Изучение показателей различных эндокринных звеньев женского организма при гестозе II половины беременности с поиском степени участия этих гормонов в формировании основных синдромов гестоза и есть ориентиром на принципиальный подход в лечебной тактике при гестозе. Снижение содержания натрия в ОЦК параллельно с уменьшением внутрисосудистого объема и снижением экскреции натрия с мочой в динамике гестоза подтверждает развитие гестоза и ретенцию натрия в организме беременной с преимущественной задержкой его в тканях. Формированию артериальной гипертензии и отека способствовали активизация ренин-ангиотензия-альдостероновой системы, разно-направленные изменения простагландин-тромбоксанового звена. Учитывая такие сдвиги гормональных уровней на фоне прогрессирующей гиповолемии, снижение скорости экскреции натрия с мочой и скорости клубочковой фильтрации рекомендован дифференцированный подход в назначении гипотензивных и мочегонных средств во избежание возможного утяжеления состояния беременной с преэклампсией.

Всебічно розглянуто систему "мати - плід - новонароджена дитина". Велику увагу приділено питанням допологового консультування, коли можна прогнозувати генетичну, ендокринну, соматичну патологію плода. Розглянуто проблему цілеспрямованого впливу на розвиток нових поколінь. Наведено організаційні, профілактичні, лікувально-реабілітаційні програми, які забезпечують зниження перинатальних втрат.

Изучено состояние микрофлоры урогенитального тракта у больных с доброкачественными и предраковыми заболеваниями гениталий. Проанализировано состояние гемостаза у женщин, больных сифилисом. Рассмотрены системные и локальные эффекты зональной декомпрессии области малого таза и их значение для совершенствования диагностики заболеваний, передающихся половым путем. Определена взаимосвязь между частотой выделения лактобактерий и аэробных условно-патогенных бактерий из гениталий у женщин в различные периоды жизни. Исследованы особенности применения химотрипсина в комплексной противорецидивной терапии воспалительных заболеваний придатков матки. Представлена морфологическая характеристика плацентарной недостаточности у беременных, больных наркоманией и с генитальной герпетической инфекцией.

Розглянуто особливості поступового, вікового становлення репродуктивної системи жіночого організму. Висвітлено етіопатогенетичні механізми виникнення патології, клінічну картину повного та ізольованих форм передчасного статевого розвитку, запропоновано алгоритми діагностики. Значну увагу приділено проблемі диференційованого підходу до терапії різних форм pubertas praecox.

Рассмотрены особенности постепенного, возрастного становления репродуктивной системы женского организма. Освещены этиопатогенетические механизмы возникновения патологии, клиническая картина полного и изолированных форм преждевременного полового развития, предложены алгоритмы диагностики. Значительное внимание уделено проблеме дифференцированного подхода к терапии разных форм pubertas praecox.

Проведено патогистологическое исследование плацент вне зоны отслойки у 35-ти женщин с преждевременной отслойкой плаценты и патогистологическое исследование матки Кувелера после гистерэктомии у 5-ти женщин. При морфологическом исследовании нарушений гемомикроциркуляции в плаценте вне зоны отслойки выявлены оптично расширенное межворсинчатое пространство, почкование ворсин хориона и очаговый ангиоматоз. Морфологические изменения в плаценте вне зоны отслойки не были характерны для тех заболеваний, которые вызвали преждевременную отслойку (преэклампсия, травма, воспалительный процесс). Микроскопические изменения в структурных компонентах матки при ретроплацентарных гематомах характерны для того заболевания, которое вызвало это осложнение.

Наведено алгоритми клінічного обстеження в акушерстві з визначенням норми та патології. Розкрито основні підходи до ведення фізіологічних пологів і післяполового періоду, знеболення родів. Розглянуто акушерську тактику за невідкладних станів. Увагу приділено проблемам діагностики акушерської патології та лікування хворих, методикам оцінки стану плода, кардіографії, доплерометрії швидкості кровотоку в артерії пуповини, лактаційному маститу, післяпологовому ендометриту, питанням клінічної фармакології та рецептури в акушерстві.

