Иммуногистохимия - важный дополнительный метод в морфологическом исследовании опухолей. Иммуногистохимическое определение белков промежуточных филаментов, онкофетальных, ткане- и органоспецифических антигенов важно для уточнения гистогенеза и дифференциальной диагностики анапластических опухолей. Представлены примеры диагностического применения с этой целью некоторых панелей моноклональных антител.

Представлены данные о применении современных лабораторных методов в диагностике различных форм опухолевых заболеваний кроветворной и лимфоидной тканей у детей: острых лейкозов лимфоидного и миелоидного происхождения, миелопролиферативных процессов, миелодиспластических синдромов, лимфомы Ходжкина и неходжкинских лимфом, гистиоцитозов, метастатических поражений костного мозга.

Розглянуто методику мобілізації та колекції стовбурових клітин (СК), визначено етапи процедури одержання необхідної кількості СК периферійної крові (ПК). Викладено питання стимуляції гранулоцитарного росту гемопоезу колоністимульованими факторами. Наведено результати застосування методу підтримки гемопоезу СК ПК у дитячому відділені Інституту онкології АМН України.

Рассмотрена методика мобилизации и коллекции стволовых клеток (СК), определены этапы процедуры получения необходимого количества СК периферийной крови (ПК). Изложены вопросы стимуляции грануллоцитарного роста гемопоэза колонистимулирующими факторами. Приведены результаты использования метода поддержки гемопоэза СК ПК в детском отделении Института онкологии АМН Украины.

Ключ. слова: злоякісні новоутворення, дитяче населення, захворюваність, онкогематологічна захворюваність
Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.425.6

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подчеркиваются преимущества иммуноцитохимии при определении природы мелкокруглоклеточных опухолей у детей, которые не могут быть идентифицированы на основе только цитоморфологических признаков.

Механизмы возникновения стойкости к химиопрепаратам солидных опухолей у детей разнообразны, что обосновывает с прогностической и предикативной целью определение иммуногистохимических маркеров p53, c-erbB-2 (Her2neu), Bcl-2, P-glycoprotein (mdr1), CD34 еще при установлении морфологического диагноза.

Робота присвячена лікуванню дітей з прогностично несприятливими формами саркоми м'яких тканин (СМТ). Проаналізовано результати терапії у 54-х пацієнтів з СМТ високого ризику, які проходили лікування у відділенні дитячої онкології Інституту онкології АМН України у 1999 - 2004 рр. Безрецидивне виживання у цій групі хворих становило 32,1 %. Основними прогностичними факторами несприятливого прогнозу виявилися гістологічний підтип пухлини та ступінь розповсюдження пухлинного процесу, які безпосередньо впливають на виживання хворих із СМТ.

Висвітлено медико-економічні аспекти аутотрансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (АТГСК) в онкогематологічній клініці, що зумовлено включенням вищезазначеної процедури до переліку стандартних протоколів лікування хворих онкогематологічного профілю в Україні на другому етапі надання медичної допомоги, яка має бути налагоджена в спеціалізованих закладах на міжобласному рівні. На основі даних наукової літератури з зазначеної проблеми показано, що проведення АТГСК потребує диференційованого підходу.

Среди злокачественных опухолей у детей наиболее распространенными являются нейробластома, опухоль Вильмса, остеогенная саркома, саркома Юинга, рабдомиосаркома и синовиальная саркома. Указанные злокачественные образования имеют сходные цитоморфологические признаки, следовательно, достаточно сложно установить точный диагноз на основании использования общепринятых гистологических методов, поэтому все большую актуальность приобретают молекулярно-генетические и цитогенетические методы. Описаны аномалии генома, характерные для определенного типа неоплазий, и оценены возможности использования их в качестве молекулярных и цитогенетических маркеров в диагностике детских опухолей. Саркома Юинга, альвеолярная рабдомиосаркома и синовиальная саркома характеризуются наличием специфических транслокаций, которые являются четкими диагностическими маркерами заболевания. Для остеогенной саркомы, нейробластомы, эмбриональной рабдомиосаркомы и опухоли Вильмса свойственны множественные аномалии генома как на молекулярном, так и на цитогенетическом уровне. Разработка методов молекулярной и цитогенетической диагностики должна базироваться на изучении комплекса геномных аномалий и отбора наиболее информативных цитогенетических и молекулярных маркеров, которые имеют как диагностическое, так и прогностическое значение.

Мета роботи - визначити доцільність використання методу підтримки гемопоезу стовбуровими клітинами периферичної крові (СКПК) під час проведення високодозової поліхіміотерапії (ПХТ). З 2002 до квітня 2005 рр. проведено 26 блоків ПХТ з підтримкою гемопоезу СКПК у 13-ти хворих. У 5 із 17-ти хворих діагностували нейробластому, у 3-х - саркому м'яких тканин, у 4-х - саркому Юїнга, в 1-го - тератобластому та в 1-го - остеогенну саркому. З 17-ти хворих в даний час живі 12. Повна ремісія відзначена у 8-ми з них, рецидив - у 4-х. Померли від прогресування пухлинного процесу 3, два - від ускладнень, пов'язаних із лікуванням. Загальна виживаність в описаній групі хворих становить 69 %, повна ремісія на даний час зафіксована у 38 % пацієнтів, кількість ускладнень не перевищувала такої за будь-якої salvage-терапії. За попередніми даними застосування підтримки гемопоезу СКПК під час проведення salvage-терапії під час лікування солідних пухлин у дітей є доцільним, ефективним та безпечним.

