Наведено перспективи розвитку української освіти та становлення системи виховання, розглянуто можливості застосування новітніх технологій у діяльності вчителя та вихователя. Визначено зміст понять структури навчально-виховного процесу, форм і принципів навчання, виховання, вихованості. Описано особливості формування мотивації навчання. Запропоновано систему цінностей, її класифікацію, розглянуто гармонію, дисгармонію, кодекс цінностей. Проаналізовано структуру змісту виховання, зокрема, її моральний, національно-патріотичний, громадянський (цивільний), родинний, особистісний, валео-екологічний аспекти. Висвітлено сутність народної педагогіки та етнопедагогіки, обгрунтовано педагогічні умови ефективного використання етнопедагогіки в практиці сучасної школи, наведено оцінку деяких чинників виховання, обговорено форми методичної роботи з учителями.

Висвітлено окремі фрагменти з біографії керівника наукової школи, доктора педагогічних наук, професора М.М.Чепіль, які мали суттєвий вплив на формування її наукового світогляду. Розкрито основні досягнення даної наукової школи за 1999 - 2006 рр., наведено інформацію про таких її представників, як Г.Гуменюк, Л.Левицька, Л.Прокопів, Г.Розлуцька, Я.Яців. Подано список наукових праць, перелік наукових конференцій, у роботі яких брала участь М.М.Чепіль. Розкрито життєвий і творчий шлях доктора педагогічний наук, професора, члена-кореспондента АПН України Б.М.Ступарика, який стояв біля витоків цієї наукової школи.

Освещены отдельные фрагменты биографии руководителя научной школы, доктора педагогических наук, профессора М.М.Чепиль, которые имели существенное влияние на формирование ее научного мировоззрения. Раскрыты основные достижения данной научной школы за 1999 - 2006 гг., приведена информация о таких ее представителях, как Г.Гуменюк, Л.Левицкая, Л.Прокопив, Г.Розлуцкая, Я.Яцив. Подан список научных работ, перечень научных конференций, в работе которых брала участие М.М.Чепиль. Раскрыт жизненный и творческий путь доктора педагогических наук, профессора, члена-корреспондента АПН Украины Б.М.Ступарика, стоявшего у истоков этой научной школы.

Розкрито різні технології реалізації змісту педагогічних дисциплін. Розглянуто особливості їх упровадження у вузівську практику протягом другої половини XX - початку XXI ст., що стимулювали виховне та розвивальне навчання та надавали змогу забезпечити студентові статус суб'єкта.

Розкрито різні технології реалізації змісту педагогічних дисциплін. Розглянуто особливості їх упровадження у практику ВНЗ упродовж другої половини ХХ - початку ХХI ст., що стимулювали виховне та розвивальне навчання й дозволяли забезпечити студентові статус суб'єкта. Увагу приділено виявленню переваг та недоліків фронтальної та індивідуальної діяльності, а також засобам їх компенсації, умовам, за яких упровадження згаданих форм роботи стало можливим. Розглянуто форми роботи, які набули поширення в ХХI ст. та висвітлено перспективи їх подальшого розвитку.

Обгрунтовано основні тенденції розвитку проблеми гуманізації свідомості майбутнього вчителя у вітчизняній педагогіці в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. З’ясовано, що процес гуманізації свідомості майбутнього педагога як основа формування його ціннісних орієнтацій передбачає усвідомлення ідей християнської сутності людини, визнання пріоритету моралі, необхідність практикування моральних чеснот.

Обоснованы основные тенденции развития проблемы гуманизации сознания будущего учителя во второй половине ХХ – в начале ХХІ ст. Выяснено, что процесс гуманизации сознания будущего педагога как основа формирования его ценностных ориентаций предусматривает осознание идей христианской сущности человека, признание приоритета морали, необходимость реализации моральных качеств на практике.

The article grounds basic trends of the humanization problem of future teacher’s consciousness during the second half of the 20th – the beginning of the 21st century. Defining the process of consciousness humanization of as a base of the formation ofthe values is presupposed, first of all, the development of the ideas of Christian essence of man, the priority of morals, the necessity of moral virtues practice.

