Представлено глибокий філософсько-психологічний аналіз вольових процесів людини і комплексу психологічних рис, що називають характером. Показано досягнення поставленої мети на практиці, виховання волі й характеру української молоді, реалізацію відомої педагогічної формули вченого "Служіння Богові й Україні". Запропоновано певні заходи щодо виховання чеснот і принциповості, патріотизму, мужності та героїзму, життєрадісності та бадьорості, чистоти і стриманості, пошани до батьків і старших, дисциплінованості й організованості.

Розглянуто типи та методи природоохоронних заходів. Показано, що навчально-виховні, конструктивні та організаційні екологічно спрямовані заходи - вміло організований педагогічний процес підготовки кадрів різного профілю.

Вміщено наукові статті з актуальних питань історії Біблії в Україні, релігієзнавства, християнської філософії, психології та педагогіки. Досліджено християнські мотиви у літературі, музиці та мистецтві. Значну увагу приділено ролі Острозької Біблії у церковному та культурно-національному житті українців і білорусів ранньомодерного періоду. Окремі розділи присвячено діяльності Івана Огієнка (митрополита Іларіона) - визначного вченого, державного, громадського та церковного діяча, а також феномену віри у контексті екзистенційної філософії Кіркегора та святоотцівської екзегетики. Висвітлено роль українського греко-католицького духовенства у міжвоєнний період та його участь в українському національно-визвольному русі у Східній Галичині. Детально проаналізовано християнську толерантність у контексті суспільно-політичних, релігійних, а також морально-психологічних проблем сьогодення.

Розглянуто теолого-філософські аспекти виховання молоді на принципах християнської моралі, зокрема, проблему смислу життя у російській релігійній філософії як дидактичного принципу православної педагогіки, психічний стан віри як основу духовності людини, моральність відношення як духовну цінність. Визначено роль церкви у формуванні національної свідомості, психологічний зміст християнської моральної духовності, вплив соціоекологічної культури та християнської моралі на оптимізацію взаємовідносин суспільства та природи. Проаналізовано проблеми формування християнської моралі у контексті українського менталітету. Особливу увагу приділено християнським мотивам у творчості І.Огієнка, Т.-О.Сосновського, П.Куліша, Л.Українки, Б.Лепкого, Т.Г.Шевченка, С.Русової та ін.

Проаналізовано освітньо-виховну діяльність сім'ї, школи, громадськості. Вивчено її вплив на молодь України. Досліджено методи виховного процесу в діяльності політичних організацій на західноукраїнських землях у першій половині ХХ ст.

Проаналізовано роль екологічної освіти у діяльності заповідників і національних природних парків, шляхи підвищення ефективності еколого-просвітньої роботи серед молоді. Особливу увагу приділено формам і методам екологічного виховання молоді у різних регіонах України, зокрема, на Черкащині, Рівненщині, Вінничині, Львівщині, Харківщині, у Луганську.

Здійснено педагогічний експеримент, який довів ефективність розроблених спадкоємних програм, що зважають на індивідуально-типологічні особливості та рівень фізичної підготовленості юнаків і дівчат.

Міститься аналіз теорії і практики екологічної освіти в школах країн Східної та Центральної Європи. Зосереджується увага на історії даної педагогічної проблеми, висвітлюються такі важливі питання, як мета, завдання та основні принципові положення екологічної освіти, теоретичні засади її змісту, форми і методи навчання, активізація діяльності учнів із захисту навколишнього середовища в позакласні часи. Значне місце відводиться розгляду процесу формування у школярів екологічної свідомості і відповідального ставлення до довкілля. Висвітлюються також питання, пов'язані з еколого-професійною підготовкою учителя в системі педосвіти країн Східної та Центральної Європи. Підкреслено, що знайомство з досягненнями у галузі екологічної освіти в країнах Східної та Центральної Європи сприятиме розширенню не тільки педагогічної ерудиції українських вчителів, але й слугуватиме подальшому розвитку шкільної екологічної освіти в Україні. При цьому важливе значення має схожість культурних і освітянських традицій, діяльність, пов'язана з природокористуванням та його поліпшенням.

За результатами дослідження виявлено значне різноманіття улюблених справ, якими школярі та студенти висловили бажання займатися (у відповідях згадано більше 50 видів діяльності). Розглянуто сукупність інтересів школярів і студентів та встановлено, що їх популярні захоплення пов'язані, головним чином, з видовищами та набагато менше з практичною діяльністю, у тому числі фізичними вправами.

