Запропоновано розв'язок задачі аналізу стійкості регулярної топології базової мережі передачі даних на основі використання понять двоїстості у нелінійному програмуванні. Одержані в результаті параметричного дослідження співвідношення для визначення діапазонів зміни величини інтенсивностей інформаційного обміну між вузлами комутації дозволяють отримати обгрунтовані проектні рішення на початковому етапі системної інтеграції інформаційно-обчислювальних ресурсів базової мережі передачі даних.

Розглянуто задачу нелінійного програмування з булевськими змінними, для якої показано можливість поширення умов оптимальності рішення спеціальної задачі нелінійного програмування (з неперервними змінними) шляхом статистичної оцінки можливих проектних рішень. Це сприяло розв'язанню початкової задачі більш простими засобами.

Визначено історично-генетичні особливості розвитку та впровадження проектної технології у навчально-виховний процес в основній школі. Розроблено й обгрунтовано модель підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності у післядипломній педагогічній освіті. Розкрито педагогічні умови, створення яких у післядипломному педагогічному процесі необхідно для продуктивної підготовки вчителя, підвищення його компетентності у галузі впровадження проектної технології. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності у позаурочній роботі у процесі післядипломної педагогічної освіти. Розроблено та впроваджено до навчально-виховного процесу інститутів даної освіти спецкурс "Організація позаурочної діяльності в позаурочний час", а також методичні рекомендації для вчителів, які керують позаурочною виховною роботою, банк позаурочних учнівських проектів, приклади анкет і діагностик щодо готовності вчителя до організації проектної діяльності. Доведено, що така готовність вчителя є дієвим чинником досягнення мети сучасного виховання, суттю якої є створення умов для розвитку творчої самореалізації особистості, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати та навчатися протягом життя, оберігати та примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати та змінювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

Висвітлено філософсько-методологічні аспекти гуманізації освітнього простору (ОП) сільського регіону (СР). Розглянуто питання реалізації провідних дидактичних основ ОП СР в контексті гуманістичної парадигми (ГП) освіти, моделювання виховного процесу сільської школи (СШ) на засадах ГП, управління освітніми системами СР. Описано технологію духовно-економічного виховання школярів, особливості її впровадження в СШ.

Освещены философско-методологические аспекты гуманизации образовательного пространства (ОП) сельского региона (СР). Рассмотрены вопросы реализации ведущих дидактических основ ОП СР в контексте гуманистической парадигмы (ГП) образования, моделирования воспитательного процесса сельской школы (СШ) на основе ГП, управления образовательными системами СР. Описаны технология духовно-экономического воспитания школьников, особенности её внедрения в СШ.

Оцінено можливість застосування алгоритмів класифікації на основі апарату штучних нейронних мереж (ШНМ) типів MLP і RBF для формування (перевірки ефективності існуючого) набору і складу рівнів еталонної моделі (ЕМ) взаємодії відкритих систем. Критерії класифікації характеризують відношення сумарного відхилення оцінок функцій в сусідніх таксонах до вказаної величини і максимального значення відхилення оцінок функцій в несусідніх таксонах. Формування кортежу таксонів функцій ЕМ з найкращим значенням відношення критеріїв меншим числом ітерацій навчання гарантується з використанням ШНМ типу MLP.

Розглянуто методологічні основи управління сучасними ЗНЗ сільської місцевості, до яких поряд із традиційним системним підходом включено соціокультурний підхід, ноосферну парадигму освіти, віталістську теорію села й інші теоретичні напрацювання філософії та соціології освіти, теорії управління освітою кінця XX - початку XXI ст. Проведено теоретичне обгрунтування мережевих форм взаємодії суб'єктів соціокультурного простору, аналіз методик визначення способів соціального партнерства закладу освіти із громадою, огляд моделей освітніх закладів сільської місцевості, які існують у вітчизняній та зарубіжній освітній практиці. Зазначено, що соціально-педагогічна модель управління освітою сприяє виробленню та прийняттю рішень щодо розвитку освіти й управління, дозволяє прогнозувати перспективи та виробляти оптимальний варіант розвитку освітньої системи на основі врахування реальної ситуації та можливостей освітньої системи.