Обгрунтовано використання закономірностей навчальної діяльності студентів і відповідних психолого-педагогічних умов формування змісту педагогічних дисциплін у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Враховано їх відповідність соціальному замовленню та існуючій організації навчання і виховання. Визначено ефективність орієнтації на мету освіти, структурної побудови змісту педагогічних дисциплін, статусу суб’єкта для кожного учасника педагогічного процесу.

Обосновано использование закономерностей учебной деятельности студентов и соответствующих психолого-педагогических условий формирования содержания педагогических дисциплин во второй половине ХХ в начале ХХІ в. Учтено их соответствие социальному заказу и существующей организации обучения и воспитания. Определена эффективность ориентации на цель образования, структурного построения содержания педагогических дисциплин, статуса субъекта для каждого участника педагогического процесса.

The article gives grounds for the use of patterns of learning activities for students and relevant psychological and educational conditions for the content of pedagogical disciplines during the second half of the 20th century. The author takes into account their compliance with social order and democratic organization of education, defines the effectiveness of the orientation towards the aim of education, the effectiveness of the structural construction of the content of pedagogical disciplines, the status of each member as a subject of the pedagogical process.

Вперше розкрито сутність проблеми формування змісту педагогічних дисциплін, теоретико-методологічні засади його організації у практиці ВНЗ України другої половини XX - початку XXI ст. та педагогічному доробку українських педагогів досліджуваного періоду. Обгрунтовано тенденції, етапи й еволюцію розвитку змісту педагогічних дисциплін. Виявлено шляхи реалізації змісту педагогічних дисциплін у сучасному навчально-виховному процесі ВНЗ України для студентів педагогічних і непедагогічних спеціальностей. Розроблено концепцію формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України за сучасних соціально-економічних умов. Викладено методи, форми та засоби реалізації змісту педагогічних дисциплін задля потреб практики. Досліджено відображення ефективності формування змісту педагогічних дисциплін у результаті підготовки майбутнього фахівця.

Проведено цілісний аналіз формування змісту педагогічних дисциплін упродовж другої половини XX - початку XXI ст. Обгрунтовано концепцію професійно-педагогічної підготовки фахівців. Визначено етапи, тенденції, еволюцію формування змісту педагогічних дисциплін, а також принципи його якісного оновлення за сучасних умов. Розкрито змістові напрями професійно-педагогічної підготовки та виокремлено форми, методи та засоби впровадження змісту педагогічних дисциплін у педагогічну практику. Розроблено модель формування змісту педагогічних дисциплін, обгрунтовано чинники її успішної реалізації й розглянуто прогностичні тенденції розвитку цього змісту в освітньому просторі.

Розкрито сутність трансформаційних процесів сучасної вищої освіти та їх відображення у змісті підготовки вчителя до виховної роботи, що, насамперед, означає перехід до іншої системи цінностей. Обгрунтовано сутність ідеалістично-християнського підходу в організації виховання студентів та необхідність забезпечення їх духовності, національної свідомості та свободи.

Розкрито факти висвітлення передовою педагогічною думкою особливостей формування християнського світогляду особистості у змісті педагогічної підготовки вчителя протягом II половини XX - на початку XXI ст., що насамперед означало перехід до традиційно-християнської системи цінностей та історичні передумови цього процесу. Обгрунтовано сутність пріоритету моралі в організації виховної роботи студентів та історичні тенденції усвідомлення необхідності визнання абсолютності моральних цінностей.

Розкрито особливості формування змісту професійно-педагогічної підготовки студентів непедагогічних спеціальностей наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., які спонукали до змін у змісті педагогічних дисциплін у ВНЗ. Зазначено, що, насамперед, зміни стосуються усвідомлення майбутнім фахівцем гуманізації навчання та виховання, орієнтації на самостійну творчу діяльність, поєднання теоретичної роботи з практичною. Доведено необхідність педагогічної підготовки інженерів, економістів, медиків, юристів, оскільки в цих професіях присутня орієнтація на діяльність у системі «людина - людина».

