Проаналізовано діяльність екологічного факультету Державного агроекологічного університету за період 1997 - 2007 рр. Розглянуто більше ніж сорок видів рослин-первоцвітів, особливості їх будови, розмноження та розповсюдження, пристосованість до умов зростання, систематичне положення. Визначено причини скорочення їх чисельності, доведено необхідність вживання заходів з охорони видів ранньоквітучих весняних рослин. Висвітлено шляхи відтворення їх чисельності.

Проанализирована деятельность экологического факультета Государственного агроэкологического университета за период 1997 - 2007 гг. Рассмотрены более сорока видов растений-первоцветов, особенности их строения, размножения и распространения, приспособляемость к условиям роста, систематическое положение. Определены причины сокращения их численности, доказана необходимость применения мер по охране видов раннецветущих весенних растений. Освещены пути воспроизводства их численности.

Проаналізовано проблему "релігійної свідомості" у контексті сучасного філософського знання. Із використанням структурно-типологічного підходу розроблено типологію релігійної свідомості та релігійного досвіду. На матеріалі християнських конфесій розглянуто співвідношення релігійної та позарелігійної ідентичності в "гетерономному релігійному досвіді" сучасної України. Розкрито роль релігії та церкви у формуванні демократичної української державності. Зроблено критичний аналіз ідеологеми "релігійне відродження" як аналога проекту "національного відродження" відповідно до моделі "етнонації". Наведено рекомендації щодо розробки стратегії державної політики у релігійно-конфесійній сфері. Наведено можливі сценарії подолання міжконфесійного розколу та форм участі церкви у реалізації української "національної ідеї".

Проанализирована проблема "религиозного сознания" в контексте современного философского знания. На основе структурно-типологического подхода разработана типология религиозного сознания и религиозного опыта. На материле христианских конфессий рассмотрено соотношение религиозной и внерелигиозной идентичности в "гетерономном религиозном опыте" современной Украины. Раскрыта роль религии и церкви в формировании демократического украинского государства. Проведен критический анализ идеологемы "религиозное возрождение" как аналога проекта "национального возрождения" в соответствии с моделью "этнонации". Даны рекомендации по разработке стратегии государственной политики в религиозно-конфессионой сфере. Рассмотрены вероятные сценарии преодоления межконфессионного раскола и форм участия церкви в реализации украинской "национальной идеи".

Внаслідок проведеного клініко-цитохімічного обстеження 235-ти хворих на сальмонельоз одержано додаткові відомості про динаміку цитохімічних показників нейтрофілів залежно від проведеної терапії. Встановлено патогенетичну значущість зміни коефіцієнта співвідношення сукцинатдегірогеназа / лактатдегідрогеназа і можливість його використання для оцінювання ефективності лікування сальмонельозу. Одержано нові дані щодо значущості динаміки нитросинього тетразолію-тестування для моніторингу функціональної активності нейтрофілів за умов терапії хворих на сальмонельоз. Установлено необхідність підтримки цитохімічних показників на оптимальному для патологічного процесу, але відмінному від нормального, рівні. Вперше виявлено сприятливий вплив пробіотика ентерола-250 на неспецифічну резистентність організму хворих на сальмонельоз, що патогенетично доводить доцільність його застосування за умов комплексної терапії сальмонельозу. Показано недоцільність використання за середньотяжкого гастроінтестинального сальмонельозу антибактеріальних препаратів.

Розроблено структурно-типологічний підхід до аналізу релігійної свідомості та релігійного досвіду. З застосуванням цього підходу створено типологію релігійної свідомості та релігійного досвіду, запропоновано нову інтерпретацію тенденції в еволюції релігійності населення сучасної України. Проаналізовано співвідношення автономного та гетерономного релігійного досвіду та використання релігії як інструменту ідентифікації за сучасних мов. Піддано критичному аналізу ідеологему "релігійне відродження" як аналога проекту "національне відродження" відповідно до моделі "етнонація". Сформульовано практичні рекомендації щодо розробки стратегії державної політики у релігійно-конфесійній сфері, які стосуються подолання негативних тенденцій у даній сфері України та використання релігії як важливого інструменту ідентифікації у проекті формування української національної держави й української політичної нації.

