Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-52

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості перебігу ішемічної хвороби серця у чоловіків і жінок, які перенесли гострий коронарний синдром. Проведено порівняльну оцінку прогностичної значущості індекса міокардіального ушкодження залежно від статі та проаналізовано гендерні особливості розвитку хвороби. Особливістю перебігу ішемічної хвороби серця у жінок було переважання серцевої недостатності та частіший розвиток інсульту, частіша серцева смертність. У чоловіків серед ускладнень частіше спостережено інфаркт міокарда. Як і у чоловіків, так і у жінок вищий індекс міокардіального ушкодження асоціювався з більшою частотою ускладнень. Цей показник можна використовувати як простий неінвазивний спосіб визначення відстроченого прогнозу в пацієнтів, які перенесли гострий коронарний синдром.

Представлено дані поперечного дослідження, метою якого було вивчення гендерних особливостей якості життя пацієнтів з хронічними формами ішемічної хвороби серця. Обстежено 87 жінок та 65 чоловіків. Якість життя оцінено з використанням кардіологічної версії IV опитувальника Ferrance&Power. У групі жінок вивчено також вплив гормонального статусу на якість життя. Виявлено, що показники якості життя у жінок нижчі у порівнянні з чоловіками. Якість життя представників чоловічої статі більшою мірою пов'язана з функціональним класом стенокардії та перенесеним інфарктом міокарда, тоді як у жінок на якість життя більше впливали функціональний клас серцевої недостатності, хірургічна менопауза та гормональний статус.

Оцінено вплив різних доз симвастатину (20 та 40 мг/добу) на ліпідний спектр крові та клінічний перебіг ішемічної хвороби серця. Через 1 місяць терапії симвастатином у дозі 20 та 40 мг/добу спостерігалася тенденція до зниження рівня загального холестерину, тригліцеридів та ліпопротеїдів низької щільності. Встановлено збільшення кількості небезпечних подій до 6-го місяця терапії, що може бути наслідком зниження прихильності до призначеної терапії. Прийом симвастатину в дозі 40 мг/добу сприяє зменшенню комбінованої кінцевої точки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-4 + Р457.365.11

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки та магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.2-5

Рубрики:

Хвороби кровоносних судин

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.210.41 + Р415.2-5

Рубрики:

Атеросклероз. Артеріосклероз

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59 + Р645.021.19

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Інші наркоманії

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59-3

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.404 + Ч734(4БІЛ)754.10

Рубрики:

Система депозитарного збереження бібліотечних фондів

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59 + Р252.654

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Порушення жирового і ліпідного обміну

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59 + Р415.2 + Р410

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Хвороби обміну речовин

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен анализ результатов многочисленных международных исследований эффективности терапии статинами у женщин различных возрастных групп. Показана эффективность использования статинов у женщин для вторичной профилактики сердечно-сосудистых осложнений, тогда как в отношении первичной профилактики остается много нерешенных вопросов.

Представлен анализ исследований, посвященных генетике сахарного диабета (СД) 2-го типа. Проанализированы литературные источники последних лет. Освещена роль однонуклеотидных полиморфизмов в генах, ассоциированных с развитием СД. Обсуждена роль факторов окружающей среды в развитии СД и возможность использования данных генетических исследований в практике.

В угольных пластах в результате растяжения образуются специфические тектонические формы - внедрения пород. Морфология угольных пластов в зонах внедрений, связь с внутрислойными разрывными нарушениями, пространственная ориентировка внедрений пород позволяют предположить, что последние образуются по типу структур будинажа. Наиболее поражены внедрениями угольные пласты с боковыми породами, обладающими высокими реологическими свойствами. При эксплуатации угольных месторождений на участках с интенсивным развитием породных внедрений состояние горных выработок значительно ухудшается из-за нарушенности угленоснойтолщи.

Цель работы - изучить нарушения сна у больных гипертонической болезнью (ГБ) и сахарным диабетом (СД) 2 типа и установить роль пролактина в формировании этих изменений. В исследование включили 63 пациентов с сочетанным течением СД 2 типа и ГБ. Всем пациентам проводилась оценка нарушений сна при помощи шкалы дневной сонливости Эпворта и Шкалы Международной классификации нарушений сна (Международная Академия нарушений сна, выпуск 3, 2014). Всем участникам исследования определяли липидный спектр, уровень глюкозы и гликозилированного гемоглобина. Также оценивались антропометрические показатели: индекс массы тела и соотношение доли жировой и мышечной ткани. Пролактин определяли с помощью иммуносорбентного анализа с применением фиксированных ферментов (принцип, конъюгированный пероксидазой ИФА) на анализаторе Immunochem-2100. Пациенты были распределены на 4 группы в зависимости от уровня пролактина соответственно его квартилям. Так, 1-я группа включала 14 пациентов с уровнем пролактина от 97,1 до 211,5; 2-я группа включала 18 пациентов с уровнем пролактина от 221,6 до 271,2; в состав 3-й группы вошли 19 пациентов с уровнем пролактина от 271,3 до 422,8; 4-я группа состояла из 11 пациентов с уровнем пролактина 422,9 - 563,5. Выявлено, что у пациентов с более низким уровнем пролактина (1-я и 2-я группы) чаще отмечаются ранние пробуждения в сравнении с пациентами с более высоким уровнем пролактина (3-я и 4-я группы). Также выявлено, что низкий балл по шкале Эпворта ассоциирован с низким уровнем пролактина. В то же время установлена обратная корреляция между уровнем пролактина и дозой метформина у пациентов с СД: коэффициент корреляции Пирсона -0,427; p = 0,001. Выводы: у пациентов с СД 2 типа и ГБ, имеющих нарушения сна (высокий балл по шкале Эпворта и ранние пробуждения), уровень пролактина достоверно ниже по сравнению с пациентами без нарушений сна.