Раскрыты особенности формирования содержания профессионально-педагогической подготовки студентов непедагогических специальностей в конце ХХ - начале ХХI в., которые побудили к изменениям в содержании педагогических дисциплин в ВУЗ. Отмечено, что в первую очередь изменения касаются осознания будущим специалистом гуманизации обучения и воспитания, ориентации на самостоятельную творческую деятельность, сочетание теоретической работы с практической. Доказана необходимость педагогической подготовки инженеров, экономистов, медиков, юристов, поскольку в данных профессиях присутствует ориентация на деятельность в системе «человек - человек».

Disclosed some aspects of the content of professional - pedagogical preparation of students in non-teaching majors end of XX - beginning of XXI century, which led to changes in the content of pedagogical disciplines at the university. Noted that the changes relate primarily to future specialist humanization awareness training and education, focus on independent creative activity, the combination of the theoretical with the practical work. The necessity of pedagogical training of engineers, economists, doctors, lawyers, because in these occupations present focus on activities in the "Man-Man"

Розкрито факти щодо функціонування ВНЗ в Україні упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. З’ясовано, що радянський період розвитку освіти позначався втратою національної самобутності, русифікацією та стандартизацією закладів освіти на засадах централізації. Відзначено, що здобуття незалежності спонукало до змін у змісті педагогічних дисциплін, пов’язаних із філософським переосмисленням поглядів на людину. Відображено основні проблеми та виклики сучасності, що постають перед національною вищою школою. Обґрунтовано тенденції розвитку системи вищої освіти України в напрямку гуманізації, демократизації та орієнтації на національні цінності.

Раскрыты факты, касающиеся функционирования ВУЗ в Украине в течение второй половины ХХ – начала XXI в. Выяснено, что советский период развития образования характеризовался потерей национальной самобытности, русификацией и стандартизацией учреждений образования на основе централизации. Отмечено, что обретение независимости побудило к изменениям в содержании педагогических дисциплин, связанных с философским переосмыслением взглядов на человека. Отображены основные проблемы и вызовы современности, стоящие сегодня перед национальной высшей школой. Обоснованы тенденции развития системы высшего образования Украины в направлении гуманизации, демократизации и ориентации на национальные ценности.

Disclosed facts concerning the functioning of universities in Ukraine during the second half of XX - beginning of XXI century. Found that during Soviet period the development of education was marked by loss of national identity, russification and standardization of educational institutions on the basis of centralization. Noted that independence led to changes in the content of pedagogical disciplines related to philosophical rethinking of views on human. Shown major problems and challenges National High School is facing today. Substantiated trends in development of higher education in Ukraine towards humanization, democratization and orientation on national values.

Проаналізовано основні роботи видатних педагогів XX ст. та розглянуто методи, форми, засоби реалізації змісту педагогічних дисциплін. Розкрито особливості їх вибору, зумовлені демократичними процесами у підготовці майбутнього фахівця, які стимулюють процеси посилення активності, самостійності, творчості протягом другої половини XX - початку XXI ст. Охарактеризовано традиційні та новаторські форми навчання у вищих навчальних закладах - і активні, і пасивні. Наведено приклади різних пошукових та творчих методів навчання. Перспективи дослідження в цій галузі можуть бути пов'язані з виявленням впливу методів, форм, засобів реалізації змісту педагогічних дисциплін на результати формування майбутнього спеціаліста.

Розглянуто змістове наповнення підручників і посібників з педагогіки в контексті модернізації педагогічної парадигми і відповідність змісту педагогічних дисциплін їх структурним компонентам та вимогам щодо професійно-педагогічної підготовки студентів. Обгрунтовано детермінованість інформативного, аксіологічного, діяльнісно-творчого компонентів педагогічних дисциплін змістовим векторам підручників. Особливу увагу зосереджено на навчально-методичній літературі з філософських питань і теорії розвивального навчання, позаурочної діяльності та позашкільної роботи, соціальної педагогіки та етнопедагогіки, превентивної, реабілітаційної, компаративної та колекційної педагогіки.