Розкрито послідовність розв'язання задач з загальної генетики. Увагу приділено правильному оформленню задач, зокрема, скороченій формі запису умови та складанню схем схрещувань. Розглянуто генетичну символіку. Наведено сучасне тлумачення таких основних генетичних понять і термінів, як алелі кодомінантні, аутосоми, дальтонізм, домінантна ознака, зигота, епістатичний ген, хромосомна карта.

Раскрыта последовательность решения задач по общей генетике. Уделено внимание правильному оформлению задач, в частности, сокращенной форме записи условия и составлению схем скрещиваний. Рассмотрена генетическая символика. Дано современное толкование таких основных генетических понятий и терминов, как аллели кодоминантные, аутосомы, дальтонизм, доминантный признак, зигота, эпистатический ген, хромосомная карта.

Розглянуто проблему екологізації туристичної діяльності. Проаналізовано розвиток та основні напрямки екологічного туризму (ЕТ) як галузі сталого розвитку туризму, особливості захисту довкілля, збереження ресурсного потенціалу і привабливості рекреаційних територій. Увагу приділено питанням організації туристичних походів (ТП) і обслуговування екотуристів у контексті їх безпосередньої участі в акціях з охорони природи, безпеки в ЕТ, здійснення еколого-освітньої, еколого-просвітницької громадської роботи екотуристами під час ТП. Висвітлено світовий досвід організації ЕТ, прогнози зростання світового туристичного ринку до 2020 р., сучасні тенденції розвитку світового та ЕТ, загальні тенденції розвитку туризму в Україні та перспективи ЕТ.

Наведено структурно-типологічний підхід до аналізу релігійної свідомості та досвіду, описано їх типологію, розкрито нові тенденції в еволюції релігійності населення України у сучасний період. Визначено співвідношення автономного та гетерономного релігійного досвіду та використання релігії як інструмента ідентифікації за сучасних умов. Проведено критичний аналіз ідеологеми "релігійного відродження" як аналога проекту "національного відродження" відповідно до моделі "етнонації". Наведено практичні рекомендації щодо розробки стратегії державної політики у релігійно-конфесійній сфері в контексті подолання негативних тенденцій у конфесійній сфері в Україні та використання релігії як інструмента ідентифікації у проекті формування української національної держави й української політичної нації.

Изложен структурно-типологический подход к анализу религиозного сознания и опыта, описана их типология, раскрыты новые тенденции в эволюции религиозности населения Украины в современный период. Определены соотношения автономного и гетерономного религиозного опыта и использования религии как инструмента идентификации в современных условиях. Проведен критический анализ идеологемы "религиозного возрождения" как аналога проекта "национального возрождения" в соответствии с моделью "этнонации". Даны практические рекомендации по разработке стратегии государственной политики в религиозно-конфессионной сфере в контексте преодоления отрицательных тенденций в конфессионной сфере в Украине и использования религии как инструмента идентификации в проекте формирования украинского национального государства и украинской политической нации.

Розглянуто стереотип розуміння специфіки релігійної свідомості та суперечності між абстрактним психологізмом та абстрактним соціологізмом в інтерпретації феномену релігії. Запропоновано авторське розв'язання дилеми "ментальне / інституціональне".

Рассмотрен стереотип понимания специфики религиозного сознания и противоречия между абстрактным психологизмом и абстрактным социологизмом в интерпретации феномена религии. Предложено авторское решение дилеммы "ментальное / институциональное".

The article deals with the stereotype of understanding of specificity of religious consciousness and the contradiction between abstract psychologism and abstract sociologism in interpretation of a phenomenon of religion. The author's decision of a dilemma " mental / institutional " is offered.

