Проаналізовано дані літератури та результати власних досліджень щодо сучасних хірургічних методів лікування раку молочної залози (МЗ) у ранніх стадіях. Показники виживання хворих після видалення МЗ та квадрантектомії не різнилися. Збереження МЗ має важливе соціальне та психоемоційне значення для хворих жінок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-59

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто тенденції концентрації капіталу у формах злиття і поглинанння компаній, обгрунтовано ефективні шляхи досягнення фінансової синергії в процесі реструктуризації акціонерних товариств.

Проаналізовано дані літератури щодо проблеми резистентного до антрациклінових антибіотиків раку молочної залози (РМЗ). Надано основні механізми формування лікарської резистентності та критерії визначення первинної чи набутої резистентності в клінічній практиці. Ретроспективно проаналізовано застосування індукційної поліхіміотерапії (ПХТ) у 247 хворих на РМЗ для визначення первинної резистентності. Хворим із місцево-поширеним РМЗ призначено 2 - 4 курси ПХТ за схемою CAF та визначено ефект за системою RECIST і ступенем терапевтичного патоморфозу. Наведено дані про зв'язок між первинною резистентністю та віком хворої, мітотичною активністю, рецепторним статусом і ступенем диференціювання пухлин. На базі даних літератури та власних досліджень запропоновано шляхи подолання первинної резистентності.

Запропоновано використання багаторівневих розрахункових моделей для визначення напружено-деформованого стану (НДС) поршня, а також наведено методику вибору рівня їх складності. Виявлено вплив конструктивних елементів на НДС поршня та його масу. Розглянуто застосування зворотної задачі теорії пружності у ході проектування деталей двигуна внутрішнього згоряння, зокрема поршня. Встановлено параметри еквівалентної площинки нижчого рівня та наведено формулу для їх визначення.

Гормонотерапия является старейшим методом системного лечения больных раком молочной железы. Существует несколько методов супрессии функции яичников: хирургическая, медикаментозная или лучевая кастрация. В настоящее время нет клинических исследований, целью которых является сравнение эффективности различных методов подавления функции яичников, поэтому априори считается, что различные методы абляции яичников являются одинаково эффективными. В данный обзор включены 10 рандомизированных исследований с участием 11 135 женщин в пременопаузе, больных раком молочной железы, у которых изучалась эффективность подавления функции яичников. Результаты этих исследований позволяют оптимизировать применение аблятивной гормонотерапии у больных раком молочной железы.

Достижение аменореи на фоне химиотерапии (ХТ) у больных раком молочной железы (РМЖ) некоторые авторы рассматривают как один из методов медикаментозного подавления функции яичников. Индуцированная химиотерапией аменорея обусловлена токсическим действием химиопрепаратов на яичники. Ее возникновение зависит от возраста пациентки, протокола и продолжительности ХТ, а также кумулятивной дозы химиопрепаратов. Индуцированная ХП аменорея возникает у 70 % женщин в пременопаузе, у 40 % больных РМЖ в возрасте до 40 лет и у 90 % старших женщин. В ряде клинических исследований доказано, что возникновение аменореи на фоне ХТ у больных с гормонально зависимым РМЖ в возрасте до 50 лет улучшает показатели выживаемости. Однако отсутствие менструации вследствие проводимой ХТ не всегда является свидетельством адекватного угнетения гормонпродуцирующей функции яичников и/или наступления менопаузы. Рассмотрены основные патофизиологические механизмы возникновения индуцированной ХТ аменореи, а также критерии диагностики и клиническое значение различных нарушений овариально-менструального цикла у пременопаузальных больных РМЖ.

Наведено сучасні дані вивчення первинно-множинних злоякісних пухлин органів жіночої репродуктивної системи. Проаналізовано можливі причини виникнення полінеоплазій, найбільш часті поєднані локалізації, перспективи профілактики та лікування.

Обстежено 137 пацієнток віком від 26-ти до 73-ти років (медіана - 53,6 року) з діагнозом рак молочної залози, яких поділили на 3 групи залежно від рецепторного профіт пухлини: ER + PR + (n = 72), ER + PR - (n = 23) і ER - PR - (n = 42). Середній вік хворих кожної з груп не відрізнявся. Суттєвих відмінностей у розмірах первинної пухлини, ступені її диференціації, 4-річній виживаності пацієнток у групах ER + PR + і ER + PR- не виявлено. У групі ER + PR- у порівнянні з ER + PR + відсоток ураження регіонарних лімфатичних вузлів дещо нижчий, рідше діагностується віддалене метастазування, безрецидивнии період довшии на 4.тс. Водночас у групі ER + PR + було виконано більше органозберігаючих операцій, ніж мастектомій, що можна пояснити меншим розміром пухлин. Після органозберігаючих оперативних втручань місцевих рецидивів виникло більше в групі ER + PR-. У постменопаузальный період дорічна летальність і 4-річна виживаність практично однакові в групах ER + PR + і ER + PR-. Отже, значення рецептора прогестерону як самостійного прогностичного і предиктивного фактора не встановлено.

Рак Педжета становить 1 - 4,3 % усіх злоякісних пухлин грудної залози (ГЗ). Оскільки патологія є рідкісною, на сьогодні не існує рекомендацій, що грунтуються на великих рандомізованих дослідженнях, які регламентували б оптимальну тактику лікування. Проведено ретроспективне дослідження особливостей діагностики і терапії 17 хворих на рак Педжета віком 34 - 87 років (дослідна група), які протягом 2001 - 2013 рр. проходили лікування в клініці онкології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця на базі хірургічного відділення Київського міського клінічного онкологічного центру. У контрольну групу (n = 24) залучено пацієнток з іншими гістологічними формами злоякісних пухлин ГЗ в I - II стадії. У ході дослідження виявлено, що зазначена патологія у більшості випадків асоціюється з інвазивним компонентом (82 %) та експресією HER2/neu. Рівень 3-річної загальної виживаності хворих на рак Педжета I - II стадії не відрізняється від аналогічного показника при інших гістологічних типах раку ГЗ.

У 2005 р. Міжнародна федерація діабету (International Diabetes Federation - IDF) назвала метаболічний синдром однією з головних проблем сучасної медицини, оскільки він підвищує загальну смертність населення. Поширеність метаболічного синдрому досягла масштабів пандемії. В економічно розвинених країнах цей синдром виявляють у 25 - 35 % населення всіх вікових груп, ця цифра збільшується з віком і становить 42 - 43,5 % у популяції старше 60 років. У хворих на рак з метаболічним синдромом зареєстровано зниження чутливості пухлини до системної протипухлинної терапії, підвищення частоти післяопераційних ускладнень і зменшення показників загальної та безрецидивної виживаності порівняно з пацієнтами без метаболічного синдрому. Мета роботи - вивчення доцільності призначення метформіну під час проведення системної протипухлинної терапії хворих на рак грудної залози з метаболічним синдромом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено випадок саркоми грудної клітки з клінічною маніфестацією пухлини грудної залози, що пальпується. Клінічних даних щодо залучення до патологічного процесу органів грудної порожнини не було. Результати мамографії виявилися неінформативними для встановлення діагнозу.