Рассмотрено содержательное наполнение учебников и пособий по педагогике в контексте модернизации педагогической парадигмы и соответствие содержания педагогических дисциплин их структурным компонентам и требованиям профессионально-педагогической подготовки. Обоснована детерминированность информативного, аксиологического, деятельно-творческого компонентов педагогических дисциплин смысловым векторам учебников. Особое внимание сосредоточено на учебно-методической литературе по философским вопросам и теории развивающего обучения, внеурочной деятельности и внешкольной работы, социальной педагогики и этнопедагогики, превентивной, реабилитационной, компаративной и коррекционной педагогики.

The article renders the idea of designing educational content in modern universities of Ukraine by means of textbooks, as to the quantity and quantity of information provided, their focus on the development and education. The author grounded the reflection of axiological and activity components in this content, that are presented by problematic tasks.

Проаналізовано суспільні причини змін наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у трактуванні змісту та досвіду загальнопедагогічної підготовки вчителя, її відповідності його майбутній фаховій діяльності. З’ясовано, що соціальними чинниками такої підготовки в зазначений період було поширення гуманістичних поглядів та демократичних перетворень у вищій освіті, розвиток політехнічного напряму, відродження української національної ідеї, виникнення соціопедагогічних комплексів тощо.

Проанализированы общественные причины изменений в конце ХІХ – начале ХХ ст. в трактовке содержания и опыта общепедагогической подготовки учителя, ее соответствия его будущей деятельности. Выяснено, что социальными факторами этой подготовки в указанный период было распространение гуманистических взглядов и демократических преобразований в высшем образовании, развитие политехнического направления, возрождение украинской национальной идеи, возникновение социопедагогических комплексов и т. д.

This article analyzes social causes of changes at the end of the 19th – the beginning of the 20th centuries in the interpretation of the nature, content and experience of general teacher training, its compliance with students activities in the future. Social factors of such training in the specified period were propagation of humane ideas and democratic transformation in higher education, the development of a polytechnic direction, revival of the Ukrainian national idea, the emergence of social and educational subsystems etc.

Обгрунтовано сучасний стан розробки ідеї гуманізації змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України. Охарактеризовано тенденції якісної побудови змісту педагогічної підготовки майбутнього фахівця з урахуванням сучасних процесів розвитку вищої освіти України та соціального замовлення. Зазначено, що виявом справжньої гуманізації змісту освіти є зосередженість на актуальних і перспективних інтересах дитини, створенні умов для індивідуалізації та диференціації навчально-виховного процессу. Предмети, які репрезентують людину і сприяють формуванню у її свідомості людяності та порядності, допомагають орієнтуватися на моральні цінності, гуманізувати зміст освіти. Отже, гуманітаризація інформації як нарощування питомої ваги предметів гуманітарного й естетичного циклів є важливою передумовою гуманізації свідомості педагога. Виокремлено ключові тенденції розвитку ідеї гуманізації змісту педагогічних дисциплін у педагогічній підготовці майбутнього фахівця: демократичне забезпечення навчання та виховання, позитивна мотивація гуманізації змісту педагогічної освіти, його особистісна зорієнтованість, розвиток теорії та практики вільного виховання, акцент у вихованні на повагу до людини, до її прав, становлення в ній людяності, формування її духовного світу.

Исследовано современное состояние разработки идеи гуманизации содержания педагогических дисциплин в ВУЗ Украины. Охарактеризованы тенденции качественного формирования содержания педагогической подготовки будущего специалиста с учетом современных процессов развития высшего образования Украины и социального заказа. Отмечено, что проявлением настоящей гуманизации содержания образования является сосредоточенность на актуальных и перспективных интересах ребенка, создании условий для индивидуализации и дифференциации учебно-воспитательного процесса. Констатировано, что гуманитаризация информации как наращивание удельного веса предметов гуманитарного и эстетического циклов является важной предпосылкой гуманизации сознания педагога. Выделены приоритетные направления гуманизации содержания педагогических дисциплин, в частности: демократическое обеспечение обучения и воспитания, положительная мотивация гуманизации содержания образования, его личностная ориентация, развитие теории и практики свободного воспитания, акцентентирование внимания в структуре воспитания на уважении к человеку, его правам.