Досліджено поняття "релігійне відродження" в контексті його зіставлення із базовим концептом "національне відродження". Акцентовано увагу на тому, що вони мають романтичну основу - міфологеми "грунту, крові та національного характеру", як інструменти формування національної та релігійної ідентичності у ХІХ ст. Розкрито поняття "релігійного відродження" у трьох смислах: як загальне збільшення кількості віруючих, а також збільшення числа людей, які замислюються про сенс буття і застосовують для цього релігійну символіку; як формування правової бази для "свободи совісті", вираження релігійних переконань і функціонування релігійних конфесій; як відродження "автентичної" національної та цивілізаційної ідентичності. Обгрунтовано необхідність заміни метафори "національне і релігійне відродження" на метафору" національне і релігійне будівництво". Проаналізовано передумови та перспективи участі релігії у процесі формування української політичної нації.

Обстежено 240 хворих на сальмонельоз. Для оцінки ефективності лікування застосовували цитохімічні показники нейтрофілів крові. Виявлено взаємозв'язок стану окиснювально-відновних процесів бактерицидного потенціалу нейтрофілів і способу лікування. Найбільший вплив на метаболізм нейтрофілів відзначено за використання ентеролу-250.

Обследованы 240 больных сальмонеллезом. Для оценки эффективности лечения применяли цитохимические показатели нейтрофилов крови. Выявлена взаимосвязь состояния окислительно-восстановительных процессов, бактерицидного потенциала нейтрофилов и способа лечения. Найбольшее влияние на метаболизм нейтрофилов отмечено при использовании энтерола 250.

Описано клінічний випадок діагностичної помилки у ході диференційної діагностики туляремії та онкопатології. У хворих літнього віку з лімфаденітом важливо проводити гістологічне дослідження.

Описан клинический случай диагностической ошибки при дифференциальной диагностике туляремии и онкопатологии. Отмечено, что у больных пожилого возраста с лимфаденитом важно проводить гистологическое исследование.

Наведено дані про клініко-патогенетичні особливості марсельської гарячки (МГ) в Криму на сучасному етапі в результаті обстеження 125-ти хворих. Описано характерні патогістологічні зміни в дермі "первинного афекту". Встановлено, що зростає кількість випадків з аерогенним механізмом зараження (25,6 %). Спостерігається погіршення клінічної картини хвороби разом з підвищеною захворюваністю серед людей старшого віку. Основні клінічні особливості: гострий початок, інтоксикація, специфічна клінічна тріада - первинний афект (73,6 %), плямисто-папульозний висип на тілі (99,2 %), регіонарний лімфаденіт (54,4 %), а також симетрична міалгія (37,6 %), артралгія (50,4 %). Висип з локалізацією на обличчі, долонях, підошвах стоп спостерігається рідко (12 %). Показано ефективність застосування ципрофлоксацину (по 500 мг 2 рази в добу, per/os) під час лікування марсельської гарячки.

Представлены данные о клинико-патогенетических особенностях марсельской горячки (МГ) в Крыму на современном этапе в результате обследования 125-ти больных. "Описаны характерные патогистологические изменения в дерме первичного аффекта". Установлено, что возрастает количество случаев с аэрогенным механизмом заражения (25,6 %). Наблюдается ухудшение клинической картины болезни вместе с повышенной заболеваемостью среди людей старшего возраста. Основные клинические особенности: острое начало, интоксикация, специфическая клиническая триада - первичный аффект (73,6 %), пятнисто-папульозная сыпь на теле (99,2 %), регионарный лимфаденит (54,4 %), а также симметрическая миалгия (37,6 %), артралгия (50,4 %). Сыпь с локализацией на лице, ладонях, подошвах стоп наблюдается редко (12 %). Показана эффективность применения ципрофлоксацина (по 500 мг 2 рази в сутки, per/os) в лечении марсельской горячки.