Наведено результати вивчення захворюваності дітей на злоякісні новоутворення (ЗН) центральної нервової системи (ЦНС) в Україні та проаналізовано випадки захворювання на дану патологію, зареєстровані в клініці нейрохірургії дитячого віку Інституту нейрохірургії ім. акад. А. Л. Ромоданова АМН України у 2001 - 2003 рр. Звичайний (грубий) показник захворюваності дітей на ЗН ЦНС становить 1,7 - 2,1 + 0,4 випадку на 100 000 дитячого населення (о/оооо). Результат лінкіджу з базою даних Національного канцер-реєстру показав, що з числа дітей зі злоякісними пухлинами ЦНС, які одержали лікування в Інституті нейрохірургії, було занесено до реєстру лише 63,4 %. Екстраполяція якості обліку досліджуваної категорії дітей щодо ситуації в Україні в цілому свідчить про недооблік захворюваності дітей зі ЗН ЦНС до 50 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.56-59

Рубрики:

Пухлини у дітей

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Особенности морфологического строения солидных опухолей у детей, в частности низкодифференцированные гистологические типы опухолей Вильмса, нейробластом, рабдомиосарком, синовиальных сарком, остеосарком, ангиосарком, сарком Юинга и PNET не всегда дают возможность установить окончательный диагноз. При ретроспективном морфологическом и иммуногистохимическом анализе 119-ти случаев установлен конечный морфологический диагноз у 96-ти (80,7 %) больных, в 23-х (19,3 %) случаях установлены другие нозологические формы, что обосновывает применение иммуногистохимического метода в сочетании с классической гистологической диагностикой.

Ключ. слова: дети, злокачественные новообразования яичников, герминогенные опухоли, полихимиотерапия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-5

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подчеркнуто, что уточненный диагноз на основе данных цитоморфологического, цитохимического и иммунофенотипического анализа необходим для установления происхождения злокачественных лимфом. Только после этого для каждого ребенка может быть определена оптимальная стратегия терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.56-52

Рубрики:

Пухлини у дітей

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481-52

Рубрики:

Пухлини кісток

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные о развитии лабораторной диагностики опухолевых заболеваний кроветворной и лимфоидной ткани у детей в Украине. Внимание уделено современным методам диагностики различных форм лейкозов, злокачественных лимфом и солидных новообразований с помощью цитохимических, молекулярно-генетических методов и иммунофенотипирования.

Ретроспективно проанализирован архив историй болезни пациентов в возрасте от 0 до 16 лет с подозрением на объемные образования грудной железы (ГЖ), обратившихся в Национальный институт рака за период с 1991 по 2010 гг. После первичного осмотра детским онкологом всем пациентам проводилось ультразвуковое исследование, а при установлении наличия локального уплотнения в ГЖ - пункционная тонкоигольная биопсия. Пациенты, у которых были выявлены признаки пролиферации, патологической гиперплазии, дисплазии или атипии, были прооперированы, а их диагноз верифицирован гистологически. Проанализированы наиболее частые заболевания ГЖ детей и юных пациентов.

Мета роботи - визначення ефективності використання режиму TDV (топотекан, доксорубіцин та вінкристин) у дітей з рефрактерною нейробластомою (РНБ). Група дітей, що одержувала режим TDV, складалася з 14 хлопчиків та 7 дівчаток. Усі хворі були старші 1 року, в основному це діти 2 - 5 років з РНБ, що проходили лікування у відділенні дитячої онкології Національного інституту раку з 2004 до 2008 року. Для досягнення ремісії у пацієнтів з РНБ основної групи як терапію другої лінії було розроблено режим TDV. Суть запропонованого режиму полягала у застосуванні комбінації препарату з групи інгібіторів топоізомерази - топотекану, який раніше не використовували у ході лікування даної патології, з традиційними препаратами, що довели свою ефективність у терапії нейробластом, - доксорубіцином та вінкристином. Позитивну відповідь на лікування за запропонованою схемою спостерігали у 16 (84,2 %) з 21 пацієнта (повна ремісія - 42,1 %, стабілізація процесу - 42,1 %), у 5 пацієнтів мало місце прогресування хвороби. Розроблена схема хіміотерапії з використанням топотекану у комбінації з доксорубіцином та вінкристином виявила високу ефективність у ході лікування дітей з РНБ. Повна ремісія та стабілізація процесу досягнуті у 84,2 %. Загальна 3-річна виживаність хворих становить 38 %.