The article grounds the current state of the development of the idea of humanization of content of pedagogical disciplines at higher educational institutions of Ukraine. The author characterizes trends of constructing highquality content of pedagogical training of future specialists, taking into account contemporary processes in higher education and the social order in Ukraine.

Обгрунтовано сучасний стан розробки принципів оновлення у ВНЗ змісту педагогічних дисциплін. Охарактеризовано зміни щодо якісної побудови цього змісту у педагогічній підготовці майбутнього фахівця з урахуванням сучасних тенденцій розвитку вищої освіти України. Зауважено про гуманізацію та гуманітаризацію змісту педагогічної освіти в Україні. Підкреслено, що вибір системи цінностей у сфері виховання здійснюється з урахуванням виховної традиції, потреб держави, досвіду минулих поколінь та вимог сьогодення. Аргументовано, що індивідуалізація, проблемність, комплексність та інтегрованість є важливими принципами якісного оновлення змісту педагогічних дисциплін. Акцентовано увагу, що метою цілісного педагогічного процесу є гармонійна особистість, яка уособлює єдність її інтелектуальних, емоційних і фізичних можливостей.

Обосновано современное состояние разработки принципов обновления в ВУЗ содержания педагогических дисциплин. Охарактеризованы изменения относительно качественной постройки этого содержания в педагогической подготовке будущего специалиста с учетом современных тенденций развития высшего образования Украины. Замечено о гуманизации и гуманитаризации содержания педагогического образования в Украине. Подчеркнуто, что выбор системы ценностей в сфере воспитания осуществляется с учетом воспитательной традиции, потребностей государства, опыта прошлых поколений и требований настоящего. Аргументировано, что индивидуализация, проблемность, комплексность и интегрированность являются важными принципами качественного обновления содержания педагогических дисциплин. Акцентировано внимание, что целью целостного педагогического процесса является гармоничная личность, олицетворяющая единство ее интеллектуальных, эмоциональных и физических возможностей.

Reasonably current state of development of the principles of content updates at universities and pedagogical disciplines. Characterized by qualitative changes in the construction of this content in the pedagogical training of future specialists with current trends in the development of higher education in Ukraine. Seen on the humanization and humanization of the content of teacher education in Ukraine. Emphasized that the choice of the value system in the field of education shall be based on the educational traditions needs of the state, the experience of past generations and the requirements of this. Argued that individualization, distressed, complexity and integration of the most important principles of quality content updates pedagogical disciplines. The attention that the goal of complete pedagogical process is a harmonious personality, a symbol of the unity of its intellectual, emotional and physical abilities.

Розкрито гуманістичну парадигму за умов кризових явищ в освіті, дефініції "парадигма" і "гуманістична парадигма". Приділено увагу новітнім технологіям навчання і виховання. Висвітлено теоретичні засади педагогічних технологій, інновацій в освіті, їх гуманістичну спрямованість, а також роль і місце технологій у змісті підготовки майбутніх педагогів. Розглянуто мету виховання творчої особистості в середній загальноосвітній школі, мотив і мотивацію навчальної діяльності, експериментальну програму виховання творчої особистості. На основі вивчення та узагальнення українського та білоруського досвіду, функціонування різних типів навчальних закладів здійснено ретроспективний аналіз формування цінностей особистості. Запропоновано педагогічний інструментарій формування цінностей сучасної особистості, модель підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ України до навчально-виховної роботи, що забезпечить реалізацію діяльнісного підходу у педагогічному процесі. Визначено основні підходи та передумови до формування ціннісних орієнтацій у дітей та молоді. Охарактеризовано шляхи та механізми вдосконалення роботи з формування цінностей особистості у педагогічних ВНЗ III - IV рівнів акредитації. Узагальнено передовий педагогічний досвід щодо використання інноваційних підходів у формуванні цінностей особистості дітей дошкільного віку.