У статті запропоновано дворівневу математичну модель динаміки розвитку комп'ютерного інформаційного центру університетської бібліотеки на основі класичного способу опису динамічних систем. Дану математичну модель реалізовано з використанням методу багаторівневого моделювання Форестера, що дозволило виявити взаємозв'язок параметрів моделі, які визначають капітальні затрати на створення комп'ютерного інформаційного центру та інтенсивність інформаційного потоку в лініях передачі даних між абонентами інформаційного центру.

Проведено розрахунок часу доставки повідомлень на базі математичної моделі, що описує мережу як динамічну систему, а також дослідження отриманих рішень в області стійкості даної моделі. Проведено обчислювальні експерименти з даною моделлю, за результатами яких доведено вплив параметра топології, що настроюється, на значення середнього часу доставки повідомлень у мережі.

Наведено аналітичну оцінку точності кількості показників технічної системи, які зображено лінійними та нелінійними залежностями вападково заданих висхідних параметрів. Виявлено наявність апріорних похибок середньостатистичних характеристик технічної системи зображенах нелінійними залежностями вхідних параметрів системи. Наявність похибок підтверджено на прикладі механічної системи. Запропоновано процедуру розрахунку кількісних показників з урахуванням апріорної похибки, що забезпечує збіжність їх значеннь до величин, розрахованих для усереднених значень вхідних параметрів.

Предложено применить инструментарий формальных грамматик для описания преобразований модулей данных в процессе перехода от уровня к уровню ЭМ ВОС с целью переклассификации функций модели. Предложенная модель трансляции как представления межуровневого преобразования с учетом основной цели компьютерной сети - обеспечений обмена информацией - является адекватной.

Предложено применить модели регулярных языков и грамматик для описания преобразований протокольных модулей данных на физическом и канальном уровнях эталонной модели взаимодействия открытых систем. Предлагаемый способ описания трансляции модулей основан на инструментарии регулярных грамматик и обеспечивает адекватное представление межуровневого преобразования в процессе перехода между нижними иерархическими уровнями эталонной модели.

Способ описания трансляции протокольных модулей данных в процессе перехода между подуровнями PMD и PLCP физического уровня эталонной модели взаимодействия открытых систем, основанный на моделях регулярных грамматик и языков, обеспечивает адекватное представление этого взаимодействия. Предложено с целью моделирования безопасного взаимодействия указанных подуровней, рассматривая их как взаимодействующие объекты в защищенной системе передачи информации, применить вышеуказанные модели с ослабленными ограничениями, где на продукционные правила не накладывается ограничение регулярности, и они выступают в качестве составных частей прямонаправленной функции асимметричной системы шифрования.

Проведено аналіз числових методів розв'язання задач керування літальними апаратами, що описуються диференціальними рівняннями, за допомогою методу аналогового моделювання відносно точності та тривалості обчислень. У прикладі задачі навігації з системою диференціальних рівнянь 2-го порядку за похибкою обчислень метод моделювання на аналогових обчислювальних машинах (АОМ) 2-го покоління не поступився методу Рунге - Кутта 4-го порядку, що характеризується найбіьш високою точністю. Час розв'язання вказаних задач за методом моделювання на удосконалених аналого-обчислювальних комплексах 3-го покоління є співмірним зі швидкодією комп'ютера з тактовою частотою до 1,0 ГГц.

Инструментарий формальных грамматик предложено применить для описания преобразований модулей данных с учетом функций защиты в эталонной модели. Предлагаемая модель трансляции модулей данных на основе предложений контекстно-свободной грамматики обеспечивает адекватное представление межуровневого преобразования для безопасного взаимодействия в процессе перехода между иерархическими уровнями эталонной модели.

Досліджено можливість розв'язання задачі розподілу обчислювальних ресурсів у бездротовій комп'ютерній мережі з використанням дворівневої декомпозиції Данцига-Вулфа. Шляхом приведення матриці обмежень математичної моделі розглянутої задачі до виду блоково-діагональної структури з виділенням незалежних блоків обмежень даний спосіб дозволяє одержати рішення для задачі меншої розмірності, яке забезпечує співставність з результатом виконання класичних потокових алгоритмів.

