мероприятиям по реабилитации больных в послеоперационном периоде.

Цель работы - определение состояния местного иммунитета и клеточного состава ротоглоточного секрета (РГС) больных хроническим тонзиллитом (ХТ) и пациентов после тонзиллэктомии (ТЭ), которые в состоянии клинической ремиссии проходили иммунопрофилактику с использованием мукозальной вакцины системного действия типа ОМ-85 (Бронхо-Ваксом). В исследование были включены 53 пациента различных групп в возрасте от 14 до 35 лет. Контрольную группу составили практически здоровые доноры. Объектом исследования служил нестимулированный РГС, который собирали до и после мукозальной вакцинации. На фоне применения мукозальной вакцины на протяжении трех месяцев у больных обеих групп нормализовался клеточный состав РГС, что сопровождалось противовоспалительным эффектом на клеточном и гуморальном уровнях и способствовало усилению защитных свойств РГС. Выводы: применение мукозальной вакцины типа ОМ-85 (Бронхо-Ваксом) является эффективным методом иммунореабилитации у больных XT и у пациентов после ТЭ.

Приведены новые возможности применения дистанционной инфракрасной термографии как дополнительного метода диагностики воспалительных заболеваний ЛОР-органов. Метод является практически единственным допустимым при обследовании детей и беременных.

Наведено опис двох клінічних випадків локального первинного AL амілоїдозу ротової частини глотки, розглянуто особливості морфологічної картини захворювання та його діагностики.

Приведено описание двух клинических случаев локального первичного AL амилоидоза ротовой части глотки, рассмотрены особенности морфологической картины заболевания и его диагностики.