Приведены алгоритмы клинического обследования в акушерстве с определением нормы и патологии. Раскрыты основные подходы к ведению физиологических родов и послеродового периода, обезболивания родов. Рассмотрена акушерская тактика при неотложных состояниях. Уделено внимание проблемам диагности акушерской патологии и лечения больных, методикам оценки состояния плода, кардиографии, допплерометрии скорости кровотока в артерии пуповины, лактационному маститу, послеродовому эндометриту, вопросам клинической фармакологии и рецептуры в акушерстве.

Висвітлено історію Державного Гімну України, починаючи з 1863 р., часу створення гімну як музичного твору, до початку ХХ ст., коли вже були створені основні редакції. Детально проаналізовано редакції гімну "Ще не вмерла Україна" в старих рукописах і першодруках. Розглянуто перші доконцертні та перші концертні виконання гімну. Значну увагу приділено різним текстовим редакціям гімну, зважаючи на те, що найбільш радикальні поетично-текстові редакції гімну почали з'являтися після завершення процесу формування й апробації його музичного виразу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.215

Рубрики:

Вагітність при аномаліях і захворюваннях жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що оваріальний резерв визначає функціональний стан репродуктивної системи жінки і знижується зі збільшенням віку. Вік вважається досить важливим фізіологічним фактором, проте репродуктивний потенціал кожної конкретної жінки залежить від її індивідуального генотипу, а також від різноманітних факторів зовнішнього середовища, вони здатні визначати індивідуальний біологічний вік жінки. Для комплексного та більш прогностичного оцінювання необхідно визначення наступних маркерів стану оваріального резерву: характер менструального циклу, рівні фолікулостимулювальних гормонів, антимюллерового гормону, об'єм яєчників і кількість антральних фолікулів у них. Зазначені параметри, як правило, корелюють між собою і в комплексі дають досить чітку картину гонадного потенціалу, який в порівнянні з очікуваним для даної вікової категорії надасть можливість прогнозувати перспективи їх функціональної активності та розробити алгоритм профілактики, своєчасної діагностики та надання медичної допомоги жінкам групи ризику з передчасним старінням репродуктивної системи. Жінки з вкрай низьким і зниженим оваріальним резервом, особливо в репродуктивному та пізньому репродуктивному віці, представляють групу ризику розвитку передчасної та ранньої менопаузи і, як наслідок, виникнення клімактеричних порушень. Дана когорта жінок підлягає ретельному нагляду з метою своєчасних рекомендацій для вирішення проблем, пов'язаних з якістю життя.

Досліджено 155 плацент жінок з наркотичною залежністю та 30 - з фізіологічним перебігом вагітності. Виявлено співвідношення різноманітних гемодинамічних, запальних, інволютивно-дистрофічних та компенсаторно-пристосувальних процесів, встановлено високу частоту порушень розвитку хоріона, формування суб- та декомпенсованих форм хронічної фетоплацентарної недостатності, перинатального інфікування фетоплацентарного комплексу. Патоморфологічні зміни у плаценті корелюють зі станом плода в ранньому неонатальному періоді. Висновок: вагітні, що вживають наркотичні препарати, належать до групи високого ризику розвитку суб- та декомпенсованих форм хронічної фетоплацентарної недостатності, яка призводить до підвищення показників перинатальної захворюваності та смертності.

Проаналізовано літературні дані з дослідження мікроциркуляторно-тканинних факторів регуляції в розвитку проліферативних процесів і канцерогенезу. Певне значення має вивчення контролю гомеостазу, його вплив на порушення енергетичного обміну, процеси гліколізу, метаболізму, апоптозу, проліферації. Вивчено співвідношення результатів досліджень з оцінювання за гіпоксії HIF-факторів, а також процесів ангіогенезу, стимульованого підвищеною перфузійною потребою існуючих судин та його основного індуктора - сімейства VEGF-факторів.

Розглянуто особливості кісткового ремоделювання і метаболізму кісткової тканини в різні вікові періоди життя жінки, дані про анатомо-функціональні зміни кістково-суглобової системи під час вагітності, в т.ч. у жінок з рідкісними формами остеопатій спадкового генезу. Подано результати багаторічних ретро- і проспективних досліджень, якими встановлено вплив різних чинників на стан кісткової тканини у жінок репродуктивного віку, в т.ч. під час вагітності, а також у дівчат з первинною і вторинною аменореєю. Представлено сучасні методи діагностики, профілактики і лікування остеопенії / остеопорозу під час вагітності.