Зважаючи на завдання стійкого екологічно безпечного розвитку України, вперше сформульовано мету, завдання, особливості змісту та шляхи реформування екологічної освіти та виховання як пріоритетної складової формування світогляду людини, її духовності, культури. Запропонована модель освіти грунтується на екологічному імперативі - нагальній потребі дотримувати закони Природи, розуміти і беззаперечно сприймати обмеження, що встановлюються ними в усіх сферах життєдіяльності людини.

Проаналізовано теоретичні основи виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку, а також вплив музичного мистецтва на емоційний стан дитини. Основну увагу приділено українській музично-пісенній культурі, навчально-виховній діяльності позашкільних закладів у контексті формування творчої особистості, проблемі гармонізації взаємин дорослих і підлітків у сучасній сім'ї, а також цінностям родинного виховання у творчій спадщині членів українських громад другої половини XIX - початку XX ст.

Висвітлено історико-технологічні аспекти морального виховання підростаючого покоління. Окремі розділи присвячено життєвим цінностям сучасної української родини, морально-духовному розвитку особистості у процесі народознавчої експедиційної роботи, соціально-педагогічним засадам економічного виховання та освіти школярів, а також взаємозв'язку національного та загальнолюдського у підготовці спеціалістів у системі вищої школи.

Досліджено основні історико-теоретичні засади, на яких грунтувався процес музично-естетичного виховання в Україні у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано соціально-економічні процеси, які впливали на стан освіти і музично-естетичного виховання українського народу у зазначений період. Висвітлено діяльність видатних українських громадських діячів, митців, а також громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва та визначено їх роль у розвитку теорії й практики музично-естетичного виховання.

Розглянуто питання виникнення та розвитку процесу музично-естетичного виховання дітей та молоді на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено діяльність громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва, окремих видатних українських діячів (М.В.Лисенка, Б.В.Підгорецького, П.П.Сокальського, Я.С.Степового, К.Г.Стеценка, М.Д.Леонтовича, В.М.Верховинця та інших), які сприяли розвитку національної культури та самосвідомості українського народу.

Розглядаються наукові засади природоохоронного виховання студентської та учнівської молоді; вдосконалення змісту, форм і методів природоохоронного виховання у вищих та середніх навчальних закладах; педагогічні інновації та нові технології у навчальному процесі вузів і середніх шкіл з проблеми природоохоронного виховання молоді.

Розглянуто ключові аспекти статевого виховання і сексуальної просвіти дітей та юнацтва, зокрема, психолого-педагогічні аспекти сексуально-інтимної підготовки молоді до сімейного життя. Проаналізовано проблеми гендерної рівності в українському суспільстві, статеві установки емоційно депривованих дітей, статеві відмінності в музичних уподобаннях молоді, психологію статевих відмінностей у проявах дитячих пустощів, а також проблеми реалізації прав жінки в Україні.

Висвітлено історію нищення українства, розкрито сутність, обов'язкові умови та провідні напрями національного виховання в сім'ї. Значну увагу акцентовано на ролі матері, рідної мови, культури сімейного спілкування у формуванні національної самосвідомості дітей.

Розглянуто фундаментальну проблему інтеграції знань про природу на основі життєвого досвіду дитини та загальних закономірностей природи. Запропоновано нетрадиційну модель цілісної, особистісно-орієнтованої природничо-наукової освіти. Розроблено методологію діагностики цілісності та рівнів розуміння знань учнями загальноосвітньої школи, наукові основи технології реалізації моделі. Узагальнено дані довготривалого експерименту щодо впровадження освітньої програми "Довкілля" у школах країни.

Наведено результати емпіричного дослідження етнічної правосвідомості. За допомогою кількісних та якісних методів проаналізовано особливості уявлень про права корінної нації та етнічних меншин у школярів різних вікових груп і студентів України.

Робота присвячена розробці теоретико-методичних проблем особистісно зорієнтованого виховання, яке втілює демократичні, гуманістичні положення щодо формування і розвитку підростаючої особистості. Розкривається наукова сутність цього процесу. Уперше в науковій літературі викладені принципи організації виховного процесу, який забезпечує формування і розвиток підростаючої особистості, системи особистісних цінностей як регуляторів її суспільно значущої поведінки: виховання в особистісному вимірі, наукове розуміння становлення особистості як основа ефективного виховання, особистісно зорієнтовані технології у виховному процесі. Подаються психолого-педагогічні засади створення інноваційних виховних технологій і розв'язання соціально-моральних задач, спрямованих на духовне зростання людини.