Рассмотрена задача распределения информационных ресурсов в однонаправленной беспроводной сети передачи данных описывается математической моделью с системой ограничений блочно-диагональной структуры. Применение блочного программирования Данцига-Вулфа для определения допустимого потока минимальной стоимости с возможностью выделения независимых блоков ограничений на первом уровне декомпозиции позволяет получить сменьшими ресурсными затратами решение, сопоставимое с результатом выполнения классических потоковых алгоритмов.

Предложена системная стратегия гарантированного функционирования сложной технической системы (СТС), ориентированная на своевременное выявление и устранение причин возможного перехода работоспособного состояния в неработоспособное на основе системного анализа многофакторных рисков нештатных ситуаций, достоверного оценивания ресурса допустимого риска для разных режимов функционирования СТС и прогнозирования основных показателей живучести объекта в течение заданного периода эксплуатации. Приведены модели прогнозирования и оценивания ресурса допустимого риска, составляющие основу реализации предлагаемой стратегии в форме информационной платформы технической диагностики. В качестве примера приводится функционирование системы замкнутого оборотного водоснабжения.

Вычислительный кластер БПЛА характеризуется быстрой изменяемостью, даже в процессе решения отдельной функциональной задачи, топологии полевой системы связи. При выполнении некоторых общих задач БПЛА, например, задач параллельной обработки потоков фото- и видеокадров, это приводит к необходимости оперативого перерасчета плана организации процесса вычислений. Рассмотрен адекватный, с точки зрения трудоемкости расчетов, способ распределения вычислительных ресурсов кластера с изменяемой топологией на основе модели В. В. Леонтьева.

Розкрито методику і практику організації та проведення уроків музичного мистецтва з використанням інноваційних художньо-педагогічних технологій. Висвітлено проблеми музичного навчання та виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах компетентнісного підходу.

Деталізовано підходи до оцінювання інтенсивностей первинних інформаційних потоків, що генеруються абонентами відносно нового об'єкту інформаційних технологій, - комп'ютерних мереж речей, для прогнозування їх розвитку. Оцінка первинного, від існуючих або потенціальних абонентів, інформаційного навантаження на Інтернет речей, є необхідною умовою успішного розвитку цього відносно нового об'єкта інформаційних технологій, зокрема, - для ефективного розподілу зусиль на створення інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури. Оцінювання сукупної інформаційної потужності (продуктивності) програмно-апаратних засобів - джерел первинної, для мережі, інформації, є досить складним завданням. Показником інтенсивності загального інформаційного потоку обрано ВВП, який опосередковано представляє обсяг речей (читай - інтелектуальних сенсорів і виконавчих пристроїв), які можуть (потенційно) і породити інформаційне навантаження на кіберфізічну мережу (Інтернет речей). Цей показник (укупі з ВВП ППС, ВНП та ін.) розраховується щорічно (тобто одиницею часу в нашій задачі вибираємо рік) для всіх країн, абоненти яких можуть скласти саму комп'ютерну мережу речей. В якості абонентів для регіональних мереж можуть виступати галузі народного господарства, як інтегровані сукупності підприємств - генераторів речей. Пропонується модель, побудована на основі моделі міжгалузевого балансу В. В. Леонтьєва. Введено припущення про пряму лінійну залежність кількості інформації, що генерується термінальними пристроями та надходить в мережу в одиницю часу, від кількості речей-терміналів. Безпосереднє використання, для прогнозування розвитку, мережі, існуючої офіційної статистичної звітності створює небезпеку спотворення відповідних оцінок. Запропонована проста модель враховує зв'язки між абонентами мережі речей в процесі виробництва, що дозволяє отримати більш точну, ніж класична (отримана безпосередньо за макроекономічними показниками), оцінку розподілу інтенсивностей первинної інформації, що виходить від кінцевих пристроїв.