Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.01-2

Рубрики:

Вроджені вади серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що легенева гіпертензія є неминучим ускладненням природжених вад серця, які супроводжуються збагаченим легеневим кровообігом. Виявлено, що у новонароджених з природженими вадами серця і легеневою гіпертензією рівень нітрит аніона в сироватці крові є вищим, а концентрація ендотеліну-1 - нижчою, ніж у контрольній групі. Протягом першого місяця життя рівень нітрит аніона в сироватці крові не змінюється, а концентрація ендотеліну-1 значно зростає, що може бути обумовлено перевантаженням малого кола кровообігу надмірним об'ємом крові.

Розроблено метод наближеного врахування вібрацій під час розрахунку армованих насипів для залізничних і автомобільних доріг, а також удосконалено модель, що базується на теорії Ренкіна. Із застосуванням статистичного методу запропоновано метод розрахунку армованої основи за умов розриву та проковзування арматурних елементів. Запропонований метод базується на дискретній моделі. Проведено комплексне дослідження величини коефіцієнта тертя арматурного елемента по грунту залежно від фізико-механічних характеристик грунту та арматурного елемента. Розроблено методичні рекомендації для розрахунку за другою групою межових станів основ будівель і споруд, армованих горизонтальними лінійними арматурними елементами.

Синдром гіпоплазії лівих відділів серця (СГЛВС) - це природжена вада серця, постійною складовою якої є недорозвинений лівий шлуночок і гіпоплазія висхідної аорти та дуги. Залежно від будови мітрального та аортального клапанів СГЛВС поділяються на 4 категорії: СГЛВС з аортальним та мітральним стенозом; СГЛВС з аортальною та мітральною атрезією; СГЛВС з аортальною атрезією та мітральним стенозом; СГЛВС з аортальним стенозом та мітральною атрезією. Лікування вади виключно хірургічне і зводиться до формування одношлуночкового серця. Наведено огляд літератури та випадок успішного хірургічного лікування СГЛВС.

Комплекс Шона - це сукупність обструктивних вроджених вад лівої половини серця. Описана як повна (надклапанне мітральне кільце в лівому передсерді, парашутна деформація мітрального клапана, підаортальний стеноз і коарктація аорти), так і неповні форми (менше, ніж чотири ураження) комплексу Шона. Наведено огляд літератури та описано складний для діагностики випадок пацієнта з комплексом Шона.

За класифікацією ВООЗ ізольований некомпактный міокард віднесено до групи некласифікованих кардіоміопатій. Ця кардіоміопатія виникає у результаті порушення ущільнення міокарда в процесі ембріогенезу. Представлено огляд літератури та наведено складний для діагностики випадок пацієнта з синдромом некомпактного міокарда лівого шлуночка.

Обгрунтовано напрями підготовки майбутнього вчителя музики з урахуванням його професійної діяльності з учнівським естрадно-інструментальним колективом. Названо причини низької музичної підготовки учнівських естрадних колективів: недосконалість педагогічної підготовки студентів; неврахування специфіки діяльності керівника естрадно-інструментального колективу при складанні лекційних курсів та програм, які надавали б комплекс педагогічних знань і навичок роботи з дітьми різних вікових груп; відсутність розробленої практики, спрямованої на набуття професійних умінь; недостатня спрямованість навчального закладу на підготовку таких фахівців. Визначено основні структурні компоненти педагогічної діяльності керівника учнівського естрадно-інструментального колективу. Констатовано необхідність дотримання комплексу наступних педагогічних умов: забезпечення студентів психолого-педагогічними, методичними, музично-теоретичними знаннями щодо специфіки роботи керівника естрадно-інструментального колективу, залучення студентів до науково-дослідної роботи над проблемами дитячого інструментального виконавства, забезпечення дидактично обґрунтованої послідовності навчання та формування навичок педагогічного керівництва творчим колективом.

Обоснованы направления подготовки будущего учителя музыки с учетом его профессиональной деятельности с ученическим эстрадно-инструментальным коллективом. Названы причины низкой музыкальной подготовки ученических эстрадных коллективов: несовершенство педагогической подготовки студентов; неучет специфики деятельности руководителя эстрадно-инструментального коллектива при составлении лекционных курсов и программ, которые давали бы комплекс педагогических знаний и навыков работы с детьми разных возрастных групп; отсутствие разработанной практики, направленной на приобретение профессиональных умений; недостаточная направленность учебного заведения на подготовку таких специалистов. Определены основные структурные компоненты педагогической деятельности руководителя ученического эстрадно-инструментального коллектива. Констатирована необходимость соблюдения комплекса следующих педагогических условий: обеспечение студентов психолого-педагогическими, методическими, музыкально-теоретическими знаниями о специфике работы руководителя эстрадно-инструментального коллектива, привлечение студентов к научно-исследовательской работы над проблемами детского инструментального исполнительства, обеспечение дидактически обоснованной последовательности обучения и формирования навыков педагогического руководства творческим коллективом.

This article examines the areas of training future music teacher considering future creative activity of pupils, variety and instrumental group; specificity of the head of the team.

Виявлено основні властивості грунту й елементи арматури, що впливають на ефективність армування підвалин.

Пухлини серця зустрічаються в дітей значно частіше, ніж у дорослих. Більшість первинних пухлин серця в дітей доброякісні і другою за частотою пухлиною є фіброма. Наведено огляд літератури та описано складний для діагностики випадок пацієнта з фібромою правого шлуночка.

Досліджено проблему формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організаційно-педагогічної діяльності в учнівському інструментальному колективі. На основі антропологічного, культурологічного, аксіологічного й індивідуально-творчого підходів сформульовано дефініцію поняття "готовність майбутнього вчителя музичного мистецтва", уточнено його структуру, яка складається із трьох компонентів: мотиваційно-емоційного, когнітивно-змістового та виконавсько-педагогічного. Розкрито сутність готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до керування учнівським інструментальним колективом, яка відображає якість педагогічної підготовки фахівця у мистецькому закладі та визначає відповідність випускника до вимог майбутньої професійної діяльності. Виявлено й обґрунтовано критерії та показники сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організаційно-педагогічної роботи в учнівському інструментальному колективі (мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний критерії), формування готовності яких відбувається на чотирьох рівнях (високий, достатній, середній і низький). Під час проведення констатувального експерименту використано методи анкетування, бесіду, педагогічне спостереження, аналіз результатів діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва, узагальнення педагогічного досвіду, математичну обробку даних. Шляхом теоретичного узагальнення обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організаційно-педагогічної роботи в учнівському інструментальному колективі, які охоплюють принципи, педагогічні умови, форми та методи. Під час дослідження встановлено, що основою запропонованої методики є оновлений зміст підготовки студентів музично-педагогічного спрямування, ефективне стимулювання професійної мотивації студентів і врахування у навчальному процесі специфіки майбутньої професійної діяльності.