Елементи повітряних ліній розподільних електричних мереж є найменш захищеними від дії атмосферних навантажень унаслідок сплину нормативного терміну експлуатації, заниження їх механічної міцності при будівництві, а також змін клімату. За цих умов усунути загрозу їх ушкодження та руйнування можливо шляхом проведення плавок ожеледі струмами штучного короткого замикання на основі діагностичної інформації. Проте існуючі системи технічного діагностування ожеледно-вітрових явищ на проводах повітряних ліній мають суттєві недоліки: недосконалі алгоритми прогнозування ожеледоутворення, використання первинних вимірювальних перетворювачів з параметрами, відмінними від параметрів контрольованого проводу. З метою вдосконалення способу прогнозування ожеледоутворення проаналізовано мікрофізичні процеси утворення ожеледно-паморозевих відкладень на проводі й встановлено, що початок фазового переходу в термодинамічній системі "атмосферне повітря-провід" можливо діагностувати за кількістю витраченої енергії зовнішнього джерела. При цьому час роботи зовнішнього джерела пропорційний часу до фазового переходу системи при постійній його потужності. Для кількісної оцінки часу роботи зовнішнього джерела, що необхідний для початку здійснення фазового переходу, розв'язано нестаціонарне диференціальне рівняння теплопровідності ділянки проводу, одержано математичні моделі двох характерних випадків, що передують ожеледоутворенню: провід знаходиться у вологому повітрі та поверхня проводу змочується дощем. Теоретичними та експериментальними дослідженнями підтверджено, що час охолодження ділянки проводу до моменту появи штучних ожеледно-паморозевих відкладень, за умови незмінної потужності джерела охолодження, є інформативним параметром і може бути використаним при розробці прогнозуючої системи діагностування ожеледоутворення на проводах повітряних ліній розподільних електромереж.

Запропоновано спосіб підтримання та подовження життєвого циклу повітряних ліній з неізольованими проводами, шляхом формування на їх поверхні твердого захисного ожедофобного покриття.

Розглянуто соціологічні перспективи дослідження чинників ставлення громадян до державної влади. Ставлення до державної влади визначаються як реакції індивідів на діяльність різних органів влади, що зумовлені їхніми політичними, економічними та соціокультурними преференціями як наслідками соціальної стратифікації у певному суспільстві. Аналіз теоретичних підходів щодо детермінації ставлення громадян до владних інститутів виокремив соціоекономічні, структурні та ціннісно-ідеологічні чинники. Вплив цих детермінант залежить від обсягу владних повноважень. Стосовно ставлення до центральних органів влади ключову роль відіграють структурні та ціннісно-ідеологічні чинники. Ставлення до місцевої влади більше визначається соціоекономічними мотивами, оскільки люди переважно раціонально підходять до оцінок діяльності міських голів, місцевих рад, місцевих адміністрацій. Зниження підтримки чинної влади посилюється за умови появи у масовій свідомості альтернативних політичних сил, які уособлюють вирішення соціально-економічних проблем або ж сповідують близькі цінності та політичні устремління. Досвід емпіричних досліджень сприйняття українцями політичних інститутів показує, що суспільні трансформації у своїй тривалості спричиняли різні конфігурації визначальних чинників ставлення до державної влади. На початковому етапі соціальних трансформацій в Україні визначальним був ідеологічний чинник, коли ставлення до владних інститутів зумовлювалося підтримкою ринкових реформ або прагненням до державного патерналізму. Водночас проявився вплив структурних чинників: регіонального розподілу, етнокультурних та геополітичних орієнтацій, які на подальших етапах ставали дедалі визначальними. Повторні або моніторингові дослідження дають змогу виявити як особливі посилення певних чинників у певні роки, так і усталеність та відтворюваність конфігурації детермінант ставлення до державної влади.

Розглянуто структуру енергетичної галузі України, особливості виробництва електроенергії на електростанціях різних типів. Визначено комплекс питань - функції електроустаткування, його класифікація, маркування і позначення, вимоги до нього, нормальні і аварійні умови роботи, які застосовуються у сучасній практиці електрообладнання станцій та підстанцій. Показано варіанти проектування систем електропостачання, що вирішує питання структурної і функціональної побудови схеми електропостачання, приєднання споживачів до енергосистеми через підстанції та розподільчі пристрої різних класів напруг. Наведено технічні характеристики сучасного високовольтного електричного обладнання трансформаторних підстанцій та розподільчих пристроїв. Розглянуто особливості використання, конструктивні та монтажно-технологічні параметри високовольтних вимикачів, роз’єднувачів, трансформаторів струму і напруги, розрядників та обмежувачів перенапруги.